Схоже, Івано-Франківська обласна рада вирішили зустрічною лісовою реформою допомогти реформаторам з Держлісагентства ліквідувати комунальні ліси області на користь приватного акціонерного товариства.
Увесь колот довкола колишніх колгоспних лісів, який триває сьогодні в місцевих радах, на сесіях і в кулуарах обласних рад (Івано-Франківської, Львівської), а також в інформпросторі (у тому числі на «Відкритому лісі»), має благородну мету: уберегти цей ресурс від протизаконних дій лісових реформаторів і залишити його громадам як базис розвитку.
Реформатори в особі державного агентства лісових ресурсів України (голова Віктор Смаль), отримавши карт-бланш від заступника керівника ОП Ростислава Шурми, ще до війни оголосили наміри вилучити у громад більше 2 млн га лісфонду з комунальної власності і передати через юридично сумнівні схеми в користування єдиному на всю країну галузевому приватному акціонерному товариству, якому, бач, мало для повного щастя і капіталізації майже 7 млн га державного лісу. Подай йому ще комунальний і самосійний ліс.
Експропріація лісів у громад запланована у сумнозвісному проекті закону «Про особливості управління об’єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України». (І хоча в проекті ніби йдеться про державне АТ, нинішній генеральний гендиректор «Ліси України» Юрій Болоховець скрізь наголошує, що мета реформи – на державному майні створити ПрАТ).
Це при тому, що у комунальних лісів є не тільки законні власники – громади, але й законні постійні користувачі – комунальні лісгоспи. Їх засновники – обласні і районні ради. Тому знищити ці підприємства в рамках лісової реформи (щоб забрати їх лісфонд) держлісагентство Віктора Смаля може тільки за згоди і допомоги їх засновників. За тою самою схемою, яку застосувало до підпорядкованих йому державних лісгоспів, коли преспокійно передало усе їх майно і фінанси галузевому монополісту ДП «Ліси України», а тепер на черзі передача приватним акціонерам.
Але для того, щоб реформатори і приватні акціонери не могли зазіхнути на комунальне майно, мало петицій і протестів місцевого самоврядування. Найперше права власності і постійного користування комунальними лісами повинні бути зареєстровані за усіма вимогами законів в державному реєстрі речових прав. Ніякий тоді Болоховець, Смаль і навіть Шурма не зможуть це право відібрати. Цього не дозволяють Земельний і Господарський кодекси, які б юридичні «виверти» не видавали кишенькові юристи Юрія Болоховця.
І тут несподівано виникли проблеми.
Виглядає так, що громади Прикарпаття на чолі з Івано-Франківською облрадою вирішили власноруч допомогти лісовим реформаторам реалізувати задум зі зміною постійного користувача їхніми лісами. Замість чимшвидше оформити на них усі документи у відповідності до букви закону (аби не дати експропріаторам найменшої зачіпки прибрати майно громад), обласні депутати взялися ламати систему комунального лісового господарства з непередбачуваними наслідками і широкими корупційними можливостями для тих, хто буде цим господарством управляти. Звичайно, при умові, що з усіма реформами комунальні ліси взагалі залишаться.
На черговій сесії Івано-Франківської облради розглядатимуть питання «Про реформування комунального лісового господарства області».
На 25-му році існування комунальних лісгоспів обласна рада змінить їх статути, назву, а головне – оголосить себе їх засновником і управлятиме напряму через наглядові ради. До цього часу ці функції були покладені рішенням обласних депутатів від 26 вересня 2000 року № 346-16/2000 на спеціалістів ОКП «Івано-Франківськоблагроліс». Така схема управління комунальними лісами здавна діє в усіх областях, де вони є.
«До наглядових рад увійдуть наші депутати, представники усіх політичних сил», – пояснює Михайло Королик, керуючий справами облради.
Але судячи з розгляду лісових питань на сесійних засіданнях, з виступів депутатів на різних інформаційних майданчиках, вони мало що розуміють у лісовому господарстві. Економічні, виробничі і правові аспекти галузі для них – темний ліс. (Я про це докладно писала в попередній статті «Правове дикунство депутатів Івано-Франківської облради призведе до втрати комунальних лісів громадами Прикарпаття»). Тож як вони збираються керувати специфічним виробництвом?
Наголос на балансі політичних інтересів членів наглядових рад свідчить, що йдеться зовсім не про забезпечення чіткої роботи лісгоспів. Політику приплітають в тих випадках, коли мета затіяних змін – взяти контроль над кадровими призначеннями, розподілом доходів і загалом полегшити для наглядачів доступ до комунального природного ресурсу.
Класика жанру передбачає при цьому змалювати чорним роботу самого ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» та підпорядкованих йому постійних лісокористувачів, щоб пояснити необхідність їх реформування.
«Я не проти критики, але категорично проти неправди, яку собі дозволяють окремі реформатори», – наголошує генеральний директор «Івано-Франківськоблагроліс» Олег Олійник.
З офіційних документів роботи підприємств системи облагролісу ніяк не випливає, що вони виживають винятково за рахунок обласного бюджету, як це намагаються представити депутати облради на сесійних засіданнях і у виступах в місцевих медіа.
