Самосійні в ЄС 

Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ, газета “Природа і суспільство”

Вторинні ліси, клімат і лісова політика

Природне розширення лісів (Natural forest expansion, NFE), тобто створення вторинних лісів на нелісистих землях через природну спадкоємність, суттєво сприяло збільшенню лісових площ у Європі за останні кілька десятиліть. До цього часу в ЄС, здебільшого, нехтували потенціалом NFE для досягнення цілей відновлення. Чи може розширення природних лісів стати дієвим інструментом європейської політики відновлення лісів?

NFE і лісова політика ЄС

За даними Європейського лісового інституту (EFI) NFE суттєво сприяло широкому розширенню лісів у Європі за останні кілька десятиліть. Поки що політика ЄС, здебільшого, нехтувала потенціалом NFE для досягнення цілей відновлення. Варто зазначити, що Європа історично стикалася з більшою фрагментацією середовища існування, ніж будь-який інший континент. Регіон був першим, де відбувся поворот від зменшення до збільшення площі лісів унаслідок занедбаності сільськогосподарських угідь. Кілька країн Західної та Центральної Європи досягли переломного моменту в так званому «лісовому переході» в XIX столітті, а інші в Південній Європі – у першій або другій половині XX століття.

Між тим, ліси відіграють центральну роль у кількох основних політичних ініціативах ЄС через їх критичну важливість для вирішення подвійної кризи зміни клімату та втрати біорізноманіття. Так, Європейська зелена угода вважає ліси вирішальними для пом’якшення зміни клімату, зокрема, через поглинання вуглецю з атмосфери. Ліси також є важливим об’єктом адаптації до зміни клімату та відіграють ключову роль у досягненні цілей Стратегії біо­різноманіття ЄС до 2030 року. Також Лісова стратегія ЄС чітко згадує про значну роль NFE: «Стихійне відростання лісів через природну спадкоємність є головною силою, що спонукає до збільшення лісистих площ у ЄС, здебільшого, пов’язаних із залишенням сільського господарства та сільських територій». Крім того, у червні 2022 року Єврокомісія запропонувала Регламент ЄС щодо відновлення природи, який передбачає відновлення середовищ існування за межами мережі Natura 2000, зокрема, і на так званих «покинутих землях».

Виклики та можливості NFE

Створення вторинних лісів у результаті NFE і пов’язані з цим процеси сукцесії призводять до постійного збільшення площі, біомаси, структурної складності рослинності та видового багатства деревних середовищ існування. Нові ліси, як правило, дуже швидко колонізуються звичайними, мобільними та загальними видами, особливо коли вони добре пов’язані з вихідними середовищами існування в навколишній ландшафтній матриці. Таким чином вторинні ліси можуть швидко демонструвати рівні таксономічні та функціональні різноманітності, які можна порівняти з тими, що спостерігаються в давно існуючих лісах, що мають однакові структурні характеристики. Однак поява регіонально рідкісних, не дуже мобільних та спеціалізованих видів і пов’язане з цим створення складних багатовидових мереж біотичних взаємодій може потребувати багатьох десятиліть або навіть століть. Отже, навіть великі вторинні ліси не можуть компенсувати втрату старих лісів завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю (включаючи багато вузькоспеціалізованих видів), структурі та функціонуванню.

З точки зору збереження біорізноманіття, NFE може мати різноманітні як позитивні, так і негативні наслідки. Зокрема NFE значно сприяє з’єднанню лісів і дефрагментації в Європі. Нові вторинні ліси також можуть служити середовищами існування та «сходинками» для поширення інвазійних видів. Разом з тим, NFE є серйозною проблемою для управління збереженням багатих на види, напівприродних відкритих середовищ існування, сформованих історичним екстенсивним тваринництвом, що спричиняє розрідження та локальне вимирання видів, що живуть у таких середовищ існування, включаючи метеликів, птахів і рослини. Тим не менш, NFE не є основною рушійною силою широкомасштабного зменшення різноманітності середовища проживання (тобто гомогенізації ландшафту) – тенденції, здебільшого, викликаної інтенсифікацією сільського господарства.

