15/09/2016
16Лесное хозяйство для отдельных административных районов, в первую очередь, Полесья и Карпат наряду с сельскохозяйственным производством выступает базовым звеном хозяйственного комплекса, а деятельность государственных лесохозяйственных предприятий является важным фактором бюджетной самодостаточности территориальных общин.
При этом, несмотря на децентрализацию власти и реформу местного самоуправления, в перераспределении лесных благ и в дальнейшем доминируют отраслевые приоритеты, что привело к оторванности приоритетов лесопользования от проблем социально-экономического подъема территорий, выступающих ареалом концентрации сырьевых и несырьевых лесных ресурсов. Фактически государственная лесная политика построена так, что местные жители не могут влиять на перераспределение лесоресурсного потенциала, размещенного на прилегающих к сельским населенным пунктам территориях. Это в свою очередь формирует у них апатию относительно участия в процессах общественного регулирования хозяйственной деятельности постоянных лесопользователей, в частности ограничения прецедентов массового вывоза за границу необработанной древесины наиболее ценных пород. Особенно интенсифицировался «трафик» древесины в связи с половинчатым применением моратория на экспорт необработанной древесины: на лиственные породы мораторий был введен с 1 ноября 2015 года, а на хвойные породы запрет на экспорт вступит в действие только с 1 января 2017 года.Такая половинчатость заложила дополнительные стимулы для увеличения экспорта сырья, поскольку возможность еще некоторое время продавать необработанную древесину хвойных пород заставляет лесопользователей в максимальной степени использовать для этого все возможные лесоресурсные, материально-технические и организационные ресурсы.
При этом экспорт необработанной древесины вообще не корреспондируется с потребностями местного населения многолесных регионов.Выпуск продукции с высокой добавленной стоимостью однозначно требует введения современного деревообрабатывающего оборудования, стоимость которого государственные предприятия не способны оплатить за один раз. Нужно узаконить отдельные формы государственно-частного партнерства, которые давали бы возможность государственным лесохозяйственным предприятиям работать с мощными предпринимательскими структурами как резидентами, так и нерезидентами на основе лизинговых и концессионных соглашений, предусматривающих, в первом случае, оплату стоимости производственного оборудования частями, а во втором – передачу отдельных лесных и лесохозяйственных активов во временное пользование нерезидентам на основе платности и на условиях срочности.Существующая система взыскания рентной платы за специальное использование лесных ресурсов предполагает ее перечисление в Государственный бюджет Украины. В местные бюджеты только поступают платежи за специальное использование лесных ресурсов местного значения. Сельские территориальные общины не имеют возможности существенно влиять на темпы и масштабы использования лесоресурсного потенциала, который находится на прилегающих территориях, что не позволяет в максимальной степени использовать резервы социально-экономического развития и преодолеть многолетнюю депрессивность.Провозглашенные Президентом и Правительством децентрализация власти и реформа местного самоуправления не предусматривают формирования действенных механизмов перераспределения лесного богатства в интересах сельских территорий.
Это противоречит принципу интегрированного управления природными ресурсами, который доминирует в Европейском Союзе и предполагает управление лесными, земельными и водными ресурсами, исходя из их взаимного влияния и взаимосвязи в экосистемах, а также использование природного капитала с целью преодоления бедности местного населения.Сохранение существующей вертикали управления лесным хозяйством, которая характеризуется ведомственной закрытостью и доминированием исключительно отраслевых приоритетов, не позволит обеспечить надлежащую взаимосвязь между хозяйственным освоением лесоресурсного потенциала, который находится на прилегающих территориях, и социально-экономическим подъемом села. Также имеет место низкая вероятность использования передового европейского опыта по стимулированию домохозяйств и субъектов аграрного предпринимательства относительно облесения малопродуктивных сельскохозяйственных угодий.Вследствие демонтажа внутрихозяйственных сетей гидротехнических сооружений, обслуживающих осушенные сельскохозяйственные угодья, эти угодья были выведены из продуктивного хозяйственного оборота и подверглись естественной ренатурализации, то есть фактически превратились в лесопокрытые площади. Это дополнительный ареал для развития лесного хозяйства, но принадлежность этих земель в форме паев жителям сельских населенных пунктов требует внедрения новых форм партнерских отношений между владельцем лесных активов (сельскими жителями) и специализированными лесохозяйственными предприятиями, которые обладают необходимой технико-технологической базой для ведения лесного хозяйства.Отсутствие возможности у жителей сельских населенных пунктов влиять на перераспределение лесоресурсного потенциала, который находится на прилегающих территориях, резко сужает возможности социально-экономического подъема села. Лесные блага, созданные усилиями предыдущих поколений местного населения и овеществленными затратами государства, должны способствовать развитию сельских территориальных общин..
