15/05/2026
0За ініціативою Економічної платформи «Wood Industry UA» Федерації роботодавців України та за методологією системного перегляду якості регулювання (BRDO) підготовлено проект «ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ деревообробної та меблевої галузі України».
На думку авторів, «ця Зелена книга є аналітичним документом, підготовленим відповідно до статті 18 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX з метою визначення та детального опису системних проблем деревообробної та меблевої галузі України, які потребують вирішення шляхом зміни державного регулювання, а також можливості зацікавленим особам надати свої пропозиції щодо способів вирішення цих проблем».
ГО «Відкритий ліс» високо оцінив Проект Зеленої книги та висловив про неї свою думку у статті на своєму сайті.
«Теорія, мій друже, суха, але зеленіє життя дерево», – говорив Мефістофель у «Фаусті» Ґете. Те, що теорія «суха», тобто малоцікава, видно за кількістю відвідувань сторінок Зеленої книги. Але з іншого боку, теорія теж, як дерево життя, зеленіє, росте та цвіте! Адже будь-яка теорія в кінцевому рахунку є відображенням саме “древа життя, що вічно зеленіє”. Та й у Біблії говориться: “Спочатку було Слово”, під яким розуміється “розуміння” самого життя. Інакше кажучи, теорія – це путівник у житті. З цих позицій і продовжимо обговорення проекту «Зеленої книги» та його трансформації у проект «Білої книги».
Якщо проект «Зеленої книги» представляє «діагноз» або аналіз деревообробної та меблевої галузі, а також початкові ідеї вирішення виявлених проблем, то проект «Білої книги» в результаті публічного обговорення має стати вже Програмою дій для розвитку деревообробної та меблевої галузі, на підставі якої можна підготувати Аналітичну записку (policy brief) для Кабінету міністрів, Мінекономіки та Верховної Ради, яку реально можна використовувати для впливу на рішення.
У плані публічного обговорення ГО «Відкритий ліс» висловлює свої пропозиції щодо проекту БІЛОЇ КНИГИ.
На думку ГО “Відкритий ліс”, головна проблема опублікованого Проекту ЗЕЛЕНОЇ КНИГИ: автори “лікують симптоми, не систему”. Автори залишають моноканальну модель (біржа), не чіпають архітектуру розподілу ресурсу. У результаті вони просто “шліфують” механізм, який генерує проблему.
Документ не відповідає на базові питання: Хто є пріоритетним отримувачем ресурсу?
Яка ціль держави:
- максимізація ціни?
- зайнятість?
- експорт продукції?
Як балансувати:
- великі підприємства vs МСБ
- внутрішній ринок vs експорт
Без цього будь-яка “біржова реформа” — технічна косметика.
Відсутність багатоканальної моделі
У ЄС де-факто існує:
- довгострокові контракти
- аукціони
- квоти/пріоритети
- локальні угоди
У проєкті — фактично: “давайте зробимо ту ж біржу, але трохи кращу”. Це стратегічно слабко.
Інституційний вакуум деревообробної та меблевої галузі
Сьогодні є ліс (через ДП «Ліси України»), є ринок (формально), але немає інституції деревообробки як політики. Наслідок: ніхто не представляє інтереси переробки на рівні держави.
Переоцінка “форвардів” як панацеї
Форварди без гарантованого ресурсу, правил пріоритету, контролю бенефіціарів, просто створюють новий рівень арбітражу і перепродажу.
Повна відсутність цифрової трансформації
Тут відзначається провал: немає корпоративного управління даними, немає відстежуваності подій, немає прогнозування. У 2026 році це виглядає як документ 2015-го року.
Що обов’язково має з’явитися у «Білій книзі»
- Чітка модель ринку (це №1)
Пропонується багатоканальна модель:
- Довгострокові контракти (40–60%), для переробки, з KPI по інвестиціях і зайнятості
- Біржа (20–30%), для цінового індикатора
- Спеціальні механізми (10–20%), для МСБ, інноваційних виробництв, регіональних потреб
Без цього — ніяка реформа не працюватиме.
