У Прикарпатських громад Івано-Франківська обласна рада незаконно забрала їхні ліси.
Думаєте, це когось обходить? Думаєте, прокурор області Роман Хима і начальник західного міжрегіонального управління мінюсту Олег Люклян поспішають привести лісоволодіння, лісокористування та реєстрацію цих прав в рамки закону і суспільної справедливості?
Громади можуть чинити опір, брикатися, кликати поліцію, навіть кричати «Ми будемо скаржитися в обком!», але на них ніхто не звертав і не звертатиме уваги. Це давній красивий звичай – дурити первинну ланку місцевого самоврядування. Особливо коли ця ланка сама законів не знає, знати не хоче і боїться сказати слово на захист своїх законних інтересів. (Йдеться не тільки про ліси).
Слід було очікувати, що моя пропозиція голові Івано-Франківської облради Олександру Сичу зустрітися в теледебатах в ефірі «Галичина ТV» з проблем комунальних лісів – горохом об стіну.
Хай так. Особисто мені нема жодного сенсу розкидати докази незаконного привласнення облрадою майна громад перед тими, кому вони не потрібні, і говорити з посадовцями на теми, в яких вони розібратися не здатні, хоча зобов’язані.
Але ж дебати якраз і мали на меті з’ясувати істину.
Вона проста, як білий день. Власником земельних ділянок лісогосподарського призначення комунальної форми власності є територіальна громада, в адміністративних межах якої ця ділянка знаходиться. Ніяка не обласна рада, як це брехливо подає Олександр Сич і протизаконно записують, зокрема, державні реєстратори з ЦНАПів (див. документ).
Мене не дивує позиція пана Сича. Зрозуміло, він не хоче випускати з рук можливість розпоряджатися значним ресурсом – природним і фінансовим: ділити лісосіки, кубометри деревини і мільйони з обласного бюджету на незрозумілі програми.
Дивує щиро тупість і безвідповідальність голів сільських, селищних і міських рад (не тільки Прикарпаття). В першу чергу на чолі з мером Івано-Франківська Русланом Марцінківом, який мав би слугувати своїм колегам – керівникам органів місцевого самоврядування – взірцем в розумінні і дотриманні законодавства, а також в ставленні інтересів громади вище партійних інтересів.
Ніяк не хочу переводити земельно-лісову проблему в політичну площину, оскільки давно життям доведено, що політична діяльність посадовців – це інструмент вирішення їхніх особистих меркантильних питань. Скажу лише для констатації факту: в цій проблемі основні гравці – представники «Свободи», а також «Батьківщини», членкиня якої Орися Книшук демонструє дивовижний правовий нігілізм на посаді очільниці постійної земельної комісії Івано-Франківської облради, а також дозволяє Олександру Сичу безпідставно прямо в сесійній залі звинувачувати не чужу їй Коломийську ТГ у крадіжці землі у облради.
Немає у власності Івано-Франківської обласної ради ні комунальних лісів, ані комунальних земель. Відповідь пана Сича від 7 травня цього року № 12-175/462 на мій інформаційний запит зайвий раз це підтверджує (див. документ).
Хоча начальник відділу облради з питань земельних та природних ресурсів Юрій Рошка гаряче запевняє, що віднайшов в архівах рішення, якими громади області ніби передали обласній раді право володіння і розпорядження комунальними лісами. Насправді таких рішень не було і немає. Просто Юрій Юрійович не бачить різниці між власністю і користуванням.
Жодна громада області ніколи не ухвалювала рішень про формування спільної власності на комунальні ліси, а такі вимоги ставить Земельний кодекс України. Відтак жодна громада не уповноважувала облраду розпоряджатися її лісовим ресурсом.
Як бачимо з відповіді на інфорзапит, голова Івано-Франківської облради згадує ст. 86 Земельного кодексу України і зовсім не вважає за необхідне прочитати наступні дві статті ЗК, які визначають механізм формування спільної часткової власності на комунальні землі і правила володіння, розпорядження і користування ними.
Згаданий у його відповіді закон № 5245-VI від 06.09.12 не містить положень, які дозволяють облрадам присвоювати собі право власності на землі громад.
Можна зрозуміти Юрія Рошко і начальницю відділу правового забезпечення облради Лілію Млиниську. Навіщо їм визнавати свої давні помилки (якщо вони взагалі їх розуміють) і ризикувати посадами заради дотримання вимог закону в питанні власності на комунальні ліси?
Але чому топтати закони дозволяють вже загаданий прокурор області Роман Хима і представник мінюсту Олег Люклян? Я вже мовчу про усякі там асоціації із захисту інтересів громад (вітання Юрію Стефанчуку!) і про так званих експертів численних грантових проектів.
І головне питання – чому свої законні майнові інтереси не виборюють, власне, самі керівники територіальних громад, покірно дозволяючи депутатам облради ухвалювати рішення, які порушують їхні права?
Як от рішення, ухвалене на пленарному засіданні облради 19 квітня цього року, мало не кожне слово якого, починаючи з назви, свідчить про правове беззаконня обласних депутатів: «Про затвердження порядку передачі земель лісового фонду спільної власності територіальних громад у комунальну власність територіальних громад» (посилання на текст цього унікального за своєю абсурдністю документа у першому коментарі).
Мало того, що пан Сич не має жодних повноважень передавати земельні ділянки з неіснуючої спільної власності законним землевласникам – громадам. Він ще й змушує їх створювати комунальні лісгоспи при вже діючих з 2001 року спеціалізованих підприємствах системи агролісу з правами постійних користувачів.
При цьому Олександра Максимовича, схоже, зовсім не турбує, що він власноруч рубає під корінь облрадівські комунальні лісгоспи, позбавляючи їх ресурсу для ведення підприємницької діяльності.
Бісмарк ніби колись сказав: «Якщо чиновники некомпетентні – ефективно правити країною не допоможуть жодні найкращі закони».


