06/02/2016
5Очень жаль, что я не посмотрел эту статью до её подачи в печать. Ну ладно я болел и не посмотрел текст, думая что день -два ничего не решает, но можно было бы показать её Виталию Сторожук. Теперь вынужден оправдываться и объясняться. М.П.
Як уникнути ризиків, які загрожують руйнуванням державної системи лісового господарства
У лісництвах півдня й сходу України з початку року перейшли на один робочий день на тиждень. Так-так, чотири робочих дні на місяць. Це розв’язує руки браконьєрам. А з настанням теплої пори року за такого графіка не будуть проведені роботи з догляду за існуючим лісом, не буде посаджено нових дерев. Не будуть проведені у повному обсязі протипожежні заходи. Це означає, що на повен зріст постає проблема вогняної небезпеки. Небезпеки настільки великої, що пожежі в Олешківських пісках, які Ющенко особисто гасив у білій сорочці, здадуться нам дитячими забавками.
Причина п’ятиразового скорочення робочих годин проста — нічим платити зарплату. У багатих на ліс регіонах держлісгоспи мають прибуток від реалізації зрубаної деревини, у степу ж і лісостепу рубати просто нічого, насадження там не промислові, а захисні. У попередні роки гроші на «зеленого друга» півдня й сходу та лісозахисні заходи в усіх регіонах надавав бюджет. Позаторік, наприклад, на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у держлісфонді держбюджетом передбачалося 438 мільйонів гривень. Торік — 396 мільйонів.
_0.jpg)
Непродумані поспішні «реформи» загрожують знелісненням країни і закриттям підприємств. Фото Володимира ЗАЇКИ
Держбюджет-2016 спрямовує на ці потреби аж… 66 мільйонів. Математично грамотні читачі вже порахували, що цільове фінансування лісової галузі зменшилося за рік у шість разів. Але насправді зменшення набагато суттєвіше, і арифметика тут не зарадить.
Детальніше вивчення бюджетного розпису показує, що із цих передбачених мільйонів 63,3 — «витрати споживання». У перекладі на звичну мову це означає, що використати їх можна лише на фінансування бюджетних установ. Бюджетними ж у системі Держлісагентства є лише заповідники й національні природні парки. Я за них страшенно радий, бо вони отримають навіть більше коштів, ніж торік (56,3 мільйона), — правда, якщо не враховувати, що при перерахунку на долари маємо насправді зменшення.
А ось на решту (бюджетна стаття називається «витрати розвитку») залишається 1,7 мільйона гривень. Тоді як торік було 382,7 мільйона. Тож витрати на ведення лісового господарства — посадку нових лісів, відновлення зрубаних, догляд за лісом, протипожежні заходи, ведення обліку, планування тощо — зменшаться у 225 разів!
З одного котла?
Чому так сталося? Це питання варто вивчити під час службового розслідування спеціальної комісії Кабінету Міністрів. А тим часом негайно треба думати над сакраментальним «Що робити?». Держлісагентство звернулося з проханням до Прем’єр-міністра, Мінагрополітики (як головного розпорядника «лісових» коштів), Мінфіну й Комітету ВР з питань екологічної політики про надання 422,6 мільйона гривень. Інформація про це є на сайті Держлісу. Однак про те, скільки грошей просили держлісники до ухвалення головного бюджету країни, на цьому ресурсі немає.
Проте зміни до бюджету (якщо їх затвердить Мінфін і сприйме парламент) будуть ще не скоро. А зарплату треба платити вже вчора. Тому керівники МінАПП й Держлісагенства пропонують багатим лісгоспам позичити грошиків лісгоспам бідним. Поки що — на перший квартал. Це називається «поворотна фінансова допомога». Маневр непростий, виникає купа запитань. Наприклад, чи можна буде погасити борг за допомогою бюджетного фінансування? Перший заступник міністра АПП Ярослав Красносельський проблем тут не бачить. На його думку, коли настане час повертати борг, усі лісгоспи — і бідні, і багаті — з’єднають в єдине лісогосподарське підприємство, у межах якого всі взаєморозрахунки будуть проведені без проблем. Керівники Держлісагенства й МінАПП переконані, що такий суперлісгосп назавжди розв’яже усі проблеми державних лісів: і фінансові, й організаційні.
