На Житомирщині 3100 гектарів лісів і боліт досі не мають охоронного статусу

Майже 3100 гектарів лісів, боліт і вологих луків на Житомирщині можуть залишитись без додаткового природоохоронного захисту. ДП «Ліси України» не погоджує створення чотирьох заказників, для яких науковці вже підготували обґрунтування. Серед причин відмови підприємство називає заплановані лісогосподарські заходи, зокрема рубки головного користування, а також інші господарські інтереси.

Про це повідомляє WWF-Україна, що закликає підприємство погодити створення заказників «Лубенець-1», «Лубенець-2», «Очна» та «Ліси долини Жерева», – передає Еко.Район.

Які природні території хочуть захистити

У 2024 році експерти WWF-Україна дослідили ділянки в межах Білокоровицького та Лугинського надлісництв філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України». За результатами досліджень підготували наукові обґрунтування для створення чотирьох заказників.

Після відмов підприємства природоохоронці неодноразово доопрацьовували документи, а площу майбутніх заказників зменшили, залишивши найцінніші ділянки. Однак останню відмову, за інформацією WWF-Україна, отримали в січні 2026 року.

Запропоновані до охорони території поєднують старовікові ліси, болота й вологі луки. Такі природні комплекси допомагають утримувати воду, підтримувати водний режим і можуть зменшувати вразливість ландшафтів до посух та пожеж.

Ось що виявили дослідники на кожній із ділянок.

• «Лубенець-1» і «Лубенець-2». Лісові болота та вологі заболочені луки, де ростуть шолудивник королівський, занесений до Червоної книги України, та осока багнова, яка перебуває під регіональною охороною на Житомирщині.
• «Очна». Сфагнове болото із сосновим лісом, стиглими дубовими, чорновільховими й березовими насадженнями. На раніше осушеній території бобри облаштували поселення, що сприяє утриманню води в меліоративних каналах. Тут також виявили росичку середню, шейхцерію болотну та зозульки бузинові – види з Червоної книги України.
• «Ліси долини Жерева». Добре збережений масив переважно листяних лісів між річками Жеревом і Гнилушею. На території є велике обводнене відкрите болото та боброве поселення. Серед рідкісних рослин – коручка чемерникоподібна, шпажник черепитчастий і пухирник малий.

За даними WWF-Україна, на всіх чотирьох територіях також виявили важливі місця перебування тварин. Зокрема, тут є токовища тетеруків, гніздові ділянки сорокопуда сірого та журавля сірого. У березових молодняках влітку трапляється лось, а на болотах і заболочених ділянках зафіксували сліди рідкісного зайця білого.

Чому ДП «Ліси України» не погоджує заказники

За інформацією природоохоронців, у відповідях на клопотання підприємство посилається на заплановані лісогосподарські заходи, зокрема рубки головного користування. Серед інших аргументів – значна частка вже заповідних територій у відповідних надлісництвах, запланований видобуток торфу на частині ділянок та економічне значення заготівлі деревини для регіону.

WWF-Україна вважає ці аргументи недостатніми з огляду на природоохоронну цінність територій. За даними організації, природно-заповідний фонд охоплює менш як 5% території Житомирської області, тоді як лісогосподарське навантаження на місцеві ліси є одним із найбільших в Україні.

Природоохоронці також наголошують, що значна частина запропонованих до заповідання ділянок – це заболочені та радіаційно забруднені території. На їхню думку, створення заказників допоможе зберегти природні комплекси, не завдаючи суттєвого впливу на економіку регіону.

Окремий аргумент WWF-Україна стосується торфовищ. Організація посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 6 травня 2026 року № 579, яка визначає особливості правового режиму використання земель під торфовищами та обмежує можливі види їхнього цільового призначення. Документ передбачає, зокрема, спеціальні правила для земель із торфовищами.

Що пропонує WWF-Україна

Організація закликає ДП «Ліси України» погодити створення всіх чотирьох заказників. Природоохоронці наголошують, що заповідний статус дасть змогу визначити режим охорони територій та обмежити діяльність, яка може зашкодити болотам, лісам і місцям існування рідкісних видів.

WWF-Україна також заявляє про готовність разом із представниками підприємства та науковцями опрацювати конкретні зауваження до режимів охорони.

Збереження цих територій важливе не лише для рідкісних рослин і тварин. Болота та вологі ліси утримують воду й підтримують природний водний баланс Полісся. Втрата таких екосистем може посилити вразливість ландшафтів до посух і пожеж.

У Стратегії збереження біологічного різноманіття України до 2035 року передбачено збільшення частки природно-заповідного фонду до 15% території країни. Створення нових заказників може стати одним із кроків до цієї мети.