23/12/2023
0Події останніх тижнів змусили автора повернутися до вивчення проблеми щодо подальшого існування лісового господарства як галузі народно-господарського комплексу.
В попередніх статтях автор обходив стороною ситуацію в конкретних лісгоспах та регіональних офісах, вважаючи що з цим добре справляються професійні журналісти.
Але на думку автора в даний час проходить руйнація лісового господарства, що вимагає дослідження головних причин цього процесу. До цієї теми автор повернеться в наступних статтях.
Ситуацію в лісогосподарському комплексі в даний час формують 2 чинники.
З однієї сторони, це дії органів управління майном в особі КМУ, Міністерства, ДАЛРУ та безпосередньо апарату управління виконавця робіт – ДП «Ліси України». З іншої сторони – це діяльність наявних філій лісового господарства, які реально знизу формують ситуацію в лісогосподарському комплексі.
До цього часу автор вважав, що причиною всіх бід в лісогосподарському комплексі є бездарне управління лісовим господарством та його реформування органами управління майном. Автор не міняє своєї позиції, що реформування дійсно бездарне, хоч і проведено деякі позитивні заходи. Про недоліки реформування уже написано досить багато статей, в т.ч. і автором даної статті і зупинятися на них в даній статті недоцільно.
Але в даний час виясняється, що значна частина проблем формується філіями та особисто їх керівниками, як основними виконавчими особами в системі лісового господарства. Іншими словами, переплелося грішне з праведним.
Як відомо, Український народ, як власник державного майна і лісів надає через орган управління майном державному підприємству на праві господарського відання право користування державним майном, а через уповноважений орган – ОДА право користування лісами.
Керівництво деяких бувших лісгоспів, а нині філій, зрозуміли це так, що нібито використання державного майна на праві господарського відання і лісів надано їм особисто і стали розпоряджатися ними в особистих інтересах.
Реально це почало втілюватись через все об’ємну корупцію та масове розкрадання деревини, які пронизали систему від майстра лісу до Голови ДАЛРУ (Екс-голова ДАЛРУ п. Сівець В. за зловживання був притягнутий до кримінальної відповідальності, в останній час набула розголосу історія з екс-начальником Рівненського ОУЛМГ з п. Суховичем, який зберігав дома готівкою більше 150 млн. грн., згадайте події в Гутянському лісгоспі). В корупційному обороті та розкраданні деревини в системі почали обертатись мільярдні кошти. Доказів цієї тези в ЗМІ є більш, чим достатньо. Є підстави вважати, що тіньовий корупційний оборот та розкрадання деревини і коштів склало від реалізації продукції до 30-40% річного доходу деяких лісгоспів.
По цій причині, цілком обґрунтовано заступник Голови Офісу Президента України п. Шурма Р.І. в ЗМІ заявив, що однією з основних причин реформування лісогосподарського комплексу є боротьба з корупцією.
Це викликало шалений опір корупціонерів і чиновників лісгоспів (філій) всіх рангів, які вважали лісгоспи своїми частково приватними підприємствами, що крім корупційних дій і розкрадання продукції давало можливість отримувати ще і необґрунтовано завищену заробітну плату.
Приведу один характерний загальновідомий приклад, який набув значного суспільного резонансу. При трактуванні даного прикладу автор керується виключно фактами і нормативними документами.
Автор ще раз наголошує про відсутність будь якої особистої упередженості при висвітленні даного питання. Викладене в статті це особиста думка автора.
В ЗМІ широкого розголосу набула інформація про те, що профспілкова організація ДП «Рава-Руське лісове господарство» висловили недовіру керівнику філії «Рава – Руське лісове господарство ДП Ліси України» і поставила вимогу про його звільнення через, за визначенням профспілки, не етичне відношення до членів трудового колективу.
Аналіз наявної ситуації в цілому свідчить про те, що профспілкова організація, чи трудовий колектив, при підготовці до проведення заходу по висловленню недовіри керівнику філії та не допуску його до роботи не дотримала норм чинного законодавства, а діяла і діє опираючись на емоції, в той час як керівництво ДП «Ліси України», маючи можливість використати потужний апарат юристів і повну інформацію про дії профспілки, має можливість в правовому полі захистити свої дії та притягнути до правової відповідальності як профспілку в цілому, так і окремих працівників філії.
При розгляді наявної конфліктної ситуації виникає цілий ряд питань.
Питання перше – чи мала повноваження первинна профспілкова організація іншої юридичної особи, а саме ДП «Рава-Руське лісове господарство», яке ліквідоване, висловлювати недовіру керівнику відокремленого підрозділу іншої юридичної особи?