Добрими намірами…
Ідея створити суперлісгосп й надалі не набридати державі виклянчуваннями коштів на ведення лісового господарства на перший погляд приваблива. Понад це, вона начебто відповідає Коаліційній угоді, п. 5.2 якої передбачає «створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури, використавши досвід Польщі, Латвії та інших країн з успішним функціонуванням державних лісогосподарських підприємств».
Деталей в Коаліційній угоді не прописано. Але саме в них, як відомо, й ховається диявол. На думку Мінагрополітики й Держлісагентства, об’єднане підприємство має включати всі (це близько 300) лісгоспи і підпорядковуватися Держлісагентству. При цьому агентство твердо планує зберегти повноваження з управління майном і підбору кадрів для єдиного лісового підприємства.
Натомість опоненти Держлісагентства категорично проти ліквідації держлісгоспів як самостійних господарських одиниць. Вони пропонують створити об’єднання, до якого лісгоспи увійдуть як повноправні члени зі збереженням своєї самостійності. Головне — це об’єднання має бути незалежним від впливу чиновників, а контролювати його слід Наглядовій раді, яку сформує міністр АПП. Керівника об’єднання має призначати Кабмін через відкритий конкурс. І цей керівник, а не чиновники з Держлісагентсва, мусить повною мірою відповідати за управління довіреним йому державним майном та за підбір і розстановку кадрів.
Скорий поспіх — людям посміх
Профспілки, науковці, ветерани лісівничої справи висловилися проти розпочатої Держлісгоспом фактичної монополізації галузі. Деякі навіть заявили: мовляв, це перший крок до банкрутства і подальшої приватизації як майна лісових підприємств, так і (що набагато небезпечніше) самих лісів.
Чернігівська облрада на своїй сесії 18 грудня 2016 року ухвалила звернення до Президента, ВРУ та Кабміну. Визнаючи, що лісове господарство справді потребує системних змін, нинішню реформу облрада оцінює негативно. Зазначаючи зокрема, що вона спричинить погіршення соціально-економічного стану в регіонах, де основне джерело доходів — лісове господарство і деревообробна промисловість.
Надмірна квапливість, брак прозорості процесу змушують неабияк непокоїтися й міжнародних фахівців. Зокрема експерт програми FLEG II Михайло Попков зазначає, що існує чимало ризиків у разі поспіхом проведеної реформи. Так, витрати на ліквідацію існуючих 300 державних лісових підприємств і злиття їх у «мегалісгосп» (вихідна допомога скороченим співробітникам, компенсація відпусток, виплата боргів тощо) становитимуть близько 1,5 мільярда гривень. А загалом потенційні витрати на таке перетворення потребуватимуть 2,5—3 мільярдів гривень. Мільярди, які на сьогодні ніде узяти. Також не відомо, чи буде той «мегалісгосп» життєздатний з урахуванням того, що ставку рентної плати за спеціальне використання лісу збільшено з нового року на 26,5% (це означає, що за користування лісовими ресурсами люди заплатять удвічі більше). До того ж, Попков прогнозує додаткове зменшення доходів лісопідприємств через мораторій на експорт кругляку та (хоч як це парадоксально) наведення ладу на митниці.
Керівництво Держлісгоспу не погоджується з цими розрахунками, але жодних економічних викладок, жодних прорахунків свого варіанта реформи не показує. Також досі ніхто не бачив ні проекту статутних документів «мегалісгоспу», ні порядку передачі йому земель, ні правового механізму перерозподілу коштів між підрозділами цього монстра, ні порядку організації реалізації ним деревини тощо.
Експерти застерігають, що фінансові й організаційні ризики за умови поспішного, непродуманого, закритого способу реформування обернуться колапсом, втратою не лише керованості, а й кадрів, погіршенням стану лісів. Але процес і надалі рухається тими самими темпами і тим самим курсом. Голова Держлісагентства Олександр Ковальчук заявив, що бере на себе політичну відповідальність за обраний агентством і міністерством шлях реформи галузі. Ярослав Краснопольський запевнив, що цю відповідальність готовий розділити і міністр АПП Олексій Павленко.
