Размещая это резонансное сообщение почему то вспомнил ленинское: "Узок круг этих революционеров. Страшно далеки они от народа…". Впрочем декабристы разбудили Герцена, может и наши академики кого-нибудь разбудят… Не дай Бог…./Свою позицию поясню в комментарии/М.П.
3 березня 2016 року відбулося чергове засідання Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва України при Відділенні загальної біології Національної академії наук України.
Організаторами заходу виступали УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького (м. Харків) та ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України.

Базовою установою Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва при Відділенні загальної біології НАН України є Український ордена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького До складу Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва залучено фахівців з провідних наукових установ, освітніх закладів та інших відповідних установ міністерств і відомств України, серед яких Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка (м. Київ), Інститут географії (м. Київ), Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного (м. Київ), ДНУ «Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу», Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Національний лісотехнічний університет України (м. Львів), Житомирський національний агроекологічний університет (м. Житомир), Інститут географії НАН України (м. Київ), Сумський національний аграрний університет (м. Суми), Державне агентство лісових ресурсів України, Виробниче об’єднання «Укрдержліспроект», Український науково-дослiдний iнститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака, Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» (м. Київ) та інші.

Відкрив засідання голова Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва України, директор УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького, член-кореспондент НААН України, професор Віктор Ткач.
У рамках заходу було заслухано доповіді директора Інституту географії, академіка НАН України Леоніда Руденка щодо Українських орієнтирів сталого розвитку і ролі лісів у його забезпеченні, а також проректора з наукової роботи НЛТУ України, професора Григорія Криницького щодо Концептуальних засад запровадження наближеного до природи лісівництва в Україні.
У своїй доповіді академік Леонід Руденко відзначив, що сталий розвиток держави неможливий без сталого розвитку лісів. В усьому світі ліси розглядаються в рамках декількох аспектів сталого розвитку. Це стосується подолання бідності, збереження біорізноманіття, адаптації до змін клімату, енергоефективності. Ліси та лісове господарство є важливим елементом планів землекористування в більшості розвинених країн світу. Проте в нашій державі до цього часу немає Концепції, Стратегії і Плану дій щодо переходу до сталого розвитку.
Професор Григорій Криницький акцентував увагу на актуальних проблемах запровадження нової системи лісогосподарювання – наближеного до природи лісівництва – системи організації і ведення лісового господарства, яка забезпечує безперервне відтворення і формування лісостанів, максимально подібних до природних за структурою і генезисом, і зумовлює на лісових ділянках постійну наявність деревостану на різних стадіях розвитку і на різних рівнях вертикальних та горизонтальних зв'язків.
У ході наради відбулися конструктивні діалоги щодо сталого розвитку держави й ролі лісів у його забезпеченні та концептуальних засад запровадження в Україні наближеного до природи лісівництва.

1 коментар
admin
Памяти Герцена (баллада об историческом недосыпе) – жестокий романс по одноименному произведению В.И.Ленина
Стихи Н.Коржавина
Любовь к Добру сынам дворян жгла сердце в снах,
А Герцен спал, не ведая про зло…
Но декабристы разбудили Герцена.
Он недоспал. Отсюда все пошло.
И, ошалев от их поступка дерзкого,
Он поднял страшный на весь мир трезвон.
Чем разбудил случайно Чернышевского,
Не зная сам, что этим сделал он.
А тот со сна, имея нервы слабые,
Стал к топору Россию призывать,-
Чем потревожил крепкий сон Желябова,
А тот Перовской не дал всласть поспать.
И захотелось тут же с кем-то драться им,
Идти в народ и не страшиться дыб.
Так родилась в России конспирация:
Большое дело – долгий недосып.
Был царь убит, но мир не зажил заново.
Желябов пал, уснул несладким сном.
Но перед этим побудил Плеханова,
Чтоб тот пошел совсем другим путем.
Все обойтись могло с теченьем времени.
В порядок мог втянуться русский быт…
Какая сука разбудила Ленина?
Кому мешало, что ребенок спит?
На тот вопрос ответа нету точного.
Который год мы ищем зря его…
Три составные части – три источника
Не проясняют здесь нам ничего.
Он стал искать виновных – да найдутся ли?-
И будучи спросонья страшно зол,
Он сразу всем устроил революцию,
Чтоб ни один от кары не ушел.
И с песней шли к Голгофам под знаменами
Отцы за ним,- как в сладкое житье…
Пусть нам простятся морды полусонные,
Мы дети тех, кто не доспал свое.
Мы спать хотим… И никуда не деться нам
От жажды сна и жажды всех судить…
Ах, декабристы!.. Не будите Герцена!..
Нельзя в России никого будить.
Comments are closed.