ЛІСОВА РЕФОРМА В ДІЇ: ГОЛОВНИЙ ЛІСІВНИК КРАЇНИ ЮРІЙ БОЛОХОВЕЦЬ З БАРСЬКОГО ПЛЕЧА РОЗДАЄ ТИСЯЧІ ГЕКТАРІВ ЛІСІВ УСТАНОВАМ, ДАЛЕКИМ ВІД ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА.
ДЕРЖАВА ВТРАЧАЄ ПОДАТКИ, ГІРСЬКІ ГРОМАДИ ВТРАЧАЮТЬ РЕСУРС РОЗВИТКУ. ЗАТЕ ДЕХТО ЗМОЖЕ НАРЕШТІ УЗАКОНИТИ НЕЗАКОННО ПРИВАТИЗОВАНІ 70 ГА ЛІСОВИХ ДІЛЯНОК У ДЕРЖАВНОМУ ПРИРОДНО ЗАПОВІДНОМУ ФОНДІ «ЗОЛОТИХ» ШЕШОРСЬКИХ ВОДОСПАДІВ.
ДП «Ліси України» (генеральний директор Юрій Болоховець) надало нотаріальну згоду вилучити на користь НПП «Гуцульщина» 12, 532 тис га земель лісогосподарського призначення, які дісталися галузевому монополісту від ліквідованого ДП «Кутський лісгосп», перетвореного на безправну філію в рамках лісової реформи.
Зі свого боку директор філії Юрій Сойма 15 лютого офіційно засвідчив, що готовий виконати для такої передачі усі необхідні юридичні процедури.
В результаті гендлювання державним ресурсом у місцевих лісівників залишиться якихось 3,8 тис га земель лісогосподарського призначення. А це означає, що філія зникне, практично всі ліси Косівського району включно з прилеглими територіями населених пунктів (з приводу чого тривають численні суди) стануть заповідними з особливим режимом ведення в них будь-якої підприємницької діяльності. Включаючи заготівлю дров, побічне лісокористування зі збиранням грибів-ягід, сінокосіння, випасання худоби – словом, ведення традиційних для гірської місцевості видів господарювання горян для прожиття.
Важко передбачити соціальні наслідки затіяного Юрієм Болоховцем земельного проекту в густонаселеному Косівському районі Івано-Франківської області.
Проте в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України (міністр Руслан Стрілець) переконані, що ліквідація лісгоспу і поява нового постійного лісокористувача конче необхідна.
На чому ґрунтується це переконання – незрозуміло. Принаймні проведена в міністерстві 25 серпня минулого року нарада щодо доцільності передачі земель державного лісогосподарського підприємства національному природному парку так і не дала відповіді на таке важливе для місцевих мешканців питання.
На нараді, як видно з її протоколу (див. документ), окрім міністерських екологів були присутні два працівники керівного ешелону ДП «Ліси України», яке в державній системі підпорядковане тим самим екологам. Від власника природного ресурсу – знову еколог, з Івано-Франківської ОВА, і звідти ж юрист на додачу.
Жодного економіста, жодного спеціаліста з питань регіонального розвитку, жодного представника місцевого самоврядування району.
Відтак – аніякого економічно-соціального обґрунтування щодо того, який позитив отримає Косівщина та її місцеві громади від зміни цільового призначення 12 тисяч їхніх споконвіків рідних лісових гектарів, долею яких одноосібно вирішили розпоряджатися Київ з Івано-Франківськом, цілковито ігноруючи думку людей, що тут проживають.
Хоча позитив таки є – для тих, хто зумів невідомо якими шляхами приватизувати державні лісові ділянки в привабливій заповідній зоні Шешорських водоспадів і довкола них вже після 1992 року, коли вийшов указ президента про створення НПП “Гуцульщина.
Орієнтовна площа приватних угідь в природно-заповідному фонді 70 га, що підтвердив на нараді (а потім в офіційних листах) директор НПП «Гуцульщина» Юрій Стефурак (див прикріплені файли). Лісівники не один раз зверталися до правоохоронних органів розібратися з такою приватизацією.
Передача земель від лісгоспу нацпарку якраз дозволить ділкам узаконити приватні ділянки, де вже повиростали розкішні садиби і ресторани, закрити нарешті усі «тематичні» кримінальні справи і дати спокійно спати працівникам нацпарку, власникам «золотих» приватних ділянок в заповідному фонді, а також земельникам, які наносили їх на карти і присвоювали кадастрові номери.
Головуючий на нараді заступник директора міністерського департаменту природно-заповідного фонду Сергій Матвєєв запропонував для цього прекрасну схему: «розглянути можливість передачі земель від ДП «Ліси України» до НПП «Гуцульщина» за ВИКЛЮЧЕННЯМ ДІЛЯНОК, ДЕ ВИЯВЛЕНІ НАКЛАДКИ ЗЕМЕЛЬ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ».
Це не просто схема, це – суцільний клондайк в туристично-дачно-рекреаційних косівських лісах. Адже за 22 роки свого існування НПП «Гуцульщина» не спромігся офіційно зареєструвати свої межі і сформувати земельні ділянки. А Івано-Франківська ОВА, яка є власником і розпорядником державних земель НПП і Кутського лісгоспу, зовсім не поспішала вирішити давній конфлікт за землі між цими державними юрособами, у яких на руках досі тільки матеріали лісовпорядкування замість належної за вимогами законів землевпорядної документації.
В цьому мутному земельному хаосі, ще й спровокованому зміною постійного користувача, сьогодні можна наприватизовувати земельних ділянок десять разів по 70 га.
Відповідати, врешті, за весь цей земельно-юридичний бардак з його диким беззаконням доведеться таки Івано-Франківській ОВА та її начальниці Світлані Онищук.
Саме тому присутній на вже згаданій нараді в мінекології юрист ОВА Ростислав Лавринович намагався взагалі відхреститися від проекту з передачею лісогосподарських угідь національно-природному парку. Мовляв, «неможливо визначити по матеріалах лісовпорядкування розпорядника земель, які пропонується передати». Смішно чути таке від юриста.
За наполяганням пана Лавриновича, і в цьому він цілковито правий, спочатку ДП «Ліси України» зобов’язане провести інвентаризацію земель, сформувати їх як об’єкт права, тобто виготовити технічну документацію, внести усі дані про них до Державного земельного кадастру, а потім вже передавати «Гуцульщині». (Просто дивує, як з такими юридичними знаннями головний юрист області дозволив оголосити ДП “Ліси України” правонаступником несформованих земельних ділянок ліквідованих прикарпатських лісгоспів за якимись планшетами?).
Це – вимоги закону.
Але хто у нас зважає на закони, коли на кону великий лісо-земельний дерибан найкращих в Європі ділянок Карпат?
Направляти процес в потрібне лісівникам і екологам русло доручено новопризначеному директору Карпатського лісового офісу Ігорю Чебану. З цим і вітаємо Ігоря Дмитровича.
А ви питаєте, з якої радості і для чого привезли пана Чебана в Ужгород з Чернівців.