Розробка Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей до 2030 року за допомогою агентського ШІ

В рамках робочої групи з питань формування та реалізації державної політики в лісовій, деревообробній та меблевій галузях при Комітет з питань економічного розвитку ВРУ (Законопроект № 13297 від 16.05.2025), за наслідками спільної наради з Премʼєр-міністром України Юлія Свириденко, Олексій Соболев Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та представниками сектору заплановане обговорення та внесення правок у документ, який стане дороговказом на найближчі роки.

Складається з двох елементів:

1. Стратегія із зазначенням вектору розвитку сектору.

2. Операційний план заходів на 2 роки із переліком задач.

Посилання на документи:

https://drive.google.com/drive/folders/1f2VPCSGCZQL3leoCa4tNs11IEEYFDhSa

В січні планировалось выйти на фінальний варіант, який далі представлявся в Кабінет Міністрів України до остаточного прийняття.

У квітні в інтернеті з’явився варіант цих документів у бізнес-чатах, але без зазначення їхнього авторства, що свідчить, що це ще не фінальний варіант, але може стати предметом обговорення.

Поточний проект Стратегії не вирішує базової проблеми сектора – відсутність гарантованого доступу до сировини, консервує сировинну модель, імітує розвиток переробки без економічної бази.

Без реформи ринку деревини і довгострокових контрактів ця Стратегія є декларацією, яка не буде виконана.

ГОЛОВНЕ ПРОТИРІЧЧЯ (яке потрібно “ламати”)

Мінекономіки + ДП “Ліси України” одночасно декларують:

1. Розвиток переробки і експорту продукції з високою доданою вартістю
2. Збереження:
   • коротких контрактів
   • 100% біржової моделі
   • відсутності гарантій ресурсу

Це економічно несумісно.

Відсутність інституції ЛПК, наприклад, Агентства розвитку ЛПК України (АЛПК), означає відсутність оператора, без якого стратегія не працює. Міністерства не є операторами, зараз ніхто не відповідає за баланс ринку.

Відсутня доля асоціацій, хоча вони мають співкерувати (наглядова рада, контракти, політики). У ЄС це стандарт (co-regulation).

Біржа зараз є єдиним каналом торгівлі. Це не ринок, а механізм продажу.

Наразі держава максимізує ціну кубометра, але втрачає економіку країни.

Пояснення:

• +10% до ціни деревини
• = -30–50% маржі переробки
• = відсутність інвестицій
• = втрата податків і робочих місць

Поточна модель:

• дохід ДП “Ліси України” → зростає
• ВВП → недоотримується

Альтернатива:

• трохи нижча ціна ресурсу
• але:
  • більше переробки
  • більше ПДВ
  • більше експорту

Бізнес готовий інвестувати і брати на себе зобов’язання. Але тільки за однієї умови — прогнозований доступ до ресурсу.

Якщо цього немає — жодна стратегія не має сенсу.

Якщо стратегія буде прийнята без змін:

• вона не буде виконана
• інвестицій не буде
• відповідальність буде політичною

З урахуванням викладених контраргументів ШІ пропонує наступний варіант Стратегії-2030:

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ДЕРЕВООБРОБНОЇ ТА МЕБЛЕВОЇ ГАЛУЗЕЙ УКРАЇНИ ДО 2030 РОКУ

1. Мета (core objective)

Перехід від сировинної моделі до індустріальної:

• частка переробки в експорті ЛПК: з 25–30% → 60%+
• зростання ВВП сектору: +2,5–3,5 млрд $
• створення 50–70 тис. робочих місць
• стабілізація внутрішнього ринку деревини

2. Ключова проблема (діагноз)

Сектор зараз структурно розбалансований:

• ресурс → продається коротко і хаотично
• переробка → не має гарантій сировини
• ринок → монополізований та короткостроковий
• держава → регулятор без операційного інструменту

Висновок: без довгострокового ресурсу + нової інституції + зміни ринку розвиток переробки неможливий.

3. ІНСТИТУЦІЙНА МОДЕЛЬ (ключова новація)

3.1. Створення Агентства розвитку ЛПК України (АРЛПК)

Статус:

• державна установа з операційною автономією
• під координацією Мінекономіки
• наглядова рада: держава + бізнес + асоціації

Функції:

1. Баланс ресурсу і попиту (core-функція)
2. Адміністрування довгострокових контрактів
3. Управління цифровою платформою (AI)
4. Моніторинг виконання стратегії
5. Підготовка інвестиційних проєктів

3.2. AI-платформа “WoodFlow Ukraine”

Це не “цифровізація заради галочки”, а інструмент управління галуззю.

Функціонал:

1. Баланс ресурсів
   • прогноз заготівлі (по породах, регіонах)
   • прогноз попиту переробки
   • дефіцити/профіцити
2. Ціноутворення
   • індекси внутрішнього і експортного ринку
   • рекомендації базових цін
3. Контроль виконання
   • контракти (обсяги, ціни, виконання)
   • відхилення
4. Аналітика
   • маржинальність по ланцюгах
   • ефект політик
5. Прозорість
   • доступ для асоціацій та уряду

4. РОЛЬ ПРОФІЛЬНИХ АСОЦІАЦІЙ

Зараз вони виключені — це системна помилка.

