16/11/2016
2Неоднозначна ситуація склалася із слобожанськими лісами. Люди завалюють чиновників скаргами щодо незаконних порубів деревини, тоді як лісники кажуть, що таких випадків навіть менше, аніж торік.
Справа пахне криміналом
Минулого тижня на офіційному сайті Харківської обласної ради з’явилося повідомлення про те, що «останнім часом збільшилась кількість звернень та повідомлень від громадян, організацій та інших суб’єктів про факти незаконних вирубок, знищення, пошкодження дерев на землях державної власності, які знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств та розташовані на території Харківської області».
«Існує дуже велика потреба в нових лісових насадженнях. Звертаємо увагу мешканців територіальних громад, громадських організацій, небайдужих громадян до проблеми, що може призвести до екологічної катастрофи, й інформувати Харківську обласну раду щодо виявлення конкретних фактів незаконних вирубок лісу для негайного реагування», – ідеться у повідомленні.
А ще в облраді попросили бути пильнішими контролюючі та правоохоронні органам Харківської області, аби ті «вживали невідкладних заходів щодо зупинення та заборони незаконної вирубки лісів на території Харківської області».
Ці органи оперативно відреагували. І вже через декілька днів прокуратура Харківської області відзвітувала про хід, зокрема, двох «лісних» справ.
Як повідомляє прес-служба цього відомства, до суду направлено обвинувальний акт стосовно 29-річного безробітного мешканця одного із сіл Коломацького району, якому інкримінується незаконна порубка лісу (ст. 246 КК України). Чоловік зазіхнув на один з найцінніших видів деревини – дуб. По дерева він прийшов з бензопилою під покровом ночі, встигнувши знищити вісім вікових дубів діаметром близько 50 см. Деревину він збирався продати на місцевій пилорамі. За підрахунками експертів, його дії завдали збитків державі на суму майже 30 000 гривень. Тож тепер він може сісти за ґрати на три роки. А от інший випадок – серйозніший, бо до цього злочину проти лісу причетні посадовці. Працівники прокуратури встановили, що службові особи Хотімлянського лісництва, розташованого в Печенізькому районі, уклали договір і видали одному з підприємців дозвіл на вивезення понад 4 куб. м лісу (одна вантажівка вміщує приблизно 10 куб. м). Однак, за попередніми даними, з лісу фактично вивезли уп’ятеро більше – понад 20 куб. м деревини.
Суд наклав арешт на автомобіль марки ГАЗ із деревиною, який затримали правоохоронці під час незаконної спроби вивезення лісу. А прокуратура процесуально керує у кримінальному провадженні за фактом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 191 КК України). У цій справі фігурує майстер лісу Хотімлянського лісництва, якого нині відсторонено від роботи. Йому загрожує вісім років позбавлення волі.
Та на тлі повідомлень від людей про те, що ліс почали красти більше й частіше, у Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства наводять цифри, які говорять протилежне. Як ідеться в повідомлені на сайті відомства, протягом 9 місяців 2016-го виявлено 159 випадків незаконного порубу. Їх об’єм склав 657 куб. м, а збитки – 3 млн 73,5 тис. грн. У 78 випадках лісогосподарські підприємства матеріали про незаконні поруби з об’ємом деревини у 625 куб. м та збитками у 2 млн 957,4 тис. грн направили до поліції. Правоохоронці в десяти випадках з об’ємом 130 куб. м та збитками 905,6 тис. грн порушили кримінальні провадження. Ще в десяти випадках матеріали про незаконні поруби об’ємом 18 куб. м і збитками у 112,1 тис. грн передано до судів. У порушників та з місць незаконної заготівлі вилучили 43 куб. м незаконно зрубаної деревини і стягнено з них 119 тис. грн збитків.
Як сказав «СК» перший заступник начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Попов, порівняно з минулим роком випадків крадіжок лісу менше, приблизно на 13 %. Екологічної катастрофи він не бачить.
