01/05/2026
0Андрій Онуфрієнко — Getty Images
Якщо ШІ стає повсякденним робочим інструментом, реальний ризик може полягати не у втраті інтелекту, а у втраті впевненості у власному мисленні. Нові дослідження показують, що різниця зводиться до того, наскільки активно ми взаємодіємо з технологією.
У дослідженні, проведеному серед майже 2000 працюючих дорослих, дослідники виявили, що люди, які значною мірою покладалися на ШІ, особливо ті, хто приймав його відповіді без істотних змін, частіше говорили, що такі інструменти, як ChatGPT, Claude та Gemini, «думали за них». Ці ж учасники також повідомляли про меншу впевненість у власних міркуваннях та слабшому почутті відповідальності за свої ідеї.
Але ця закономірність не була неминучою. Учасники, які чинили опір — редагували, ставили під сумнів або відхиляли пропозиції, згенеровані ШІ, — повідомляли про протилежне: більшу впевненість і сильніше відчуття того, що кінцевий результат справді належить їм.
Результати показують, що ШІ не підриває наші здібності за своєю суттю. Натомість він може непомітно змінювати те, як ми сприймаємо власне мислення. «Генеративний ШІ може призвести до когнітивного зниження чи когнітивної еволюції — це залежить від вашого стилю взаємодії», — каже автор дослідження Сара Балдео, аспірантка в галузі ШІ та нейробіології в університеті Мідлсекського в Англії та автор книги «100 способів захистити свій мозок в епоху ШІ». «Коли ми розглядаємо активність мозку залежно від того, як люди використовують інструмент, ми можемо бачити збільшення чи зменшення. Це справді не пов’язане із самим інструментом».
Ця різниця — між усвідомленою взаємодією з ШІ чи підпорядкуванням йому — може зрештою визначити, чи допомагає технологія нам на роботі чи заважає.
Як використання ШІ формує впевненість
Дослідження, опубліковане 16 квітня в журналі Technology, Mind, and Behavior, відслідковувало 1923 дорослих у США та Канаді, які використовували інструменти ШІ для виконання низки імітованих робочих завдань – від складання плану переговорів про зарплату до інтерпретації неоднозначних даних. Замість порівнювати користувачів ШІ з тими, хто не користується, дослідження зосередилося на тому, як люди насправді взаємодіють з цією технологією.
Найбільше виділявся спектр поведінки. Деякі учасники приймали першу відповідь, переходячи до наступного, як тільки ШІ створював щось корисне. Інші сповільнювалися — редагували, чинили опір і переробляли відповідь, доки він не відображав їхні власні думки. Дослідження показало, що ці вибори тісно пов’язані із впевненістю людей у своїх міркуваннях.
Послідовність дій змінювалася залежно від завдання. Люди найчастіше повністю віддавали свої думки на аутсорсинг під час планування та впорядкування завдань — у тій відкритій, багатоетапній роботі, яка характерна для значної частини професійного життя. Але коли завдання ставали особистими чи вимагали самоаналізу, щось змінювалося. Коли учасників просили поміркувати про власний досвід або оцінити свій характер, вони набагато частіше заперечували результати, отримані за допомогою ШІ. Коли випробуваним були вони самі, вони довіряли собі.
Досвідчені співробітники частіше ігнорували результати роботи ШІ та демонстрували більш високу впевненість, ніж їхні колеги початкового рівня, що говорить про те, що експертні знання можуть бути захистом. Що більше знаєш, то легше протистояти.
«Якщо ШІ вирішує за тебе проблему, ти не думаєш і не вчишся», — каже Ітан Моллік, доцент Уортонської школи Пенсільванського університету, який вивчає ШІ та роботу, автор книг «Со-інтелект» і «Співіснування», що готується до виходу. Але вірне й протилежне. «Якщо змусити ІІ діяти як наставник і підштовхувати людей, результати покращаться».