В новій моделі:

Асоціації отримують формалізовану роль:

1. Участь у наглядовій раді АРЛПК
2. Співавторство операційного плану
3. Квоти на участь у розподілі довгострокових контрактів
4. Право ініціювати перегляд політик

Фактично:→ асоціації стають співрегулятором, а не “стейкхолдером для галочки”

5. РЕФОРМА РИНКУ ДЕРЕВИНИ

5.1. Проблема

• 100% короткостроковий ринок
• відсутність гарантій
• біржа = інструмент продажу, а не ринку

5.2. Нова модель (3 сегменти ринку)

1. Довгостроковий сегмент (60–70%)

• контракти 3–5 років
• для індустріальних переробників
• гарантовані обсяги

2. Середньостроковий (20–30%)

• 6–12 місяців
• гнучкість

3. Спотовий ринок (10–20%)

• біржа
• балансування

5.3. Роль біржі

Не ліквідується, але:

• переходить у ціновий індикатор + балансуючий механізм
• не є основним каналом продажу

6. ФОРМУЛА ЦІНОУТВОРЕННЯ (КЛЮЧ ДО СТАБІЛЬНОСТІ)

Для довгострокових контрактів:

Базова формула:

Ціна = (Індекс ринку ЄС × коеф. якості)– логістика– дисконт за довгостроковість (10–20%)± індексація (інфляція/енергія)

Принципи:

1. Прив’язка до ринку (не ручне регулювання)
2. Стимул інвестувати (через дисконт)
3. Передбачуваність (формула на 3–5 років)

7. ПРІОРИТЕТ ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВИНИ

Вводиться принцип “value hierarchy” (ієрархія цінностей):

1. Глибока переробка (CLT, MDF, меблі)
2. Плити/напівфабрикати
3. Пиломатеріали
4. Енергетика

→ енергетичне використання — останній пріоритет

8. ІНДУСТРІАЛЬНА МОДЕЛЬ ЛПК

Ключові інструменти:

1. Індустріальні кластери
   • деревообробка + меблі + логістика
   • прив’язка до ресурсу
2. Інвестпрограми
   • співфінансування (державне + приватне)
   • фокус: MDF, CLT, меблі
3. Експортна підтримка
   • ECA
   • торгові місії

9. ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН (2 РОКИ)

2026–2027

1. Інституції

• створення АРЛПК
• запуск наглядової ради

2. Ринок

• пілот довгострокових контрактів (20% ресурсу)
• запуск нової моделі біржі

3. AI-платформа

• MVP (баланс + ціни)
• підключення ДП “Ліси України”

4. Інвестиції

• відбір 10–15 проєктів

2028–2030

• масштабування контрактів до 60–70%
• повна інтеграція ШI
• запуск кластерів
• експортна експансія

10. ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ

Для держави:

• +податки (ПДВ, прибуток)
• детінізація
• стабільний ринок

Для бізнесу:

• прогнозованість
• доступ до ресурсу
• інвестиційна логіка

Для ДП “Ліси України”:

• стабільний дохід (менше волатильності)
• менше політичного тиску
• перехід від “продавця” до “постачальника системи”

11. КРИТИЧНИЙ ВИСНОВОК

Якщо залишити:

• монопольну біржу
• короткі контракти
• відсутність інституції

→ жодна стратегія розвитку переробки не буде реалізована

Якщо ж:

• створити АРЛПК
• ввести довгостроковий ринок
• підключити AI як інструмент управління
• дати асоціаціям реальну роль

→ з’являється керована економічна система, а не декларація.

Таким чином, при мінімальній витраті часу, за допомогою агентського ШІ ми отримали зовсім інший варіант Стратегії-2030, який можна ще більше вдосконалити, оскільки для досконалості немає меж. Можна відредагувати у звичному для мінекономіки форматі та стилі, обговорити громадським та наглядовим радам, профільним асоціаціям, внести свої доповнення та корективи. Це нормальний робочий варіант ШІ Стратегії-2030, з яким важко не погодитись.

 

Примітка:

Штучний інтелект (ШІ) робить казку буллю. Це сучасний джин, тільки не з пляшки, а з нейромереж, готовий виконати роботу відповідно до поставленого завдання.

Будь-яка робота складається з наступних основних етапів:

1. Формулювання та постановка задачі для вирішення проблеми, що виникає
2. Виконання завдання відповідно до поставленої мети
3. Контроль точності та якості виконаного завдання

Етап № 2 може з успіхом і набагато швидше за людину виконати ШІ. Етапи №№ 1 та 3 – управлінські, залишаються за людиною. Пересічний співробітник, таким чином, з виконавця стає управлінцем для конкретного додатку ШІ чи кількох, тобто менеджером ШІ. При цьому він повинен мислити з інженерного: як влаштована керована структура та її окремі елементи, як вони взаємодіють між собою та як покращити та підвищити їх ефективність. Розуміючи внутрішні процеси взаємодії елементів усередині структури, менеджер може грамотно сформулювати та поставити завдання ШІ. Те саме стосується контролю та оцінки якості роботи ІІ. Таким чином, ШІ сприяє кар’єрному зростанню рядового співробітника, постійно розширюючи його кругозір та можливості. ШІ також може виконувати функції детектора брехні для будь-яких наративів, пропаганди та заяв, що також відповідає підвищенню якості його роботи. За бажання з агентським ШІ можна спілкуватися в ауді режимі будь-якою мовою.