01/08/2016
2Написано очень спокойно, рассудительно хотя и не совсем точно.
Плотность дичи там поддерживалась за счет подкормки. В отсутствии правильного охотничьего хозяйства, в.т.ч. регулярного отстрела, там даже близко такой плотности не будет, а вот АЧС весьма вероятна. Впрочем той плотности копытных что была при Януковиче и сейчас уже нет: говорят бойцы охраны слишком буквально восприняли старую шутку Райкина – "что охраняю, то и имею"…
А сосна там типичная – зонная, выросшая без ухода, ослабленная, подверженная повреждениям снегом и ветром, отличная ниша для массового размножения вредителей и болезней. Думаю хозяйственная зона там должна быть 75%… Что касается болот – это отдельная тема… Дороги нарушили (точнее придорожные канавы) нарушили водный баланс территори…Эта тема отдельного рассмотрения: возможно многое придеся поправлять…
Против НПП ничего не имею, но не рушьте то, что ещё осталось…и не понижайте уровня финансирования…
Практически уверен, что в хозяйственной зоне данного НПП охотничье хозяйство целесообразно. Оно позволит поддержать высокую плотность дичи, привлечет туристов и фотоохотников. Пассивной охраной этого не добиться. Трудно будет обойтись и без жесткого регулирования численности бобра: ещё пару лет и плакали дороги…, так необходимые для велотуристов. Хотелось бы увидить в НПП и глухаринный питомник…
К Кристине Васильевне стандартный вопрос: в Вашей команде наверное все немые? Почему Вы одна за всех глаголите? Где Ваши ученые, специалисты, эксперты? М.П.
Как мы сообщали, 26 июля 2016 экологические организации провели пикетирование Гослесагенства Украины с требованием снятия его руководителя Кристины Юшкевич http://ecoethics.ru/rukovoditel-goslesagenstva-ukrainyi-kristina-yushkevich-derzhit-otvet-pered-ekologicheskoy-obshhestvennostyu-po-povodu-ee-nezhelaniya-sozdat-natsionalnyiy-park-na-meste-ohotnichey-votchinyi-yanukovi/ , которая саботирует указ Президента Украины о создании в охотничьих угодьях Януковича национального парка.
К.Юшкевич вышла к пикетирующим. К сожалению, после общения с ней осталось много непонятного. Создается впечатление, что она просто не разобралась в теме, или кто-то ее ( скорей всего пресловутый “Кедр” ) накрутил.
1.Во-первых, она не знала, что ее предшественники уже согласовали создание Днепровско-Тетеревского национального парка . Такое согласование еще 30 октября 2009 г № 02-01/5100 подписал первый заместитель председателя Госкомлеса Украины Ю. Марчук . Поэтому все заявления мадам Юшкевич по поводу того, что областные лесные начальники давали согласование на создание этого нацпарка без согласования с Гослесагенством- не состоятельны. Их начальство в Киеве, как мы видим, первым дало « добро» на создание нацпарка в Сухолучье.
2. Во-вторых, при разработке материалов к Проекту организации этого нацпарка были выполнены все условия и пожелания Гослесагенства , Киевского областного управления лесного хозяйства и самого Днепровско-Тетеревского лесоохотничьего хозяйства-парк остается в ведении лесников, хозяйственная зона, где должны проводится рубки и другие мероприятия, составляет 50 % парка. В этом каждый может убедиться, ознакомившись с материалами к Проекту создания парка http://pryroda.in.ua/lystopad/materialy-do-proektu-stvorennya-natsionalnoho-pryrodnoho-parku-dniprovsko-teterivskyy/
3. В третьих, Кристина Юшкевич на пикете говорила о том, что она на днях направила ученых поглядеть, что за территория отдается под парк. Это , конечно, хорошо, но почему она не посмотрела перед этим материалы к Проекту организации этого нацпарка ? Зачем нужно заново изобретать велосипед? И гонять ученых? Да и что они летом в жару там увидят?
