13/04/2016
0Останнім часом масштаби винищення лісосмуг, лісів, навіть колишніх парків та алей, передусім у запустілих селах, вражають. Обабіч доріг, в рекреаційних заміських зонах, ландшафтних заповідниках дерев лишилося буквально років на два-три активного браконьєрства.
Шукають порятунок, а дуби рубають
ПО СУТІ, екологічне лихо, що насувається на Україну, порівнянне з частими землетрусами, цунамі чи тайфунами в країнах із укладом життя, залежним від погоди в океані. Якщо негайно не зупинити вирубку лісосмуг, то за п’ять років ніщо вже не сховає від нищівного вітру сходи озимини в полі, не затримає для них снігу, не захистить од гарячого подиху суховію. Ось так і зведеться нанівець багаторічна праця селян, аграріїв, працівників лісу, а дуже успішній справі полезахисних насаджень, покликаній пом’якшити клімат і підвищити врожайність сільгоспкультур, буде покладено край. Брутально, по-варварському, злочинно.
Як, наприклад, у Мар’янівці, що у Маловисківському районі. Місцеві жителі розповіли, що за байдужої згоди правоохоронців нещадно вирізаються дерева в посадках. Не просто дерева, а могутні дуби.
— Два роки тому я зібрав фермерів нашої громади і запитав, чи вони згодні контролювати посадки в межах своїх земельних площ, — розповідає сільський голова Мар’янівки Олександр Тененика. — Всі погодилися, відтак я звернувся в Оникіївське лісництво, до районного прокурора… Річ у тому, що лісосмуги, які раніше доглядалися колгоспами й радгоспами, формально й сьогодні належать державі, тобто її адміністраціям. Тому й вирішувати їхню долю слід з виконавчою владою або структурою, яка представляє закон. Але питання «залягло».
Першу велику злочинну вирубку дубів запротокольовано взимку 2013 року. Офіційно встановлена сума збитків — 200 тисяч гривень.
— Злодіїв неважко було вирахувати, — каже Олександр Миколайович. — Та справу закрили. Я здогадуюся, хто загальмував слідство… А торік ми здійснили громадське затримання. Злодіям нарахували 55 тисяч гривень штрафу. І на цьому знову все вмерло. Чи сплачений той штраф, не відомо, але оштрафовані й не збиралися каятися, відмовлятися від свого бізнесу. Ну, що нам тепер іще зробити для полегшення справи поліцейським — самим у кайданки брати крадіїв?
Заберіть його геть на… підвищення
ЗДЕБІЛЬШОГО в посадках біля Павлівки, Висі, Мар’янівки вирізано здорові повносилі дерева. Натомість більшає ділянок, де в смузі лишилися лише кущі й старі покручені ясени та дубки. Бо з них мало користі й зиску для тих, хто взявся за пилку, зухвало кинувши виклик усьому селу. У Мар’янці, розповідають її жителі, таких троє. І всі — одна підприємлива родина — батько й два сини. Люди кажуть, що від них «віє» такою кримінальною рішучістю, що зв’язуватися з ними вони бояться. А що поліція — також боїться чи ліпить відмову за відмовою, бо докази людей непереконливі?
— Чи буде наш дільничний когось ловити, якщо нищення лісосмуг приносить особисто йому вигоду? — упевнено звинувачує місцевого шерифа Ольга Юріївна Усманова. — У нього тут добре поставлений бізнес.
Виявляється, Ольга Усманова, котру підтримують і місцеві фермери та одноосібники, написала листа керівникові Національної поліції України Хатії Деканоїдзе зі скаргами на роботу її місцевих підлеглих, а тепер чекає на відповідь. А ось із Головного управління поліції в області відповідь уже є: «За фактами, викладеними у вашому зверненні, проведено службову перевірку, під час якої не здобуто доказів…» Хоча про полюбовне обкладення пилки «податком» говорить і сільський голова. Він навіть звернувся до начальника райвідділу Сергія Рудя з незвичайним проханням: «Виконком Мар’янівської сільської ради просить вас розглянути питання про підвищення на посаді… (такого-то), а краще доручити йому діяльність на викладацькій ниві, оскільки передавати знання у нього виходить набагато ефективніше, ніж застосовувати теорію на практиці». Дотепна, звісно, форма, але коли йдеться про корупцію, то хотілося б серйозніших дій. Не з боку громади Мар’янівки, а від поліції.
Знаємо, що злодії, але в них дешевше
— МИ ДВІЧІ самотужки ловили Бойків на гарячому, — розповідає керівник місцевої фірми «Агродар» Олександр Пугаченко. — А працівники лісгоспу затримували їх разів десять! Зараз уже не звертають на них уваги, кажуть, що є наказ згори: «Не чіпати!».
Олександр Продаєвич, голова СФГ, нарікає, що швидко поріділа за останні роки посадка вже не стримує сніговіїв, і це позначається на врожаях. Далі буде гірше. І при тому, що до остаточної вирубки десятка чи й більше кілометрів тутешніх дубових насаджень лишилося років три-чотири, апетити браконьєрів лише зростають. Кожного року вже згадана родина з кримінальним минулим і таким же сьогоденням «убиває» на непролазних дорогах вантажівку, але відразу купує іншу. Парадокс у тому, що їм дають змогу заробляти… самі селяни. Через те, що в лісгоспі дрова офіційно коштують дорожче, паливо дехто із мар’їнців купує у тих, хто фактично заліз до громади в кишеню, зневажив благополуччям наступних поколінь. Парадокс.
Певно, найбільш поріділа лісосмуга біля земель Ольги Усманової та Алли Оноцько, сусідки-одноосібниці. Видно свіжі спили, видно старі, ще старіші. Безкарність тут процвітає давно. І не тільки у «лісі темному». На кладовищі, навпроти «залисин», — могили зі спиляними хрестами.
— Коли вранці побачив цей вандалізм, — каже Олександр Тененика, — то відразу викликав поліцію. Вони приїхали пізно вночі, кого вже шукати? Потім ми, знову ж таки своїм, неофіційним, розслідуванням вирахували, хто вкрав, де сховав метал. Та кому це потрібно?! Здається, ми зараз стоїмо на доволі небезпечному шляху. Не дочекавшись допомоги правоохоронців, громада сама може взятися за «перевиховання» злочинців. А там і до самосуду недалеко!