Нічийні лісосмуги
Тим часом екологи кажуть про низку інших проблем. Відповідно до Державного лісового кадастру, маємо 419,4 тис. га загальної площі лісів та інших лісовкритих площ. Основна площа лісів області, а це 324,9 тис. га, або 77,5 %, підпорядкована Державному агентству лісових ресурсів України. Його уповноважений орган в області – Харківське обласне управління лісового господарства з десятьма держлісгоспами та Національним природним парком «Гомільшанські ліси». Ліси області також у підпорядкуванні різних користувачів, як от Міністерства аграрної політики і продовольства – 82,9 тис. га (19,8 %), Міністерства інфраструктури – 7,2 тис. га (1,7 %), Державного агентства водних ресурсів – 1,4 тис. га, ліси інших міністерств і відомств – 3,0 тис. га (0,7 %). Площа природно-заповідного фонду підприємств, підпорядкованих Управлінню, становить 48,7 тис. га (16,3 % заповідності). А ще є близько 63,6 тис. га (15,8 %) лісів, які не надані в користування і, так би мовити, «підвисли» (це здебільшого лісосмуги).
– Згідно з Лісовим кодексом України, Державне агентство лісових ресурсів України здійснює контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства лише на ввірених йому територіях. У решті лісів можуть проводитися неконтрольовані рубки. Сумна ситуація з лісозахисними смугами, які місцеві органи самоуправління, скажімо, сільради, нерідко не хочуть брати на свій баланс. Із цих лісосмуг, на їх думку, немає зиску, і це потребує вкладення грошей, щоб підтримувати їх у доброму стані. У цих насадженнях лісове законодавство не діє, і можливі безконтрольні рубки, – говорить кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри моніторингу довкілля та природокористування екологічного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна Ірина Коваль.
Про цю проблему знають в обласному управлінні лісового господарства й запевняють, що приймуть їх до себе і готові вести там господарювання, якщо на вищому рівні буде прийнято таке рішення. А поки із 419,4 тис. га мають право опікуватися лише 324,9 тис. га.
Більше дерев
Інша проблема, чи радше необхідність, про яку кажуть як екологи, так і лісники, – це потреба у збільшенні лісових насаджень. Оскільки внаслідок свого географічного положення та кліматичних особливостей наша область належить до малолісних регіонів України, бо розташована у двох природних зонах – лісостеповій і степовій, то лісистість Харківщини складає 12,1 %. Із цим показником Харківська область посідає п’ятнадцяте місце по Україні.
– Показник лісистості області є недостатнім, а в окремих степових (південних) районах – низьким (у півтора – два рази нижче від оптимального), – пояснює Ірина Коваль. – Для досягнення оптимального показника лісистості (у межах 15–16 %) слід суттєво збільшити площу лісів. Збільшити лісистість на один відсоток означає створити в області нові лісові насадження на площі 31,4 тис. га. Олександр Попов пояснює, що, аби досягти цих 15 %, потрібно засадити новим лісом приблизно 100 тис. га (площа майже дорівнює цілому Дворічанському району).
– Підприємства обласного управління здатні виконати цю роботу. Для цього насамперед необхідно, щоб вони отримали нові землі з відповідними дозвільними документами. Це могли б стати землі, які не використовуються в сільському господарстві, як от яри, балки, схили, – каже фахівець.
Він також додав, що Лісовий кодекс також дає можливість кожному українцеві зробити заліснення самотужки, скажімо, людина має бажання висадити дерева на 5 га якоїсь балки. Сьогодні ж лісництва насаджують нові ліси тільки на тих ділянках, де дерева було зрубано. Цього року, за даними Олександра Попова, ліси було створено на площі 1024,7 га. Хоч цю цифру, хваляться, можуть збільшити вчетверо, адже насіннєва база й селекційні плантації є. То ж, якщо держава прийме таке рішення і законодавчо лісництвам буде передано нові землі, то щоб на них зашумів повноцінно дорослий ліс, потрібно 15–20 років. Крім того, не забуваймо, що крім земель потрібні й гроші, на те ж насіння.