- Введення пріоритетів держави
Необхідно зафіксувати пріоритет №1 — внутрішня переробка з високою доданою вартістю і вже під це: розподіл ресурсу, правила доступу, податкові стимули.
- Рейтинговий реєстр підприємств
Місце підприємства у рейтинговому реєстрі визначає сума балів за такими показниками: глибина переробки (25%), експорт продукції (15%), робочі місця (20%), податки (20%), інвестиції (15%), ESG та відповідність вимогам (5%) і прив’язка: рейтинг → доступ до ресурсу.
Это индустриальный рейтинг, отвечающий на вопрос: “Хто створює найбільшу цінність для економіки України?”
Украинский клиринговый дом (УКД) установил свой финансовый рейтинг, отвечающий на вопрос: “Хто найменш ризиковий для продавця?”
Оптимальна модель: інтеграція двох рейтингів.
Подвійна система оцінювання:
- Фінансовий рейтинг УКД визначає умови гарантій та застав.
- Індустріальний рейтинг визначає пріоритет доступу до довгострокових контрактів 3–5 років.
Формула інтегрованого рейтингу
Rзагальний=0.4×Rфінансовий+0.6×Rіндустріальний
- Нова інституція (критично)
Варіанти: Агентство розвитку деревообробки або директорат у Мінекономіки
Функції: баланс ринку, політика переробки, аналітика, координація з лісовим сектором.
Без цього ліс завжди буде домінувати над переробкою, що й спостерігається постійно протягом усього періоду незалежності України. В результаті економіка ЛПК втрачає значно більше від втраченої можливості розвитку ефективної деревообробки через неефективне використання лісових ресурсів, ніж вона має від реалізації заготовленої деревини. Немає інституції, немає політики, немає ефективного управління, немає відповідальності і ніяка навіть супер досконала стратегія не виправить дисбаланс між лісовою та деревообробною галуззю, що утворився, тому що виконувати її просто нікому.
- Цифрова архітектура (ось де доречний ШІ). Не “ШІ взагалі”, а конкретно:
- Єдина система даних ринку деревини (заготівля, контракти, ціни, рух деревини)
- Відстежуваність подій (від лісу до продукту)
- ШI-модулі (прогноз цін, виявлення спекуляцій, оптимізація розподілу ресурсу)
- Відкрита аналітика як у енергетичних ринків
Це дає прозорість + довіру + контроль
- Антиспекулятивні механізми
- обмеження перепродажу
- вимога переробки
- розкриття бенефіціарів
- фінансові гарантії
- Кластери — але з економікою, а не декларацією
Зараз у проєкті — декларація. Потрібно: податкові стимули, інфраструктура, доступ до ресурсу, експортна підтримка.
- Сценарне моделювання (чого зараз немає)
Біла книга повинна містити: 3–4 сценарії:
- статус-кво
- біржа+
- багатоканальна модель
- індустріальна модель
І показати: ВВП, зайнятість, податки, EBITDA ДП «Ліси України»
Як правильно “вмонтувати” ШІ
Сильні сторони ШІ: автоматизація управління, зменшення бюрократії, підвищення якості рішень.
Важливо: ШІ не замінює інституцію, ШІ підсилює інституцію.
Правильна формула: Інституція + дані + ШІ = ефективна політика
Як виглядає перехід від “Зеленої” до “Білої” книги
По суті: Зелена книга = діагностика + ідеї. Біла книга = рішення + цифри + модель впровадження.
Що треба додати:
- Чітку модель ринку
- Інституційну архітектуру
- Економічне моделювання
- План впровадження (2–3 роки)
- Законодавчий пакет
- Цифрову систему управління
Висновок
Проєкт — хороший старт, але обережний і системно неповний.
Його логіка: “покращити існуючу систему”. А потрібна логіка: “перебудувати ринок під індустріальну модель”.
І якщо цього не зробити, то:
- дефіцит залишиться
- ціни залишаться волатильними
- переробка не отримає прориву
