Деревообробникам потрібні ресурси

Віталій ЧМІЛЬ, газета “Природа і суспільство” 

Про підсумки круглого столу «Бізнес хоче знати, які ресурси деревини є у розпорядженні держави» – президент асоціації «Меблідеревпром» Юрій Медведєв

21 листопада за ініціативи асоціації «Меблідерев­пром» було проведено круглий стіл за участю представників деревообробного бізнесу, Держлісагентства, ДП «Ліси України».Йшлося, зокрема, про те, які ресурси деревини є у розпорядженні держави: запас – загальний, можливий для заготівлі, по областях, породах, за віковою структурою. Адже представникам деревообробної та меблевої індустрії важливо знати, на що розраховувати (які сортименти, в яких областях та у якій кількості можна отримати).

Такі зустрічі актуальні в умовах, коли триває реформування системи управління лісовим господарством й періодично виникають запитання як поточного, так і перспективного характеру, тож дуже важливо отримувати на них відповіді.

Юрій Медведєв

Подію прокоментував президент асоціації «Меблідеревпром» Юрій Медведєв.

– Пане Юрію, скажіть, будь ласка, хто був запрошений на круглий стіл, які питання вдалося обговорити?

– Участь у засіданні взяли керівники підприємств-учасників Асоціації, вони є найбільшими в Україні споживачами необробленої деревини різних сортиментів, а також представники Держліс­агентства, генеральний директор ВО «Укрдержліспроект», представники ДП «Ліси України» – виконавчий директор та директори департаментів за напрямками.Зважаючи на тему заходу та зацікавленість представників деревообробного бізнесу у збільшенні пропозиції деревини різних сортиментів на ринку України, значну частину часу було приділено питанню стану лісів, їх породного та вікового складу, доступність для здійснення заготівлі.

– Деревообробники цікавилися станом лісів, очевидно, щоб планувати на перспективу. Почули щось втішне для себе?

– За інформацією генерального директора ВО «Укрдержліспроект» Віктора Мельниченка із загальної площі лісів в Україні 10,4 млн га, лише 5,4 млн га є доступними для заготівлі. Практично половина лісів недоступна з різних причин: законодавчо встановлена висока їх частка з режимом обмеженого лісокористування; високий відсоток заповідних лісів (16,1%), який має стійку тенденцію до зростання; значна площа лісів перебуває на окупованій території, деокупованій, але небезпечній через мінування та інше.

Загальний запас доступних для лісокористування лісів становить близько 900 млн куб. м, з них запас стиглих і перестійних деревостанів – 120 млн куб. м. Тобто при нинішніх обсягах заготівлі деревини (мова про рубки головного користування та санітарні рубки), запасу стиглих і перестійних деревостанів вистачить на 10–12 років. Отже, певний резерв для збільшення обсягів заготівлі деревини в Україні все ж є. Тим більше, що невдовзі пристигаючі деревостани, яких удвічі більше, ніж стиглих, поступово будуть переводитись до категорії стиглих.

– Чи є можливість збільшити обсяги заготівлі деревини?

– Як бачимо з наданої інформації, така можливість є. Але, проблема полягає в двох речах.Проти збільшення обсягів заготівлі деревини активно виступають екологи та громадські активісти. Вони вимагають, як мінімум, не збільшувати обсяги і навіть виступають за зменшення обсягів.

І, як не прикро, лісівників, схоже, влаштовує ситуація створення штучного дефіциту деревини, адже займаючи монопольне положення на цьому ринку, вони мають можливість збільшувати прибуток від продажу деревини за рахунок завищення цін. Зрозуміло, що при дефіциті ціни зростають, продажі зменшуються, а прибутки лісівників все одно збільшуються. При цьому деревообробники, а разом з ними і меблевики, несуть збитки, час від часу зупиняють виробництво.

– Що ще важливого Ви почули від представників ДП «Ліси України»?

