Політика у воєнний час — українською

Володимир Зеленський уже не вперше говорить про готовність піти у відставку. | Thomas Traasdahl/Ritzau Scanpix/AFP через Getty Images

У Києві повним ходом триває боротьба за вибори, незважаючи на те, що час невідомий, оскільки падають російські бомби.

Чи всерйоз Володимир Зеленський має намір піти?

Українці, схоже, не хочуть брати за чисту монету його заяву під час інтерв’ю минулого місяця про те, що він «готовий не йти на другий термін, бо це не моя мета».

Насправді це навряд чи викликало хвилю інтересу. А з боку політичних противників це викликало зневагу та недовіру.

Звісно, ​​Зеленський вже не вперше говорить про готовність піти у відставку. Він зробив це минулої зими. Тоді стосунки з Білим домом були особливо напруженими, оскільки президент США Дональд Трамп та його помічники вторили кремлівській тезі, звинувачуючи українського лідера в тому, що він є «диктатором» за те, що не проводить вибори.

Його обвинувачі спритно згаяли той факт, що українська конституція забороняє проведення виборів у воєнний час під час дії воєнного стану. Тим не менш, як крок, ймовірно спрямований на те, щоб пом’якшити гостроту звинувачення в «автократії», Зеленський драматично заявив, що він «готовий» піти, якщо його відставка допоможе забезпечити припинення вогню з Росією і домогтися прийняття України до НАТО.

«Якщо [це гарантує] світ для України, якщо вам справді потрібно, щоб я пішов у відставку, я готовий. Я можу обміняти його на НАТО», – сказав він.

Цього разу він сказав Axios: “Моя мета – закінчити війну”, а не обов’язково продовжувати балотуватися. Він також пообіцяв звернутися до парламенту України з проханням організувати вибори, якщо буде досягнуто домовленості про припинення вогню. Імовірно, це означатиме, що воєнний стан має бути скасовано або має бути здійснено якийсь юридичний маневр для обходу конституційної заборони.

Колишній віце-прем’єр України Іванна Клімпуш-Цинцадзе, представник опозиції країни, сприймає слова президента про самоусунення з політичної сцени з часткою скептицизму. “Багато дій Зеленського вказують у протилежному напрямку”, – сказала вона POLITICO. “Важливі справи, а не слова”.

Насправді вона не єдина, хто скидає з рахунків скептичні висловлювання Зеленського. Законодавці з правлячої партії України «Слуга народу» не залишили рідкісну зустріч за зачиненими дверима минулого місяця, думаючи, що він насправді думає про те, щоб назвати це днем, коли війна закінчиться. Він здавався оптимістичним щодо своїх перспектив на переобрання, повідомила POLITICO пара законодавців, і обрушився з критикою на опонентів та критиків, нарікаючи на членів парламенту, активістів громадянського суспільства та журналістів за те, що вони не змогли просувати непохитно приємний образ України серед західних партнерів.

Фактично, міжпартійна політика, цей вельми жорсткий та безкомпромісний вид спорту в Україні, схоже, знову з розмахом відродилася. Цьому сприяв необдуманий — і зрештою припинений під внутрішнім та міжнародним тиском — маневр, здійснений влітку Зеленським та його помічниками з метою позбавити незалежності два ключові антикорупційні відомства саме в той момент, коли вони почали серйозно перевіряти діяльність інсайдерів президентської адміністрації.

Ці зусилля — припинити перевірки союзників — наразі широко розглядаються противниками Зеленського як невід’ємна частина прихованої, хоч і жорсткої кампанії Офісу президента щодо підготовки до майбутніх виборів шляхом забезпечення невигідного становища опонентів.

“Після того, що сталося у липні з антикорупційними органами, політика в Україну повернулася”, – заявив колишній український міністр. “Це неможливо приховати”. Він попросив не називати його імені для цієї статті, щоб уникнути гніву помічників президента, які, за його словами, використовують юридичні засоби, щоб залякати та змусити замовкнути критиків та політичних опонентів.

