Автор, явно понятия не имеет почему поляки так упорно блокируют кордон с Украиной и почему деревообработчики Польши присоединились к фермерам, хотя они это давно объяснили. Оказывается, – они тоже в кризисе одна из причин которого, по их мнению, недобросовестная конкуренция со стороны Украины, деревообработчики которой импортирует продукцию из древесины, особенно деревянную тару, паллеты, поддоны по демпинговым ценам, с которыми поляки не могут конкурировать.
Как это “нашим” удается при столь высокой биржевой цене сырья на Украине? Угадайте с трех раз… Впрочем чувствую -автор знает, поэтому для всех даю подсказку: надо знать с кем дружить и как эту дружбу поддерживать… Чтобы демпинговать в Европе, покупая древесину на украинских биржах, мало быть “нашим”, надо быть “своим”… Судя по всему, автор – “свой”, а следовательно и без меня всё хорошо понимает… М.П.
Блокування вантажного автомобільного сполучення стає проблемою №1 для української економіки. Штучний колапс кордону з Польщею спричинив зупинку навіть найстійкіших виробництв. Протестувальники з мовчазної згоди влади Польщі заморозили не тільки експорт, а й імпорт важливих комплектуючих. Не є виключенням деревообробна та меблеви промисловість.
Що на кордонах?

Наразі всі автомобільні пункти пропуску з Польщею заблоковані для вантажного транспорту.
Черги фур на виїзд з України вже вимірюються десятками кілометрів, а електронна черга не залишає жодних шансів на перетин кордону в найближчі 20-30 днів.
Не краща ситуація і з імпортом — на в’їзд в Україну поляки пропускають лише по 1-2 фури в годину, що вже спричинило чергу в 20-30 днів.
Блокування польського кордону вплинуло і на роботу пунктів пропуску зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Черги на виїзд тут вже сягають 14-18 днів, на в’їзд – 7-10 днів і продовжують зростати.
До того ж окремі страйкарі починають перекривати кордони між Польщею та Словаччиною. На даний час майже заблокований перехід «Барвінок», який українські перевізники найбільше використовували для переїзду у Словаччину.
Складна ситуація і з залізними перевезеннями. Через протести ПКП почало обмежувати приймання приватних вагонів/потягів на перевезення з та в Україну.
Як це вплинуло на бізнес?
Блокада польського кордону поставила на коліна навіть найстійкіших українських переробників, які змогли адаптуватися до війни, обстрілів, повітряних тривог, мобілізації працівників. Адже готова продукція з деревини, меблі застрягли на кордоні, контракти з міжнародними меблевими та будівельними рітейлерами зриваються. Дорого вивозити продукцію через угорський/словацький/румунський кордон і не рахуватися зі збитками — теж не варіант. Адже там теж величезні черги. Та й довго працювати у збиток не вийде. Компанії за два роки війни суттєво втратили запас міцності.
Через блокаду імпорту деревообробники та меблевики вже не можуть завезти комплектуючі та смоли, без яких виробництво в принципі неможливе. Тому чимало великих підприємств галузі вже зупинилось.
На складах виробників — рекордні запаси деревини, переробити які практично неможливо. І позитивних прогнозів без вирішення проблеми кордону не передбачається.
Що робити?
Ще під час першого блокування кордонів бізнес задіяв всі можливі варіанти диверсифікації логістики: доставку в об’їзд, комбіновані мультимодальні перевазення автомобілями та залізницею, пошук альтернативних постачальників. Але цього замало… Вирішити проблему економічної міждержавної блокади може лише держава.
Тому всі зусилля української чиновників, які не задіяні в питання оборони держави, мають бути 24/7 спрямовані на вирішення питання кордону. Всіма законними способами. Бо якщо посиплеться економіка, то наповнювати бюджет для фінансування потреб оборони України буде просто нічим…