14/01/2017
0240 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ ЛОМИКОВСЬКОГО
ПЕРШОПРОХОДЕЦЬ. «Через його поля посаджено ліс… Ліс йому потрібен для того, аби в такому-то місці відповідну кількість вологи додати полям, стільки і стільки удобрити опалим листям, стільки і стільки дати тіні. Коли навколо посуха, в нього посухи немає. Коли навколо неврожай, у нього неврожаю немає». Так Микола Гоголь у безсмертних «Мертвих душах» описав обсаджені лісосмугами і гаями поля поміщика Костонжогло, праобразом якого був сусід Гоголів-Яновських Василь Ломиковський.
Увагу відставного штабс-капітана привернув позитивний вплив дерев на урожайність розташованих поряд з ними полів. Результати дослідів, розпочатих 1809 року на родовому хуторі Трудолюб, Ломиковський виклав майже у 100-сторінковій статті, надрукованій 1837 року в «Лесном журнале». Саме з легкої руки праправнука гетьмана Данила Апостола на півдні України з’явилися перші полезахисні лісосмуги, що приборкали пилові бурі, суховії, підвищили врожайність полів та стали обов’язковим елементом хліборобства у степових регіонах.
Крім того, Василь Ломиковський, за словами Костомарова, став ще й «одним із піонерів вивчення як побутової й загальної історії, так і пам’яток усної творчості південноруського краю». Створений ним «Словник малоросійської старовини» та записані тексти українських дум — не менш цінне надбання, ніж зелені бастіони полезахисних лісосмуг.
