18/01/2024
0ПІД «ДАХОМ» ПОДІЛЬСЬКОГО ЛІСОВОГО ОФІСУ ВАСИЛЯ ГОНЧАРА У ПУТИЛЬСЬКИХ ЛІСІВНИКІВ ЗАБРАЛИ ЗАРОБЛЕНІ НИМИ 80 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ДЛЯ СТОЛИЧНОЇ КОМПАНІЇ, ШТУЧНО СФОРМУВАВШИ ЇМ БОРГ У 21 МЛН ГРН
Путильчани переконані, це зроблено зумисне, щоб довести їх лісогосподарське підприємство до банкрутства, а ліси – до приватизації.
Виробничий конфлікт в Путилі набуває обертів. Люди повстали проти остаточної руйнації їхніх до цього часу прибуткових підприємств лісового господарства. Єдиних, які після штучного занепаду в горах аграрної галузі (внаслідок усяких непродуманих реформ) забезпечували робочі місця, податки і загалом добробут путильських сіл і селищ.
Тепер реформатори дісталися до лісового господарства. Чернівецька влада виявилася перед ними боягузливо безсилою. І навіть на конкретних фактах переконавшись у негативах лісової реформи, демонструє нездатність захистити соціально-економічні інтереси гірських територій.
Хоча органи влади зобов’язані не тільки швидко та ефективно такі конфлікти розв’язувати, а взагалі до них не допускати. Фінансисти найперше мали б зрозуміти, що перерахунок в Київ 35% від усіх доходів місцевих лісових філій нічого доброго цим філіям не принесе. Тим більше при цілковитій безконтрольності роботи центрального офісу ДП «Ліси України» (гендиректор Юрій Болоховець) та його Подільського регіонального офісу (директор Василь Гончар).
Тож захистити залишки економіки Путильщини та її промислового сектору взялися голови місцевих територіальних громад, бюджети яких і ринок праці сьогодні цілковито залежать від роботи місцевого лісогосподарського підприємства. А там – дикі скорочення і дика заборгованість.
У своєму офіційному зверненні (я писала про це нещодавно докладно) голови громад, зокрема, просили ДП «Ліси України» та новопризначеного директора Путильської філії з Сокирян Валентина Штефанко надати їм до 12 січня інформацію щодо кредиторської та дебіторської заборгованості Путильської філії, причин її виникнення, результатів проведення внутрішніх розслідувань та притягнення до відповідальності тих, хто допустив до боргів у більш ніж 20 млн грн.
Це при тому, що ще рік тому, на 1 січня 2023 року, Путильська філія мала на своєму рахунку 9 млн грн чистого прибутку.
Плювали Гончар і Штефанко з перевалу Джогіль на якихось там путильських керівників місцевих рад з їхніми запитами. Відповіді від них немає. (Як і робочої групи для вирішення важливих питань життя краю).
Тоді давайте вже я зараз розкажу лише на одному прикладі, спираючись, як завжди, на офіційні документи, яким чином можна штучно створити багатомільйонні борги путильських (і не тільки) лісівників і красиво «розпилювати» зароблені ними кошти.
Заодно це буде роз’яснення робочій групі при Чернівецькій ОВА (сподіваюсь, її не побояться створити), чому лісові «реформатори» так затято переводять усі лісогосподарські роботи на аутсорсинг з ФОПами і ППшниками, викидаючи професійних лісівників на вулицю.
У листопаді 2020 році, коли лісами Буковини керує Василь Гончар тоді ще на посаді начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, з’являється ПП «Буковинське» з видом діяльності «надання послуг у лісовому господарстві».
Прикол у тому, що його засновникам вистачило фантазії зареєструвати своє приватне підприємство за адресою самого ЧОУЛМГ – м. Чернівці, вул. Руська, 203-Б. І це ПП зі статутним капіталом у 200 грн (упс!), у якого нема ні співробітників, ані техніки, виграє в ЧОУЛМГ багатомільйонні тендери на лісогосподарські роботи.
Так, у другому кварталі 2021 року ДП «Путильський лісгосп» перераховує цьому ПП 900 тис грн. на лісопосадку.
Але це ще не вся Маланка від Гончара. Говоримо про зареєстровані діяння.
Як перегодом з’ясували співробітники департаменту безпеки ДП «Ліси України» (див. прикріплений документ), до путильських лісництв ці грубі гроші не доходили. Лісівники вимушені були, як і раніше, самі залучати до виконання робіт з посадки лісу місцевих мешканців.
У квітні 2022 року для лісівничих робіт в Путилі згаданий ППшник з капіталом у 200 грн отримує вже мільйон грн.
У червні 2022 року тодішній голова ОДА Сергій Осачук знімає Василя Борисовича з посади начальника ЧОУЛМГ. Гончар у відповідь на чому світ стоїть проклинає лісову реформу Юрія Болоховця і публічно заявляє, що ліквідація державних лісгоспів призведе до знищення системи державного лісового господарства.
Незабаром силами Аграрної партії він знову господар Буковинського лісу. І навіть ще двох сусідніх областей, які увійшли в Подільській офіс ДП «Ліси України». Василь Борисович красиво забуває свої палкі промови на засіданнях постійних комісій Чернівецької облради, ліквідовує державні лісгоспи, у тому числі Путильський, переводить їх у статус безправних філій.
А також, окрім всього іншого, укладає з ПП «Буковинське» нові договори. У березні 2023 року приватник стає переможцем одразу 4х тендерів рідної Гончару Сокирянської філії, від якої отримує 3 мільйони 149 тис грн.
Раніше, також з документами, я розповідала про укладені при Гончарові особливо цікаві договори між ДП «Путильський лісгосп» та комерційними приватними фірмами на експорт пиломатеріалів з деревопереробних цехів лісгоспу, де зафіксовані ціни за куб продукції деревопереробки нижчі за куб лісосировини, що пішла на їх виготовлення.
В чиїх кишенях осідав кеш з такого гендля, має знати якраз нинішній директор Подільського лісового офісу. І навіть при таких відверто грабіжницьких схемах деревопереробка була прибутковою для Путильського лісгоспу.
Сьогодні Гончар цехи закриває і залишає без роботи 86 працівників додатково до раніше звільнених 250 спеціалістів.
Без жодного сумніву, пан Гончар також може багато розказати (приміром, на засіданні робочої групи Чернівецької ОВА), хто «кришував» виявлені тим же департаментом безпеки недоліки роботи екс директора Путильської філії Василя Слижука з незаконної реалізації деревини, внесення неправдивих даних при відводах, невідповідності відведених у рубку ділянок.
«Усі договори Путильської філії якраз підписує Гончар на відпуск лісоматеріалів і пиломатеріалів. Якщо усі договори комерційної діяльності ідуть через Подільський офіс, то, виходить, що офіс і сформував багатомільйонний борг нашому путильському підприємству, – розповідає мені один з керівників Путильських громад. – Допоки були державні лісгоспи як самостійні підприємства, їх деревопереробні підрозділи працювали з високими прибутками і рентабельністю. Схоже, все йде до приватизації державних лісів і державної галузі. Доля людей і громад при цьому нікого з «реформаторів» не цікавить».
Чекаємо, що скаже робоча група ОВА.