Заразом поява нового лісу забезпечить підтримання екологічної рівноваги в області, підвищить ресурсний потенціал лісів. А вони, нагадує еколог, мають величезний вплив на клімат і стан ґрунтів. Улітку, під час дощів і злив, дерева затримують вологу на листках і гілках. Восени ж – у шарі опалого листя, моху й кореневищах. Вологу назад в атмосферу дерева віддають поступово, шляхом випаровування. Вона перетворюється на хмари, а потім – знову на опади у вигляді дощу. Узимку ліси акумулюють сніг і не дозволяють йому швидко танути до приходу весни.
– Без лісів вода від талого снігу й дощів швидко стікає в русла струмків і річок, розмиваючи при цьому ґрунт, утворюючи яри, а також викликає затоплення нижче за течією. Волога, ідучи в річки, майже не випаровується назад у повітря, унаслідок цього часто починаються посухи, – пояснює Ірина Коваль.
Тому природознавці попереджають, що ліси потрібно вирубувати вкрай обережно.
Контроль стане жорсткішим
Масове вирубування дерев може призвести до різких змін температури (холодніше взимку, спекотніше влітку), знесення родючого шару ґрунту тощо.
Олександр Попов запевнив, що об’єми рубки, які проводять власне лісництва, формуються відповідно до показників щорічного приросту, який на Харківщині в середньому складає 1 млн куб. м деревини на 301,4 тис. га земель лісогосподарського призначення.
– Існують рубки догляду для освітлення, прочищення, проріджування лісу, рубки головного користування, санітарні рубки, які бувають суцільними й вибірковими. За минулий рік усіма видами рубок на площі 301,4 тис. га заготовили близько 500 тис. куб. м деревини. Відсоток використання від річного приросту складає близько 50, – каже Олександр Попов.
Як він пояснив, за 9 місяців цього року вже заготовили 340 тис. куб м, з них реалізовано 190 тис куб м дров’яної деревини для опалення, решту ж реалізували іншим підприємствам на внутрішній ринок для переробки. Очікується, що й цього року обсяги заготівель будуть такі, як і минулорічні.
В обласному управлінні лісового господарства фіксують збільшення попиту серед населення на дрова для опалення домівок. У свою чергу голова Харківської обласної ради цього тижня під час форуму з енергоефективності зазначив, що використання дров – це «не той шлях енергозаміщення, який вирішить усі проблеми».
– Ми говоримо про інший рівень технологій і підходів. Потрібно використовувати енергію сонця, води, але не ліс. Щодня до обласної ради надходить інформація, що в тому чи іншому місці, переважно вночі, рублять ліс, – відзначив Сергій Чернов.
Якщо ж ви раптом побачили, що хтось рубає та вантажить ліс і це викликало у вас підозри щодо незаконності дій, чи зупинили вантажівку з лісом, то знайте, як перевірити її. Відповідно до правил Держагентства лісових ресурсів України, такий вантаж має супроводжуватися відповідними документами, зокрема товарно-транспортною накладною.
– Крім того, у всіх лісгоспах введено електронний облік деревини. Є відповідні бирки зі штрихкодом, які мають бути набиті на кожному зрізі дерева. На бирці має міститися інформація щодо того, з якого лісгоспу деревина, ким відпущена, який об’єм та ін., – пояснює Олександр Попов. – Інші ж підприємства, у користуванні яких є ліс, не зобов’язані вести такого обліку. Хоча сьогодні порушується питання, щоб усі були залучені до електронного обліку деревини.
Цієї осені з’явилися й нові санітарні норми в лісах, які невдовзі мають опублікувати. Завдяки ним контроль за лісовими насадженнями має стати жорсткішим. Зокрема, планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок оприлюднюватимуть на сайтах органів місцевого самоврядування та відомств, яким підпорядковані ліси. А до самого процесу визначення дерев для рубки залучатимуть представників органів місцевого самоврядування у складі відповідної комісії. Є надія, що з громадськістю таки погоджуватимуть ділянки, які підлягатимуть вирубці.
