ПЕРЕДЕЛ ЛЕСА ИЛИ НОВЫЕ ПРАВИЛА: БЫТЬ ЛИ РЕФОРМЕ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ?

Сотни миллионов долларов прибыли,10,4 млн га территории страны, более 300 хозяйств: такова скупая статистика лесной отрасли Украины. За рекреационным ресурсом стоит огромная машина государственного лесного хозяйства, которое уже давно отошло от сугубо охранных и экологических функций. В погоне за суперприбылью незаконная вырубка леса достигла катастрофических масштабов, о чем регулярно пишут ведущие украинские СМИ.
Возможность повлиять на ситуацию и нивелировать коррупцию в лесной отрасли инициаторы реформы получили два года назад. Однако, по оценке международных экспертов, в частности Мирового банка, Министерство агрополитики не заинтересовано в переходе на новый уровень работы в этой сфере.

Какой из предлагаемых вариантов преобразования является наиболее приемлемым и не породит ли будущая реформа новые коррупционные схемы – пробовал разобраться Цензор.НЕТ.

ТОЛЬКО ДЛЯ ВНУТРЕННЕГО ПОЛЬЗОВАНИЯ: КТО ВЫИГРАЕТ ОТ ЗАПРЕТА ЭКСПОРТА ЛЕСОПРОДУКТОВ?

Первой пробой реформаторов стало принятие 9 апреля Верховной Радой Закона 1362, запрещающего с 1 ноября 2015-го экспорт необработанной древесины всех пород кроме сосны. Сосна будет запрещена к ввозу с начала 2017 года. Тот факт, что закон был подписан президентом лишь спустя четыре месяца, свидетельствует о его "проблемности". Равно как и громкие заявления, сопровождавшие его разработку. Собственно, вопрос прост: кто выиграет от моратория на экспорт древесины – лесное хозяйство или деревообрабатывающий бизнес?

Один из авторов законопроекта, внефракционный народный депутат Остап Еднак (ранее входивший во фракцию "Самопомич") уверяет, что с его принятием "Украина получила шанс не просто быть страной-поставщиком сырья, как большинство стран третьего мира, а стать лидером в области деревообрабатывающей промышленности".

Он приводит внушительные цифры убытков от работающей до недавнего времени коррупционной схемы: " Цену леса на экспорт искусственно занижали, оформляя его как горючие брикеты.

За границу лес продавали по 4-5 евро, нашим покупателям – по 15 евро. Таким образом, прошлое и нынешнее руководство Гослесагентства обогащалось через откаты от иностранных покупателей. Очевидно, что украинские предприятия оказывались в убытке, а государство недополучало сотни миллионов с налогов и сотни миллионов от неполноценно функционирующей деревообрабатывающей отрасли".

По его словам, соответствующие факты коррупции уже переданы в правоохранительные органы.

Одна из коррупционных схем времен президентства Виктора Януковича, которую в качестве примера приводит Остап Еднак. Экспорт пиловника соснового на Китай. Данная схема приносила десятки миллионов окружению тогдашнего главы Гослесагенства Виктора Сивеца и "семье". Как уверяет Еднак, еще недавно эта схема продолжала действовать.

В свою очередь представители Государственного лесного агентства и ряд специалистов в отрасли обвиняют Еднака в заангажированности и в том, что он сам не против стать "смотрящим" над украинскими лесами. Его жена является совладелицей одной из крупнейших лесообрабатывающих компаний в Украине "Интервудкоммерц", и якобы данный закон сыграет на руку именно бизнесу, а не лесному хозяйству.

Сам депутат подобные обвинения называет смешными. Он признает, что закон действительно призван обеспечить украинские деревообрабатывающие компании сырьем и дать толчок для развития отрасли. Однако, по словам Еднака, компания его жены занимает в лучшем случае одну сотую рынка. "Среднестатистический лесхоз продает в год в 2-3 раза больше, чем компания моей жены. Объем продаж лесхозов – около 8 млрд грн, а объем деревообрабатывающей отрасли пожалуй несколько десятков миллиардов гривен – это сотни деревообрабатывающих компаний с большим и меньшим оборотом и тысячи малых и средних предпринимателей".

Глава Всеукраинской Ассоциации деревообрабатывающих предприятий Дмитрий Артемчук придерживается аналогичного мнения. "То, что этот закон принят, – огромный позитив, – считает он. – Уже чувствуется, что он действует – тот ассортимент, который запрещен к экспорту, остается на украинском рынке, и мы имеем возможность его перерабатывать. Когда придет время запрета экспорта пиловника соснового, предприятия, занимающиеся глубокой обработкой хвойных пород, будут иметь возможность увеличить обороты производства, создать больше рабочих мест, платить больше налогов государству. В результате они будут улучшать производство включительно до изготовления готовой продукции, такой как пол, мебель, а не просто резание древесины, как это было до недавнего времени".