Реальна змінна – це не ШІ, а ваш вибір
Існує приваблива історія про ШІ та мозку: інструмент підриває його, за одним завданням, переданим на аутсорсинг, за раз. Але експерти спростовують це чорно-біле трактування. Моллік зазначає, що рішення про те, наскільки покладатися на ШІ часто приймаються несвідомо. «Люди від природи схильні до лінощів і прагнуть докладати якнайменше зусиль для виконання завдань», — каже він, — що змушує пасивний ШІ використовувати шлях найменшого опору. “Ми самі вирішуємо, які навички передати ШІ”.
І це, за словами Молліка, завжди було вірним для нових інструментів. “Ми всі постійно навмисно відмовляємося від навичок, тому що вони нам більше не потрібні”, – каже він. Запитайте себе, наприклад: коли ви востаннє робили поділ у стовпчик вручну? Для багатьох відповідь — не відколи навчалися у старшій школі на уроках математики, бо зараз калькулятор майже завжди є в руці чи кишені. “Почасти це пов’язано з рішенням про те, що ви хочете зберегти”, – каже Моллік. «Якщо ви хочете зберегти навичку, вам доведеться свідомо ухвалити це рішення».
Балдео бачить у цьому частково замкнене коло впевненості в собі: люди, які вже відчувають невпевненість у своїх здібностях, з більшою ймовірністю покладатимуться на ШІ, а це, у свою чергу, посилить цю невпевненість. «Люди з більш високим почуттям упевненості в собі матимуть більшу ймовірність використовувати ШІ когнітивно здоровим чином», — каже вона. Правильне і зворотне. «Якщо ви вже відчуваєте нестабільність у самовідчутті, використання ШІ вам, по суті, є недоцільним».
Як використовувати ШІ, не втрачаючи своєї переваги
Для працівників, які намагаються знайти цей баланс, головний висновок — не уникати ШІ, а використовувати його більш свідомо.
За словами Молліка, головне — усвідомлено обирати завдання, які ви дійсно хочете виконувати самостійно, і чинити опір бажанню передати все комусь просто тому, що можете. Іноді додаткові зусилля того варті. “Можливо, варто пожертвувати ефективністю заради практики”, – говорить він, порівнюючи це з фізичними вправами: “Є набагато простіші способи піднімати і опускати гантелі, ніж своїми руками, але ми робимо це, тому що хочемо зберегти м’язову масу”.
Балдео пропонує аналогічний підхід. Вона закликає користувачів створювати те, що вона називає «когнітивною структурою» — базове розуміння завдання до її передачі на аутсорсинг — та активно взаємодіяти з ШІ, ставлячи запитання та уточнюючи його відповіді.
Також важливо навчитися сперечатися з ШІ. Замість того, щоб приймати першу ж відповідь, Балдео рекомендує вести діалог з інструментом як мінімум два-три рази — заперечувати, запитувати конкретніші деталі або просто говорити, що ви не згодні. “Ви можете говорити з ним так, ніби розмовляєте з людиною”, – каже вона. Наприклад, якщо ШІ повертає план проекту, який вас не влаштовує, ви можете відповісти: «Я думаю, ви не враховуєте X — будь ласка, будьте конкретнішими». За її словами, такий діалог дозволяє вам залишатися в курсі подій, а не відволікатися від них.
Вона також пропонує конкретний спосіб протидії схильності ШІ до лестощів. Вона радить починати питання з наступної фрази: «Відповідайте, ґрунтуючись на перевіреній інформації від третіх осіб. Не намагайтеся лестити мені чи створювати емоційний зв’язок». За її словами, якщо ви використовуєте цей підхід у будь-якому великому інструменті ШІ, ви отримаєте більш чесну та корисну відповідь, яка дійсно кидає виклик вашому мисленню, а не просто погоджується з ним.
Також корисно уважніше придивитися до того, що виробляє ШІ. Моллік зазначає, що перші результати можуть здаватися вражаюче відполірованими, але це перше враження може бути оманливим. “Легко піддатися чарівності того, як добре все виглядає, коли насправді все не так вже й добре”, – говорить він.
Що найважливіше, додає Моллік, — це усвідомленість: «ШІ не керує тим, що ми робимо зараз. Він не захоплює наше життя, – каже він. — Ми самі вирішуємо, коли дозволити ШІ щось зробити, а коли ні. Усвідомлене ухвалення цього рішення зрештою матиме значення».
