При “совке” все ресурсы и средства производства принадлежали народу. Рыночной экономики не было и в помине: ресурсы распределял Госплан. О какой оферте, в связи с совком вещает автор? Скорее всего он просто неуч, а значит “СВОЙ В ДОСКУ”… для всех, кто “топит” за безальтернативные биржевые торги… М.П.
Фото: з відкритих джерел
22 січня у Києві в агенції «Укрінформ» відбулася пресконференція “Законопроєкт “Про ринок деревини”: свідоме знищення лісової галузі чи шлях до розвитку”.
Організатором заходу виступила Асоціація лісозаготівельників та деревообробників Львівщини.
Нагадаємо, що законопроєкт «Про ринок деревини» 4197-Д був внесений у Верховну Раду ще у вересні 2021 року і зараз нарешті знаходиться на фінальному розгляді в профільному Комітеті парламенту. В законопроєкті передбачається, що вся деревина має реалізовуватись виключно на конкурентних торгах, без надання преференцій жодним з учасників ринку.
На пресконференції одним із спікерів був Голова Асоціації лісозаготівельників та деревообробників Львівщини Микола Когут, який виступає прихильником запровадження оферти, як механізму продажу деревини в альтернативу публічним торгам.
Як звернули увагу журналісти у своїх запитаннях до спікера, механізм оферти надзвичайно сильно збігається з системою талонів, яка функціонувала в радянському союзі. Багато хто пам’ятає часи, коли покупець не мав навіть можливості придбати товар у кількості, яка йому потрібна, а міг це зробити лише максимум в межах виділених йому талонів. І цей розподіл відбувався в ручному режимі, дуже часто на корупційних засадах. Відомо, що такий підхід не лише не розвиває ринкові відносини, такий підхід – це явний перехід на “совкові” планові механізми, які й загубили економіку країни.
Тому у журналістів виникли питання навіщо і кому вигідно лобіювати цементування в законі такого ризикового, абсолютно не ринкового, механізму як оферта?
Голова Асоціації Львівщини відповів, що оферта начебто є проханням малого і середнього бізнесу, який хоче себе гарантовано забезпечити сировиною.
Проте така позиція Миколи Когута не співпадає з думкою багатьох деревообробників, які її озвучили під час круглого столу, що організовувався 8 січня Комітетом Верховної Ради.
За їх словами оферта несе з собою ризики переходу обмеження великої частини ресурсу у вільному доступі, закриває можливості для створення нових підприємств або масштабування вже діючих, зв’язує руки підприємцям самостійно визначати обсяги виробництва та стратегію ведення бізнесу в цілому.
3 коментаря
timb
Стаття з «Апострофа» – типовий приклад фейкової журналістики. Прийшов, послухав, «викрив», використовуючи пропагандистські кліше і посилаючись на думку нібито «прогресивної більшості», не обтяжуючи себе аналітичними потугами. Справжня журналістика передбачає просів інформаційного сміття через аналітичне сито з метою отримання крихт істини, з яких потім складається реальна картина подій.
Isachenko
У Вас, шановний timb, спотворене розуміння журналістики. Крихти істини, як Ви кажете, журналіст не може і не повинен вишукувати самий. Ми, зазвичай, – не спеціалісти і не компетентні в певних темах, щоб робити адекватну аналітику, а тим більше претендувати на істину. Цю важливу прес конференцію, всю!, витягнув один Маландій. Перші пів години – то взагалі словесний потік, з якого нічого, наголошую – НІЧОГО неможливо зрозуміти! При усій повазі до спікера. Такі медійні заходи потрібно ретельно готувати і до них готуватися. Кому не дано говорити ясно і по суті (я сама така, я знаю, як це непросто), той повинен написати чітку коротку промову і її тупо зачитати, а не змушувати присутніх медійників “просівати інформаційне сміття”. Тим більше усі прекрасно розуміли, що висвітлювати тему прийдуть особливі журналісти, заточені на негатив.
repair les
Дійсно МЮ, при соціалізмі то була не оферта. То був розподіл державного ресурсу по споживачам (переробникам). І деревина тоді, на моє переконання, дійсно була сировиною. Прошу також не забувати, що переробники ( виробники пилиматеріалів, деревних плит, тощо) також свою продукцію постачали по напрямках зазначених державою.
Це до речі одне з незручних запитань для ініціаторів оферти: “А вони готові отримавши певний обсяг деревини по процедурі оферти за визначеною ціною та специфікацією, аналогічний обсяг своєї продукції поставляти в напрямку визначеному державою і також за визначеними цінами і специфікацією. Відмовитись на приклад від більш вигідної експортної реалізації на користь державної програми будівництва?”
Якщо ні, тоді це якесь однобоке трактування правил: “Від держави оферта і розподіл, а у нас виключно ринкові принципи.”
Comments are closed.