Ліси – зелене золото України

Що зараз відбувається у лісовій галузі і яке майбутнє чекає українські ліси

Останнім часом все частіше у засобах масової інформації з’являються повідомлення про незаконну вирубку лісів. І цікавість суспільства прикута саме до цієї проблеми. Але мало хто здогадується, що у лісів є й інші проблеми, можливо навіть небезпечніші ніж "чорні" лісоруби. Про те, що зараз відбувається у лісовій галузі і яке майбутнє чекає українські ліси, ми поговорили з тимчасово виконуючою обов’язки голови Державного агентства лісових ресурсів України Христиною Юшкевич.

  Христина Юшкевич

Пресс-служба Кабмина

Народження: Народився 28 грудня 1982 р. року.
Посада: Перший заступник голови Держлісагентства України
У 2006 році закінчила Академію адвокатури України за спеціальністю "правознавство". З 2002 по 2005 рік працювала помічником народного депутата Романа Ткача, з 2004 по 2009 роки займала посаду юрисконсульта ТОВ "Альтон", потім перейшла на роботу в Міністерство аграрної політики Департамент правової та законопроектної роботи, з 2011 по 2015 рік обіймала посаду заступника начальника департаменту.

З липня по грудень 2015 року займала посаду помічника голови Держагентства лісових ресурсів, а потім стала першим заступником голови.

Ми вже багато чули про незаконну рубку лісів. Але ж боротьба з незаконними лісорубами – це не єдине чим займається агентство. Окрім рубки, які ще проблеми зараз переживає лісова галузь країни?

Сьогодні ми зіткнулися з проблемою всихання лісів. Якщо раніше вона носила винятковий характер, то зараз проблема набула досить таки загрозливих масштабів. Можемо сказати, що площа всихання лісів, особливо ялинників, щороку збільшується майже на 8 тис. га. І ситуація буде тільки погіршуватися.

Враховуючи те, що по цьому напрямку у нас мало досвіду, ми плануємо до вирішення цієї проблеми залучити міжнародних експертів. Власне 15 вересня проведемо конференцію, на якій обговоримо проблему всихання. А по завершенню – підготуємо програму і розробимо чіткий план, як зупинити ці патогенні процеси.

Адже сьогодні багато спекуляцій на цій темі. Екологи кажуть, що дерева потрібно лікувати, хоча науковці стверджують, що це не дасть ніякого ефекту і дерево просто всохне. А сухостій – це одна із головних причин лісових пожеж. Тому, на наш погляд, потрібна комплексна програма заміни насаджень.

А як взагалі виникла ця проблема? Чому такими страшними темпами українські ліси почали всихати?

Частина нинішніх Карпат створена штучно. Повоєнна радянська Україна, для відновлення зруйнованих міст і сіл потребувала багато деревини, і масштаби рубок були досить таки значними. А потім зруби засадили лісовими культурами. Втім, на жаль, у ті часи при створенні карпатських лісів не було враховано всю специфіку ґрунтових та мікробіологічних умов. У результаті ми отримали недовгостійкі насадження. І тепер зіткнулися з проблемою патологічних процесів, пов’язаних із всиханням. А ліси у всьому світі вважаються зеленим золотом. Тому, щоб зупинити цей процес, ми повинні проводити заміну насаджень. Інакше наші діти будуть милуватися не зеленими, а жовтими Карпатами.

Як агентство буде вирішувати цю проблему?

Як я уже казала, досвіду у вирішенні цієї проблеми у нас практично немає. Тому збираємося разом із українськими вченими та закордонними колегами розробити план дій. Але можу з упевненістю сказати, що в першу чергу ми будемо робити ставку на науку в цьому питанні, як це зробили наші сусіди – білоруси. Вони, мабуть, чи не єдині у світі, хто вегетативно пробує розмножити дуб.

Ми повинні піти їхнім шляхом. Залучати молодих спеціалістів, науковців, які допоможуть нам замінити лісові насадження, адаптувати їх до наших кліматичних умов, зробити їх довговічнішими та відновити лісовий фонд країни.

Будемо розводити та завозити до нас нові породи саджанців, створювати неоднорідні ліси, а різновікові і різнопорідні, які вважаються відносно вічними.

