Екологи: через вісім років ліси під Києвом можуть остаточно знищити

Безконтрольна вирубка лісів навколо Києва за масштабом наближається до бурштиновому лиха в Поліссі. Захисники природи підрахували, що при такій швидкості зменшення лісових покривів через 6 – максимум 8 років у громадськості не залишиться приводів для хвилювань, так як на Київщині не залишиться лісів. /Есть и другой вопрос по поводу ведения лесного хозяйства в Боярской ЛОС – реализация древесины. И вероятно он возникнет в ближайшем будущем. Если Вы так беспокоитесь о том, что пропадает отличная древесина, то почему Вы её так дешево продаете? Или НУБиП деньги не нужны? М.П./

Немає лісу – немає проблем! Гугл зафіксував вирубки під Києвом

Судити про темпи зникнення лісів дозволяє ресурс, розроблений за допомогою Google.

Супутникова зйомка фіксує зміни за останні 13 років і наочно демонструє вплив вирубки – де були вікові дуби та сосни, утворилися кілометрові «залисини». Регулярно оновлювана карта говорить про те, що втрати України за 2000-2013 роки склали 565,6 тис. гектарів.

Ліси КиївНа Київщині вирубується 2 – 2,5 сотки в годину. А вчені Боярської лісової станції, в чиєму користуванні все ще знаходяться 17 тисяч гектарів лісу в передмісті столиці, вихваляються, що заготовили 315 тисяч кубометрів деревини за рік…

Причому, зупинятися не мають наміру навіть в період сезонного мораторію. З 1 квітня по 15 червня в Київській області заборонено санітарна вирубка. Закон України “Про тваринний світ” в редакції від 09.04.2015 говорить, що диким тваринам заважає розмножуватися звук електропили. Заодно і Київський облрада вирішила підстрахуватися, заборонивши на цей час проведення в лісі будь-яких робіт виробляють шум. Однак, 27 квітня депутат Київської облради Тимофій Нич зловив кілька лісовозів у Дзвінковському заповіднику. Вивозили ліс, зрубаний під приводом очищення від сухостою. “Водій не став сперечатися, – написав Тимофій у себе в Фейсбуці, – визнав, що рубають віковічний ліс і ніяка це не санітарна чистка. Є ще совість у простих людей”.

Хотілося б те ж саме сказати і про вчених Боярської лісової станції, проте не повертається язик. На недавніх дебатах в облраді, присвячених створенню Національного природного парку на території Боярської ЛДС, її представники не без гордості говорили про свою господарську діяльність за частиною заготовки ділової деревини.

У присутніх представників громадськості іноді навіть виникало відчуття, що вчені НУБіП (як відомо, лісова станція є підрозділом цього університету) тримають їх за круглих ідіотів.

Професор НУБіП Петро Лакида запевняв, що якщо вирубати гектар дорослого лісу, і посадити на його місце юні сосни – в том не буде ніякої шкоди природі. До слова, цей вчений був одним з ініціаторів виділення 200 гектарів лісу, що знаходяться в користуванні Боярської станції, під будівництво друзям Азарова в серпні 2013-го.

“Немає жодного гектара лісу, який зрубаний і не відновлений”, – втішив учасників зборів Лакида, запевняючи, що заміна сосен-гігантів саджанцями – нормальна наукова практика.

“Заказник Дзвінківський має загальнодержавне значення, був створений з метою зберегти найбільші сосни Київщини, – відповів на це еколог Олексій Василюк. – З точки зору природи, все насадження до 40 років не мають ніякої цінності. Це просто штучна плантація, яка не зрівняється зі столітніми дубами”. І додав: “Ми хочемо, щоб ви займалися наукою, а не лісозаготівлями з метою продажу”.

Петро Лакида впевнений, що створення Національного природного парку, про який мріють громадські активісти, зашкодить науці, а ось від заготівлі ділової деревини в заказниках жителі області тільки виграють.

Вчені не бачать різниці між лісом, якому 100 років і посадкою, якій 10
Не кажучи вже про користь для народного господарства! Благо, НУБІПівці вже отримали сертифікат для продажу продукції на експорт.

Професор Лакида порівняв дерева з пшеницею, яку треба збирати. “Чому повинна пропасти деревина? Не може ж все впасти і загинути? Виросла пшениця, а ми її не косимо? Нехай впаде? Ну як так?”