Неконтрольоване вирубування лісів призводить до зменшення біорізноманіття, спрощення екосистем. За підрахунками вчених, за один сонячний день гектар лісу поглинає з повітря 120–280 кг вуглекислого газу й виділяє 180–200 кг кисню. Одне дерево середньої величини виробляє кисню в кількості, достатній для дихання трьох осіб. Гектар хвойного лісу затримує 40 тонн пилу, а листяного – 100 тонн.
Площа лісового фонду Харківщини становить близько 4 % від загальної площі лісового фонду України, або 419,4 тис. га, з яких понад 400 тис. га представлені лісовими землями (у тому числі 378,3 тис. га – землі, вкриті лісовою рослинністю). За площею лісів Харківщину можна порівняти з такими європейськими країнами, як Нідерланди (365 тис. га лісів) або Молдова (386 тис. га). Загальний запас деревостанів у лісах області складає понад 68 млн куб. м. Фактична лісистість Харківської області на сьогодні є дуже неоднорідною в межах окремих районів і коливається від 2,9 % (Сахновщинський район) до 30,7 % (Зміївський район).
Покарати копійкою
Харківська обласна рада направить звернення до Верховної Ради України, щоб зупинити незаконну вирубку лісу. Як повідомив заступник голови Харківської обласної ради Володимир Скоробагач, депутати розглянуть звернення на найближчій сесії. Його суть – посилити покарання за незаконну вирубку лісу.
Згідно з Кримінальним кодексом України, порушникам загрожує штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до півроку або позбавлення волі до трьох років. А в сусідніх країнах, наприклад, у Румунії, незаконну вирубку прирівнюють до тероризму з кримінальним покаранням від 6 до 12 років. За словами фахівців, тільки на внутрішньому ринку кубометр твердої породи – дуба або ясена – коштує від 1000 до 3000 грн. На експорт же несумлінні лісоруби відправляють уже оброблену деревину, й за більш високою ціною. За одну ніч у результаті незаконної вирубки вивозять до 4–5 вантажних автомобілів, тобто до 100 кубів. Якщо підрахувати суму наживи порушників, то в середньому вона може становити близько 200 млн грн на місяць. За словами заступника голови обласної ради, це сума збитків, які несе бюджет за несанкціоновану вирубку, не кажучи вже про катастрофічні наслідки для нашої екології. Адже, за законом, лісгоспи планують вирубку за рік. При цьому дерева повинні досягати певної висоти й віку, інакше вирубка буде мати негативні наслідки.
2 коментаря
Мисливець на корупціонерів
Відповідь для Харківського обласного управління ЛМГ, а також ця інформація для правоохоронних органів, я впевнений вони також читають Український Лісовод. До речі, користуючись нагодою, хочу подякувати розробникам сайту УЛ, завдяки Вам проливається світло на темні справи лісівників-хабарників.
Прочитавши на сайті ХОУЛМГ інформацію : «Харківські лісівники підвели підсумки роботи трьох кварталів 2016 року» де сказано наступне: « За підсумками 9 місяців 2016 року визнали кращими:1 місце – ДП «Вовчанський лісгосп» (директор Пієв С.М.),2 місце – ДП «Ізюмський лісгосп» (директор – Павленко А.В.),3 місце – ДП «Зміївський лісгосп» (директор – скляров в.о.), яким вручено почесні грамоти управління. Пишу ініціали директора-корупціонера ДП Зміївське ЛГ з маленької букви бо рука не підіймається писати з великої.
Отже, шановний пан Попов О.Ф., оскільки ви зараз виконуєте обов’язки начальника ХОУЛМГ, то питання до вас: «За які такі заслуги ви даєте склярову почесні грамоти? Чи не знаєте ви які самовільні рубки були в Зміївському лісгоспі, які зараз є і напевно ще будуть, бо як показує практика скляров (горе-керівник Зміївського лісгоспу) ліс краде, а йому ще й за це грамоти дають.