Проте зараз ніхто не може сказати, які саме насадження будуть пристосовані до наших умов і як вони себе будуть вести через 40-50 років. Тому, повторюсь, нам конче треба розвивати свою науку. Тільки такий підхід гарантує нам відновлення і збереження українських лісів.

У новій стратегії, яка розробляється, акцент також буде на провадженні комплексного використання лісових ресурсів. Ми ініціюємо перехід від суцільних рубок головного користування до поступових та вибіркових. Буде закладено розширення відтворення лісів, у тому числі за рахунок природного поновлення. На моє глибоке переконання, лісогосподарське виробництво має ґрунтуватися на нових природозберігаючих технологіях.

Мова йде про всихання тільки карпатських лісів чи взагалі всіх українських лісів?

Окрім Карпат проблема масового всихання існує на більшості території України. І не лише України, а й Європи. Це спричинено зниженням рівня ґрунтових вод. І для дерев з поверхневою кореневою системою така ситуація стала критичною. Дерева просто не отримують необхідну кількість води. Це один із чинників всихання, є й інші, зокрема шкідники.

Також сьогодні ми маємо багато проблем на Півдні та Сході країни, де також багато штучно створених лісів. Там ситуація ще гірша ніж у Карпатах. Справа в тому, що у 2016 році ми отримали надзвичайно малий бюджет. Через це, певні напрямки діяльності, і навіть цілі регіони, залишилися без фінансування. А без коштів ми ризикуємо не тільки втратити ліси, але і знищити сільське господарство на Півдні країни.

Адже, свого часу, в Херсонській області штучно створений ліс дав можливість розвинути в регіоні сільське господарство. Ліси підтягували вологу для вирощування різного роду сільськогосподарських культур, стримували піщані бурі, запобігали ерозії ґрунтів. І зараз у цих лісах ми теж зіткнулися з активізацією патологічних процесів.

Але через брак коштів ми не можемо вчасно реагувати і запобігати поширенню цієї проблеми. Всі наші підприємства – це окремі юридичні особи. Відповідно, законодавством заборонено передавати кошти від одного підприємства до іншого. Тому ми навіть не можемо фінансово допомогти підприємствам Півдня та Сходу. У результаті, багато хороших лісників, спеціалістів звільнилися в цих областях.

За лісами потрібно стежити, а в таких умовах це дуже важко зробити. Крім того, ліси цих регіонів відносяться до категорії пожежонебезпечних. Відповідно, якщо нікому буде там проводити заходи по заміні насаджень – дерева всохнуть і можуть спалахувати, як сірники.

Все, що залежить від нас – ми робимо. Зокрема, ми розробили концепцію, а на її снові розробляємо цільову програму фінансування цих регіонів. Вона знаходиться на стадії погодження. Сподіваюся, що найближчим часом її приймуть і ми вирішимо цю проблему. Інакше, просто ризикуємо втратити лісовий фонд на Півдні і Сході країни.

Наскільки я розумію, для того, аби посадити нові саджанці, старі дерева потрібно вирубати. Але екологи та громадські активісти кажуть, що прикриваючись санітарними заходами, недобросовісні лісоруби вирубують здорові дерева. Дехто навіть пропонував ввести безстроковий мораторій на санітарну рубку. Як ви збираєтесь вирішити це питання?

Санітарно-оздоровчу вирубку повністю не можна забороняти. Це ті заходи, які направленні, якраз таки, на збереження лісів. Це невід’ємна частина лісоупорядної роботи. Звичайно, є люди, які зловживають цим. Видають здоровий ліс за хворий і вирубують його цілими площами. Але щоб такі ситуації більше не повторювалися, ми вже погодили зміни до санітарно-оздоровчих заходів.

Цим документом регламентуються випадки, коли можна здійснювати суцільну санітарну вирубку лісу. Зокрема суцільна санрубка буде дозволена лишень у випадках, коли йде масове всихання, або велика ділянка лісу вигоріла, чи лісом пронісся буревій і ці ділянки просто потрібно зачистити для нових насаджень. В інших випадках – суцільна санрубка буде заборонена. Підприємства будуть переходити на вибіркову санітарну рубку. Таким чином працюють лісові господарства за кордоном. Крім того, буде посилена відповідальність за порушення цих правил. Тому, можу із впевненістю сказати, що в майбутньому ніхто не зможе зловживати цими заходами.