16 коментарів
Popovich_Pavel
И эти люди, автор и canada считают себя экономистами? Отсталость и дремучесть полнейшая. И при этом все условия для нормального понимания ситуации у них формально есть. По крайней мере экономическое образование. Но, видимо образование отдельно а деятельность отдельно. Ну нехай у Канады "тяжелое советское детство и юность" травмирован марксизмом-ленинизмом, Голян то помоложе будет а занимается тем же самым чем и "старшие товарищи". сознательно культивирует дремучие и отсталые взгляды прикрываясь наукообразием. Еще в 1960 году 56 лет назад Роберт Коуз опубликовал статью в которой обосновал положение о эффективности производства с внешними эффектами. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%83%D0%B7%D0%B0 Огромное количество работ вышло с тех времен, которые не знать ученым и практикам, называющим себя экономистами, просто преступно. Наука это тоже производство с внешними эффектами и если публикации "науковцев" приносят ущерб то эти науковцы должны отвечать в том числе материально.
Вернемся к лесному хозяйству, которое производит чрезвычайно много внешних положительных эффектов и естественно это производство недофинансируется из реализации только одного товара. На данном этапе исторического развития основным товаром украинского лесного хозяйства считается древесина. Считается а не является в силу инерции человеческого мышления. Эту инерцию разгоняют и поддерживают ученые-вредители вроде Голяна и Канады. Особенно уродливых форм "фиаско рынка, государства и лесной псевдонауки" видно в ситуации с лесхозами южных областей Украитны. Когда лес (лесополосы) высаживают не с целью получения древесины а с целью пользовалься внешним эффектом – защитными свойствами. И выход из этого кризиса давно известный или налог Пигу (в наших условиях бюджетное финансирование лесхозов) или спецификация прав собственности их правовая охрана и запуск механизмов рыночного обмена. На этих научных основаниях работает Киотский протокол и другие системы уменьшения загрязнений. Неприлично цитировать самого себя, но больше некого: "Со временем будет создано ІІІ подразделение общественного производства – воспроизводство природных ресурсов и окружающе среды" если брать марксистскую интерпретацию.
Необходимо создавать предприятия и инфраструктуру, реализующие защитные, рекреационные и иные свойства лесов. Торговать надо а не констатировать "экспорт необработанной древесины вообще не корреспондируется с потребностями местного населения"
Также необходимо, если надо с оружием в руках, отстаивать свое право на посадку леса на своей земле за свои деньги. А не писать "Также имеет место низкая вероятность использования передового европейского опыта по стимулированию домохозяйств и субъектов аграрного предпринимательства относительно облесения малопродуктивных сельскохозяйственных угодий"
Сейчас мы видим на этом примере научный попугаизм и запутаизм в купе с апологетикойй научной отсталости и несостоятельности. Не, конечно, багато хто "вчився на «вченого» і пише високим стилем в академічні журнали."
Тут Воробей, случась, примолвил им: «Друзья!
Хоть вы охрипните, хваля друг дружку,—
Всё ваша музыка плоха!..»
За что́ же, не боясь греха,
Кукушка хвалит Петуха?
За то, что хвалит он Кукушку.
canada
Попович, я не відчуваю ніяких травм від марксизму-ленінізму, в мене було бідним, але щасливим дитинство. А в тебе травма голови при пологах. Зроби УЗД, чи, бува, на пологовому столі у тебе не витекли мізки і ту порожнечу не заповнив кал. Чи тебе двічі підкидали, і раз зловили? Судячи з твоїх текстів, є в мене таке передчуття.
Это -ЦЕНЗУРА. Так нельзя разговаривать на этом сайте. М.П.
Ісаченко
За свій коментар, який свідчить про цілковите безкультур,я і невихованість П. Челелюка і несе брутальні образи на адресу П. Поповича, за цей коментар Чечелюк має негайно публічно вибачитись перед Поповичем. Нічого більш нелюдського ніде у інформаційному просторі загалом – ні в матеріалах, ані в коментарях – зустрічати, дякувати Богу, не доводилося. Чечелюк! Ви повели себе недостойно не тільки чоловіка, але й людини! У вас, Чечелюк, тваринні інстинкти на першому місці. Чечелюк не тільки не збирається вичавлювати з себе звіра, він цього звіра в собі культивує і випускає назовні. За Чечелюка соромно до краю! Вимагаю від Чечелюка негайних вибачень перед Поповичем, як це ведеться у людей взагалі, не кажучи вже про людей, які вважають себе принаймні вихованими!
