Рентабельність не нижча 10% — така вимога уряду та керівництва Державного підприємства “Ліси України” до лісових господарств, розповідає генеральний директор ДП Юрій Болоховець. За його словами, за час реформи галузі довелося закрити виробництва, які мають менші прибутки й робити ставки не тільки на вирощування й примноження лісів та продаж деревини, а й побічне виробництво, як у Ярмолинецькому лісовому господарстві.
У Ярмолинецькому лісовому господарстві половина земель — заповідний фонд, каже директор філії Іван Кирилюк. Тому, на відносно невеликих площах розвивають побічне виробництво: садівництво, бджільництво, перероблювання продукції, як поблизу Зінькова.
“Ми за минулий рік заробили три з половиною мільйони гривень з побічного користування. Ми обмежені в природокористуванні, в лісокористуванні, ми в пошуку додаткових джерел фінансування”, — говорить Іван Кирилюк.

Плантації декоративними кущами, які висадили лісівники Хмельниччини, січень 2024, Хмельниччина. Фото: Суспільне Хмельницький
За його словами, найбільші прибутки дали ягідники та пасіка: “Найбільше — це полуниця. Полуниця надзвичайно рентабельна продукція. Минулого року зібрали з двох гектарів 17 тонн полуниці, продали по 41 гривні за кілограм. Яка культура може дати такий валовий дохід? Ні одна культура”.
А меду торік зібрали три тонни 800 кілограмів і його рентабельність — 45%. Генеральний директор державного підприємства “Ліси України” Юрій Болоховець каже, що реформа галузі передбачає закриття виробництв, які мають рентабельність меншу від 10%. Тому в межах України довелося закрити деякі деревообробні цехи.
Та каже, реформа вже дала результати: “Сьогодні ми маємо 3,2 мільярда прибутків за перший рік роботи у війні, з заблокованими кордонами й обмеженою логістикою. До цього ми фактично за загальним результатом мали збитковість. Ми отримали 10 з половиною мільярдів податків сплатили до держави. Буквально три роки тому галузь сплачувала податку до шести мільярдів гривень”.

Лісівники ріжуть дерева на дрова, січень 2024, Хмельниччина. Фото: Суспільне Хмельницький
30% лісів України за час війни знищені й пошкоджені, тому лісові господарства тилових областей мають працювати не на 100, а на 200%, розповідає міністр довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець: “Треба все це відновлювати. Проте, знов-таки, одним з основних запитань є все-таки розмінування. Загальні збитки від війни по всій державі сьогодні вже перевищують два трильйони 200 мільярдів гривень. Це колосальна сума”.
У цьому господарстві рахують кожну копійку та примножують її, каже його директор. Деревину від прочищення лісів одразу на місці ріжуть на тирсу — для опалення, насаджують нові ліси на непридатних для обробітку землях, прокладають лісові дороги, говорить Юрій Болоховець: “Так, можливо, хтось скаже, що сьогодні війна і є пріоритетніші напрямки, але лісова дорога найокупніша інвестиція в ліс. Ми зменшуємо відстань вивезення, собівартість продукції, отримуємо більше рентабельність, відповідно, платимо більші податки”.

Дрова переробляють на тирсу, січень 2024, Хмельниччина. Фото: Суспільне Хмельницький
Директор Подільського лісового офісу Василь Гончар розповідає: за минулий рік лісівники перевиконали плани з посадки дерев та темпів цього року не збавлятимуть: “За минулий рік ми висадили дев’ять мільйонів 200 тисяч штук сіянців різних дерев, при плані вісім з половиною. Ми план перевиконали на 700 тисяч. Торік ми заготовили мільйон 400 тисяч кубів деревини, отримали кошти від реалізації — два мільярди 800 тисяч гривень”.
Міністр Руслан Стрілець назвав менеджмент у цьому господарстві правильним: “Реформи перетворюються зі стратегічних документів на конкретні дії простих людей, які щодня роблять свою роботу заради, в першу чергу, збереження нашої природи, збереження нашого довкілля, в другу чергу — для зміцнення економіки нашої держави у воєнний час”.