Досвід реформування економічних відносин у лісовому господарстві України за всі роки побудови незалежності показав, що набагато більші повноваження порівняно з конституційно визначеним власником мають «постійні лісокористувачі». Цей термін мистецьки вписаний до Лісового кодексу України (ст.17) і не менш вдало набирає підприємницької ваги завдяки вишуканому і сміливому менеджменту зацікавлених осіб, їх зусилля та здобутки, прямо слід сказати, заслуговують на повагу.
Значною мірою негаразди та проблеми в лісовому господарстві західного регіону та й країни загалом обумовлюються поєднанням в особі лісогосподарських підприємств кількох функцій:
- продавця деревини на пні (визначають якість матеріалу, оцінюють вартість деревини та визначають спосіб рубки, на основі чого і складається розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів);
- покупця деревини на пні (сплачують розрахований збір і ведуть головне користування);
- контролера (ведуть контроль за відводом та проведеною рубкою).
Зважаючи на те, що відповідно до лісових нормативних документів лісогосподарські підприємства здійснюють відводи лісових ділянок призначених для рубання та в деякій мірі здійснюють заготівлю деревини, та контролюють хід виконання робіт пов’язаних з рубкою виникає дещо парадоксальна ситуація за формулою: сам оцінюю, сам плачу, сам рубаю, сам себе контролюю, тобто відбувається наділення певного суб’єкта економічних відносин несумісними функціями.
Зупинимося на деяких основних злочинних методах, які здійснюються в лісовій галузі на притаманних вищенаведених несумісних позицій:
Сам себе оцінюю…
Відповідно до Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затверджених наказом Держкомлісу України від 22.10.2010 № 403 (далі – Методичні вказівки), лісогосподарські підприємства здійснюють матеріальну та грошову оцінку лісосічного фонду, тобто визначають якість матеріалу, оцінюють вартість деревини та визначають спосіб рубки.
На вказаній стадії, одна із найбільш поширених злочинних схем являється підроблення матеріалів відводу дерев призначених в рубку, а це – внесення неправдивих даних в першу чергу при проведенні замірів діаметрів стовбурів, в яких фактично занижуються їхні розміри.
Окрім цього, такі матеріали як правило підробляються і в такі способи:
В польових перелікових відомостях відведених в рубку дерев, не в повній мірі заносяться фактична її кількість, а також при відводі не вказуються дерева за технологічною придатністю, для прикладу, такі як – «напівділові»;
Не відповідність фактично відведеної площі до площі вказаної в матеріалах відводу (згідно Методичних вказівок помилка у визначенні площі допускається до 2-ох відсотків);
Під час відбору, обміру модельних дерев для встановлення розрядів висот, зменшується їхні розряди (згідно Методичних вказівок по кожному модельному дереву, вибраного з відповідних ступенів товщини, обмірюється висота з точністю до 0,5 м);
Правильність здійсненого відводу як правило можна перевірити наявною розбіжністю між матеріалами відводу ділянок призначених в рубку та матеріалами лісовпорядкування у запасі деревини, що вирубується з 1 га. Відповідно до Методичних вказівок по ліквідному запасу на лісосіці, ліквідному запасу окремих порід, частка яких у складі деревостану 2 і більше одиниці, до 10 % (по діловій деревині – до 15 %).
На підставі вказаного, створюються не облікові надлишки лісопродукції, які за змовою групою осіб в подальшому розкрадаються.
Сам рубаю…
У відповідності до лісового законодавства, в першу чергу до Лісового кодексу, який включає в себе розділ V – ведення лісового господарства та згідно до Постанов КМУ:
– від 27.07.1995 № 555 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України»;
– від 12.05.2007 № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» та
– від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» лісогосподарські підприємства зобов’язанні, забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції.
Заготівля деревини, на сьогоднішній день є одна із найпоширеніших корупційних схем внаслідок отримання керівниками лісогосподарських підприємств неправомірної вигоди з підприємницьких структур за встановленими за змовою завищеними цінами на послуги по договорам підряду з проведення лісозаготівельних робіт та за перевищений і не облікований обсяг деревини відведений в рубку.
