Юрій Болоховець: Як поява наглядової ради змінить роботу ДП “Ліси України”?

Кабінет Міністрів України додав ДП «Ліси України» до переліку особливо важливих для економіки України.

Статус «особливо важливого», зокрема, змінює процедуру створення наглядової ради.

На початку березня Державне агентство лісових ресурсів України вже ініціювало цей процес. Але тепер членів ради обиратимуть на значно вищому рівні. За формування органу відповідатиме утворений Кабміном комітет.

До роботи комітету, крім членів Уряду, включені представники міжнародних організацій та експерти. Забезпечення діяльності комітету покладено на Міністерство економіки України.

Тож наглядова рада ДП «Ліси України» має стати дійсно незалежним органом, обрання якого не пов’язане ані з Держлісагентством, ані з підприємством.

З появою наглядової ради пов’язуємо великі очікування:

Питання корпоративної реформи постійно порушується на зустрічах із представниками Світового банку та інших донорів. Партнери розглядають наглядову раду як один із інструментів контролю та гарантію реалізації спільних інвестиційних проєктів. З’явиться наглядова рада, відбудеться перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності – зможемо говорити про реальне залучення інвестицій.

Місцеві еліти завжди намагалися призначати у лісові господарства “зручних” людей, наслідки такої практики ми бачили на Рівненщині та в інших регіонах. Наглядова рада забезпечуватиме незалежність кадрових призначень. Захищатиме підприємство від адміністративного втручання та політичного тиску.

Наглядова рада має право призначати незалежний аудит, фактично це об’єктивна та фахова оцінка ефективності менеджменту. Тож менеджерам держпідприємства буде важливо показати результат, а не догодити чи сподобатися тому чи іншому чиновнику.

Наглядова рада, як правило, формується з професіоналів з великим досвідом, які можуть допомогти у запровадженні єдиної корпоративної культури та стандартів управління. Для підприємства, “зшитого” з 150 суб’єктів з усіх регіонів країни, це надважливо.

Наглядова рада – це продовження реформування лісової галузі в аспекті розділення адміністративних та господарюючих функцій. Державні інституції формуватимуть політику і цілі, натомість вже не втручатимуться в господарську діяльність підприємства.