4. В четвертых, Кристина Юшкевич говорила на пикете, что мол зачем заповедовать посадки сосны, которых много в Сухолучье. Однако эти посадки являются посадками только при поверхностном рассмотрении . Если бы они были просто посадками, Янукович бы их не облюбовал. Не такой уж он глупый человек. В этих посадках, смешанных с березняком и другими лиственными породами, масса дичи, и не только охотничьей. Там много болотистых низин, где произрастает много краснокнижных растений. В этих самых “бесполезных” посадках , вернее, в болотах, берут начало несколько речек с уникальной полесской фауной и флорой. Я уже не говорю о 10 тыс. га тростниковых джунглей Днепра, Здвижа и Тетерева, где гнездится масса водно-болотных птиц, а также находятся важнейшие места нереста рыбы.
5. В пятых, вообще зачем нужно было Кристине Юшкевич лезть в воду, не зная броду? Вот теперь на пустом месте она создала скандал, и экологи за нее серьезно взялись, будут добиваться ее увольнения, готовятся теперь пикетировать Минагрополитики, а затем и Кабмин, требуя ее отставки. В суд за бездеятельность на нее будут подавать. Ей это надо? Почему с самого начала нельзя было встретиться , как ей предлагали, с руководством Минприроды и экологами, которые готовили документы на создание нацпарка?
6. В шестых, будущий нацпарк очень нужен не только киевлянам, которые в Киевской области не имеют ни одного нацпарка ( а вот охотничьих угодий полным-полно), где можно отдохнуть, но и самим работникам Днепровско-Тетеревского лесоохотничьего хозяйства и местным жителям, тем самым, которых сейчас подловато настраивает против нацпарка « Кедр». Действительно, сейчас это очень бедный регион. А при организации туризма для киевлян и гостей столицы в будущем нацпарке можно будет неплохо заработать. Нельзя забывать и о зарубежных грантах. Так немцы, например, недавно выделили накарпатские нацпарки 14 миллионов долларов. 3 миллиона долларов выделил ГЭФ Чернобыльскому заповеднику.
7. В седьмых, К.Юшкевич, видно, думала саботировать создание нацпарка в Сухолучье в тихую. Но не подумала, что создать там нацпарк-это требование Майдана, да и общественность жестко контролирует этот вопрос. Скандал уже выплеснулся в Инете ,
http://ecoethics.ru/rukovoditel-goslesagenstva-ukrainyi-kristina-yushkevich-derzhit-otvet-pered-ekologicheskoy-obshhestvennostyu-po-povodu-ee-nezhelaniya-sozdat-natsionalnyiy-park-na-meste-ohotnichey-votchinyi-yanukovi/
http://www.lesovod.org.ua/node/29736 недавно о проблеме создание нацпарка написал « Урядовий кур’ер» http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pritulok-dlya-bobriv-ta-zmiyeyida/
8. В восьмих, очень важный момент, о котором пока ни Кристина Юшкевич, ни кто иной не думает. Пока берега Днепра, Здвижа и Тетерева в районе царских угодий Януковича не застроены ( за исключением хутора Пшонки, Асии Ахат и двух мест Януковича). Это не места под Киевом, где к воде практически невозможно подойти. Будущий нацпарк защитит берега этих рек от застройки.
9. Единственный, кто против нацпарка-это ” Кедр”. Но к руководству «Кедра” есть серьезные претензии у Генеральной прокуратуры Украины
http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=158349, и будем надеяться, что вскоре эта вонючая охотничья отрыжка Януковича навсегда исчезнет с лица Украины.
На фото: экологи требуют отставки Кристины Юшкевич
2 коментаря
OLEG Lystopad
Шоб не казали, що я упереджено ставлючь до Христини Василівни, наводжу думку інших людей про її позицію та висловлювання. Дивіться тут: https://www.facebook.com/185650678123057/photos/a.295698337118290.70845.185650678123057/1162770677077714/?type=3&theater
Нове керівництво Держлісагенства читає старі мантри
Днями на сторінках газети Уряду України було опубліковане інтерв’ю т. в. о. голови Державного агентства лісових ресурсів Христини Юшкевич, присвячене питанню створення нових національних природних парків . Стаття містить цитати пані Х. Юшкевич та трактовані автором статті (Роман Новіков) висловлювання.