forester18
Не ображайся Попович – то не лісовод -лісник …то журналіст…а у них там все можна .. який літературний та науковий стиль …наприклад лайно -калом замінив …браво Чечельнюк!!! чому не -"excremento" чи "cacas " і мелодично і научно …правда канадою вже язик не дозволяє назвати – щоби поважну країну не образити. мусив прочитати цю замітку -яка спрчинила такі бурхливі дебати…ну так сказати -автор в принципі каже правильні речі -які до нього казали мільйон разів – та і ще досить зарозумілим псевдоменторським стилем…це не молоко і сметана …це вже помої від молочної тари -але щось там ще звісно є, як мінімум запах…правда не лісу. І взагалі -що той Галюн вирішує – що за нього так копита бити??? Найпоганіше те -що проблеми лісників -розбирають журналісти…згадав зіркового журналіста-" Цветет урюк под грохот дней, Дрожит зарей кишлак. А средь арыков и аллей.Идет гулять ишак. "
Ісаченко
Якщо відійти від емоцій і затулити носа від сморіду Чечелюка, то насправді Голян не вартий того, щоб здіймати довкола нього дискусії. Але уся ця розмова якраз про Голяна як про дивовижне суспільне явище, коли у цілій лісовій галузі, яка є пріоритетною для половини районів держави, нема ні економістів, ні юристів. а от такі лжеекономісти як Голян правлять безнаказано бал своїм невіглаством. БЕЗНАКАЗАНО! Попович правий: цитувати нема кого. А в цій мутній воді, яку лжеекономісти на чолі з Голяном ще більше забруднюють, органи влади на чолі з Держліагенцією повним ходом експлуатують природний ресурс на свій розсуд і свої кишені – яка економіка? які закони? У мене є можливість спілкуватися і з нардепами, і з керівниками виконавчої та представницької влади – в центрі і районах. Врешті, їхні думки і позицію широко висвітлює цей сайт. Усі як один говорять про ВИДІЛЕННЯ І РОЗПОДІЛ лісоресурсів. Причому розподіл навіть в розрізі розвитку деревопереробки. Хоча розподіл – це завжди корупція і тіньова економіка. Усі кричать про корупцію, Гройсман он увів новий свіжий об,єкт суспільного невдоволення – популізм влади. але чому ніхто не скаже про те, яку шкоду суспільству, конкретно лісовій галузі завдає некомпетенція влади? А починається ця некомпетенція від отаких голянів. Не зовсім погоджуюсь, що журналістам нема чого втручатися в економічні проблеми. Але ж економісти в них не втручаються, їх не вирішують, а навпаки – плодять своїм невіглаством! Переконана: справжня, а не удавана реформа лісового господарства почнеться тільки тоді, коли у галузь прийдуть у першу чергу справжні юристи і економісти.
Ще маю до Форестера прохання. Юрію, прошу вкотре, не вимазуй у своїх коментах всю журналістику і всіх журналістів через отаких як Чечелюк. Наперед вдячна! До речі, судячи з репліки адміна, можна терпіти і взагалі не реагувати не тільки на псевдовченість науковців Національної академії наук, але й називати аморальність окремих дописувачів сайту звичайними емоціями? Це так тепер називається? А за плагіат журналістам особливо варто давати по руках, а не лишати таке ганебне для нас явище без уваги.
admin
Хорошо… Я сделаю подборку из Ваших и Юрия цитат… Только позже… Сейчас на это нет времени… Резвитесь…
Ісаченко
Не надо никакой подборки, пожалуйста! С пламенным приветом Павлу Поповичу выхожу из дискуссии на тему несостоятельности отечественной экономической мысли по отношению к лесной отрасли страны. Но, думаю, за время наших разговоров и особенно при звучании-публикации-прочтении научных работ отдельных экономистов НАНУ многие светила мировой экономики перевернулись в гробу. Удачи нам всем!
admin
Хорошего вечера…
admin
У всех участников обсуждения есть и культура и мораль, но есть и эмоции, которые иногда перехлестывают и заносят… Мы люди и это жизнь…Поверьте – это мелочь…Гораздо важнее, что все кто пишет переживают за лесную отрасль и проявляют это … "Говорящих" в отрасли и вокруг нее мало и я ценю всех…кто искринен… Ну а позиции могут быть разными…Я к примеру с некотороми посылами Петра в его последней статье – не соласен, хотя он явно использовал некоторые мои работы… Это нормально… Что касается Павла то "в его домике – свои гномики"… и свои "перехлесты"…Впрочем это относится к каждому из живущих…
Ісаченко
Очень прошу объяснить, что такое перераспределение лесных ресурсов, а еще лесных богатств и лесного потенциала? Об этом говорит во всех своих статьях некий Василий Голян из Института экономики природопользования. Он вроде как по должности и, надо понимать, по образованию экономист. Так что такое перераспределние лесного ресурса вообщеи конкретно в рыночной и плановой экономике? И как это местное население может участвовать в процессах ОБЩЕСТВЕННОГО РУГУЛИРОВАНИЯ хозяйственной деятельности постоянных лесопользователей? Что это за такие процессы? Кто их видел? Заранее очень благодарна за ответ.