Це додає честі цим політикам. Але від того, що хтось заплатить своєю кар’єрою за невиправні помилки, втіхи мало. Знищити ліс можна за рік. Ростити ж його треба 80 років, на що йде життя трьох поколінь.
5 коментарів
admin
В статье уважаемого Олега Листопада со ссылкой на меня приведен следующий текст:
"Надмірна квапливість, брак прозорості процесу змушують неабияк непокоїтися й міжнародних фахівців. Зокрема експерт програми FLEG II Михайло Попков зазначає, що існує чимало ризиків у разі поспіхом проведеної реформи. Так, витрати на ліквідацію існуючих 300 державних лісових підприємств і злиття їх у «мегалісгосп» (вихідна допомога скороченим співробітникам, компенсація відпусток, виплата боргів тощо) становитимуть близько 1,5 мільярда гривень. А загалом потенційні витрати на таке перетворення потребуватимуть 2,5—3 мільярдів гривень. Мільярди, які на сьогодні ніде узяти. Також не відомо, чи буде той «мегалісгосп» життєздатний з урахуванням того, що ставку рентної плати за спеціальне використання лісу збільшено з нового року на 26,5% (це означає, що за користування лісовими ресурсами люди заплатять удвічі більше). До того ж, Попков прогнозує додаткове зменшення доходів лісопідприємств через мораторій на експорт кругляку та (хоч як це парадоксально) наведення ладу на митниці."
Приведенные цифры взяты из моего выступления на встрече комады Всемирного банка, реализующей проект ФЛЕГ, с руководством Минагрополитики и Гослесагентства. Но в статье они вырваны из контекста и искажают смысл сказанного, местами просто не понятны.
Я говорил о том, что экономическая ситуация, являющаяся фоном для планируемой Гослесагентством реформы, в 2016 году кардинально поменялась. Для иллюстрации этого тезиса был показан слайд со следующими предварительными расчетами:
Уменьшение бюджетного финансирования предприятий Гослесагентства (2805060):
Расходы потребления 63.3 млн.грн (56.3- 2015 г.) – бюджетные организации (ПЗФ)
Расходы развития 1.7 млн.грн (382.7) – лесные предприятия
Бюджетная поддержка лесного хозяйства уменьшена в 225 раз
Увеличение рентной платы за древесину (26% – 224 млн.грн)
Запрет экспорта древесины в круглом виде
2016: ель и лиственные (- 600 млн.грн)
2017: сосна ( -2000 млн.грн)
Дополнительные риски:
Сегодня после публикации Налогового Кодекса на сайте ВР можно утверждать, что это оптимистичный прогноз, так как увеличение рентной платы оказалось более значительным (планировалось её увеличить на индекс цен продукции промышленного производства) и кроме того введен 75% налог на чистую прибыль.
В тексте выступления я пояснил сущность дополнительных рисков.
1. Запрет экспорта древесины в круглом виде с большой вероятностью вызовет перенасыщение внутреннего рынка и падение спроса на древесину, прежде всего низкосортную. В этой связи уменьшение объема заготовки будет вынужденной мерой, следствием чего станет уменьшение дохода государственных предприятий абсолютную величину которого пока прогнозировать сложно.
2.Согласно всем системам международного учета сырье используемое для плитного и целлюлозного производства при осуществлении таможенных операций учитывается как "балансы" и относится к деловой древесине (код 4403). В Украине сырье для плитного производства экспортируют под видом топливной древесины ( код 440110). Если правила учета будут гармонизированы с европейскими, то и на технологическое сырье будет распространено действие закона о моратории на экспорт древесины в круглом виде (4403), что вызовет значительные дополнительные финансовые потери государственных лесных предприятий.
3.Ввод единых правил приобретения древесины может поставить цеха государственных предприятий, ныне получающей сырье по себестоимости заготовки, в равные условия с остальными деревообрабатывающими производствами. В этом случае их прибыль от торговли пиломатериалами заметно уменьшится.
