13/05/2024
0Громади Чернівецької області, де є колишні колгоспні ліси, продовжують відмовляти Сокирянській філії ДП «Ліси України» у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, необхідної для узаконення права постійного користування цими лісами. Починаючи з 2003 року, лісівники ніяк не можуть оформити це право у відповідності до вимог закону, що ставить під великий сумнів, зокрема, законність рубок на території у 15,5 тисяч га лісфонду.
Громади не хочуть порушувати закони, до чого їх примушує Олександр Чебан, директор згаданої філії, який наче зумисне підставляє під статтю свого київського боса, гендиректора галузевого підприємства-монополіста Юрія Болоховця, наражаючи усіх учасників цієї історії на прокурорські позови.
Про умисність дій пана Чебана свідчить та впертість, з якою він пише повторні клопотання до місцевих рад, вимагаючи надати зазначений дозвіл його ФІЛІЇ (див. документ).
В радах йому вкотре пояснюють, що філія не може отримати такий дозвіл на себе, оскільки не є самостійним суб’єктом речового права. Маючи на руках нотаріально засвідчене доручення від материнської компанії, вона справді має можливість звертатися до органів влади в її інтересах. Але при цьому в клопотаннях на земельну документацію повинне фігурувати ДП «Ліси України». Це елементарна юридична практика. Інакше, окрім позовів прокурорів, виникнуть проблеми з державними реєстраторами в питанні, на кого оформляти право постійного користування.
Тобто Олександру Чебану у цій частині треба змінити текст звернення до депутатського корпусу Новоселицької, Рукшинської, Кіцманської та інших громад. Оскільки у відповідності до Земельного Кодексу, законів «Про землеустрій» і «Державну реєстрацію речових прав», суб’єктами правових відносин при виготовленні земельної документації і оформленні речових прав на земельні ділянки є повноцінні юридичні особи (органи влади, підприємства) зі статусом землевласника і землекористувача. Ніяк не філії.
З власником колишніх колгоспних лісів на Буковині ніби все зрозуміло – це Чернівецька ОВА.
А от з постійним користувачем не все так просто, як думає собі Юрій Болоховець. Через нинішнього директора Подільського лісового офісу ДП «Ліси України» Василя Гончара правова ситуація на Буковині з колишніми колгоспними лісами набрала ознак юридичного скандалу.
Поясню чому. В результаті реорганізації лісгоспів (фактично їх ліквідації в рамках лісової реформи), єдиним на всю країну користувачем державних експлуатаційних лісів (за правонаступництвом) стало ДП «Ліси України». Наголошу ще раз: тільки на це підприємство (через клопотання його філій) органи виконавчої влади і місцевого самоврядування можуть надавати різноманітні дозволи. Включаючи, до речі, і погодження дозволів на спецвикористання лісових ресурсів, тобто на рубки.
Земельники і юристи місцевих рад у сто перший раз безрезультатно тлумачать Олександру Чебану, що ні ДП «Ліси України», ані тим більше Сокирянська філія не можуть до їхніх «колгоспних» лісів застосувати сумнозвісний п. 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України.
Оскільки 15,5 тисяч га земель лісфонду системи АПК були передані в постійне користування новоствореним лісгоспам АПК 11 червня 2003 року рішенням Чернівецької облради 94-9/03. А Лісовий кодекс дозволяє підтверджувати право лісокористування матеріалами лісовпорядкування тільки тим галузевим підприємствам, які отримали таке право від власника лісів до 1 січня 2002 року. Я про це вже не один раз писала.
Відсутність законних документів на право лісокористування на 15, 5 тис га у Кіцманського, Новоселицького, Герцаївського, Кельменецького, Застанівського, Хотинського лісгоспів АПК – це великий прокол саме Василя Гончара.
Ще на посаді директора Сокирянського лісгоспу, а потім начальника Чернівецького обласного управління лісового господарства, Василь Гончар зобов’язаний був забезпечити державну реєстрацію права постійного користування землями зазначених лісгоспів апк у відповідності до вимог чинного законодавства.
Без такої реєстрації ДП «Ліси України» не можуть оголосити себе постійним користувачем цих лісових гектарів за правонаступництвом.
Тож через неналежну роботу свого підлеглого Василя Гончара, процедуру набуття такого права на частину колишніх колгоспних лісів Чернівецької області Юрій Болоховець повинен починати з нульової відмітки, а не розмахувати картографічними планшетами і не здіймати колот в місцевих радах юридично безграмотними клопотаннями директора своєї Сокирянської філії Олександра Чебана.
«Мешканці сіл нашої громади Зелений Гай і Маршинці виступили категорично проти віддавати свої землі незрозуміло кому і незрозуміло на яких підставах в постійне користування. Відповідними були і результати голосування цього питання депутатами нашої міської ради», – зазначає голова Новоселицької ТГ Марія Нікорич (див. документ).
До того ж це прибережні земельні ділянки, де люди здавна випасають худобу. За своїм цільовим призначенням вони не мають до лісового господарства ніякого стосунку. Аналогічна ситуація в Рукшинській та інших ТГ.
Зняти всі проблемні питання з землями лісогосподарського призначення (а цих проблем безліч) повинні в першу чергу спеціалісти головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області на чолі з керівником цього управління Сергієм Савчуком.
Однак юрист Савчук, який прийшов керувати обласною структурою Держгеокадастру з посади заступника декана юридичного факультету ЧНУ (це дуже показово!), як бачимо, здатен тільки примножувати земельні проблеми.
Не здатні допомогти громадам і численні ГО і асоціації громад, які сидять на небідних грантах саме з допомоги місцевому самоврядуванню.
Зрозуміло, не буде допомагати громадам і Чернівецька обласна рада, якою керує Аграрна партія Гончара, а самий Гончар керує постійною земельною комісією. Хоча захищати майнові та інші інтереси громад – святий обов’язок керівників і депутатів обласної ради.
Схоже, час нарешті підключитися до вирішення земельно-лісових проблем власнику лісів Буковини.