На сьогоднішній день юридична особа – первинна профспілкова організація ДП «Рава-Руське лісове господарство», яка юридично зареєстрована, легітимна, але не має ніякого відношення до ДП «Ліси України». «ППО «Державне підприємство Рава – Руський лісгосп», при припиненні ДП «Рава-Руське лісове господарство» повинна була припинити в установленому порядку свою діяльність як юридична особа. Працівники філії повинні були у встановленому порядку створити і зареєструвати ППО «Філії Рава-Руське лісове господарство ДП «Ліси України». Члени трудового колективу філії повинні були або створити нову юридичну особу – ППО «Філії…» або вступити до профспілкової організації ДП «Ліси України», яка зареєстрована в установленому порядку. Іншого не дано. Але цього не було зроблено.
За наявною інформацією перші дії по створенню нової профспілки були проведені, але робота по формуванню профспілки не була закінчена і нова профспілкова організація не була зареєстрована. Фактично її немає. Тільки не говоріть що ППО ДП «Рава-Руське лісове господарство» є профспілковою організацією філії, це зовсім інші юридичні особи.
А на даний час вийшло так, що стороння юридична особа без правових підстав втрутилася в діяльність відокремленого підрозділу – філії, іншої незалежної юридичної особи і перешкоджала господарській діяльності цієї юридичної особи. Трудовий колектив філії певний час не працював, але зарплату за наявною інформацією працівники за цей час отримали, тобто іншому підприємству нанесена матеріальна шкода, що надає право адміністрації підприємства «Ліси України» звернутись до правоохоронних органів або суду про відшкодування нанесених збитків і притягнення винних осіб до відповідальності..
По друге. Особисті стосунки і взаємовідносини керівника філії і працівників філії.
Колектив висловив недовіру керівнику філії і на цій підставі вимагає звільнення керівника філії.
За наявною інформацією зі слів членів трудового колективу керівник філії ображав працівників філії, погрожував звільненням, звинувачував у непрофесіоналізмі, переходив на крик при спілкуванні з підлеглими, в присутності інших працівників обізвав головного інженера філії «корупціонером» і допускав інші порушення етичних норм спілкування, іншими словами принижував людську гідність людей. Тобто проявив ознаки соціально-психологічної характеристики особистості, яка має чітке визначення – авторитарна особистість або авторитаризм.
По цій причині автор повністю підтримує характеристику керівника, яку йому дали працівники підприємства.. Керівник філії повинен бути зразком у спілкуванні з людьми незалежно від їх посади, віку, наявності багатства – це елементарна норма поведінки керівника. Керівнику не привітатися ввічливо і доброзичливо ранком з сторожем і прибиральницею – це неповага до самого себе. Принижуючи людей керівник в першу чергу принижує себе.
А авторитаризм ніколи до добра не доводить.
Та організатори демаршу на думку автора статті провели його юридично безграмотно.
Підставою для вимоги звільнення керівника висловлена недовіра. Але ж поняття недовіра в юридичній практиці має чітке визначення і відповідні підстави. Обов’язковою підставою для висловлення недовіри керівнику є вчинення керівником дії по протиправному використанню або замаху на протиправне використання майна та коштів підприємства, вчинення ним протиправних дій до працівників, що загрожують їх правам і свободам і підтверджено рішенням суду. Цих вимог працівники до директора філії не висловлювали і по цій причині вимагати звільнення керівника філії по причині недовіри безпідставно.
Цілком зрозуміло, що кожен працівник філії, кого образив директор філії, має право особисто звернутись до суду за захистом своєї гідності та відшкодування моральної шкоди. І якщо цей факт буде доказаний, суд обов’язково прийме рішення на користь позивача. От тоді можна ставити вимогу колективу перед ДП «Ліси України» про звільнення такого керівника по етичних підставах.
На даний час керівнику філії не можна оголошувати навіть догану або звільняти з посади по причині відсутності підстав, а можна тільки вказати на не задовільну етичну поведінку у спілкуванні з працівниками філії.
От наприклад. В ЗМІ відмічалося що керівник філії привселюдно обізвав головного інженера філії корупціонером, чим наніс моральну шкоду як головному інженеру, так і його сім’ї, а в кінцевому результаті і підприємству. Доказів про корупційні дії головного інженера, підтверджених судом, немає. Цілком зрозуміло, що при зверненні головного інженера до суду про притягнення керівника до відповідальності за наклеп та нанесення моральної шкоди, суд задовільнить позов головного інженера якщо директор філії не надасть докази корупційних дій, вчинених головним інженером. Але в цій ситуації є і інша сторона медалі. Якщо головний інженер промовчить і не звернеться до суду, це означає що він погодився із звинуваченням зі сторони керівника філії що він корупціонер.
