11/05/2025
0Протягом останніх тижнів закарпатський сегмент соцмереж рясніє інформацією щодо вирубки близько 100 дерев на 100 метрах у пралісах лісництва “Шипот” на Перечинщині під час будівництва лісової дороги. Зокрема, у анонімному тексті від однієї зі спільнот у Фейсбуку, пишуть про масові порушення та мало не екологічну катастрофу на Закарпатті. Враховуючи такий резонанс, ми спробували з’ясувати справжні масштаби й причини вирубки та дізнатися, хто ж насправді дав відмашку рубати 200—річні дуби й буки?
Чи є ліси «Шипоту» пралісами: чому досі нема чіткого юридичного статусу?
Для початку «Громада Закарпаття» звернулася за коментарем до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА. Тут підтвердили, що ця справа має тривалу історію. Кажуть, зокрема, що питання збереження пралісів лісництва “Шипот” порушувалося неодноразово ще з 2019 року. Тоді група фахівців з природоохоронних і наукових інституцій на чолі з Українським фондом природи провела комплексне обстеження лісів Перечинського лісгоспу.
У результаті з’явився висновок: частина ділянок, зокрема й у лісництві «Шипот», мають ознаки пралісів, квазіпралісів і природних лісів. ДП «Перечинське ЛГ» цей висновок погодило. Але для остаточного надання лісам такого статусу треба було ці висновки затвердити рішенням Закарпатської облради.
Тому у 2020 році Закарпатська ОДА подала проєкт рішення до обласної ради про надання цим лісам охоронного статусу. Таке ж подання повторили і в 2021, 2022 та 2023 роках. Але депутати його не ухвалили, а пізніше з проєкту рішення взагалі вилучили ділянки «Шипоту». Чому? Належить з’ясувати у депутатів…
Після цього відбулося реформування лісової галузі: на зміну обласним лісгоспам прийшло централізоване ДП «Ліси України», й процес почали заново.
Яка роль у цій справі лісових структур?
Відтак Закарпатська ОВА в особі профільного Департаменту надіслала відповідного листа до ДП «Ліси України», яке у відповідь у 2024 році офіційно заявило, що для визнання ділянки на «Шипоті» пралісами немає правових підстав згідно з Методикою визначення пралісів.
У квітні 2025 року на «Шипоті» почалося будівництво тієї самої лісової дороги. У процесі розслідування, ми з’ясували, що на дорозі, довжиною близько 7 кілометрів рубки 114 дерев віком до 200 років мали місце у межах ділянки, довжиною 100 метрів і шириною до 10 метрів. Саме ця частина дороги стала причиною для найбільшої хвилі критики.
Однак, акти, на підставі яких видавалися дозвільні документи, не містили навіть згадок про те, що ділянки належать до пралісів.
Ми також з’ясували, що у лісорубних квитках, на основі яких здійснювалася вирубка, також відсутні застереження щодо обмежень використання цих лісів, попри попередні висновки екологів.
Усе це викликає питання до самих лісівників, які проводили обстеження та не врахували попередні матеріали. А також — до такої поважної структури, як «Укрліспроект», яка раніше погоджувалася, що на «Шипоті» справді є праліси, а зараз надала дозвіл на проектування дороги у цих пралісах…
Ділянку з пралісами можна було обійти…
Чи можна було обійти цю ділянку і не чіпати давній ліс? Лісники, які володіють ситуацією з місця події, кажуть, що можна було. Це, щоправда, зробило б дорогу дещо довшою за 7 кілометрів, однак, зберегло б цінний ліс. Однак, авторитетне ДП «Укрліспроект», яке є, фактично, монополістом у проектуванні лісових доріг, у своїх висновках дало добро аби пустити лісову дорогу саме через 100 метрів пралісів. І хоча про масову вирубку дерев тут не йдеться, сам факт таких халатних дій цієї проектувальної структури насторожує…
Станом на сьогодні частина експертів і надалі вважає ці ліси пралісами, але юридичного статусу, відповідно до чинного законодавства, вони так і не отримали. Натомість, як кажуть у Департаменті, створено понад 30 інших пралісових пам’яток природи місцевого значення на Закарпатті, й ще 15 проєктів залишаються на розгляді. Відповідальність за рубку або її законність має встановити слідство.
Ми також дослідили, що участь громадськості у комісіях з оцінки лісових насаджень, яка є обов’язковою за постановою Кабміну, не забезпечувалася. Це ще один доказ того, що ключові рішення ухвалювалися без прозорої процедури.
Що каже голова ОВА?
Ми знайшли коментарі нинішнього голови ОВА Мирослава Білецького, який ще у 2021 році публічно підтримував ідею надання пралісам статусу заповідника. Його цитата, де він говорить про важливість збереження пралісів як унікальних екосистем, залишається актуальною: «Праліси — унікальні точки на мапі Європи. Після знищення їх вже неможливо відтворити».
А днями під час відвідин навчального профтехзакладу у Мукачеві Мирослав Білецький на запитання журналістів з цього ж приводу відповів: «Моя позиція залишається незмінною — я завжди виступав і продовжую виступати за збереження пралісів на Закарпатті. Жодних погоджень на будівництво дороги чи інші втручання в межах лісового фонду профільні підрозділи Закарпатської ОВА не надавали. Наразі цим питанням займаються правоохоронні органи, і ми очікуємо на встановлення всіх фактів та обставин. Неодноразово наголошував: будь-які проєкти, зокрема у сфері відновлюваної енергетики, мають реалізовуватись виключно в межах чинного природоохоронного та земельного законодавства, з повагою до унікальної екосистеми Карпат».
Навіщо будують дорогу на «Шипоті»?
Що ж до самої дороги, то на на офіційному сайті ДП “Ліси України” ми знайшли пояснення, що її будівництво має на меті забезпечити кращий доступ до лісових ресурсів, ефективніше реагувати на пожежі, зменшити навантаження на ліси поблизу населених пунктів, а також знизити собівартість лісозаготівель та транспортування.
Загалом ДП «Ліси України» планує збудувати 500 км нових лісових доріг, з яких понад 160 км — саме в Карпатському лісовому офісі. І з цих 160 км — 7 з дозволу ДП «Укрліспроект» уже реалізовується на «Шипоті».
Ця історія мала б стати тривожним сигналом для всіх, хто справді дбає про збереження Карпатських лісів, а не лише використовує тему для збільшення підписників і розгону паніки про мало не екологічну катастрофу.
І тут важливо бачити ситуацію з кількох сторін. Бо ж ми заслуговуємо знати правду, хоча б для можливості зробити об’єктивні висновки…
А тим часом слідство у справі триває…
