30/04/2024
0Переконана, що журналіст не повинен бути папугою, який схвально мовчки вислуховує високопосадовця, коли той дозволяє собі озвучувати нісенітниці і йти проти закону.
Виступ голови Івано-Франківської облради Олександра Сича на «Галичина TV» 24 квітня в програмі «Про головне в деталях» змушує повернутися до сакраментального в практичній журналістиці питання: чи повинен журналіст вислуховувати і оприлюднювати неправдиву інформацію (навіть, якщо вона з вуст його роботодавця), чи все ж його професійне завдання – втрутитися в «потік свідомості» свого візаві і перешкодити йому, м’яко кажучи, навішувати слухачам/читачам локшину на вуха?
За гамбурзьким рахунком, такої дилеми взагалі не існує. Професійні стандарти вимагають від команди «Галичини» або взагалі не подавати промову Олександра Сича щодо проблемних питань з комунальними лісами, оскільки вона містить відверту брехню, або стати повноправним суб’єктом розмови (замість бути об’єктом декору) і спрямувати її в конструктивне русло вирішення виробничих лісових проблем на основі чинних юридичних і економічних законів, а не виходячи з «нарікань людей» і уявлень високопосадовця, далеких від реальності і здорового глузду.
Певна річ, я можу зараз розкласти в цьому дописі помилки Олександра Максимовича, з якими він разом зі своїми депутатами взявся реформувати систему агролісу і які рано чи пізно змусять прокурорів втрутитися в цю історію.
А також довести, що ухвалене 19 квітня на черговій 30-й сесії Івано-Франківської облради рішення «Про затвердження Порядку передачі земель лісового фонду спільної власності територіальних громад області у власність територіальних громад» суперечить не тільки чинному законодавству, але й принципам роботи органів місцевого самоврядування. Це рішення стає перешкодою для вирішення важливих для громад питань їх соціально-економічного розвитку.
Але пропоную зробити інакше.
Я викликаю Олександра Сича на дебати в тій самій програмі «Галичини» з питань затіяної облрадою лісової реформи. З єдиною метою – спрямувати дії місцевого самоврядування в конструктивне русло, не дати загрузнути в порушеннях законів і не втратити через реформаторів комунальне лісове господарство області.
Згідна навіть надати пану Сичу плюсову фору.
Тому оголошую зараз питання, на які він має знати відповіді до початку нашого публічного спілкування, щоб надалі не ганьбитися в телеефірах (і на сесіях облради) при розгляді лісових проблем.
В цих дебатах пропоную, зокрема, розглянути такі питання (причому винятково на конкретних статтях і параграфах Земельного, Лісового, Господарського кодексів та інших нормативно-правових актів, а не на чиїхось суб’єктивних міркуваннях ):
1. Хто є суб’єктом власності на комунальні землі?
2. На підставі яких нормативно-правових актів Івано-Франківська обласна рада оголошує себе власником комунальних лісогосподарських земель?
3. Надати для оприлюднення хоч одне рішення хоч одної сільської, міської, селищної ради області, яка згодилася у 1999-2001 роках від імені своєї громади передати комунальні земельні ділянки лісогосподарського призначення у спільну комунальну власність громад області.
4. Статті яких саме законів вимагають від громади обов’язкового створення свого комунального лісгоспу для ведення лісового господарства (охорони, лісовідновлення тощо) на комунальних землях лісогосподарського призначення?
5. Яким чином новостворені в громадах спеціалізовані галузеві підприємства будуть вести лісове господарство в комунальних лісах, якщо ці ліси з 2001 року мають постійних користувачів?
Далі буде.
Посилання на ефір з Олександром Сичем у першому коментарі. Про реформу з комунальними лісами у відрізку 10хв 46сек – 21хв 58сек
ГРОМАДИ БЛУКАЮТЬ МЕЖИ ХАТОЮ Й КОМОРОЮ
ЛІСОПОВСТАННЯ МІСЦЕВИХ РАД ПРОТИ ПЕРЕДАЧІ КОМУНАЛЬНИХ ЛІСІВ МОНОПОЛІСТУ