Окрім цього, на вказаній стадії існують злочинні схеми у розкраданні коштів, отриманих в результаті фіктивно складаних з підприємницькими структурами актів виконаних комплексних робіт (послуг) по заготівлі деревини. Ця злочинна схема наносить збитків не тільки в розкраданні державних коштів, а й наносить значних збитків державі в результаті здійснених незаконних рубок самою ж лісовою охороною, так як ними залучаються до вказаних робіт інші особи, за роботу яких, їм приходиться розраховуватись тим же лісом.
Сам продаю…
На підставі наказу Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 № 42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, згідно якого, реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі.
Основними корупційними схемами на вказаній стадії являються:
Реалізація самими підприємствами не реалізованої на товарних біржах необробленої деревини по прямих договорах за цінами, нижчих від тих, що склались на останньому аукціоні.
Створення фіктивних розбіжностей в кількісних (м3) та якісних (по сортності) показниках між відправленою лісопродукцією підприємством та прийнятою покупцем, по яким офіційно проводяться розрахунки.
Сам себе контролюю…
На сьогоднішній день, наказом Держкомлісгоспу України від 22.11.2010 за № 403 із змінами, внесеними згідно з наказом Держлісагенства України від 18.07.2011 № 508 діють Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік згідно яких п. 9.1 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства під час відведення і таксації лісосік, а також огляду місць заготівлі деревини здійснюється:
– у процесі цих робіт, або після їх закінчення – державними лісогосподарськими підприємствами;
– під час державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
Вказані Методичні вказівки не можуть використовуватися на законному рівні, оскільки п. 40 Постанови КМУ від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» передбачено, що виділення лісових ділянок для, заготівлі деревини та проведення їх оцінки здійснюються відповідно до Інструкції з відведення і таксації лісосік у лісах, що затверджується в установленому порядку Мінагрополітики за поданням Держлісагентства, погодженим з Мінприроди. Дана Інструкція на сьогоднішній день відсутня.
Більш детальний аналіз нормативно-правового регулювання, на підставі якого здійснюються вищенаведені несумісні функції лісівника, я приводив у своїй науково-практичній роботі, захистивши її ще в 2009 році. Хоча основним питанням моєї роботи було дослідження організаційно-тактичних засад викриття злочинів у лісовому господарстві, які, до речі, приводив із власного досвіду і котрі здійснюються по сьогоднішній день.
Зараз одним із найактуальніших питань є боротьба з лісовою злочинністю… А чи можна її побороти ?
З огляду на ті процеси, які протікають в цілому в державі, а це – не професійність в розслідуванні порушених кримінальних проваджень пов’язаних з веденням лісового господарства, слабкому виявленні корупційних лісових схем правоохоронними органами, та з ряду інших причин, на мій погляд, якщо навіть комплексними перевірками і вдасться виявити та задокументувати злочинні факти, то самі схеми і методи викорінити не вдасться, вони і в подальшому залишаться такими ж.
В зв’язку з наведеним, на мою думку, в державі необхідно створити спеціалізовані правоохоронні органи, які б професійно були навчені боротися із злочинністю у вказаній сфері.
Щоб побороти лісову злочинність, у першу чергу необхідно забрати від лісівника оте непритаманне його професійній компетенції: «Сам оцінюю, сам плачу, сам рубаю, сам себе контролюю». Ці функції мали б належати професійним фахівцям, а не лісоводам, головне покликання і завдання яких — садити, вирощувати і охороняти ліс.

1 коментар
Popovich_Pavel
Крім цього. 1. Відсутність судової експертизи і судових експертів у галузі лісового господарства і в першу чергу економічної і товарознавчої в розумінні Закону України Про судову експертизу. 2. Абсолютно повне "непідкорення закону" Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні системи оцінки лісових ресурсів в лісовому господарстві. Така собі держава в державі. Це ніби "клондайки" де видобувають бурштин і де не діють закони України. В лісовому господарстві це на всю країну, під носом у СБУ, МВС та інших правоохоронних органів. Не дивно, що лісове господарство як мух на мед притягує злочинців у керівництво. Шахраї і розкрадачі почуваютьсебе як риба у воді у керівництві лісового господарства. Злочинна вся інституційна структура системи обігу лісових ресурсів. 3. Можливість абсолютно безобліково заготовляти і реалізовувати деревину на законних підставах (знесення зелених насаджень в населених пунктах).
Comments are closed.