Щоб не бути голослівним, ось вам кілька прикладів які були нещодавно. Приклад перший, самовільний поруб по Краснополянському лісництву, під час якого був тяжко травмований стовбуром падаючого дуба молодий хлопець (поломані руки, ребра і тд), наразі лежить в лікарні в тяжкому стані. Приклад другий, великий самовільний поруб був скоєний минулого тижня в Первомайському лісництві (більше 200 дерев). І все це за вказівкою склярова. Пан Попов ви цього не знаєте??? То візьміть і перевірте. При бажані це робиться елементарно, хоча після публікації даної інформації це ваш обов’язок перевірити інформацію і покарати винних. Пан Попов ви знаєте як набридло вже чути від співробітників ХОУЛМГ те як горе-керівник скляров разом зі своєю родичкою Любою Хворостяною (головний бухгалтер ХОУЛМГ) щоквартально бігають по управлінню з кабінету в кабінет і випрошують призові місця для Зміївського лісгоспу, як Люба зі скляровим махлюють цифри для того щоб отримати призове місце? А все для того щоб пан скляров надрукувався на цілу сторінку, а то і на дві, в районній газеті Зміївський кур’єр. А чи знаєте ви пан Попов скільки коштує сторінка, а то і дві, в Зміївському кур’єрі? Дорого, повірте мені. А чи знаєте ви де скляров бере для цього кошти? Ну звісно краде у держави, тобто бере у приватних підприємців, які працюють із Зміївським лісгоспом, а потім лісом з ними розраховується – корупція чистої води. До речі пан Попов чи передбачено вашим профсоюзом таке часте друкування в ЗМІ (вихваляння в свою адресу) державних лісогосподарських підприємств??? Чомусь інші державні установи Зміївського району нічого не друкують, все це нагадує власний піар за вкрадені державні кошти.
Так все ж таки пан Попов за що ви даєте склярову призові місця? За високі досягнення??? А ви знаєте що в ДП Зміївське ЛГ з 18 червня 2015 року по 15 липня 2015 року проведено позапланову ревізію щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2013 року по 31 травня 2015 року, за результатами якої складено відповідний акт ревізії № 07-20/06 від 22 липня 2015 року. Згідно якого діями горе-керівника склярова державі завдано збитки на мільйони гривень. Чи знаєте ви пан Попов що скляров і на цей момент судиться з Державною фінансовою інспекцією в Харківській області??? Судиться вже в касаційному порядку бо суд першої інстанції і апеляційний суд скляров програв. Хоча напевно скляров це від вас приховує, та не тільки від вас, а і взагалі від усіх. Але від нас не заховаєш.
Ось вам будьласка оприлюднюємо Ухвалу Іменем України Вищого Адміністративного Суду України від 28 липня 2016 року. До речі кінець липня це період коли скляров мав би продовжити або укласти новий контракт з ДАЛРУ для того щоб працювати директором, але ДАЛРУ контракт Склярову не подовжило і не уклало новий.Отже, на якій підставі Скляров ходить на роботу, дає розпорядження підлеглим і отримує за це заробітну плату? Також оприлюднюємо Постанову Іменем України Вищого Адміністративного Суду України від 7 червня 2016 року.
Це за такі діяння пан Попов ви роздаєте призові місця???!!! До речі пан Попов хто і коли буде сплачувати мільйоні збитки які скляров своїми не грамотними діями завдав державі!!!??? Я говорю про ті збитки які оприлюднені в нижче приведених Ухвалі і Постанові Вищого Адміністративного Суду України від 28 липня 2016 року і від 7 червня 2016 року відповідно.