admin
который называет это течение научный мысли – "ЗАПУТАИЗМ". Я в этой науке полный ноль… Кроме того – наукообразие меня последнее время страшит….. По моему глубокому убеждению, если человек не может выразитить свою мысль так, чтобы мы с дворником сразу поняли, лучше его вопросами не провоцировать… Впрочем, Вы можете рискнуть…
Если серьезно, то я давно публикую статьи Василия Галаян на УЛ, но пока не пытался понять позицию автора… Будет время вникну… Пока этого времени просто НЕТ. Эту статью я тоже разместил, но чтение отложил до лучших времен…
canada
По двох моїх дипломах радянський вузів (часи жити не вибирають) я, на превелике щастя, не журналіст, а економіст (Львівська комерційна академія і Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, спеціальність в другому дипломі – «економіка народного господарства» з 20-річним стажем за фахом), тому б не став так різко критикувати Василя Голяна, знаючи його особисто як земляка (викладав в Луцькому національному технічному університеті), як економіста, як людину, близьку мені за фахом, як головного редактора журналу «Економіст», в якому він дав простір і трибуну молодим вченим, які ще тільки пробують розправляти крильця. Лише за це його вже можна поважати. Голян має багато наукових праць з проблем природокористування і розміщення продуктивних сил України – доволі цікавих, захищав першу дисертацію в Українському інституті природних ресурсів і природокористування (знаменитий Український інститут водного господарства в Рівному, в який в мою молодість вступали трійочники, яких нікуди не приймали, крім як в ряди радянської доблесної міліції). Загалом, Василь Голян – людина, максимально наближена до природи. Щодо його висловів «перерозподілу ресурсів», то я сумніваюсь, що він вкладає в цей економічний «косигінський» термін те поняття, яке було ключовою фішкою в радянському Держплані (плановое распределение ресурсов): 1978 року народження, тому йому при «Госпланє» випало пожити лише 13 років. Не сумніваюсь я й в тому, що він має на увазі лише елементарний розподіл ресурсів на місцях на основі децентралізації управління. І більше нічого. Тим паче, що він – корінний волинянин, виходець з бідного волинського Полісся. Не помилюсь і в тому, що в дитинстві він збирав собі гроші на рюкзачок і підручники в школу, збираючи гриби і «вичісуючи» дерев’яним гребінцем чорницю, які приймали за копійки переробні пункти, тимчасові заготівельні підприємства лісового господарства і місцевої споживспілки. Тобто, доволі насьорбався того поліського «щастя» і того «планового перераспредєлєнія». Щоправда, пише він «високим стилем», тому це не кожному зрозуміло. Наприклад: «При этом экспорт необработанной древесины вообще не корреспондируется (???) с потребностями местного населения многолесных регионов». Вловили, як захмарно? Отут і всі «ЗАПУТАІЗМИ», про які згадує адмін. Як економіст, я б написав: «При экспорте необработанной древесины не учитывается то, на чьей территории эксплуатируются ресурсы и с чьей территории они вывозятся, чем игнорируются вопросы решения накопившихся социальных проблем местного населения». Тут, бачте, ще усе залежить від того, куди пишеш, яку тему вибрати і яку мову «застосувати». Можна написати глибоку аналітику в «Дзеркало тижня» (наприклад), вивернути, як куфайку, з усіх сторін це «распрєделєніє», а можна написати в «Бульвар Гордона» про те, яких щенят народила собачка коханки якогось олігарха, які гінекологічні складнощі виникли при пологах і якою вона була щасливою (коханка ж, звичайно). Можна написати в газету «Футбол» і опуститись в мові до рівня українського футболіста. Хто на ЩО вчився, казав мій покійний батько. А Голян вчився на «вченого» і пише високим стилем в академічні журнали.