А колега вченого Лакида – Олександр Шевчук, головний лісник Боярської ЛДС, зробив акцент на шкідників. Мовляв, якщо не вирубувати ліси, то шкідники так розмножаться, що лісі капєц (а поки шкідники зжерли, треба цей ліс скоріше зрубати і відправити на експорт, мабуть).

“Я перепрошую, але я теж біолог, – заперечив в науковій суперечці депутат облради Юрій Опенько, – Якби шкідники вбивали лісу, то природа просто не створилася б за мільйони років. Незважаючи на шкідників, ми, людство, маємо купу лісів, які прекрасно вирубувати”.

Те, що у Боярської ЛДС називається санітарної рубки, можна описати словами: немає лісу – немає проблем. Як неодноразово фіксували жителі сіл поблизу Боярської ЛДС, під час «санітарної вирубки» як би випадково в “оздоровлюваних” кварталах стаються пожежі.

“Припиніть так зухвало брехати. Ми з вами по різному дивимося на майбутнє України, ми не хочемо бути сировинною базою, хочемо купувати кругляк в Росії, а не продавати його за кордон”, – не витримав депутат Тимофій Нич.

Але проблема не тільки в вирубці, а й в тому, що зменшуються землі природно-заповідного фонду Київщини. Лісові масиви за згодою вченої ради НУБіП приєднуються до сільрад, а потім передаються високопоставленим силовикам, і іншим «великим людям», під виглядом ветеранів АТО.

У реліктовому Чернечій лісі відродили схему дерибану. Як розповів активіст з с. Лісники Леонід Городецький, десять років тому ВІП-садівники з кооперативу «Горобина» отримали 22 га лісу на правах оренди, але жителі Лісників не дали їм вишикуватися, знесли паркан навколо заповідного лісу, протистояли охоронній фірмі, яка захищала 165 ділянок (по 12 соток). А недавно судовий позов по Горобина в апеляції виявився вирішено зовсім не на користь жителів.

Хоча зустрічаються щасливі винятки. У Біличанському лісі депутат сільради Коцюбинське Владислав Евстифеев примудрився нарізати собі 100 ділянок. Але активістам, які 6 років боролися за включення цього лісу до складу Нацпарку, на хвилі Майдану вдалося домогтися схвалення тодішнього в.о. Президента Турчинова. Як розповіла активістка Ірина Федорів, яка відстоювала Білічанскій ліс, прохання жителів Коцюбинського задовольнили на початку весни 2014 р Депутати встигли нарізати в лісі 500 ділянок, але після створення Нацпарку побудуватися їм буде важко.
«Земля поблизу Києва і ліс завжди будуть ласим шматком, куди все будуть прагнути, але нам пощастило, що в нашому випадку лісники були на боці громади і так само хотіли боротися із забудовниками», – сказала Ірина.

Що стосується Боярської станції, там, як то кажуть, все Ок – комар носа не підточить. Кожна вирубка підкріплена науково, на кожне дерево є папір про те, що знесення виправданий. Хоча у жителів є підозри, що незалежна експертиза не залишить від цього “наукового обґрунтування” каменя на камені.

Прокуратура підсобила кооперативу садівників Чернечій лісу

Парадокс полягає в тому, що … – тільки не смійтеся! – Боярська лісова станція сама собі виписує дозвільні документи на рубки (ордер на здійснення лісорубних робіт).

«У 2010 році саме він зрізав по-від такенний дуб, – розповіла односельчанка Шевчука, який якраз і керує вирубками. – Я підійшла і кажу: «Що ж ти робиш – дивись, тут мітки немає, щоб його рубати. А він взяв і при мені поставив мітку: «На, якщо тобі потрібна мітка, дивись». Включив пилу і спиляв ».

За словами Надії Дмитрівни Буніс, яка так само взяла участь в засіданні, сам головний лісничий Боярки Олександр Шевчук оселився посеред лісу, провів туди для себе та інших «хороших людей» воду, і газ.