В своєму переслідуванні головного інженера директор філії пішов дальше і звільнив його з роботи в період перебування останнього на офіційному зареєстрованому відповідним чином лікуванні. Цілком зрозуміло, що головний інженер має можливість подати заяву до суду про поновлення на роботі. Особисто автор статті на підставі наявної інформації вважає що звільнення головного інженера проведено протиправно. Але це все бачення ситуації профспілкою і автором статті – а питання вирішить суд.
Так що конфлікт по даному факту тільки ще розгорається.
З не зацікавлених джерел автору статті відомо, що головний інженер та головний лісничий лісгоспу висококваліфіковані спеціалісти, які користуються повагою в колективі та серед лісівників області і протиборство з ними директора філії без підтвердження в установленому порядку їх конкретної вини наносить шкоду як підприємству, так і авторитету директора філії.
Крім цього, проведення вказаного заходу профспілкою, коли реально була допущена тимчасова зупинка роботи підприємства під час воєнного стану, повинна була в установленому порядку узгоджуватися з органом місцевого самоврядування, чого за наявною інформацією не було зроблено.
В процесі протесту профспілкова організація звертає увагу на те, що ДП «Ліси України» встановило неправомірно високу необґрунтовану зарплату керівнику філії для забезпечення йому особисто розкішного життя. Відповідно до вимог Постанови КМУ №859 від 19.05.1999 року та проведених розрахунків автором статті зарплата керівника «Філії Рава-Руське лісове господарство» повинна складати орієнтовно близько п’ятикратного розміру зарплати у кратності до мінімального посадового окладу працівника основної професії філії. Встановлення ДП «Ліси України» неправомірного соціально несправедливого співвідношення зарплат між керівником і працівниками філії обумовило формування відкритих ворожих відносин між ними, чого можна очікувати і в інших філіях.
От така аргументація конфлікту з боку профспілки і трудового колективу.
А от зі сторони адміністрації філії причини блокування діяльності директора філії профспілковою організацією зовсім інші.
ДП «Ліси України» проводить загальновідоме реформування лісогосподарського комплексу, що викликає певний об’єктивний і суб’єктивний неоправданий супротив працівників філії.
За інформацією в ЗМІ новопризначений директор «Філії Рава-Руське лісове господарство» за його словами виявив ознаки різних за напрямками зловживань службовим становищем попереднім керівництвом та окремими членами трудового колективу і недоліків в роботі при веденні фінансово-господарської діяльності філії, що зобов’язує його приймати необхідні міри по поліпшенню ситуації в колективі. Детальний перелік зловживань (злочинів) приведений у статті директора філії п. Сороки В. у статті «Кругова порука: як це працювало в лісгоспах», опублікованої на сайті «Відкритий ліс».
Так, в ЗМІ повідомлено, що ДБР викрило протиправну діяльність в лісгоспі крипто ферми, яка створена екс-керівництвом лісгоспу та головним бухгалтером. При цьому, підприємству нанесено 2,1 млн. грн. збитків, які приховувались працівниками підприємства, а власники крипто ферми отримали більше 4 млн. грн. прибутку.
Для забезпечення роботи крипто ферми виникла необхідність значного збільшення споживання електроенергії, що обумовило часткову реконструкцію енергогосподарства лісгоспу. Реконструкція не могла була бути проведена без участі відповідних спеціалістів лісгоспу.
В даний час по роботі крипто ферми проводяться слідчі дії і про винних осіб можна буде говорити після прийняття відповідного рішення судом. Так що, поки що винні особи не встановлені.
Наступне. Працівники філії без будь якої обґрунтованої підстави піднімають питання про недоцільність розформування гаражу лісгоспу. А необхідність розформування пояснюється просто. Змінилась технологія лісозаготівельних робіт, що об’єктивно обумовило необхідність перерозподілу виробничих потужностей (автотракторної техніки) між підрозділами.
