Лісова реформа Шурми-Болоховця в дії: КОЛИ І ЧОМУ ДЛЯ ГРОМАД БУКОВИНИ ЛІСИ РАПТОМ СТАЛИ РЕСУРСНИМ ПРОКЛЯТТЯМ?

Дожилися. Усі чотири територіальні громади вкритої лісами Путильщини – Путила, Усть-Путила, Селятин з Конятином – продемонстрували за 2023 рік низький і критично низький рівень фінансової спроможності. З таким самим статусом бідолах до них приєдналися інші багаті на лісовий ресурс буковинські громади – Чудейська, Красноїльська, Вашківецька.

Такі висновки оприлюднили експерти програми «ULEAD з Європою», які проаналізували місцеві бюджети в Чернівецькій області. Втішного мало.

Колеги з «Суспільне: Чернівці» поцікавилася думкою власника лісового ресурсу – Чернівецької ОВА – щодо виниклої ситуації. У фінансовому управлінні прямим текстом пояснили, що причиною критичної спроможності громад є та обставина, що їх основну територію займають ліси.

«Це специфіка не тільки чернівецьких громад, а й з Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської областей», —заспокоюють фінансисти ОВА і запевняють, що звертатимуться в кабмін з пропозицією збільшити розмір земельного податку, який сплачує в місцеві бюджети постійний користувач. А ним після ліквідації лісгоспів в рамках лісової реформи стало єдине на всю країну галузеве підприємство «Ліси України» з офісом у Києві.

Взагалі-то процентну ставку земельного податку для лісової галузі піднімали порівняно недавно. І ця стаття доходів бюджетів попередніми роками для громад з лісами ніяк не була аж такою критично важливою, що здатна обвалити весь бюджет і поставити громади за межу виживання.

А куди раптом подівся в цих громадах податок на доходи фізичних осіб чи інші відрахування з діяльності підприємств, які споконвіку існували і розвивалися на лісовому ресурсі? Адже ліси – це не тільки зрубана колода. Це завжди мультиплікаційний виробничий ефект принаймні від роботи місцевих лісопильних підприємств, що забезпечували первинну обробку деревини і виробничі майданчики яких ніколи далеко не відходили від нижніх складів лісгоспів. Та й самі лісгоспи мали потужні деревопереробні підрозділи, які давали роботу мешканцям громад і гарантували значні податки.

Вже не кажучи про розвиток побічного лісокористування, яке також забезпечувало робочі місця, а з ними ПДФО в місцеві бюджети.

Врешті, де, питається, десятиліттями обіцяне депутатом Чернівецької облради Олександром Шкурідіним та іншими корисними фантазерами процвітання туристичної галузі на лісовому ресурсі Вижницьких і Путильських гір?

Ні експерти «ULEAD з Європою», ні фінансисти ОВА просто не бажають чесно вказати причини раптового зубожіння багатих на ліс громад Буковини. Хоча про це якраз попереджали голови громад Путильщини, коли у своїх офіційних зверненнях до місцевої і центральної влади просили-вимагали не ліквідовувати деревопереробні цехи в їхніх лісгоспах, і без того реформованих в рамках лісової реформи до максимального скорочення робітників. Хто їх слухав?

А тепер от бачимо, що з лісовою реформою Буковиною наче пройшов бурелом. Реформатори державні лісгоспи ліквідували, їх переробку закрили, людей позвільняли, приватні деревопереробні підприємства з боями вибивають собі сировину, щоб якось протриматися. Який розвиток? Які податки?

Хто у нас в області, багатій на лісовий ресурс, причому супер якісний ресурс, взагалі займається лісовою економікою? А без її нормального функціонування гроші в місцеві бюджети з неба не впадуть.

Відповідь проста – ніхто.

Чиновники, починаючи з місцевих рад і закінчуючи чернівецьким будинком з левами, просять їх з лісовими питаннями не турбувати. Мовляв, вони до лісу нічого не мають. Кабмін проводить лісову реформу, весь ресурс тепер в руках одного на всю країну підприємства «Ліси України», яке з печерських столичних пагорбів скоса дивиться на якісь там місцеві громади, доля яких і фінансова спроможність реформаторів не турбує.

Дійшло до того, що в Програмі розвитку Чернівецької області на 2024 рік зі звітом економічно-соціальних показників за 2023 рік лісове господарство взагалі відсутнє. Взагалі! Ніби його в області не існує.

ДП «Ліси України» (генеральний директор Юрій Болоховець) розказує у своїх звітах про свої нечувані досягнення, подаючи зведені цифри по країні. А як працюють його буковинські філії – цей постійний лісокористувач нікому пояснювати не збирається. Навіть власнику буковинських лісів – Чернівецькій ОВА, перед якою зобов’язаний прозвітувати про ефективне використання лісового ресурсу з користю у першу чергу для місцевих громад, а не для того, щоб забезпечувати собі з буковинського лісу мільйонні зарплати незрозуміло за які заслуги.

Врешті, ніхто в області про результати лісогосподарювання і не питає у Юрія Болоховця та у директора Подільського лісового офісу Василя Гончара, який керує буковинськими лісами.

До речі, усі колеги Василя Борисовича, такі самі директори інших лісових офісів, давно прозвітували перед місцевою владою і журналістами про свою роботу. Коли буде звіт Гончара? А питати його є про що.

Довелося проводити мало не журналістське розслідування, щоб самій дізнатися аж в Державному агентстві лісових ресурсів України найелементарнішу цифру обсягу заготівлі лісоматеріалів з лісів Буковини. А від цього показника залежать інші податки, включаючи земельний.

Цілковито прогнозовано карпатські області, з нашою включно, опинилися в класичний ситуації ресурсного прокляття. Так економісти називають явище, коли багаті на природні ресурси регіони скочуються до зубожіння не з якихось об’єктивних невідворотних причин. Причини суто суб’єктивні і офіційно економістами визнані – помилки в державному регулюванні і розвиток корупції. А не лише малий земельний податок.

Ось така вона – лісова реформа в дії. Причому у війну.

На фото: головний лісівник Буковини Василь Гончар пояснює головам путильських громад їхню фінансову спроможність.

Комментарии

Gheorghe Șodringa

Діюча так названа « Лісова реформа» е знищення Державне лісове господарство та дати можливости олігархам приватизувати всі ліси України . …………

Світлана Ісаченко для

Gheorghe Șodringa Саме так, шановний колего! Можна вважати, що ці реформатори вже приватизували всі ліси і ще замахнулися на ліси комунальні і так звані самозаліснені землі. Вони творять усе, що хочуть. Вже на експорт пішла техсировина попри дію мораторію на вивіз деревини. Мовляв, у нас нема на неї попиту, а закордонні фірми вироблятимуть з нашої техсировини паливні пелети. У нас нема кому виробляти таку продукцію? Точно знаю, що на Путильщині були такі підприємства, але закрились за нестачею сировини. Тепер наші фінансисти констатують зубожіння гірських громад.

Gheorghe Șodringa

Але ці реформатори сами рубають сук на котрому сидять ,

80% спеціалістів лісового господарства залишиться без роботи.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.