17/10/2026
0Уже сьогодні нереалістичний фінансовий план 2026 року загнав найбільшого лісокористувача країни в глухий кут.
Обсяг заготівлі деревини, тарифи на заготівлю та перевезення, власна техніка ДП «Ліси України», ціни на лісоматеріали круглі — усі ці питання впираються в один документ: фінансовий план підприємства, який треба коригувати. І не лише фінплан на 2027 рік. Уже сьогодні нереалістичний фінансовий план 2026 року загнав найбільшого лісокористувача країни в глухий кут.
Рекорди ціною майбутнього
Попереднє керівництво ДП «Ліси України» хибно оцінило тенденції світової економіки та безпекову ситуацію в Україні. Воно задекларувало, а потім закріпило у фінансових планах аномально високі показники сплати податків і дивідендів.
Читайте також“Я не вірю в дієздатність Кличка”. Оністрат про підготовку до зими, бронювання та конфлікт зі СШАФерми за $20 млн. Навіщо Порошенко, Тігіпко та Гайдук інвестують у молокоСпівачки не існує, гроші справжні. Скільки заробив ШІ-хіт “Червоний мак”
За даними Держлісагентства, у 2025 році лісовий сектор сплатив 16,1 млрд грн податків. Це рекорд за часи Незалежності. Але результат забезпечили тим, що в народі називають «задоїти корову до смерті»: скороченням персоналу, урізанням витрат і відмовою від адекватного оновлення основних засобів виробництва. Жодне нормальне підприємство не може щороку працювати на межі можливостей і нічого не вкладати у виробництво. За такої моделі серйозний спад — лише питання часу, а вибиратися з ями доведеться не один рік.
Наслідки цієї політики вже видно. ДП «Ліси України» за 9 місяців 2026 року збільшило заготівлю на 11,8%. Проте кошти, отримані від цього зростання, фінансовий план спрямовує на дивіденди та податок на прибуток, а не на засоби виробництва. Резерву для зростання заготівлі ділової деревини практично не залишилося.
Вимушене і вимучене зростання заготівлі
За даними Держлісагентства, у 2025 році в Україні заготовили 14 084 тис. куб. м деревини. Це на 38% менше, ніж у 2016 році (22 612,8 тис. куб. м).
Дані моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених показують, що за 9 місяців 2026 року заготівля зросла на 7,9%, до 10,76 млн куб. м. Однак 99,6% приросту припадає на дрова непромислового використання. Обсяг сировини для промислової переробки залишився на рівні минулого року (7,70 млн куб. м), а реалізація круглих лісоматеріалів скоротилася на 5,4%. Заготівля за 9 місяців усе ще на 12,2% нижча, ніж за аналогічний період 2021 року.
Отже, стабілізацію та часткове зростання заготівлі забезпечила не внутрішня ефективність підприємства, а значний суспільний запит на дрова в опалювальний сезон. І навіть якщо задекларувати подальше зростання, швидко наростити обсяги не вийде. Для цього потрібні дозвільні документи, люди, техніка, запчастини та пальне.
Інвестпрограма є, інвестицій у транспорт немає
Протягом років керівництво лісової галузі свідомо скорочувало власний парк техніки, відмовлялося від власної заготівлі й переводило послуги на аутсорс. Війна показала, що принаймні до її завершення потрібна диверсифікація. Частину робіт мають виконувати приватні підрядники, а частину — саме ДП «Ліси України». У підприємства є заброньовані працівники та статус критично важливого, якого немає в більшості лісозаготівельних компаній.
У лютому 2026 року Мінекономіки оголосило інвестиційну програму ДП «Ліси України» на 4,1 млрд грн. Вона передбачала закупівлю лісозаготівельної техніки та понад 100 млн грн на причепи й трали. Однак після зміни керівництва підприємства закупівлі за програмою зупинили через підозри в корупції. Її потрібно перезавантажити й запустити. Лише для підтримання балансу парку ДП «Ліси України» щороку має купувати близько 200 тракторів і причепів, не кажучи вже про харвестери, трали та іншу техніку.