Читайте шановні читачі і робіть висновки, а шановні правоохоронні органи нехай діють.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2016 року м. Київ К/800/4575/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
касаційною скаргою Державного підприємства «Зміївське лісове господарство»
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року
у справі № 820/10406/15
за позовом Державного підприємства «Зміївське лісове господарство»
до Державної фінансової інспекції в Харківській області
про скасування вимоги,
встановив:
Державне підприємство «Зміївське лісове господарство» (далі – ДП) звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Харківській області (далі – Інспекція), в якому просило суд визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2, 3, 5, 6 вимоги Інспекції від 03 вересня 2015 року № 07-25/6609 щодо усунення порушень законодавства.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що виявлені відповідачем порушення не доведені у встановленому законодавством порядку, а спірні пункти вимоги є незаконними та підлягають скасуванню. Вказує, що суди фактично відмовились розглядати справу, пославшись при цьому судову практику Верховного Суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судами встановлено, що на виконання ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 16 червня 2015 року № 621/1381/15-к з 18 червня 2015 року по 15 липня 2015 року на ДП проведено позапланову ревізію щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2013 року по 31 травня 2015 року, за результатами якої складено відповідний акт ревізії № 07-20/06 від 22 липня 2015 року.
29 липня 2015 року позивачем направлено на адресу відповідача підписані два примірники акту № 07-20/06 від 22 липня 2015 року з поміткою "із запереченнями".
04 серпня 2015 року за вих. № 554 на адресу відповідача направлено заперечення до акту № 07-20/06 від 22 липня 2015 року з обґрунтуванням.
11 вересня 2015 року позивачем отримана вимога від 03 вересня 2015 року № 07-25/6609 щодо усунення порушень законодавства без урахування заперечень, в якій викладено 8 пунктів щодо усунення порушень законодавства, зокрема:
– п. 1. В порушення вимог п. 5, 7 Розділу V «Оплата і нормування праці» Галузевої угоди між Державним агентством лісових ресурсів України і профспілкою працівників лісового господарства України на 2013 – 2015 роки протягом 2013 року проводилася оплата праці 35-ти працівникам лісгоспу, посади (професії) яких не були передбачені штатними розписами ДП, а саме: один електромонтер, 22 сторожі, 5 водіїв, 6 пожежних спостерігачів та один пожежний респираторник. Внаслідок допущеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 877446,49 грн.;
– п. 2. В порушення вимог п. 1.1 та п. 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 року № 42, підприємством у 2013, 2014 р.р. та січні – лютому 2015 року здійснено реалізацію ТОВ «Кроно-Україна» необробленої деревини за цінами, нижчими за ті, що затверджені у лісгоспі на відповідну лісопродукцію на загальну суму 49759,13 гри. Внаслідок чого лісгоспу завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 49759,13 грн.;
– п. 3. В порушення ст. 75 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV (зі змінами), п. 13 постанови КМУ від 29.11.2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна фінансових ресурсів» (із змінами) у 2014 році та січні – травні 2015 року ДП без дозволу Державного агентства лісових ресурсів України та погодження Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства України надано благодійну (спонсорську) допомогу лісопродукцією понад визначені розміри на суму 26177,79 грн.;
– п. 5. В порушення вимог п. 1.4 Рекомендацій Міністерства юстиції Україна «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації» від 23.01.2007 року № 35-14/7 посадовими особами підприємства не забезпечено проведення заходів щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості в загальній сумі 95492,77 грн., по якій сплив строк стягнення, що призвело до втрати боржника в зобов'язанні;
– п. 6. В порушення п. 13 розділу 2а Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» підприємством у 2013 – 2014 роках та І кварталі 2015 року здійснено витрати на аудиторські послуги з перевищенням граничного розміру на загальну суму 135331,44 грн.
Позивач, не погодившись з наведеними пунктами письмової вимоги про усунення виявлених порушень, звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив зокрема з того, що оскаржувані пункти вимоги органу державного фінансового контролю вказують на виявлені збитки, їхній розмір та зобов'язання позивача вжити заходів щодо повернення цих коштів. Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, що є підставою для відмови в задоволенні даного прозову.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі – Положення про Держфінінспекцію), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (п.п. 4 п. 4 Положення про Держфінінспекцію).