Вскоре после избрания Зеленского в 2019 году против избиения им Петра Порошенко было возбуждено более 20 уголовных дел, в том числе одно по обвинению в государственном измене. | Андреа Кампеану/Getty Images

Інший колишній міністр погоджується, стверджуючи, що помічники Зеленського використовують усю владу та інструменти, які є в їхньому розпорядженні, щоб очорнити

та завадити суперникам змінити ігрове поле.

«По суті тактика полягає в тому, що «ви говорите щось проти нас, ми відкриваємо проти вас кримінальну справу і вводимо проти вас санкції», – сказав він POLITICO після того, як йому було надано анонімність. «По суті, вони шантажують усіх своїх потенційних супротивників чи передбачуваних супротивників».

Судові розгляди проти опонентів, часто пов’язані зі звинуваченнями у державній зраді та мерзенних зв’язках з Росією, не є новою тактикою. Незабаром після обрання Зеленського у 2019 році проти побитого ним Петра Порошенка було порушено понад 20 кримінальних справ, зокрема одну за звинуваченням у державній зраді. А в лютому Зеленський підписав указ про санкції проти Порошенка — по суті, заморозивши його активи в Україні та заборонивши йому проводити фінансові операції, що викликало критику та звинувачення у «політично мотивованому» полюванні на відьом.

Але закон використовується ще агресивніше, кажуть обидва міністри. І, незважаючи на відновлення незалежності, антикорупційні органи також залишаються у центрі уваги. Відступ від незалежності змінився таємним придушенням діяльності агентств, стверджують видатні активісти громадянського суспільства. Вони стверджують, що Служба безпеки України (СБУ) використовується для проведення кампанії залякування антикорупційних органів та блокування розслідувань щодо президентських інсайдерів.

У липні, на тлі наростаючих протестів на захист сумлінності відомств, агенти СБУ провели обшуки в офісах Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та його Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також провели щонайменше 80 обшуків у їхніх співробітників та слідчих по всій країні. За даними НАБУ, рейдерські групи СБУ отримали доступ до чутливих матеріалів справи. З того часу було організовано рейди проти колишніх детективів у боротьбі з корупцією, які працювали над делікатними справами. За словами Дарії Каленюк, виконавчого директора громадської організації «Центр протидії корупції»: «Найближча мета Зеленського та СБУ – дискредитувати всю антикорупційну систему».

Інші вказують на сплеск розслідувань СБУ щодо кількох колишніх генералів за звинуваченням у недбалості в перші місяці війни як на ймовірне свідчення тривоги в Канцелярії президента щодо можливого заперечення виборів колишнім головнокомандувачем збройних сил Валерієм Залужним. Відправлений у відставку після сварки через тактику війни, Залужний розглядається багатьма як ймовірний головний потенційний суперник Зеленського. Проведене влітку соціологічною групою «Рейтинг» опитування показало, що чинний президент отримає 35,2 відсотка голосів, а 25,3 відсотка за Залужного. Проте у другому турі Зеленському цілком може бути важко перевершити колишнього головнокомандувача, а нині посла України у Великій Британії.

«Кримінальні справи проти генералів за понесені 2022 року втрати — це потенційний важіль, який помічники президента розглядають для використання проти Залужного», — сказав один із колишніх міністрів. Інший колишній високопосадовець міністерства оборони не погодився з цим, заявивши, що ніхто з генералів не був такий близький до Залужного і не був із ним тісно пов’язаний, і що розслідування проводяться для підтримки верховенства закону.

Можливо, це й так, але минулого тижня Залужний вперше наблизився до публічної критики Зеленського, ніж будь-коли з моменту його звільнення, хоча й опосередковано у статті, яка критикує наступ України в Курській області. Український лідер зробив операцію як успішну, але у статті Залужного йдеться, що втрати були «руйнівними», а успіхи лише незначними.

Збіг, чи був зроблений постріл зі стартового пістолета на виборах?