«Три роки б’юся, і все без толку. Природоохоронну прокуратуру ліквідували, потрапити на прийом до прокурора області неможливо, екологічна інспекція відповідає, що підстав для занепокоєння немає. Домогтися чогось неможливо, кругова порука », – каже активістка.
Хто ж контролює лісорубів НУБіП? І чому їм все так легко сходить з рук? Самі працівники Боярської станції натякають, що не вони головні (мовляв, жираф великий – йому видніше).

Хто ж жираф? На цей рахунок існують різні версії. За однією з них, варварство під виглядом науки покривають екологічна інспекція і прокуратура.
В єдиному реєстрі судових рішень не вдалося знайти свіжі вироки по ст. 246 Кримінального кодексу України ( «Незаконне вирубування лісу»). Сучасне законодавство дозволяє порушнику відбутися штрафом, але відшкодування шкоди перетворює покарання в серйозне (приклад: в березні 2014 го зрізав житель Ірпеня 42 дерева, суд вирішив стягнути з нього за це 171 тис. Грн ..).

Але ось претензій у Київської обласної прокуратури до Боярської станції, незважаючи на численні звернення жителів зі скаргами на вирубку і підпали, немає. А що стосується провалу по захисту Чернечій лісу, в Лісниках впевнені, що корумпована прокуратура навмисне так склала позов, щоб він був свідомо програшним, а в звіті можна було б написати, що робота виконана.

Головним же дахувальників захоплення територій заказників активісти розглядають Андрія Миколайовича Заїку. Він керує головним державним органом, що здійснює контроль за екологією в країні, і домагається, щоб цей орган був єдиним контролером всій природоохорони. Але за час перебування на посаді (близько року), як кажуть підлеглі, жодного позову до порушників еколог № 1 не пред’явив, хоча втрати держави склали сотні мільйонів …

Контроль довірили рейдеру, який в 90-е захоплював Поділ

Андрій Заїка – людина, у якого «Фокус» у 2011 році нарахував $ 115,1 мільйонів і включив до рейтингу найбагатших людей України. Якщо вірити деклараціям чиновника за 2014 і 2015 рік, виходить, що він робить подвиг самозречення і подвижництва. Чи легко – відмовитися від звичного життя мільйонера заради сірих буднів чиновника? ..

У 2014-му глава державної екологічної інспекції України задекларував 6 млн 147 тис грн, з яких майже 5,2 млн. Грн. склали дивіденди, а в 2015-му заробив за рік всього 391,5 тис. грн., з яких зарплата – мізерні 30,8 тисяч гривень за 12 місяців …

Креатура звільненого (з формулюванням за некомпетентність і безвідповідальність) міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка, пан Заїка пересидів і скандальне звільнення свого кума. І – потім – скандальне звільнення виконуючого обов’язки міністра екології та природних ресурсів України Сергія Курикіна, вигнаного Яценюком за махінації з мільярдом на заміну ламп за допомогою фіктивної фірми (виявилося, переможець тендера знаходиться в окупованому Донецьку). І, як кажуть в інспекції, дуже розраховує залишитися при новому міністрі екології.

Хоча в березні попередник Заїки на посаді главеколога країни Микола Казимир в суді довів, що скандальний Шевченко звільнив його незаконно – зачищаючи місце під розпорядника корупційних схем. Формально Казимир відновлений на посаді, але командувати продовжує Заїка.
Як кажуть злі язики, вся діяльність Заїки полягала в працевлаштуванні армії радників з числа «папередніков». 8 разів підлеглих главеколога ловили на хабарах, і є підстави підозрювати, що гроші призначалися Заїці.

Ще в листопаді минулого року начальник Державної екологічної інспекції Микола Клименко з Черкас зважився винести сміття з корпоративної хати, розповівши, як керівництво успадковує злочинні схеми януковичів. Голова Держекоінспекції України сколотив, за його словами, групу вимагачів, які примушують інспекторів збирати данину з порушників природоохоронного законодавства.

Після затримання представниці Одеської держекоінспекції в прокуратурі ненадовго заговорили про корупційний ланцюг, але незабаром тема заглохла. А схема виглядала так: не хочеш, щоб тебе перевіряли – періодично роби перерахування на наш «страховий» рахунок. Екологічний інспектор на місцях мав займатися обробкою бізнесменів, охочих відкупитися. Журналісти http://knk.media роздобули інструкцію, яка була спущена на регіони: до усного розпорядження від самого Заїки ніяких планових перевірок на місцях відбуватися не повинно.