В даний час майже вся лісопродукція реалізується з проміжних складів в межах окремих лісництв. Ці склади розташовані від гаража на відстані 30-80 км. Цю відстань лісовозний автотранспорт з гаражу повинен долати кожного робочого дня туди і назад вхолосту. Адміністрація ДП «Ліси України» вважає за доцільне передати лісовозний транспорт по лісництвах, де відстань до складу і плече вивозки складає 3-10 км, що дозволить значно зменшити витрати на експлуатацію транспорту і забезпечить раціональне використання моторесурсу. Економічно оправдано. Інше працівникам філії необхідно доказати не криком на зборах, а економічними розрахунками.
На думку автора статті, необхідно залишити автогараж як базовий цех лісгоспу по ремонту та сервісному обслуговуванню автотракторної техніки, машин та механізмів, електрогосподарства лісгоспу і працевлаштувати в ньому водіїв, які вивільняються, якщо ДП «Ліси України» не прийме рішення про його продаж.
Протистояння між директором і колективом філії змусило регіональний офіс втрутитися в розв’язання конфлікту, вияснити його причини та прийняти міри по його врегулюванню. При проведенні відповідних перевірок за попередньою не офіційною інформацією встановлено, що сума нанесених збитків державі працівниками лісгоспу за 2021-2023 роки складає десятки мільйонів гривень (сума нанесених збитків і особи які нанесли збитки уточняються і по цій причині автор вважає факт нанесення збитків не підтвердженим юридично). Працівники філії вважають перевірку упередженою, але ніяких доказів цьому не приводять і ніяких протидій в правовому полі не здійснюють. А керівники ДП «Ліси України», якщо проявлять мстивість і непорядність по відношенню до колективу філії, опираючись на матеріали перевірки і можливих збитків можуть в процесі реформування припинити «Філію Рава-Руське лісове господарство» з відповідним вивільненням всіх працівників управління філії.
У автора статті виникає питання – якщо в лісгоспі були такі масові розкрадання коштів, то як лісгосп був таким високорентабельним підприємством? Невільно напрошується висновок, а що в інших лісгоспах розкрадання і корупція ще більші, якщо в них показники фінансово-господарської діяльності гірші?
І головне, що об’єднує колектив в боротьбі проти директора.
В силу оптимальних лісорослинних умов та породного складу лісів Малого Полісся, де розташований лісгосп, незалежно від реального об’єму трудових затрат лісгосп є (був) високорентабельним підприємством (одним з найкращих в області по економічних показниках), що дозволяло працівникам лісгоспу отримувати високу заробітну плату (наприклад головний бухгалтер лісгоспу отримував місячну заробітну плату більше 50 тис. грн. ).
При проведенні реформування, ДП «Ліси України», враховуючи значимість лісгоспу і фінансові показники його діяльності залишило його як окрему філію незважаючи на малу площу і не об’єднала з іншим лісгоспом, що дозволило не скоротити, а зберегти апарат управління лісгоспу та чисельність лісництв і працівників.
В даний час при проведенні реформування заробітна плата працівників зменшилась майже вдвоє, але залишається достатньо високою, скорочується певна частина водіїв в зв’язку з реформуванням автотракторної служби лісгоспу, зменшуються можливості корупції і розкрадання продукції, що обумовило супротив колективу у вигляді оголошення недовіри керівнику філії.
Зміна умов оплати праці при реформуванні лісогосподарського комплексу на думку автора статті юридично обґрунтована. Лісгоспи – юридичні особи, з якими працівниками були укладені трудові договори, ліквідовані і створено новий юридичний суб’єкт господарювання, в якому умови оплати праці відмінні від умов оплати в бувших лісгоспах. І по цій причині, зменшення рівня заробітної плати проводиться в правовому полі.
Зменшення розміру заробітної плати викликало масове скрите незадоволення працівників «Філії Рава-Руське лісове господарство…», чим скористалась група зацікавлених осіб, яка і організувала загострення ситуації, щоб не втратити своїх економічних та управлінських позицій і корупційних можливостей. На думку автора статті рядові працівники лісгоспу у конфлікті не винні і управлінню ДП «Ліси України» доцільно цей конфлікт вирішити виходячи з доброзичливих намірів по відношенню до колективу.
На відміну від попередніх статей автор в даній статті займає нейтральну позицію і не висловлює своїх висновків щодо взаємовідносин між колективом філії «Рава-Руське лісове господарство» та ДП «Ліси України» в особі директора філії, а тільки висвітлює окремі факти і дає можливість працівникам філії та читачам самостійно оцінити ситуацію яка склалася в колективі філії та шляхи виходу з наявної кризи не тільки в окремо взятій філії, а в колективі підприємства в цілому.