Ісаченко
Не треба прикривати стилем і цільовою аудиторією хибність думок і відсутність здорового глузду в розтиражованих текстах Голяна. Пресловутий голянський "перерозподіл ресурсу" – лише частина його наукової маячні. І не важливо наразі, в яких штанцях і якими стежками (волинськими чи іншими) Василь Голян ходив у дитинстві. Багато хто з нас не в палацах зростали і навіть не в хрущовках. Свої слова про наукову маячню Голяна я обов,язково доведу. А для початку необхідно (таки вже необхідно і не тільки мені!) з,ясувати, яке ж поняття вкладає видатний економіст Василь Голян у свій "перерозподіл природного ресурсу" або хай навіть і у його розподіл, як зазначає Канада. Шановний Канадо! Навіть радянська планова економіка при Косигіні не передбачала ніякого розподілу-перерозподілу ресурсу. Навіть на каторжних тайгових лісоповалах. Радянські лісгоспи (від Закарпаття до Магадану) отримували від держави ліси, і лісівники готували лісосіку для промислової розробки ліспромгоспами, де працювали лісозаготівельники (у Сибіру – дармова праця засуджених). Так, тривала саме передача лісосіки, але за документами суворої звітності. Лісосіка мала матеріально-грошову оцінку (не треба наголошувати на тому, що ця оцінка була максимально об,єктивною, обехаесес працювало на совість), де зазначалася не тільки кубатура деревини на пні за сортами, але й які лісоматеріали можна з цієї деревини отримати. І хай би начальник лісозаготівельної контори показав у кінцевих звітах лісозаготівлі 40% дров (як зараз з року у рік показують з рубок головного (!) користування наші деякі зовсім не херсонські лісгоспи) замість об,єктивних 10-15%. Він (після ретельного розслідування) навіть не валив би ліс у казарменій фуфайці, а спочив у вічній мерзлоті за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Щодо отримання місцевим населенням зиску з експлуатації природного ресурсу, то дозвольте вам, шановні економісти, повідомити, що є таке поняття як податки і рента. І місцевому населенню зовсім нема чого пхатися в регулювання господарської діяльності лісгоспів. Хай місцеве населення створює легальні деревопереробні підприємства, з переробки продукції побічного користування.А на свою деревопереробку хай купує лісоматеріали за ринковими цінами, а не чекає (як деякі буковинські деревопеперобники), що їм РОЗПОДІЛЯТЬ ЛІС. До речі, є ще прекрасний спосіб збагачення місцевих бюджетів тергромад, про який постійно каже Андрій Миколайович Бобко. А саме – відкрити ринок лісосічного фонду. Цю ідею реалізував ще у 2005 році голова Чернівецької ОДА Микола Ткач. Лісосіки продавали на корню з аукціону, спрямувавши виручені кошти з різниці стартової і кінцевої ціни в бюджет громади, на адміністративній території якої розташована лісосіка. Громади отримали мільйони! Звідки? З тіні.
Шановні економісти! Може час вже зрости з дитячих штанців? а не можете – йдіть збирати чорнику. Більше тоді з вас користі. Бо отакими псевдонауковими опусами, як у Голяна, тільки заводите лісову галузь у хащі.
canada
В статуті внутрішньої служби кайзерівської армії існував пункт: "Офіцер завжди правий, тому що він офіцер". Ісаченко завжди права, тому що вона Ісаченко і іншої думки існувати не може в принципі. Тому не бажаю вступати з панею Ісаченко в якісь суперечки. Я вже давав це слово, але зрадив собі. Виправлюсь.
Ісаченко
Мы это уже слышали! Дорогой Канада, зачем повторяетесь? Вот и Ваш друг Голян тоже из текста в текст повторяет одни и те же глупости, которые считает глубокими научными мыслями. Уважаемый Канада, на самом деле экономика лесной отрасли – очень важный вопрос. Голяновским диким рассуждениям здесь не место.
Ісаченко
Статьи Голяна – это не запутаизм. Это – бредизм. Голян – яркий пример невежества в науке, необразованности. Завтра отправлю информзапрос Хвесику, директору этого, с позволения сказать, института при НАН, а потом и в саму академию. Поскольку нет и не может быть никакого ПЕРЕРАСПРЕДЕЛЕНИЯ ресурса в цивилизованном государстве. Разве что при первобытно-общинном строе. Потом ресурс, а тем более производные от него, либо завоевывали, либи обменивали и покупали. Но ни при каком строе, ни при какой экономике община не может регулировать хозяйственную деятельность предприятий-ресурсопользователей. Впрочем, вопрос даже не в лжеученом Голяне (а как позирует на фото!) и Хвесике. Вопрос, даже парадокс в том, что вокруг лесников и леса собралось и дальше собирается столько, как бы это культурнее сказать, глупости – и нет тому конца и спасения.
Comments are closed.