22/03/2016
0С радостью размещаю материал уважаемой Оксаны Колодяжной. Меня удивляет молчание лесоводов, оставшихся без финансирования, которое, согласитесь, чем то похоже на "молчание ягнят". Удивляюсь, чего и от кого они ждут, излучая на своих сайтах полное благополучие и удовлетворение? Рад, что в отрасли ещё есть люди, которые не боятся публично возвысить голос в защиту леса и "людей леса". Характерно, что в основном это женщины…Теперь в моем списке их стало на 25% больше… Здоровья Вам и энергии… Читайте … пишите…говорите… Присылайте фактаж на УЛ: я поробую мобилизовать журналистов на освещение ситуации в отрасли. М.П.
Наступний текст – це спроба систематизувати та впорядкувати мої думки. Це моє бачення проблеми, виключно моє відношення та власні міркування, переконання та роздуми.
В світлі останніх подій можу зробити висновок, що мої спроби надати розголосу та висвітлити проблеми лісової галузі через ЗМІ, були приречені на невдачі. Кожне звернення просто розчинялось у повітрі і не мало жодного реагування (СТБ «Вікна», ICTV «Дістало», 1+1 «Гроші»).
За майже три місяці на телебаченні не вийшло в ефір жодного сюжету стосовно відсутності фінансування лісової галузі. Вдячна «Українському лісоводу» за оприлюднення публікацій про стан справ в лісгоспах та лісництвах різних областей України.
Ситуація складна в усіх регіонах, на півдні – важка, а конкретно по ДП «Херсонське лісомисливське господарство» більш ніж критична. Через відсутність бюджетного фінансування підприємство опинилось на межі прірви. Ситуація тільки погіршується. Лісгосп, через брак коштів, не працює з січня місяця. Лісова охорона та інші працівники відправлені у відпустки без збереження заробітної плати (без конкретних термінів та перспектив). Фахівці підприємства змушені розраховуватись (лісгосп втрачає кваліфікованих спеціалістів). Звільнення працівників призводить до виникнення заборгованості із виплат заробітної плати, адже на розрахунки в бюджеті кошти теж не передбачені. Колектив підприємства налічує 65 осіб, більшість з них поклали життя на вівтар лісової галузі. Зараз вони залишились без засобів до існування, покинуті напризволяще, забуті й нікому не потрібні.
З початку поточного року держава залишила Ліс без фінансування, запропонувавши лісгоспам шукати шляхи до «виживання». Вирощування та реалізація декоративно – посадкового матеріалу значних надходжень не приносить, зелений туризм також. Отже залишаються рубки. Промислова заготівля деревини відсутня, Ліси переважно штучного походження, виконують захисні та берегоохоронні функції. До цього часу по ДП «Херсонське ЛМГ» проводились лише рубки догляду та заходи з формування та оздоровлення лісу. Можу зробити висновок, що задля того аби лісгоспам «вижити» (зауважу слово «вижити» в контексті – це не отримання прибутку, а забезпечення повноцінного функціонування підприємств та реалізація всіх програм із збереження, захисту, охорони лісу тощо), лісівники змушені збільшити кількість рубок для забезпечення фінансових надходжень. Отже, керівництво держави відмовляючи у фінансуванні, санкціонує знищення лісових насаджень, підписуючи Лісам смертний вирок.
Я «ЗА» створення нових насаджень, вирощування та догляд за Лісом, охорону та захист. Але я, «категорично ПРОТИ» тотальних рубок задля «виживання». Я мрію ростити Ліс та залишити своїм нащадкам, і в жодному разі не буду розглядати його як джерело фінансування. Фінансувати «розвиток Лісу» має держава, а не власне сам Ліс.
На мій погляд основна загроза сьогодні – це бездіяльність. І зараз основа бездіяльності – це відсутність фінансування. Вже розпочався пожежонебезпечний період (лист Державного агентства лісових ресурсів України від 24 лютого 2016 року № 08-14/982-16 «Про початок пожежонебезпечного періоду»). Через складні кліматичні умови регіону, херсонські ліси мають надзвичайно високий рівень пожежної небезпеки. З початком сезону не маючи грошей на протипожежні заходи (резерв пально-мастильних матеріалів не створено, мінералізовані смуги не доглянуті, технічний стан пожежної техніки та обладнання викликає занепокоєння тощо) будемо лише спостерігати як горить Ліс, а з ним і мої мрії про екологічно – чисту область.