Загалом, вплив NFE на біорізноманіття та його збереження дуже залежить від контексту. Зазвичай, це такі компоненти, як:

• тип середовищ існування, які замінюють нові ліси (наприклад, орні землі, промислові пустки, багаті видами луки);
• матриця навколишнього ландшафту та його видовий пул (наприклад, площа лісів, продуктивність, рівень фрагментації);
• масштаби та просторовий розподіл процесів NFE (наприклад, колонізація невеликих плям у ландшафті порівняно з великими безперервними територіями);
• час, що минув з моменту залишення колишніх землекористувань.

Як наслідок, завдання для ландшафтного та природоохоронного менеджменту полягає в забезпеченні того, щоб потенційний вплив NFE на біорізноманіття розглядався в належному просторовому (локальному та ландшафтному) та часовому (довгостроковому) масштабах, зважуючи відповідні переваги та компроміси у зв’язку з іншими землекористуваннями.

Пом’якшення наслідків зміни клімату

NFE має широкі можливості для пом’якшення наслідків зміни клімату шляхом поглинання та регулювання вуглецю. Регіональні та глобальні дослідження підкреслили великий потенціал відновлення вторинних лісів (посаджених або вирощених природним шляхом) у якості поглиначів вуглецю. Потенціал поглинання вуглецю NFE є не просто наслідком збільшення площі лісів, але також пов’язаний з деякими особливостями дерев, що ростуть на колишніх орних землях і пасовищах, в основному пов’язаних із фізико-хімічною спадщиною ґрунту.По-перше, використання сільськогосподарських угідь у минулому часто призводить до ґрунтів з вищим вмістом азоту та фосфору, що, як правило, прискорює ріст дерев і збільшує надземну біомасу. По-друге, колишні сільськогосподарські ґрунти, як правило, глибші, але бідніші на органічний вуглець, ніж ґрунти з давно існуючими лісами. Це забезпечує можливість зберігання значно більшої кількості вуглецю в сільськогосподарських ґрунтах, ніж у більш насичених лісових ґрунтах.

З огляду на це вчені з EFI вважають, що NFE безперечно має значний потенціал для пом’якшення наслідків зміни клімату в Європі. При цьому необхідно враховувати ризики зміни клімату та пов’язаними з цим порушеннями, які можуть потребувати особливих управлінських заходів для підвищення стійкості лісів, що відростають природним шляхом.

Вплив NFE на європейське лісівництво

Як зазначають в EFI, потенціал використання деревини за допомогою NFE залежить від різних чинників. Важливе значення мають склад і структура лісу. Найбільш безпосереднім використанням нещодавно вирощених дерев є біоенергетика (дрова, тріска, пелети), оскільки можна використовувати дерева малого діаметру майже будь-яких порід. Хоча реактивація земель для виробництва паливної деревини може бути прибутковою лише за умови певної доступності та обладнання, використання паливної деревини є доволі привабливим, оскільки воно має відносно короткий цикл обертання та досить хороший ринок. Так, хвойні породи середнього діаметру (> 25 см) цілком можуть задовольнити потреби промисловості з виробництва піддонів і ламінованої деревини – остання має значно вищу додану вартість, ніж перша. Окрім дров, NFE може забезпечити різноманітність недеревних продуктів, таких, як гриби, фрукти, трави та дичина. Нові ліси також можуть надати притулок різним організмам, що може привести до позитивних зовнішніх ефектів.

Окрім надання економічних можливостей, пов’язані заходи з управління лісами, такі, як заготівля дерев, обрізка, диверсифікація видів і впровадження випасу, можуть забезпечити супутні переваги, зокрема, зменшення ризику пожежі навісу, щільності дерев та підвищення доступності для покращення рекреаційного використання.

У підсумку, зазначений потенціал NFE може сприяти зміні європейської політики відновлення лісів та розв’язати низку проблем, які існують сьогодні в лісовому господарстві ЄС.