20/04/2016
0В Україні не зменшується кількість скандалів, пов’язаних із незаконними забудовами й усілякими земельними махінаціями. На жаль, часто правоохоронні й різні контролюючі органи чомусь починають займатися перевіркою сумнівних будівництв лише тоді, коли вони вже перебувають на стадії завершення.
Одна з таких локацій напруги розташована на межі Київської області та столиці. Ідеться про терен поміж мікрорайоном «Бортничі» і землями Гнідинської сільради Бориспільського району. Саме тут, а точніше – прямо в лісі, торік почав активно зростати житловий комплекс «Ідея». Згадана ділянка давно перетворилася на доволі престижне місце проживання. Ще б! Чудова природа, чисте повітря, до станції метро «Бориспільська» – всього 10-15 хвилин їзди на авто чи маршрутці. Усе б добре, якби ще й враховувалися інтереси держави та місцевих мешканців.
У пошуках справедливості
Історія ця розпочалася ще 2008-го, коли Київська облдержадміністрація передала у власність якимсь громадянам 16 ділянок по0,99 га(без права вирубки дерев!) для ведення особистого селянського господарства, вилучивши їх із категорії земель лісогосподарського призначення. Тобто віддала в приватні руки майже16 гасосняку. Які сільгоспроботи проводять у лісі – можна лише фантазувати.
Утім, зробили це з далеким прицілом. Схема корупційного надання землі під забудову банально проста й давно відпрацьована до дрібниць. Зазвичай, спершу виникає рішення про виведення їх із лісового фонду або із сільгосппризначення. Потім ділянку дроблять на кілька частин, які продають нібито стороннім людям, хоча, насправді, це підставні особи. Вони й передають ділянки реальному власникові, який починає забудову.
Так вийшло і тут. Згодом ті ділянки опинилися в руках кількох персон. Причому власницею дев’яти з них стала пані Тетяна Р. Незабаром навколо цієї території виник паркан, за яким почали вирубку лісу й будівництво. Намагаючись зупинити останнє, мешканці прилеглих вулиць зверталися до державних інстанцій, зокрема, прокуратури, доводячи: нищення дерев і будівництво незаконні. Однак отримували лише формальні відписки, в яких неможливо знайти відповіді по суті.
Бюрократи просто футболили заявників від однієї інстанції до іншої. Справа дійшла до того, що очільник держінспекції сільського господарства в Київській області Іван Чернявський у листі від 17 червня 2015 р. зауважив скаржникам: «…фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом». Що це, як не погроза? Імовірно, чиновнику бракує знань, адже відповідальність відповідно до Закону України «Про звернення громадян» може наставати лише за наклеп, тобто за завідомо неправдиві відомості, образи…
Щоправда, незаконна вирубка таки знайшла своє підтвердження, а заподіяні збитки нібито відшкодували. Та от звернення в міліцію, хоча з матеріалами перевірки заявників не ознайомили й до участі в ній, як дозволяє закон, їх не допустили, нічого не дало.
Обурення громадян досягло межі, коли в лісі стала виростати п’ятиповерхівка. Але відповідно до листа обласної ДАБІ від 20 листопада 2015-го, проектну документацію на конфліктне будівництво розробили як на зведення… дачного будинку! Більш того, за наявними в активістів даними, на зазначених ділянках лісу передбачена поява семи житлових будинків і паркінгу з магазином.
Особи та особистості
З огляду на демонстративну байдужість чиновницької братії до проблеми, припущу, що за всім цим стоїть хтось із світу сильних цього. Приміром, зі згаданою Тетяною Р. пов’язаний інший скандал, що вибухнув кілька років тому в Криму. 19 листопада 2012-го інтернет-видання «Центр журналістських розслідувань» опублікував статтю «Похмура перспектива «Мертвої долини» про безжальне знищення цього унікального, безцінного в ландшафтному і ботанічному аспектах урочища. Виявляється, не зважаючи на їхню високу природоохоронну та наукову цінність, ще в 2004 році 6 гектарів з 10 цих земель (до речі, межують з Міжнародним дитячим центром «Артек»), віддали Гурзуфській селищній раді в оренду. Потім кілька разів дорогоцінну ділянку перепродували. Зрештою, 2011-го її придбала приватна особа.
«І ось тут починається найцікавіше, – пише «Центр». – Згідно із документами, показаними нам землевпорядником, якась громадянка Тетяна Р. подає в селищну раду заяву «про намір використання земельної ділянки за адресою: вул. Ялтинська, 14б, ділянки 1, 3, 4, 10-16 під будівництво і обслуговування рекреаційного комплексу». Тобто, залишивши колишнє цільове призначення, ця пані ділить шість гектарів на десять шматків і отримує на них державні акти! Питається, для чого десять окремих держактів? Відповідь очевидна. Варто поцікавитися в Інтернеті, як ми побачимо, що ділянки знову продають, та ще й за доволі високою ціною – 15 тис у.о. за сотку»…
До речі, прокуратура намагалася оскаржити ці угоди, але програла всі суди.
Можна тільки припускати, що свого часу злочинна влада, після виділення у власність земель, про які мова йде в публікації, все ж не давала згоди на неправомірну вирубку лісу й будівництво, яке розпочалося лише після її повалення. Але чи не означає те, що відбувається нині, що теперішній владі так і не вдалося зламати колишні тіньові корупційні схеми?
Як же так вийшло, що майже16 галісу опинилися у приватній власності? З цим запитанням я звернувся до голови Гнідинської сільради Бориспільського району Олександра Лазаренка. І ось що він відповів:
«Жодного стосунку до цього скандалу наша сільрада не мала й не має, оскільки відповідно до законодавства видача подібних дозволів була поза її компетенцією. Численні прокурорські перевірки не знайшли в роботі очолюваної мною сільської ради порушень. Водночас, відповідно до моїх даних, у цілому в приватних руках у 2008 році якимось чином опинилося від 40 до 60 гектарів земель, розташованих на території Гнідинської сільради. Натепер прокуратура Київської області оскаржує законність виділення31 газ них. І я дуже сподіваюся на те, що справедливість таки восторжествує».
P.S. Утім, не загадуватиму, чим закінчиться ця історія і хто з неї вийде переможцем. Як би там не було, а місцевий конфлікт, викликаний скандальною забудовою, по суті є конфліктом державного значення. У тутешній громаді переконані: тут не обійшлося без корупційних схем. Тому люди готові піти на будь-які радикальні заходи, щоб не допустити подальшого нищення лісу. І вимагають негайно припинити будівництво й повернути приватизовані землі у власність держави.
