27/03/2024
0Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики розглянув проєкт Закону №9516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах».
Джерело: Департамент екології та природних ресурсів Полтавської ОВА
Проєкт пропонує розв’язати проблему відновлення лісів, які пошкоджені або знищені внаслідок воєнних дій, стихійних лих та змін клімату.
Відповідно до законопроєкту пропонується запровадити оцінку впливу на довкілля (далі ОВД) на всі рубки головного користування, а на суцільні санітарні залишити ОВД для площ понад 10 га замість 1 га. Але факт стихійного лиха має бути засвідчений на комісії ТЕБ та НС.
Процес проходження оцінки впливу на довкілля для лісової галузі давно потребував змін. Особливо після масштабних лісових пожеж, які прокотилися Луганською, Житомирською, Харківською та деякими іншими областями України у 2020 році. Ситуація, коли тисячі пошкоджених пожежами гектарів лісів по пів року і більше стоять не займаними, бо чекають часу, коли завершиться оцінка впливу на довкілля й лісокористувач отримає дозвільні документи, є абсурдною.
В європейських країнах законодавством встановлено, що такі види лісогосподарських робіт повинні бути проведеними негайно для запобігання втрат деревини й подальшому поширенню шкідників та хвороб лісу. Відповідно й лісовідновлення на пошкоджених територіях відбувається якнайшвидше, відразу після розчищення площі, а на потреби економіки насамперед спрямовують пошкоджену деревину, а не деревину з насаджень, які мають перспективи подальшого росту.
На Полтавщині однією із загроз пошкодження лісів внаслідок стихійних явищ залишаються лісові пожежі. Протягом останніх років проблема масштабних лісових пожеж не спостерігається завдяки розгалуженій мережі телевізійних систем раннього виявлення загорянь у лісах та заходам профілактики, які постійно здійснюють лісогосподарські філії. Проте в умовах повномасштабної війни ризик спалаху в лісових масивах та пошкодження внаслідок ворожих обстрілів в рази збільшується. Залишаються і природні фактори – буреломи, вітроломи та сніголоми, а також людська необережність поводження з вогнем, які становлять загрозу пошкодження лісовим масивам.
Якщо тривалий час залишати невідновлений лісовий фонд і зволікати з проведенням санітарних рубок у них, це матиме негативні наслідки не лише для лісового фонду, а й екології та економіки в цілому.
Зокрема це призводить до значних економічних збитків, оскільки кожен місяць очікування зумовлює суттєві втрати товарної якості деревини. Відповідно знижується і рівень надходження рентної плати за заготовлену деревину до місцевих бюджетів. До того ж невідновлений ліс сприяє поширенню захаращеності територій, що в результаті може стати причиною розповсюдження шкідників і виникнення нових лісових пожеж.
У Полтавській ОВА підтримують законопроєкт 9516, який спростить не лише процедуру відновлення лісів, а й забезпечить поставку деревини на фронт.
«В умовах повномасштабної війни потрібна спрощена процедура відновлення лісів. Ухвалення закону дасть можливість збільшити постачання деревини для фронту без необхідності вирубування здорових дерев. Протягом останніх двох років відокремлені підрозділи державного підприємства «Ліси України» на території області поставили на фронт 8726 кубів деревини. Це і для будівництва фортифікаційних і господарських споруд, і дрова для опалення», – зауважив перший заступник начальника Полтавської ОВА Богдан Корольчук.
Він акцентував, що законопроєкт забороняє проведення суцільних рубок за відсутності рішення комісій із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
«Зрозуміло, до роботи цих комісій та для участі в обстеженнях насаджень щодо доцільності проведення суцільних санітарних рубок будуть долучатися і представники територіальних громад та екологічні організації», – додав Богдан Корольчук.
У зв’язку зі збройною агресією російської федерації питання спрощення процедури проведення суцільних санітарних рубок у знищених та пошкоджених насадженнях набуло ще більшої актуальності. Законопроєкт підтримано Радою національної безпеки і оборони України, як такий, що відповідає завданням, визначеним рішення РНБО від 29.09.2022 «Про охорону, захист, використання та відтворення лісів України в особливий період», уведеного в дію Указом Президента України від 29.09.2022 № 675.
Миколаївська ОВА підтримує зміни до закону щодо спрощення процедури відновлення лісів, — Георгій Решетілов
У зусиллях з поліпшення управління лісовими ресурсами та підтримки ефективного відновлення лісових насаджень, Миколаївська обласна військова адміністрація виступила в підтримку законопроєкту, спрямованого на спрощення процедур відновлення лісів.
На минулому тижні Комітет ВРУ з питань екологічної політики розглянув законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах» від 20.07.2023 № 9516. Проєкт Закону представив голова парламентського міжфракційного депутатського об’єднання «Відновлення та розвиток лісів України» Олександр Матусевич. Комітет рекомендував ВРУ взяти законопроєкт за основу.
Перший заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, розглянувши потенційний вплив цих змін на Миколаївську область, прокоментував значення спрощення процедур відновлення лісів.
«Сьогодні на території області внаслідок збройної агресії, пожеж, стихійних лих пошкоджено 885 гектарів лісових насаджень. Лісівники не можуть обстежити 29 тисяч гектарів лісів через замінування, а окуповані на Кінбурні ліси сягають 9 тисяч гектар. Тобто, після деокупації й розмінування ця цифра зросте в рази», — зазначив він.
Георгій Решетілов повідомив, що наразі такі ліси не відновлюються, бо для цього лісівникам потрібно проходити складну, коштовну та тривалу процедуру оцінки впливу на довкілля.
«Ці насадження втратили свої екологічні, захисні функції та потребують відновлення. Після проведення санітарних заходів отримана деревина могла піти на оборону для спорудження фортифікаційних споруд та для забезпечення населення опаленням. Якщо підрахувати, згідно з матеріалами лісовпорядкування в середньому запас деревини в цих насадженнях становить 200 кубічних метрів на 1 гектарі. Це втрачено близько 180 тисяч кубічних метрів деревини. Надалі вони просто впадуть і не принесуть користі ні природі, ні економіці регіону», — зауважив він.
До того ж за його словами, ці пошкоджені насадження зараз несуть високий ризик виникнення пожеж у пожежонебезпечний період, а спрощення процедури оцінки впливу на довкілля – це можливість збільшити поставки деревини для військових та забезпечення населення дровами без необхідності рубки здорових дерев.
Зазначимо, що відповідно до цього законопроєкту запропоновано запровадити оцінку впливу на довкілля на суцільні санітарні рубки для площ понад 10 га, оскільки наразі ОВД проводиться для площ 1 га. Але це має здійснюватися за умови, що факт стихійного лиха буде засвідчений на комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
26 марта, 2024