Згідно з п. 6 Положення про Держфінінспекцію Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням про Держфінінспекцію встановлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю (органу контрольно-ревізійної служби) надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), а на підставі рішення суду – в інших суб'єктів господарювання регулюється Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 (далі – Порядок проведення інспектування).
Відповідно до п. 2 Порядку проведення інспектування, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
П.п. 45, 46 Порядку проведення інспектування передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього – не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно з п. 50 Порядку проведення інспектування за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Наведена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року № 21-63а14, 20 січня 2015 року у справі № 21-603а14, 27 січня 2015 року у справі № 21-436а14, 21 квітня 2015 року у справі № 21-96а15, висновки яких мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 2442 КАС України.
З урахування викладеного, суд касаційної інстанції зазначає, що органи державного фінансового контролю мають право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
В даній справі відповідачем пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП. При цьому оскаржувані пункти вимоги органу державного фінансового контролю вказують на виявлені збитки, їхній розмір та зобов'язання позивача вжити заходів щодо повернення цих коштів.
Зважаючи на те, що такі пункти вимоги органу державного фінансового контролю не є обов'язковими до виконання для підконтрольної установи та виконуються нею добровільно, однак все ж можуть бути зазначені у ній, спірні пункти вимоги Інспекції, викладені в листі 03 вересня 2015 року № 07-25/6609 не суперечать вимогам закону, тому не підлягають скасуванню.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судами ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Зміївське лісове господарство» залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" червня 2016 р. м. Київ К/800/4/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого – судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря Коцюрби В.М.,
за участю представника Генеральної прокуратури України Чубенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року у справі №820/7209/15 за позовом державного підприємства „Зміївське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису та подання, –
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року державне підприємство „Зміївське лісове господарство" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просило: скасувати припис №09/04-09 від 22.06.2015 року до акту ревізії №40/01-04/04-09 перевірки дотримання природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів; скасувати подання про анулювання лісорубних квитків від 07.07.2015 р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що встановлені в акті перевірки порушення не відповідають дійсним обставинам справи, тому її результати є необґрунтованими, необ'єктивними, які не можуть вважатися актом, що відображає порушення. Таким чином, припис та подання, прийняті за результатами такої перевірки, не можуть вважатись законним та обґрунтованим.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволені. Скасований припис Державної екологічної інспекції у Харківській області №09/04-09 до акту ревізії №09/04-09 від 22.06.2015 року. Скасоване подання Державної екологічної інспекції у Харківській області про анулювання лісорубних квитків від 07.07.2015 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу державне підприємство „Зміївське лісове господарство" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції – без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 27.05.2015р. №40/01-04 та направлення на перевірку від 27.05.2015р. №40/01-04 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, за результатами якої складений акт №40/01-04/04-09.
На підставі вищевказаної перевірки відповідачем винесений припис від 22.06.2015р. №09/04-09 та 07.07.2015р. подання про анулювання лісорубних квитків, виданих позивачем.