Особисто автор статті вважає що керівник філії, який не дотримується правових та етичних норм у стосунках з підлеглими, з етичних міркувань не може керувати колективом, якщо не змінить своєї лінії поведінки.
Вищевикладене дає право автору стверджувати, що лісове господарство уже знаходиться в депресивній кризовій ситуації або криза уже стукає в двері. Верхи поки що живуть в ілюзорному світі і не можуть або не хочуть навести належний лад, а низи уже при існуючій ситуації жити не можуть. І з кожним днем ситуація погіршується.
Незрозумілим є політика підприємства «Ліси України» щодо збування по втратних цінах деревообробних підрозділів, в той час, як вони є прибутковими підрозділами, що дуже важливо для фінансування лісового господарства.
Характерний приклад недоцільності цього заходу є в філії «Рава-Руське лісове господарство».
Біля станції Рава-2 в місті Рава-Руська недалеко від центральної садиби лісгоспу та кордону з Польщею лісгосп має деревообробний комплекс, основою якого є сучасна лінія по переробці деревини вартістю в сучасних цінах до 15-20 млн. грн. За словами працівників філії по причині відсутності сировини і дорого вартісної логістики комплекс за рішенням попередніх керівників лісгоспу довгий час не працює.
І цілком зрозуміло, що незабаром державним підприємством «Ліси України» комплекс буде проданий.
В той же час в селі Річки за 6-7 км від Рави-2 працює приватний деревообробний комплекс, який належить бувшому керівництву лісгоспу на правах приватної власності. І все тут добре – і сировина є в достатній кількості, і логістика економічно вигідна, і готової продукції на складі якої хочеш, і реалізація на висоті (до пункту пропуску на кордоні з Польщею до 10 км). Це свідчить про те, що власник комплексу висококваліфікований спеціаліст, а деревообробка в перспективі при наявних кадрах і сировинних ресурсах в країні перспективна галузь економіки.
Але для держави з якихось невідомих причин деревообробка непотрібна.
Крім вищевикладеного, є одне питання, на яке автор вважає за необхідне і дозволяє собі звернути увагу читачів і трудового колективу філії..
В своєму інтерв’ю журналісту газети «Природа і суспільство» голова профкому ППО ДП «Рава-Руське лісове господарство» п. М. Гринчук висловив думку про те, що не доцільно підвищувати зарплату працівників лісгоспів південних регіонів України при одночасному зменшенні зарплати працівників філій в інших регіонах, в т.ч. і в «Рава-Руському лісгоспі»». Вибачте, але з цим погодитись не можливо.
Якщо сказати простіше, автор статті обурений таким висновком голови профкому, який має політичний і негативний економічний присмак.
Автор статті впевнений в тому, що Україна – це єдина цілісна суверенна держава, де всі громадяни мають одинакові права на працю і її рівноцінну оплату. І незалежно чи в «Філії Рава -Руське лісове господарство», чи в «Філії Баштанське лісове господарство» працівники спорідненої професії мають мати приблизно однакову зарплату.
От тут виникає питання – а чому об’єктивно до створення ДП «Ліси України» була така велика різниця в зарплаті працівників лісгоспів в різних регіонах..
Ст. 1 Закону України «Про оплату праці» зазначено що «розмір заробітної плати залежить….(поряд з іншими чинниками)…..від господарської діяльності підприємства». Таким чином, більш рентабельні підприємства тільки виключно від наявності якісніших лісо рослинних умов і породного складу лісів отримували більші доходи і могли піднімати зарплату працівників до небес незалежно від об’єму і якості їхньої праці. А в нерентабельних лісгоспах Півдня, в яких дохід від господарської діяльності об’єктивно покривав до 50% витрат, заробітна плата працівників складала 0,25-0,50% від мінімально допустимого посадового окладу. Така різниця в рентабельності господарської діяльності обумовлювала різницю в зарплаті в 5-6 разів між лісгоспами Південного та Західного регіонів України.