Кумедний хлопець цей Заїка – ніколи не працював в області природоохоронної діяльності, не має профільної освіти, і раптом стає головним українським захисником природи. «Заїка – це досвідчений менеджер з великим досвідом в будівництві. Успішна людина, яка в своєму житті зробив не один корисний проект », – охарактеризував колишній міністр Шевченко, рекомендуючи кума.

По-перше, варто після цього дивуватися тому, що бізнесмен-еколог мислить категоріями прибутку, яку можна отримати з «господарства», замість такого резону, як користь для майбутніх поколінь.

По-друге – як же по-різному можна оцінювати успішність і користь. Андрій Заїка шлях до успіху почав в 90-е. Тоді цей «ефективний менеджер» відселяв бабусь із старовинних будинків в історичній частині столиці. А на свою екологічну місію прийшов з поста гендиректора девелоперської компанії НСМ Group, яка зводила бізнес-центри і житлові комплекси, таким чином, що про її діяльності писали, як про інвесторів з великої дороги. Погрози, шантаж, штурми супроводжували скупці підприємств, розташованих на Подолі. Все – заради подальшого розорення і використання дорогої землі.

Єдиний зв’язок Заїки з темою екології в тому, що він на піку рейдерства, в 2006-му, фінансував мало чим пов’язану з екологією крім назви «Партію Зелених», від якої намагався потрапити до Київради.

Сьогодні, за словами Казимира (який вважає себе справжнім начальником інспекції), мільйонер-еколог Заїка часто заходить до Адміністрації Президента, і впевнений в собі. Кажуть, на жаргоні, його сьогоднішній успішний бізнес називається загоном оленів (звільнення привабливих територій) і забезпечення квитками (продаж дозволів на порушення) …

Жителям Лісників в зв’язку з цим пригадується стиль представників Сім’ї, за часів панування якої продавлювалося виділення ділянок в реліктовому Чернечій лісі. Тоді розбилася на машині голова сільради, і місцеві впевнені, що це не був нещасний випадок.
Урожай, який треба косити, або все-таки золотий запас?

Проблема відображення зовнішньої агресії і криза в економіці відсунули екологію в найдальший кут. І дехто встиг цим скористатися. Але територія Боярської ЛДС залишається об’єктом європейського значення. Тут проходить шлях міграції птахів і кажанів зі Скандинавії до Африки.
Поки старі кадри української екології прикидають – як би в черговий раз вкрасти мільйони євро, які Європа готова виділити на підтримку природно-заповідних територій. Але як би обман не обернувся проти самих себе. Долати екологічні перешкоди на шляху в ЄС все одно доведеться. Україна вже підписала низку міжнародних угод, які порушуються.

Без досягнення європейських стандартів в галузі охорони навколишнього середовища Києву не стати європейською столицею. Що означають ці стандарти? Те, що українським «зеленим» старого гарту вже не зрозуміти: Берлін, в якому живе в 1,5 рази більше людей, ніж в Києві, є заодно столицею диких кабанів. Вулицями гуляють лисиці і єноти.

А в чисту лондонську Темзу заходить морський лосось. Там водиться більше ста видів риб, і бажаючим її половити, потрібно купити дорогу ліцензію, а всю спійману рибу після лову відпустити назад у річку. За логікою штатних захисників природи таке ставлення до «підзахисним» – суща безгосподарність: вже вони б здали берлінських кабанів на шашлик, організували промислову заготівлю риби в Темзі!

Але час совкових вчених і «успішних хлопців» з 90-х йде. Як сказав київським професору один з молодих активістів: «Ми з вами до поняття ліс підходимо з різних позицій. Для нас ліс – це екосистема, де живуть рослини, тварини, птахи, а для вас ліс – урожай (поспів – треба прибирати). Якщо той «урожай дуба», який до вас ріс, ви продовжите «охороняти» і «лікувати», у вас буде ідеальна ситуація: зникнуть птахи і тварини, знову можна садити-прибирати. Але Україна, якщо ви ще не помітили – це не Сибір »

informator.news, 3.05.2016

http://www.informator.news/ekolohy-cherez-visim-rokiv-lisy-pid-kyjevom-mozhut-ostatochno-znyschyty/