Відповідно до змісту припису від 22.06.2015р. №09/04-09 позивача зобов'язано розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених недоліків та порушень з встановленням термінів та відповідальних осіб, який затвердити відповідним наказом, копію наказу та плану надати до ДЕІ у Харківській області; забезпечити належне утримання діляночних стовпчиків на ділянках, відведених до рубки; забезпечити проведення санітарно-оздоровчих заходів згідно діючих вимог законодавства; одержати документи, що посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками ДП „Зміївське лісове господарство"; забезпечити планування та проведення рубок РГК здійснювати в межах діючої розрахункової лісосіки; дотримуватися порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, а саме: у лісорубних квитках у рядку „Спосіб очищення" зазначити 1 спосіб очищення лісосік від прорубкових решток, здійснювати запис у графі „усього"; здійснювати призначення рубок формування та оздоровлення лісів у відповідності до вимог чинного законодавства; посилити контроль за охороною та захистом лісів під час передачі та приймання лісових ділянок тимчасовим лісокористувачам; надати інформацію та підтверджуючі копії матеріалів на обробку круглих лісоматеріалів біологічними чи хімічними препаратами, які залишається у місцях рубок, а також на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень після проведених санітарних заходів за 2014-2015рр.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що оскаржуваний припис не містить інформації, які саме обставини вважаються порушенням та яким чином вказані порушення повинні бути усунуті, при цьому позивач проводив рубку дерев із дотриманням вимог чинного законодавства та відповідач не довів правомірності винесеного подання.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності припису відповідача №09/04-09 від 22.06.2015 року до акту ревізії №40/01-04/04-09 перевірки дотримання природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та подання відповідача про анулювання дозволу від 07.07.2015р., а саме, лісорубних квитків.
У відповідності до п.п.3.8, 3.9, 4.3, 4.13, 4.19, 4.22, 4.23 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464 (далі – Порядок №464) позапланова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника. Тривалість позапланової перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів. Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення. Державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся. В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб''кта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.
На підставі акту, який складений за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства, складається припис про усунення порушень вимог законод
Харківське ОУЛМГ
Протягом поточного року у відомчих лісових насадженнях сили пожежогасіння лісогосподарських підприємств Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства виявили та ліквідували 37 лісових пожеж. Площа лісових пожеж склала 5,37 га. Середня площі пожежі становить 0,15 га.
Завдяки своєчасному виявленню та оперативному гасінню не допущено верхових пожеж та їх розповсюдження на населені пункти, інші об’єкти.
В усіх випадках матеріали про лісові пожежі направлено до правоохоронних органів.
Лише в 2 випадках до гасіння лісових пожеж по ДП „Балаклійське ЛГ” та ДП „Ізюмське ЛГ” залучались підрозділи Головного управління ДСНС України у Харківській області.
В той же час сили пожежегасіння приймали участь в ліквідації більше 80 пожеж на землях інших користувачів (які загрожували розповсюдженням на відомчі насадження).
До аналогічного періоду минулого року кількість пожеж становить 21%, площа – 7%, середня площа – 33%.
В поточному році вдалося запобігти значному пошкодженню лісових насаджень. Низькі показники горіння лісів забезпечено за рахунок збереження системи лісової охорони, пожежної профілактики, зусиль лісових фахівців на місцях, які проводили патрулювання в лісах та забезпечували профілактику та гасіння пожеж, а також чіткої взаємодії з Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Підпорядкованими підприємствами забезпечується виконання розпоряджень облдержадміністрації від 06.04.2016 № 111 "Про затвердження Плану організаційних і практичних заходів щодо запобігання виникненню лісових пожеж у пожежонебезпечний період 2016 року".
Організовано роботу 31 лісової пожежної станції, у складі яких 51 пожежний автомобіль, 10 лісових пожежних модулів, в т.ч 1 модуль облаштовано в поточному році. До гасіння залучається 57 тракторів з ґрунтообробним знаряддям, 29 мотопомп та 343 ранцевих лісових вогнегасники.
Організовано роботу диспетчерської та пожежно – сторожової служб, забезпечено патрулювання лісових насаджень працівниками державної лісової охорони.
Для нагляду за пожежною ситуацією працюють 29 пожежно-спостережних веж, на 6 встановлено телевізійні системи спостереження, 2 телевізійні системи встановлено на вежах оператору мобільного зв’язку, в т. ч. 1 в поточному році.
Протягом 2016 року за рахунок власних коштів підприємств придбано 2 пожежні модулі, 1 система відеонагляду, 4 ранцеві лісові вогнегасники, 8 комплектів спецодягу, 23,1 т. дизпалива та 14,84 т. бензину на загальну суму 1048,1 тис. грн.
Comments are closed.