В кінці інтерв’ю п. М. Гринчук заявив «Якщо людина заробила, дайте їй зароблене». При цьому він вважає що в Раві –Руській механік може отримувати зарплату 40 тис. грн. і більше, а в лісгоспах Півдня України за рівноцінну роботу достатньо і 8-9 тис. гривень. І це при умові що функціональні обов’язки у обидвох одинакові, тому і зарплата має бути однаковою. Іншими словами п. М. Гринчук дискримінує жителів Півдня України порівняно із жителями Західного регіону в питаннях зарплати. Тоді про яку дружбу і взаємну підтримку лісівників різних регіонів можна говорити, про яке чуття єдиної родини можна думати. А п. М. Гринчук не знає, чи не хоче знати, що в деяких лісгоспах Півдня України працівники працювали на 0,25-0,5 ставки і отримували по 3-5 тис. грн. за місяць. І попрікати працівників лісового господарства Півдня України тим, що вони отримують малу зарплату обґрунтовано і по цій причині живуть впроголодь це мабуть недоречно.. Працівники степового лісорозведення – це великі трударі та патріоти лісового господарства і автор статті з великою повагою відноситься до їхньої праці. Виростити 1 га культур в Миколаївській області до п’ятирічного віку, це все одно що виростити 15-20 га культур в Рава-Руському лісгоспі. По причині кадрового голоду в регіоні, посадку культур по «Програмі розвитку Півдня п. Болоховця Ю.В.» на території майстерської дільниці в умовах Півдня реально здійснює майстер лісу і його дружина, як двоє відважних бедуїнів в Аравійській пустелі та надійна опора п. Болоховця Ю.В. у виконанні його «Програми розвитку Півдня». І необхідно врахувати, що ці дід з бабкою є першими лісівниками в Україні, які приймають на себе удар глобального потепління і опустелювання Півдня України.
Позиція п. М. Гринчука в даному питанні незрозуміла. Ви хочете щоб інші філії Вас підтримали, а в той же час псуєте свої стосунки з ними.
Загальновідомо, що в цілому по галузі ведення лісового господарства збиткове і при нормальних умовах дотувалось з бюджету. Особливо це проявлялось у фінансуванні лісгоспів лісо дефіцитних та південних регіонів України. Не так давно держава припинила дотування з бюджету витрат на ведення лісового господарства повністю і при реформуванні комплексу поклала обов’язок повного фінансування галузі на новостворене ДП «Ліси України»
Законом України «Про оплату праці» ст. 1, 4, 8, 15, 16 визначено, що рівень оплати праці працівників для всієї території України по споріднених спеціальностях повинен встановлюватися на базі однакових чинників з відповідним результатом.
В той же час згідно вказаного Закону України лісо рослинні умови та породний склад лісів не є чинниками, які впливають на розмір заробітної плати працівників.
Таким чином вимога Голови профкому щодо обґрунтованості збереження високої заробітної плати працівників «Філії Рава-Руське лісове господарство» порівняно з іншими філіями виключно за рахунок кращих лісорослинних умов, породного складу лісів та унікальної логістики не є оправданою і юридично підтвердженою.
І на завершення. Аналізуючи хід протистояння між колективом «Філії Рава-Руське лісове господарство» і ДП «Ліси України», а протистояння уже вийшло за межі Філії, необхідно сторонам чітко визначити мету протиборства. Протиборство заради протиборства призведе до гарантованого кінця – розвалу діяльності філії, зачатки якого уже спостерігаються.
Допустим, якщо колектив філії вимагає звільнити наявного директора, то дирекція ДП «Ліси України» враховуючи громадський резонанс можливо його і звільнить, хоча аргументованих підстав для цього немає, але в правовому полі пришле іншого, який виконає завдання, яке поставить перед ним керівництво ДП «Ліси України». Якщо ставиться задача розігнати керівний склад трудового колективу філії і замінити на своїх, то у трудового колективу філії противник не той, з ким воюють і колективу потрібно чітко визначитись з ким боротись і чого добиватись. Якщо вимоги колективу будуть справедливі і обґрунтовані, то, як казав Т.Г.Шевченко «Борітеся-переможете, Вам Бог помагає!». Але якщо вимоги необ’єктивні, а напрошується висновок що необ’єктивними вимогами стараються прикрити злочинні дії, то ДП «Ліси України» необхідно терміново демократично навести у філії елементарний порядок для збереження трудового колективу і підприємства. При цьому необхідно врахувати, що жителі Західного регіону України налаштовані досить радикально в питаннях захисту своїх прав і свобод.
І на закінчення. Перша ластівка – це ознака близької весни. Так і конфлікт в «Філії Рава-Руське лісове господарство» є або реальною ознакою початку боротьби з корупцією на рівні держави в лісовому господарстві або початок відкритої боротьби між корупційними кланами – філій і керівництва державного підприємства «ДП Ліси України»? Час покаже.
Але розвиток конфлікту в «Філії Рава-Руське лісове господарство» уже вийшов з під контролю і владнати його, на превеликий жаль, прийдеться не на профспілкових зборах, а в залах судових засідань.
