При “совке” все ресурсы и средства производства принадлежали народу. Рыночной экономики не было и в помине: ресурсы распределял Госплан. О какой оферте, в связи с совком вещает автор? Скорее всего он просто неуч, а значит “СВОЙ В ДОСКУ”… для всех, кто “топит” за безальтернативные биржевые торги… М.П.
Фото: з відкритих джерел
22 січня у Києві в агенції «Укрінформ» відбулася пресконференція “Законопроєкт “Про ринок деревини”: свідоме знищення лісової галузі чи шлях до розвитку”.
Організатором заходу виступила Асоціація лісозаготівельників та деревообробників Львівщини.
Нагадаємо, що законопроєкт «Про ринок деревини» 4197-Д був внесений у Верховну Раду ще у вересні 2021 року і зараз нарешті знаходиться на фінальному розгляді в профільному Комітеті парламенту. В законопроєкті передбачається, що вся деревина має реалізовуватись виключно на конкурентних торгах, без надання преференцій жодним з учасників ринку.
На пресконференції одним із спікерів був Голова Асоціації лісозаготівельників та деревообробників Львівщини Микола Когут, який виступає прихильником запровадження оферти, як механізму продажу деревини в альтернативу публічним торгам.
Як звернули увагу журналісти у своїх запитаннях до спікера, механізм оферти надзвичайно сильно збігається з системою талонів, яка функціонувала в радянському союзі. Багато хто пам’ятає часи, коли покупець не мав навіть можливості придбати товар у кількості, яка йому потрібна, а міг це зробити лише максимум в межах виділених йому талонів. І цей розподіл відбувався в ручному режимі, дуже часто на корупційних засадах. Відомо, що такий підхід не лише не розвиває ринкові відносини, такий підхід – це явний перехід на “совкові” планові механізми, які й загубили економіку країни.
Тому у журналістів виникли питання навіщо і кому вигідно лобіювати цементування в законі такого ризикового, абсолютно не ринкового, механізму як оферта?
Голова Асоціації Львівщини відповів, що оферта начебто є проханням малого і середнього бізнесу, який хоче себе гарантовано забезпечити сировиною.
Проте така позиція Миколи Когута не співпадає з думкою багатьох деревообробників, які її озвучили під час круглого столу, що організовувався 8 січня Комітетом Верховної Ради.
За їх словами оферта несе з собою ризики переходу обмеження великої частини ресурсу у вільному доступі, закриває можливості для створення нових підприємств або масштабування вже діючих, зв’язує руки підприємцям самостійно визначати обсяги виробництва та стратегію ведення бізнесу в цілому.

3 comments
repair les
Дійсно МЮ, при соціалізмі то була не оферта. То був розподіл державного ресурсу по споживачам (переробникам). І деревина тоді, на моє переконання, дійсно була сировиною. Прошу також не забувати, що переробники ( виробники пилиматеріалів, деревних плит, тощо) також свою продукцію постачали по напрямках зазначених державою.
Це до речі одне з незручних запитань для ініціаторів оферти: “А вони готові отримавши певний обсяг деревини по процедурі оферти за визначеною ціною та специфікацією, аналогічний обсяг своєї продукції поставляти в напрямку визначеному державою і також за визначеними цінами і специфікацією. Відмовитись на приклад від більш вигідної експортної реалізації на користь державної програми будівництва?”
Якщо ні, тоді це якесь однобоке трактування правил: “Від держави оферта і розподіл, а у нас виключно ринкові принципи.”
timb
Стаття з «Апострофа» – типовий приклад фейкової журналістики. Прийшов, послухав, «викрив», використовуючи пропагандистські кліше і посилаючись на думку нібито «прогресивної більшості», не обтяжуючи себе аналітичними потугами. Справжня журналістика передбачає просів інформаційного сміття через аналітичне сито з метою отримання крихт істини, з яких потім складається реальна картина подій.
Isachenko
У Вас, шановний timb, спотворене розуміння журналістики. Крихти істини, як Ви кажете, журналіст не може і не повинен вишукувати самий. Ми, зазвичай, – не спеціалісти і не компетентні в певних темах, щоб робити адекватну аналітику, а тим більше претендувати на істину. Цю важливу прес конференцію, всю!, витягнув один Маландій. Перші пів години – то взагалі словесний потік, з якого нічого, наголошую – НІЧОГО неможливо зрозуміти! При усій повазі до спікера. Такі медійні заходи потрібно ретельно готувати і до них готуватися. Кому не дано говорити ясно і по суті (я сама така, я знаю, як це непросто), той повинен написати чітку коротку промову і її тупо зачитати, а не змушувати присутніх медійників “просівати інформаційне сміття”. Тим більше усі прекрасно розуміли, що висвітлювати тему прийдуть особливі журналісти, заточені на негатив.
Comments are closed.