Екологи МБО «Екологія-Право-Людина» переконані, що висловлювання, використані у статті, в тій чи іншій мірі аргументують несприйняття Держлісагенством потреби створення нових національних парків. Втім пані Христина Юшкевич не має профільної природничої освіти або досвіду роботи в природоохоронних органах . По цій причині не дивною стала наявність у статті позицій, що суперечать дійсності, а також демонструють глибоку необізнаність у питаннях, які посадовець озвучує на сторінках газети Уряду України. Наведемо кілька прикладів.
1. «Нацпарки потрібно створювати там, де є ліси, які характеризуються природним походженням, старшими класами віку, групово різновіковою структурою, породним складом, який відповідає корінним деревостанам, екологічним умовам, структурною організацією та продуктивністю. А також там, де мешкають життєздатні популяції рідкісних і зникаючих видів флори і фауни».
Норми законодавства, якою б була передбачена згадана вимога щодо якісних показників лісів, які можуть або не можуть бути включеними до складу національних природних парків, не існує. Тут варто відмітити, що існування понад 900 видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України, прямо залежить від діяльності Держлісагенства. Більшість лісів України відіграють роль для збереження таких видів.
2. «Відповідно до європейських стандартів, об’єкти, що потребують заповідання і збереження, не повинні бути дуже великими за площею».
Юристам МБО «Екологія-Право-Людина» не відомо про жодні міжнародні документи, що визначали б таку норму.
3. Також стаття містить репліку автора: «…наголосила Христина Юшкевич, додавши, що, наприклад, навколо Києва є місцеві Дніпровсько-Деснянський та Чернинський ландшафтні заказники і Журавлиний орнітологічний заказник, на базі яких можна створити національний природний парк. Або не на папері зробити для людей нацпарки в Кончі-Заспі та Пущі-Водиці».
Екологи ЕПЛ приголомшені незнанням питання. Фактично, голова Держлісагенства пропонує збільшення площ природно-заповідного фонду за рахунок вже існуючих територій природно-заповідного фонду (вся площа лісів «Пуща-Водиці» віднесена до складу Національного природного парку «Голосіївський» 1 травня 2014 р. (Указ Президента України № 446/2014 “Про зміну меж національного природного парку “Голосіївський”) та існуючого заказника «Межигірсько-Пуща-Водицький» (Рішення Київської міської ради від 24 жовтня 2002 року № 96/256). Хіба від цього стане більше ПЗФ? Ще більше дивує ідея створення національного парку у «Конча-Заспі». Що саме могло матись на увазі?
Втім, загальна тенденція щодо позиції Держлісагенста відносно створення нових національних парків лишається незмінною. Держлісагенство, за керівництва будь-якої політичної сили, незмінно протистоїть створенню нових територій природно-заповідного фонду.
Екологи та юристи МБО «Екологія-Право-Людина» звертають увагу на те, що, відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України, в 2017 році частка заповідності має сягнути 11 %, в 2021 році – вже 15 % площі держави. Сьогодні маємо лише 6,5 % ПЗФ від площі Держави. Досягнення вказаних показників можливе лише при масштабному (до 53 % всіх лісів України) залучення земель державного лісового фонду. Довідку з цього питання можна переглянути на сторінці проекту Світового банку в Україні: http://www.fleg.org.ua/konkurs-2015/645 .
ЕПЛ закликає керівництво Держлісагенства змінити антиекологічну політику та зробити рішучі кроки на зустріч створенню принципових територій природно-заповідного фонду, таких як національний природний парк «Холодний яр».
Василюк Олексій, еколог ЕПЛ
Петро Тєстов, еколог ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; vasyliuk@gmail.com Тел.: (032) 225 – 76 – 82; 097 – 1000 – 473
#ПЗФ
OLEG Lystopad
ніхто з ініціаторів створенні НПП зменшувати фінансування парку не пропонує. Він залишається у системі ДАЛР, тож усе – в руках саме ДАЛР. І статус бюджетної установи також зберігається.
Comments are closed.