Закупівля власної техніки — це не примха, а питання стійкості. І вона має бути закладена у фінансовий план.
Тарифи 2026 року не пережили 2026 рік
Вартість послуг заготівлі у фінансовому плані розрахували в реаліях початку 2026 року. Відтоді ситуація кардинально змінилася. Після загострення війни в Ірані навесні 2026 року ціна нафти зросла до 116 доларів за барель. На початку січня 2026 року середня роздрібна ціна дизельного пального в Україні становила близько 58 грн за літр, а 7 жовтня — уже 98,40 грн. За девʼять місяців ціна зросла в 1,7 раза.
Як наслідок, значну частину виграних на Prozorro тендерів на заготівлю підрядники вже не виконують. Ці контракти не просто неприбуткові, вони відверто збиткові. Про це однаково говорять заготівельники, переробники та народні депутати.
Змінити граничну вартість послуг підприємство не може, бо тоді не зійдеться фінансовий план. Нові тендери за застарілими розцінками заздалегідь збиткові. До того ж процедури на Prozorro малогнучкі: один тендер триває не менше місяця, і лише після цього можна розпочинати заготівлю. З неринковими коефіцієнтами вартості це перетворюється на сизифову працю, а тендери проводять заради тендерів.
Інший інструмент оперативного маневру, прямі договори на заготівлю та транспортування, також закрито. Правоохоронні органи та Державна аудиторська служба визнали такий підхід корупціогенним, і тепер на всьому підприємстві його під страхом вʼязниці не застосовують.
Цугцванг фінансового планування
У шахах є термін «цугцванг»: це позиція, в якій гравець зобовʼязаний зробити хід, але будь-який його хід лише погіршує становище. Саме в такій позиції опинилося ДП «Ліси України». Йдеться не про нарощування заготівлі, а про виконання запланованих обсягів. Власними силами цього не зробити, бо немає техніки. Через тендери — теж ні, бо ціни неринкові. Через прямі договори — ні, бо їх заборонено.
Коло замикається. Чому не виконуєте план? Бо немає ресурсу. Чому немає ресурсу? Бо такий фінансовий план. Найгостріше це відчувається на Лівобережжі. За 9 місяців 2026 року заготівля в Сумській області скоротилася на 59,7 тис. куб. м, у Чернігівській — на 43,3 тис. куб. м.
Будьмо чесними: жоден керівник, хоч би яким геніальним менеджером він був, не виконає нереалістичні показники в найближчі роки. Основні засоби підприємства виснажені, кадровий голод значний, а ринок послуг з лісорозведення та лісозаготівлі фактично паралізований неадекватними тарифами. Вимагати високих показників прибутку і дивідендів у таких умовах — те саме, що зовсім не годувати корову, а доїти її пʼять разів на день. Результат передбачуваний і трагічний для всієї країни.
Що потрібно зробити негайно
Деревообробники та меблевики вважають, що Мінагрополітики має вже зараз визнати нереалістичність показників не лише на 2027 рік, а й на 2026 рік. Підприємству потрібно дозволити за законним алгоритмом терміново скоригувати розцінки на послуги заготівлі. Також треба відновити всі законні способи оперативного маневру на ринку заготівлі, насамперед у складних прифронтових регіонах: на Чернігівщині, Сумщині, Полтавщині та Харківщині.
Водночас керівництву ДП «Ліси України» час показати менеджерські навички й оперативно ухвалювати антикризові рішення. Принцип «якщо щось робити, можна зробити щось не те, а якщо нічого не робити, то й не покарають» є антидержавницьким. Ринок чекає реформ у підприємстві та чіткого плану виходу з кризи.
У фінансовому плані на 2027 рік мають зʼявитися зафіксований обсяг заготівлі з чіткою структурою асортименту, ринковий механізм коригування тарифів на заготівлю та перевезення, видатки на власну техніку та гнучке ціноутворення на лісоматеріали круглі, зокрема через голландські аукціони. Підприємство має реінвестувати значну частку виручки у засоби виробництва, кадри та ліс, а не віддавати майже все до бюджету.