Під час ток-шоу на ТВ «Галичина» депутат Ростислав Кукурудз (фракція ЄС) озвучував взагалі якісь дивні цифри: «За останні 4 роки комунальним лісгоспам пішло на дотацію 35 мільйонів гривень. А лісове господарство має бути прибутковим. Ця неприбутковість дивна. Тому треба провести реорганізацію. Будуть створені 4 комунальних підприємства – Коломийське, Долинське, Борогодчанське і Снятинське».
Цілком припускаю, що депутат Кукурудз просто неточно висловився, і насправді керівництво облради запланувало не створення нових підприємств (адже це потягне значні і довготривалі організаційні зусилля, найперше щодо законності набуття речових прав), а, приміром, виокремлення лісгоспів за розподільним балансом.
І все одно виникає питання: навіщо тин городити в комунальних лісах, якщо названі агролісгоспи сьогодні там працюють? Причому успішно і прибутково.
Офіційні довідки з результатів діяльності підприємств системи агролісу, надіслані на мій інформаційний запит, свідчать, що за 2019-2023 роки з бюджету області для забезпечення роботи ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» спрямовано 8,075 млн грн (на оплату праці, комунальні і бюджетні платежі). І ще 5 млн грн витратили підпорядковані йому лісогосподарські підприємства на виконання обласних галузевих програм, з них 2,5 млн грн пішло на інвентаризацію лісфонду і виготовлення землевпорядної документації для оформлення майнових прав.
Депутати не можуть не знати, що ці гроші потрапили в скарбницю області саме завдяки роботі агролісгоспів. Із зароблених ними за останні 5 років 241,2 млн грн з реалізації лісоматеріалів – 60,5 млн грн це сплата податків та платежів до бюджету усіх рівнів.
Врешті, загальновідомо, що не так давно, у квітні-грудні 2021 року, підприємство перевіряла тимчасова контрольна комісія облради, до складу якої увійшли 16 депутатів різних політичних сил. Серед них і ті, хто зараз нещадно критикує комунальний облагроліс.
Висновки комісії: «При вивченні господарської діяльності та фінансової звітності порушень не виявлено, підприємства облагролісу здійснюють діяльність у відповідності до статуту та рішень облради».
З п’яти прикарпатських спецагролісгоспів заборгованість має лише один Надвірнянський – 12,5 млн грн, яка утворилася років десять тому через штрафні санкції екологів.
З огляду на позитивні загальні фінансові показники підприємств «Івано-Франківськоблагролісу», Івано-Франківська облрада цілком могла ухвалити конструктивне рішення перекрити цей борг внутрішніми перерахунками в системи агролісгоспів, що є звичною практикою в інших областях.
Але підприємству Надвірної, як видно з проекту вже згаданого рішення облради, уготовили іншу долю. В рамках оголошеної реформи, разом з «Івано-Франківськоблагролісом» його виводять за штат в статусі баласту, щоб на їхнє місце завести якісь нові підприємства з політично орієнтованими наглядовими радами.
І саме тут криється та пастка, яку собі створюють самі ж громади і яка в кінцевому результаті завалить всю комунальну лісову галузь області.
За Надвірнянським спецагролісгоспом, як і за рештою нинішніх агролісгоспів, закріплене право постійного землекористування лісовими угіддями рішенням Івано-Франківської облради від 18 жовтня 2001 року № 537-22/2001.
Проте Івано-Франківська міська рада вже офіційно оголосила на черговій сесії, що забирає собі у власність 912 га комунальних лісогосподарських земель і передає їх в користування своєму міському комунальному підприємству «Франківськ Агро». Причому не для лісоексплуатації, а для створення «прекрасних рекреаційних зон, бо там не товарний ліс».
Справді, це право землевласника – визначати землекористувача. Але однозначно не в тому випадку, коли вже є законний постійний користувач, майнове право якого захищене законом.
В економічному сенсі це означає, що міська рада додасть до своїх збиткових комунальних підприємств ще одне і обов’язково присадить на бюджетні дотації свій «Франківськ Агро», оскільки ведення лісового господарства потребує значних коштів, які ніколи не перекриє рекреація і збирання грибів без лісозаготівлі в експлуатаційних господарських зонах. Тому вийти на рентабельність можуть тільки лісгоспи з великим лісфондом.
До речі, в Івано-Франківській облраді, охопленій реформаторським запалом, зараз до всього ще й вивчають можливість «надати право громадам передавати ліси в користування підприємствам, які вони створять». Однак чи буде з того позитив, якщо розтаскати ліс на шмаття між численними кишеньковими лісгоспами громад, які при цій розпорошеності однозначно приречені на збитковість?
А в правовому сенсі, це порушення одразу кількох кодексів України – земельного, лісового, господарського. Цього тільки і чекають реформатори з державного агентства лісових ресурсів та монополіста «Ліси України», щоб на помилках місцевого самоврядування оголосити ліси громад своїми і завести туди бензопили приватного АТ.
Світлана ІСАЧЕНКО,
спеціально для «Відкритого лісу».
1 коментар
Орловський Віктор
“..не для лісоексплуатації, а для створення «прекрасних рекреаційних зон, бо там не товарний ліс».
Наступний етап реорганізації міських комунальних лісів, їх забудова елітною житловою забудовою з переведенням земель лісового фонду до іншої категорії – спадщина Г. Кернеса.
Асоціації міст України, яка виступає проти Закону про приєднання комунальних лісів до ДП Ліси України, треба передбачити неможливість такого ставлення до міських лісів.
Comments are closed.