20/05/2026
0
У Рівненській обласній військовій адміністрації відбулась нарада за участі деревообробних і меблевих підприємств Рівненської області. Захід організувала Рівненська обласна державна адміністрація спільно з Економічною платформою Wood Industry UA Федерація роботодавців України та Українська Асоціація Меблевиків, Федерацією роботодавців Рівненщини у межах платформи «Діалог влади та бізнесу».
Голова Рівненської ОВА Олександр Коваль підкреслив, що деревообробна і меблева галузь мають визначальне місце в структурі економіки області, саме тому їх розвиток передбачений у стратегії розвитку регіону, а питання життєдіяльності підприємств є пріоритетними. Заступник голови ОВА Олександр Кохан зауважив, що у лісовій, деревообробній та меблевій галузях області зосереджено майже 20% усіх робочих місць промислового комплексу Рівненщини, тому будь-яке падіння рівня виробництва вкрай негативно впливає на зайнятість населення та сплату податків. Народний депутат Олександр Ковальчук наголосив, що дефіцит лісосировини є головною проблемою трьох галузей, і державі потрібне стратегічне бачення та план дій реформування лісової галузі — таким планом має стати Біла книга лісової галузі. Виконавчий директор Федерації роботодавців Рівненщини Ігор Тимошенко наголосив, що галузь спільно з владою має шукати всі шляхи виходу з кризи, і якщо з тих чи інших причин неможливо ухвалити профільний законопроєкт, то реєстр деревообробників необхідно запровадити підзаконним актом.
Як керівник Економічної платформи Wood Industry UA, під час наради я вперше представив комплексне дослідження «Чому Україна нарощує імпорт деревини?». Ключові висновки:
«Заготівля деревини в Україні впала з 22,5 млн м³ у 2018 році до 14,1 млн м³ у 2025 — мінус 37% за сім років. У 2025 році заготівля відкотилась до показників початку 2000-х років — нижче навіть за рівень 2002 року. Темпи падіння є безпрецедентними: за 7 років галузь втратила 8,4 млн м³, знищивши результати 16 років стабільного нарощування обсягів. У той самий час Польща заготовляє понад 40 млн м³, Румунія — понад 15 млн м³, Чехія — понад 17 млн м³. Ці країни нарощують обсяги — Україна їх скорочує. І це при тому, що природний приріст деревини в українських лісах становить близько 35 млн м³ на рік — ми використовуємо менше 40% того, що ліс дає сам.»
«Результат закономірний: Україна змушена імпортувати деревину, яку має у власних лісах. Деревообробні підприємства, не маючи достатньо вітчизняної сировини, починають закуповувати імпортний кругляк та пиломатеріали — по вищих цінах, з логістичними ризиками та валютними витратами. Кожен імпортований кубометр — це податки, робочі місця і додана вартість, які залишаються за кордоном, а не в українських громадах.»
«Лісова галузь фактично канібалізує деревообробну і меблеву промисловість. Штучне стримування заготівлі при наявному лісовому ресурсі обертається прямими втратами для бюджету. За 2021–2025 роки галузь недоотримала 14,5 млн м³ сировини, що коштувало державі 30,8 млрд грн брутто-внеску, з яких 15,5 млрд грн — це зарплатні податки (ЄСВ, ПДФО, військовий збір), безпосередньо пов’язані із заробітною платою 119 тисяч працівників галузі. Середньорічна втрата сягає понад 6 млрд грн. Лише за 2025 рік недозаготівля 4,4 млн м³ сировини обійшлась переробній галузі у 9,33 млрд грн втраченого внеску — і це удвічі більше, ніж приріст дивідендів єдиного держпідприємства за той самий рік. Зростання надходжень від однієї державної компанії не компенсує системних втрат бюджету від падіння всієї переробної галузі. Розрахункова лісосіка при цьому використовується лише на 50–54% — ресурс для відновлення існує, він штучно заблокований.»
Головні підсумки наради у Рівненській ОВА:
Падіння заготівлі — проблема №1. Необхідно встановити системні причини та розробити конкретний план дій для відновлення обсягів. Без актуальних даних лісовпорядкування та національної інвентаризації лісів планування виробничої діяльності підприємств залишається неможливим.
Біла книга лісової галузі — стратегічне бачення реформування. В якому напрямку має розвиватися лісова галузь? Який формат лісівництва відповідає потребам країни? Ці питання потребують фахової дискусії.
Збільшення обсягів заготівлі має стати головним критерієм ефективності лісової галузі. Усі інші показники є похідними від наявності достатньої сировинної бази.
Голландські аукціони на зниження ціни — якщо сировина накопичується на складах лісогосподарських підприємств, це свідчить про завищені ціни.
Реформи ринку деревини потрібні вже зараз. Якщо законодавчі зміни неможливі у короткостроковій перспективі — рухатися шляхом підзаконних актів.
Рейтингування учасників біржових торгів — позитивний крок, який потребує подальшого посилення. Система повинна стати дієвим бар’єром для спекулянтів та перекупників.
Реформування грантової підтримки модернізації: замість кількості створених робочих місць враховувати зростання сплати податків, обсяги експорту та валютної виручки.
Рівненщина — один із ключових деревообробних регіонів України. Продовжуємо боротьбу за сировинне забезпечення галузі.
