08/05/2026
0У бізнес-чатах з’явився для обговорення Проект «Зелена книга деревообробнойЇ та меблевоЇ галузі України» – аналітичний документ для визначення проблем галузі та публічного обговорення шляхів їх вирішення. Проект підготовлено відповідно до Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 № 3354-IX. Ініціатор: Економічна платформа «Wood Industry UA» Федерації роботодавців України за методологією: системного перегляду якості регулювання (BRDO).
У проекті наводиться аналіз стану деревообробки та виробництва меблів, класифікація підприємств за ступенем доданої вартості, їх потреби у сировині та реальному забезпеченні, стан біржового ринку деревини, обсягу заготівлі деревини, все це порівнюється з аналогами країн ЄС.
Що в «Зеленій книзі» зроблено добре
- Коректна діагностика симптомів: дефіцит сировини (реальний/штучний), перекоси біржової моделі, спекулятивні ланцюги, слабкі стимули для сектора з високою доданою вартістю. Це важливо: документ не “про все хороше”, а про конкретні вузькі місця.
- Спроба структурувати галузь за доданою вартістю. Це фундамент для політики: “ресурс → переробка → експорт”).
- Введення інструментів горизонту планування (форварди 6–12 міс). Це вже крок від хаотичного ринку до керованого.
- Орієнтація на європейські бенчмарки. Правильний напрям, хоча (важливо) часто поверхневий.
Ключові слабкості (де документ “не дотягує”)
1) Головна проблема: “лікують симптоми, не систему”. Автори: залишають моноканальну модель (біржа), не чіпають архітектуру розподілу ресурсу.
У результаті: вони просто «шліфують» механізм, який генерує проблему.
2) Ігнорування політичної економії ринку
Документ не відповідає на базові питання: Хто є пріоритетним отримувачем ресурсу?
Яка ціль держави: максимізація ціни? зайнятість? експорт продукції?
Як балансувати: великий бізнес vs МСБ, внутрішній ринок vs експорт.
Без цього будь-яка “біржова реформа” — технічна косметика.
3) Відсутність багатоканальної моделі
У ЄС де-факто існує: довгострокові контракти, аукціони, квоти/пріоритети, локальні угоди. У проєкті — фактично: “давайте зробимо ту ж біржу, але трохи кращу”. Це стратегічно слабко.
4) Інституційний вакуум
Сьогодні: є ліс (через ДП «Ліси України»), є ринок (формально), немає інституції деревообробки як політики.
Наслідок: ніхто не представляє інтереси переробки на рівні держави.
5) Переоцінка “форвардів” як панацеї
Форварди без: гарантованого ресурсу, правил пріоритету, контролю бенефіціарів
просто створюють новий рівень арбітражу і перепродажу.
6) Повна відсутність цифрової трансформації
Тут провал: немає управління даними, немає відстеження, немає AI/аналітики, немає прогнозування.
У 2026 році це виглядає як документ 2015-го.
Що обов’язково має з’явитися у «Білій книзі»
1) Чітка модель ринку (це №1)
Пропозиція:
БАГАТОКАНАЛЬНА МОДЕЛЬ:
Довгострокові контракти (40–60%) для переробки, з KPI по інвестиціях і зайнятості
Біржа (20–30%) – для цінового індикатора
Спеціальні механізми (10–20%): МСБ, інноваційні виробництва, регіональні потреби
Без цього — ніяка реформа не працюватиме.
2) Введення пріоритетів держави
Необхідно зафіксувати: пріоритет №1 — внутрішня переробка з високою доданою вартістю
і вже під це: розподіл ресурсу, правила доступу, податкові стимули.
3) Реєстр + рейтинг підприємств (але правильно)
Не просто “реєстр” (як у проєкті), а рейтингова система з балами: глибина переробки, експорт продукції (не сировини), робочі місця, податки, інвестиції.
І прив’язка: рейтинг → доступ до ресурсу
Нова інституція (критично)
Варіанти: Агентство розвитку деревообробки або директорат у Мінекономіки.
Функції: баланс ринку, політика переробки, аналітика, координація з лісовим сектором.
Без цього: ліс завжди буде домінувати над переробкою
Цифрова архітектура (ось де доречний ШІ)
Не “ШІ взагалі”, а конкретно:
- Єдина система даних ринку деревини: заготівля, контракти, ціни, рух деревини.
- Отслеживание: (від лісу до продукту).
- ШI-модулі: прогноз цін, виявлення спекуляцій, оптимізація розподілу ресурсу.
- Відкрита аналітика: як у ринку електроенергії
Це дає: прозорість + довіру + контроль
Антиспекулятивні механізми: обмеження перепродажу, вимога переробки, розкриття бенефіціарів, фінансові гарантії
Кластери — але з економікою, а не декларацією
Зараз у проєкті — декларація. Потрібно: податкові стимули, інфраструктура, доступ до ресурсу, експортна підтримка.
Сценарне моделювання (чого зараз немає)
Біла книга повинна містити 3–4 сценарії: статус-кво, біржа+, багатоканальна модель, індустріальна модель
І показати: ВВП, зайнятість, податки, EBITDA ДП «Ліси України».
Як правильно ШІ “вмонтувати”
Сильна частина ШІ: автоматизація управління, зменшення бюрократії, підвищення якості рішень.
Але важливо скоригувати: ШІ не замінює інституцію, ШІ підсилює інституцію.
Правильна формула: Інституція + дані + ШІ = ефективна політика
Як виглядає перехід від “Зеленої” до “Білої” книги
По суті:
Зелена книга = діагностика + ідеї, Біла книга = рішення + цифри + модель впровадження
Що треба додати:
- Чітку модель ринку
- Інституційну архітектуру
- Економічне моделювання
- План впровадження (2–3 роки)
- Законодавчий пакет
- Цифрову систему управління
Висновок
Проєкт — хороший старт, але обережний і системно неповний.
Його логіка: “покращити існуючу систему” А потрібна логіка: “перебудувати ринок під індустріальну модель”.
І якщо цього не зробити, то: дефіцит залишиться, ціни залишаться волатильними, переробка не отримає прориву