Общий вывод сводился к тому, что просчитывая реформу нельзя ориентироваться на финансовые результаты 2015 года, которые во многом обеспечены инфляцией и девальвацией гривны, а также возможностью экспорта круглого леса. Другими словами, тех "свободных" 500 млн.грн на счетах ресурсных лесных предприятий, о которых постоянно говорит Председатель Гослесагентства, в 2016 году просто НЕ БУДЕТ.
После этого я подчеркнул, что реформа сама по себе является затратной процедурой и указал на то, что ликвидация предприятий согласно закона требует значительных затрат. Их уровень можно оценить по следующим ориентировочным расчетам.
Затраты на ликвидацию лесных предприятий, млн.грн:
Выходное пособие 433,2 – два месячных фонда ЗП
Компенсация отпусков 649,8 – три месячных фонда ЗП
Расчет с долгами 481,6 – обнуление счетов ( кредиторская минус дебиторская)
Итого: 1564,5
Естественно, при реорганизации предприятий путем слияния уровень затрат будет много меньше, но они все-равно будут. Какие – до сих пор не понятно. Кроме того не ясен и уровень затрат на создание и содержание филиалов единого государственного предприятия, являющихся передаточным (чисто затратным) звеном между "бывшими лесхозами" и центральным офисом единого лесного предприятия.
Очевидно, что в ходе реформы возникнет необходимость компенсировать отсутствие бюджетного финансирования и обеспечить анонсированное Председателем Гослесагентства выравнивание заработной платы предприятий различных регионов (на пленуме ЦК профсоюзов речь шла об уровне 6000 грн средней зараплаты по предприятию в месяц). Ориентировочный уровень средств необходимых для этого (без учета инфляции) следующий:
Компенсация бюджетного финансирования: 382,7 млн.грн
Затраты на выравнивание ЗП с налогом 22%
до уровня 6000 грн: 1060,6 млн.грн
до уровня 4000 грн: 208,5 млн.грн
Трудно понять откуда будут взяты эти средства и каков будет правовой и экономический механизм их перераспределения.
Я подчеркнул, что эксперты Всемирного Банка, давно и последовательно обосновывающие необходимость реформ, не могут и не будут поддерживать никакие модели реформирования, не понимая их сути и последствий внедрения. Вопросов к модели реформирования, предлагаемой Минагрополитики и Гослесагентством, очень много и лишь небольшая часть их была показана на слайде содержание которого приведено ниже.
33. «Белые пятна» дорожной карты создания единого лесного предприятия
Порядок передачи земель
Порядок финансовых платежей (ЗП, налоги)
Порядок планирования лесохозяйственной деятельности
Перспективы предприятий прямого подчинения (лесоустройство, авиабаза, лесозащита и др.)
Механизм создания филиалов (количество, имущество, кадры, источники и объем финансирования)
Схема движения финансовых потоков
Организация торговли и учета
Приведение законодательной базы к новым реалиям
Порядок контроля деятельности и т.д.
Риски непросчитанной реформы: паралич работы предприятий, утрата управляемости, потеря кадров, развал производства, ухудшение состояния лесов
Вопросов по моему выступлению (его аудиозапись и презентация размещены в Интернет) ни у кого из специалистов, присутствующих на совещании, не было, однако я уверен, что они возникнут к тексту Олега Листопада, опубликованному в одной из центральных газет Украины.
Олег попытался сократить все сказанное мною до одного абзаца, но я оцениваю его попытку как крайне неудачную.
/Олег, я понимаю, что сам виноват: Ты ведь мне статью выслал, но… Сначала пару дней не было доступа к Интернет, потом я заболел и главное не знал, что Ты уже подаешь статью в печать. Думал есть время…. Если бы знал, то и "мертвый" встал бы и вычитал…
В целом статья хорошая и своевременная… но могла бы быть лучше… Для обычных читателей ситуация будет понятна и это главное…
Пойми меня правильно, я ориентируюсь на профессиональных лесников и их оценку, поэтому хочу быть понятым именно этой аудиторией./
Буду благодарен Всем за развитие этой темы на УЛ.
