По просьбе коллеги публикую короткую видео-зарисовку о Лубенском лесотехническом техникуме… Был там когда-то, но очень давно…
По просьбе коллеги публикую короткую видео-зарисовку о Лубенском лесотехническом техникуме… Был там когда-то, но очень давно…
Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.
Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.
Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842
Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ
Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.
8 коментарів
Олександр Литвиненко
Так є можливість, Михайле Юрійовичу, відвідати наш коледж на наш ювілей – 1 жовтня! Запрошуємо
admin
Как-нибудь приеду… Когда детей не будет… За то, что мы им в наследство оставляем – Стыдно…
Я не о техникуме: я о поколении…
Олександр Литвиненко
В будь-який час приїзджайте, коли бажаєте, тільки попередньо повідомте – тел.099-9664690 або 067-9355833 або на ел. пошту forestrylubny@ukr.net. Все організую……
canada
Років з вісім тому навесні я з групою колег відвідав Шацький лісовий коледж ім. Сулька, де шкільні лісництва виборювали першість в області. Там ми зустрілись з відповідальним секретарем приймальної комісії національного лісотехнічного університету. Він проводив з завтрашніми студентами індивідуальні бесіди про престиж професії лісівника, пропонував «гнучкі» умови вступу і таке інше. Було зрозуміло, що з набором студентів в колись престижний вуз існують відкриті проблеми. Щоправда, з моїми колегами про ці проблеми гоноровий галичан зі Львова всіляко уникав розмов, бо ж «сміття з хати не виносять». А два роки тому в школі поліського райцентру в гарно об лаштованій кімнаті молодого лісівника я запитав дітей випускного класу у формі лісівників : «Хто з вас вибрав цю професію?» Діти знітились, ніби їм поставили двійку з поведінки. З двадцяти учнів абсолютна більшість вирішила бути економістами і банкірами ( і це – в державі без економіки або з «тіньовою» економікою, яка складає 60%!!!), юристами, менеджерами, фармацевтами, «міжнародниками», навіть барменами, але, як не сумно, не лісівниками. І лише один кволий хлопчик в окулярах тихо вимовив: «Я буду лісівником, як мій дідусь». Престиж життєдайної професії впав буквально за життя одного покоління. Наприкінці вже далеких 60-х з двох паралельних класів (43 учні) моєї рідної школи в тодішній лісотехнічний інститут подали документи 5 моїх однокласників. Серед них були два «золоті» медалісти, четверо вступили, а трійочник приїхав додому ні з чим. Як підняти цей престиж, як повернути в ліс людину, якій ще не так давно низько вклонялись? Як набрати в вуз людський матеріал відповідного рівня, а не той, який набирається сьогодні за залишковим принципом? Якими «інструментами» боротись за абітурієнта в лісову альма-матер? Які засоби для цього має держава, Міносвіти і сама галузь? Що вона може запропонувати майбутнім лісівникам? Де обіцяне житло, престижна зарплата? Чому сьогодні не хочуть ходити по лісу, а лише по паркету? Чи підуть в лісотехнічний університет ті, хто палить своє життя в нічних клубах? Як відомо, головним постачальником абітурієнтів такого специфічного вузу завжди було село. Особливо – на головну спеціальність вузу «лісове господарство»., на яку й по сьогодні тримається найбільше держзамовлення. Де це село, де сільська молодь? Чим вона зайнята? Чи є вона в селі і якої якості цей «товар»? Це ціла тема – важка, як чавун. Це проблема. І вона далеко складніша, ніж незаконні рубки, короїди, романи, христини, кватирки і «духовно» близькі їм люди. І чи пошлють в цей вуз своїх дітей і онуків нинішні лісівники, які, як в анекдоті сталінських часів, їдуть в «тремтячому трамваї» і не знають з вини нинішніх лісових начальників, де опиняться завтра? Хтось щось може заперечити? Будьте такі ласкаві? Тих, хто захоче сказати, що таких проблем не існує, прошу назватись або не висовуватись. Я вів мову про проблеми спеціального вузу, але усі вони поширюються й на лісові коледжі.
Олександр Литвиненко
Так, це не вина навчальних закладів лісівничого профілю, а дійсно впав престиж професії лісівника, реформували, реформували лісову галузь, а вийшло як завжди – поскорочували кількість працюючих. Випускникам нема де працювати. А про навчальні заклади – занадто їх розвелося. До 1992 року було 2 лісфаки і 9 лісових (лісотехнічних) технікумів, і вистачало їх. Зараз коледжів (технікумів) біля 20, лісфаків теж з десяток…. Навіщо скільки? Один мені говорив, що це конкуренція в освіті.. Брєд …
canada
Один мені говорив, що це конкуренція в освіті.. Брєд …». Пане Олександре, щодо вашого доповнення, то я ніщо не ставлю вам в вину. У вас базовий коледж, з викладачами, традиціями, матеріальною базою, історією. А конкуренція?.. Очевидно, ви помилились. Я за фахом економіст.Конкуренція асоціюється з якістю – коли конкурент дихає в потилицю. А те, про що ви говорите, це банальний «ринок», торгівля дипломами. Коли було 2 лісфаки і 9 технікумів, була якість освіти і був попит на спеціалістів. Кількість рідко пропорційна якості. Такий «ринок» нічого не дає державі, крім соціального невдоволення. Під «ринком» я маю на увазі заклади, які народив «ринок освіти» після 1991 року. Батьки посилають дитину вчитись, вона отримує (вибачте на слові) «диплом», нічого не вміє робити, роботи немає, і йде на базар торгувати китайськими цвяхами і обценьками. І тут верх беруть амбіції. Саме вони породжують соціальне невдоволення. Я вчився (вчилась), батьки потратили гроші, я маю диплом… Такі «освітні заклади» нічого не принесли Україні, крім зла. Ринок в освіті і охороні здоров’я – це драма держави, якщо не трагедія. Освіти і здоров’я не можна купити.
Олександр Литвиненко
Хіба я не так щось написав? Як може коледж економіки і менеджменту готувати спеціалістів для лісового господарства? Як??? Брєд…
admin
Только список дипломов надо расширить… вплоть до дипломов доктора и профессора…Можно и дальше, но не знаю, какой бумажкой утешают себя наши принципиально-молчаливые "на людях" член-коры…
Comments are closed.