16/08/2025
0Володимиру Путіну вдалося домогтися рукостискання із президентом США Фото: Ендрю Кабальєро-Рейнольдс
Після того, як президент США потішить себе, російський лідер відчує, що він показав світові, що повернувся туди, де йому місце
Прес-конференцію було скликано після приблизно трьох годин переговорів, трохи раніше, ніж очікувалося. Чи було укладено угоду? Припинення вогню?
Судячи з численних повідомлень десятків журналістів, які зібралися на об’єднаній базі Елмендорф-Річардсон в Анкориджі, це стало ознакою катастрофи для Володимира Путіна: він явно розлютив Дональда Трампа. Жодної крапельки. Ми одразу зрозуміли це по посмішках на сцені.
Путін виступив першим і щосили намагався перерахувати якнайбільше прикладів точок зіткнення з Трампом.
У промові, яка могла б бути написана рік тому, нам показали галоп із загального радянського та американського досвіду під час Другої світової війни, потім згадали про військове поховання на Алясці та могили радянських льотчиків (це було «гідно і благородно» з боку місцевих жителів доглядати місце поховання, — вигукнув Путін.
Трампу, подобалося йому це чи ні, нагадали про «спільного ворога», з яким Росія та Америка боролися разом, про їхню «спільну спадщину». Ця зустріч, аж ніяк не порожня балаканина, стала «новим етапом у відносинах» між двома країнами, зважаючи на все.
Пауза… Потім більше.
Це була “давно назріла зустріч”, з ентузіазмом захоплено вигукнув Путін. Були можливості для двосторонньої торгівлі, освоєння космосу та Арктики, багато всього, якби тільки ми могли подолати прикра питання України, як би він говорив. “Важливо, щоб наші країни перевернули сторінку”, – сказав він.
Звичайно, він це зробив, він відчайдушно хоче, щоб сторінку під назвою «війна» було перевернуто. Він обрушився з критикою на Джо Байдена («Я намагався зв’язатися з ним, але отримав відмову») і сказав, що в Україні не було б жодних проблем, якби Трамп був при владі у 2022 році. Все це було так само очевидно, як і гнітюче.
У своїй (дуже короткій) відповіді Трамп у якийсь момент назвав Путіна «босом», що викликало хвилювання в аудиторії. Це було не те, що хотіли почути ті, хто хотів, щоб Путіна було притягнуто до відповідальності за його війну.
Однак у якийсь момент Путін сказав: «Загалом і я згоден з президентом Трампом, як він сьогодні сказав, що, природно, безпека України також має бути забезпечена».
Застереження від Путіна? Зазвичай він щосили заперечує, що Україна має свободу волі, що вона є незалежною суверенною державою. Це був рідкісний момент, але мало що означав.
На закінчення Путін, говорячи англійською, запросив свого «сусіда» Дональда на ще одну зустріч у Москві. Він говорив, перекрикуючи українських та європейських лідерів; вони були йому байдужі, він хотів дати зрозуміти, що вони байдужі до Трампу.
І на цьому все скінчилося. Двоє чоловіків покинули сцену, не поговоривши з натовпом і не звернувши на неї уваги. Жодної угоди, ніякого припинення вогню, жодного притягнення до відповідальності.
Незважаючи на крики преси, все, що ми почули, — це приголомшливий звук консервної банки, яку штовхали дорогою.
Білий дім влаштував справжню виставу: на землі червона доріжка для перших за десять років кроків Путіна американською землею, за якою пішла поїздка з паном Трампом у «Звірі». У повітрі пролетів лад з п’яти літаків: бомбардувальник B-2, з боків якого йшли два винищувачі F-22 Raptor.
Ці російські війська, що з’явилися лише через кілька годин після того, як розбомбили ринок у північному місті Суми, ці кадри будуть важко перетравити багатьом людям по всьому світу.
Якби вони взагалі знали про вибух, ні російська, ні американська делегації не дозволили б цієї новини затьмарити момент.
Вигляд американських солдатів, що схилили коліно перед літаком Путіна, щоб закріпити червону доріжку на злітній смузі, — картина, яка багатьох жахне.
Критики Трампа, Путіна або їх обох вважатимуть це боягузливим вчинком слабкого президента, який намагається домогтися розташування людини, яка вважається військовим злочинцем. Інші можуть сказати, що це неминуча лазівка міжнародної дипломатії.
Коли цирк добігав кінця, Путіну вдалося отримати потиск рук від президента США. Він відчуватиме, що показав світові, що Росія повернулася туди, де їй і місце за головний стіл світової політики. Він буде радий, що його дії залишились без наслідків.
Якщо європейські лідери після цього не зроблять жодних дій на підтримку України, їм доведеться відповісти перед історією.