– Стосовно стратегії розвитку ДП «Ліси України» виконавчий директор ДП Ігор Лицур повідомив, що зараз триває узгодження з центральними органами виконавчої влади проєкту закону, яким передбачено акціонування ДП «Ліси України». Після схвалення його Кабінетом Міністрів, він буде внесений на розгляд Верховної Ради. Законопроєкт перебуває на доопрацюванні, прийняття його очікується у 2024 році. На жаль, ми не почули, які цілі ставить ДП «Ліси України» в частині розвитку всього лісопромислового комплексу. Адже не можна вважати великим досягненням лише збільшення прибутковості лісового господарства від торгівлі деревиною, про яку йшлося раніше. Я не вважаю це державницьким підходом. Значно вищий економічний ефект і для підприємств, і для галузей, і для держави був би при комплексному розвитку лісового і переробного сектору.

Що стосується виробничої діяльності ДП «Ліси України», то у січні наступного року ДП припиняє власну переробку деревини, внаслідок чого, за словами керівництва підприємства, на ринок надійде приблизно 1 млн куб. м деревини, переважно пиловника хвойних порід.

– Зависока ціна на деревину сьогодні, мабуть, найбільша перепона в роботі деревообробників. Є надія, що механізм ціноутворення якимось чином буде відрегульовано?

– Щодо прийняття механізму автоматичного пониження ціни на повторних аукціонах було заявлено, ніби це не є можливим, оскільки для цього потрібен час, спочатку проводиться аналіз результатів проведення попередніх аукціонів, оцінюються причини низьких продаж і лише після цього приймається рішення про додаткові чи «голландські» аукціони. Не вважаю цю заяву обґрунтованою. Тому проблема механізму формування справедливої, ринкової ціни, залишається невирішеною.

– Відомо, що 31 травня цього року Європарламент прийняв рішення, яке впливає на галузь деревообробки. Про це теж говорили за круглим столом?

– Так, на засіданні було обговорено питання своєчасного впровадження Регламенту(ЄС) 2023/1115 Європейського Парламенту та Ради від 31 травня 2023 року (EUDR) про доступ на ринки ЄС та експорт з ЄС певних видів сировини і продукції, пов’язаних із знелісенням та деградацією лісів. Представник Держліс­агентства повідомив, що головний виконавець з цього питання – Міндовкілля за участі Мінекономіки. В межах своєї компетенції Держліс­агентство надіслало запит до Єврокомісії, аби отримати роз’яснення деякої термінології, яка застосовується в Регламенті. Крім цього від Асоціації ми звернулися до Міндовкілля з проханням надати інформацію, що зроблено і що необхідно зробити для своєчасної гармонізації вітчизняного законодавства і своєчасного впровадження Регламенту ЄС. Для деревообробних підприємств це надзвичайно важливо, оскільки деревина і вироби з деревини, а також меблі належать до переліку продукції, на яку поширюється дія Регламенту.

– Більшість питань цієї зустрічі були адресовані Держлісагентству і ДП «Ліси України». Отримані відповіді були конструктивними?

– Переважно так. На завершення учасники мали змогу задати питання, які їх найбільше цікавлять, і отримати відповіді від представників Держлісагентства і ДП «Ліси України» та обговорити їх.

Зокрема дійшли згоди щодо необхідності посилення контролю з боку ДП «Ліси України» стосовно формування лотів пиловника соснового: лоти формувати з груп діаметрів 20–39 см, деревину крупних діаметрів (від 40 см) виставляти окремим лотом; у лоти фансировини для лущення не включати деревину класу якості С і діаметром 15 см; також посилити відповідальність продавців, що виставляють лоти, які не можуть бути заготовлені. Крім того, домовилися спільно опрацювати питання можливості продажу фактично заготовленої фансировини для стругання (дуб) з попереднім оглядом на філії. На питання стосовно формування стартової ціни на аукціонах з продажу деревини заготівлі І кв. 2024 року, представник ДП «Ліси України» поінформував, що буде визначена середньозважена ціна по філії.