М.П.
admin
По неофициальным сведениям грядущая неделя может ознаменоваться следующими событиями:
Меня больше всего интересует тема оказания помощи древесиной. Что это за форма одалживания? Как и чем отдавать? Или это "действо" в расчете на то, что отдавать не придется? Но тогда в рамках какого закона можно осуществить подобный "гешефт"? Кто за него будет отвечать, если "что-нибудь пойдет не так"?
Что Вы думаете по поводу этой информации? Может мне подсунуди "дезу"?
Как Вы относитесь к предоставлению-получению помощи древесиной?
Невольно возникает мысль о том, что готовится очередная схема. Я не исключаю того, что помощь будет оказываться исключительно сосновой древесиной, которая пойдет сразу в порты и отправиться от имени лесхозов-доноров в Турцию по указанным советником адресам, через какого-нибудь из "любых-партнеров" Гослесагентства – типа Глобуса из Вайоминга или ему подобные "торговые дома" из Великобритании. (Тьфу..-опять Черчиль вспомнился..Славься Британия!!!
). Деньги же за древесину зайдут на счета лесхозов -акцепторов. Это конечно домыслы, но они базируются на долгом знакомстве с мышлением лесного руководства последнего десятилетия, которое в целом примитивно, но эффективно и жизнелюбиво, как гимн Британской империи,
Fine
Не має сумнівів, що майже все написане Вами спробують реалізувати! Окрім варінатів надання допомоги лг деревиною ще є варіант надання поворотної фін допомоги… Як її бюджетникам повертати, ніхто не знає… Стратегія примітивна в цього дешевого агронома. Зробити людей жибраками змусити вимолювати кошти на зарплатню, а потім кинути соломинку у вигляді супер лісгоспу. Цікаво як дешевка ковальчук пояснить відзив своєї кулі в лоб?????
admin
1. Идея возвратной финансовой помощи давно, хотя и вяло, обсуждается на УЛ. Смотрите ссылку:
http://www.lesovod.org.ua/node/27348
Она относительно понятна, так как не выходит за рамки действующего законодательства. Как я понимаю, вариант "помощи – бревнами" предложен, как альтернатива возвратной финансовой помощи. Я не знаком с этим видом операций и не знаю, каким законом они регулируются. Думаю многие тоже не сталкивались с подобными сделками. Поэтому предлагаю их обсудить. Прежде всего жду не эмоций, а конкретной информации от тех кто в этом разбирается: юристов, экономистов и бухгалтеров.
2. Вы не совсем точны в формулировках. К бюджетникам, после ликвидации НИЦЛ и ещё пары организаций, в СИСТЕМЕ Гослесагентства относятся только заповедники и НПП, являющиеся "бюджетными установами." Все остальные структуры – это государственные предприятия, весомая часть которых до 01.01.2016 покрывала свои затраты из бюджетных средств, выделяемых на реализацию государственной программы "Леса Украины", которая не продлена на 2016 и последующие годы. Если Вы подразумеваете их, то всё, кроме названия – "бюджетники", правильно: трудно понять за счет чего они вернут одолженные деньги.
P.S.Я с каждым годом всё безразличнее к судьбе большей части "директорского корпуса" СИСТЕМЫ, но всё же не хочется чтобы директоров очередной раз подставили. Фактически уже давно хозяйственные решения принимаются на Шота, а всю ответственность за них несут директора… Это не правильно, хотя… : во-первых, директорам не привыкать выполнять не законные, часто устные, распоряжения; во-вторых, покорность – это часть , "джентельменского соглашения", которое они принимают подписывая контракты; в третьих, большинство из них знает "за что рискует".
В нынешних условиях, максимум того, что я могу сделать, – это предложить публично обсудить принимаемые решения, чтобы все понимали что выдвигаемые Гослесагентством варианты лежат в правовом поле и не несут за собой юридических или экономических проблем.
ozhyna
Шановні сертифіковані переробники!
Єдине підприємство не матиме сертифіката FSC! Думайте, дійте!
А взагалі якась тупа безвихідь, країна абсурду.
Comments are closed.