13/11/2026
0Деревообробники знову залишилися зі своїми проблемами сам на сам
Чергова криза вкотре демонструє сумну реальність: український переробник залишається наодинці з державними та ринковими колізіями.
Ситуація з ясеном набула критичного масштабу. Проблема з поширенням ясеневої смарагдової златки стрімко охоплює все нові регіони — зокрема на Вінниччині та Хмельниччині підприємства сьогодні повністю дезорієнтовані. Вони не можуть ані зрозуміти, якою буде реальна ціна на ту частину ясена, що залишається незараженою, ані розібратися з фінансовими наслідками.
Найскладніше те, що лісокористувач і біржа тут ні до чого — вони просто мовчать. Деревообробники купують ліс на ліцензованих біржах, сплачують кошти, розраховуючи на прозорість. Але постає логічне запитання: чому ми купуємо сировину у лісокористувача, який перед продажем зобов’язаний і мав би чітко попередити про наявність проблеми та специфіку походження деревини ясена, проте натомість мовчить — як щодо ціноутворення, так і щодо решти витрат?
Які реалії на виробництві?
Через жорсткі карантинні вимоги з’явилася необхідність знімати кору разом із зовнішнім шаром заболоні (мінімум 5 см).
Якщо взяти стандартну колоду довжиною 4 метри та діаметром 30 см, то при знятті цього 5-сантиметрового шару втрачається близько 0.30 куба на одному кубі деревини.
У масштабах закупівлі це означає, що з кожних 10 кубів оплаченого на торгах лісу деревообробник втрачає цілих 3 куби дороговартісної сировини!
Ми наполягаємо на тому, щоб найближчим часом Держпродспоживслужбі офіційно звернутися до європейських колег для вирішення цього питання на міждержавному рівні, а також надати розʼяснення бізнесу щодо утилізації відходів деревини ясеня які будуть відбуватися.
Хто візьме на себе ці витрати та утилізацію?
Окрім прямих збитків від втрати кубатури, постає гостре питання утилізації знятої зараженої кори, заболоні та залишків. Їх категорично не можна просто залишати чи вивозити, щоб не поширювати шкідника. Необхідне дороговартісне подрібнення (чипування) або спеціальна термічна обробка з дотриманням жорстких фітосанітарних норм.
І тут виникає головне питання: хто візьме на себе ці збитки? Повний фінансовий тягар за втрачені об’єми та утилізацію карантинних відходів знову лягає виключно на плечі деревообробників, які й так уже сплатили повну вартість сировини!
Сьогодні констатуємо факт: жодного дієвого механізму на рівні держави щодо ситуації, яка склалася, немає. Жодної допомоги чи підтримки з боку урядових структур бізнес не відчуває.
Саме тому профільні асоціації спільно з деревообробниками та за підтримки об’єднань (зокрема «Меблідеревпром» Юрій Медведєв ) беруть ініціативу у свої руки. Уже проведено два круглі столи, до яких активно залучаються провідні фахівці — зокрема професор НЛТУ України Володимир Олександрович Крамарець, представники Держпродспоживслужби, Міністерства аграрної політики та продовольства України та інші експерти.
Ми наполягаємо на тому, щоб найближчим часом офіційно звертатися до європейських колег для вирішення цього питання на міждержавному рівні. Проте підприємцям знову й знову доводиться чекати невідомо скільки часу.
Виходить так, що проблеми доводиться вирішувати виключно профільним асоціаціям спільно з деревообробниками.