Если промышленники позитивно оценивают изменения, то некоторые профильные эксперты настроены менее радостно. Редактор авторитетного отраслевого портала "Украинский лесовод", эксперт программы "Флэг" Мирового банка Михаил Попков с самого начала выступал против запрета экспорта, предупреждая о возможности резкого падения качества украинской древесины.

"Статистики ещё нет, но думаю, что в 2015 году рубка увеличилась. Одна из причин этого – стремление побольше экспортировать до вступления в действие закона. Сокращения рубок следует ожидать в 2016 году. Это плохо, так как на корню будет оставляться прежде всего некачественный лес. В конечном итоге это ведет к деградации лесов", – сказал он в комментарии.

Запрет экспорта Попков называет наиболее не подходящей мерой воздействия на рынок. "Ее использовали очень многие страны, и ни разу она не дала положительного эффекта, – добавляет он. – Закон приведет к развитию мелкого экспортно ориентированного лесопиления, увеличению давления на лес, появлению новых коррупционных схем и в конечном итоге к ухудшению состояния лесов. Уже есть конкретные примеры, подтверждающие этот прогноз".

В свою очередь Еднак подчеркивает, что запрет экспорта является временной и вынужденной мерой, которая имеет целью сохранить хотя бы то, что Украина имеет сегодня. По его словам, нынче во всю разрабатывается законопроект, который снимет мораторий, но "введет четкие и прозрачные правила игры для участников рынка".

В отличие от Остапа Еднака, Михаил Попков не берется прямо обвинить в коррупции нынешнее руководство Гослесагенства. Но отмечает, что по аналогии с коррупционной деятельностью всех предыдущих глав отрасли, "во всех случаях Гослесагентство и его руководство – организатор схем и основной "бенефициарий".

В любом случае и урон качеству леса от вырубки в 2015 году, и текущее состояние растущей древесины можно будет оценить как минимум спустя несколько месяцев. Пока же на повестке дня стоит второй аспект реформы, который касается собственно лесной отрасли.

САМ СЕБЕ ХОЗЯИН: КОМУ ДОЛЖНЫ ПОДЧИНЯТЬСЯ ЛЕСХОЗЫ?

Концепция реформы лесной отрасли до 2020 года, созданная на базе пункта 5 Коалиционного соглашения, предусматривает разделение функций государства в сфере лесного хозяйства: политическую, хозяйственную и контрольную. Разделение этих сфер управления должно быть достигнуто путем "создания на базе существующих государственных лесохозяйственных предприятий единой государственной лесохозяйственной структуры, используя опыт Польши, Латвии и других стран…". Это отвечает условиям, зафиксированным в Соглашении об ассоциации Украина-ЕС, и рекомендациям экспертов программы "Флэг" Мирового банка.

"Необходимо пройти этап очищения, весь ресурс выставить на общие аукционные торги – чтобы деревообрабатывающие предприятия имели одинаковые условия для покупки сырья. Нынче же директоры лесхозы преимущественно работают по прямым договорам, сами выбирая покупателя", – объясняет Артемчук.

Если главу Ассоциации деревобрабатывающих предприятий можно упрекнуть в корпоративной заинтересованности и рассмотрении ситуации с колокольни бизнеса, то вряд ли в этом можно уличить широкий круг разнорошерстных экспертов, предлагающих проекты реформы. Они признают, что главной целью является выведение лесхозов из подчинения Агентства.

Однако, как известно, за общими формулироваками украинские чиновники давно научились проворачивать хитрые комбинации. Как уверяют представители общественной группы по реформе отрасли, именно это пытается сделать Министерство аграрной политики и продовольствия и Гослесагенстство.

В конце октября ряд политических и общественных экспертов выступили с острыми заявлениями в адрес Министерства и Лесагентства, обвинив их в желании сохранить статус-кво в лесной отрасли.

"14 октября проводится круглый стол, где эксперты представляют варианты и модели институциональной реформы – создание лесной компании, – рассказал Остап Еднак. – То есть, происходит прозрачное обсуждение при участии замминистра агрополитики Владиславы Рутитской, меня как народного депутата, экспертов, активистов, представителей Гослесагентства, лесхозов, коммунальных лесхозов и так далее.

А 19 октября на Коллегии МинАПК утверждают концепцию создания лесной корпорации, которая предусматривает ликвидацию лесхозов и создание на их базе филиалов, централизацию финансовых потоков! Никто из экспертов не видел этой концепции! Хотя на Коллегии МинАПК нагло соврали, сославшись на то, что над концепцией работали те же эксперты! Тотальную централизацию мы уже видели в "Укрспирте". Скорее всего, неизвестные эксперты воспользовались таким опытом, который предусматривает централизованную коррупцию и злоупотребления".

Специалисты давно сетуют, что хотя формирование политики в лесной отрасли должно осуществлять Минагрополитики, фактически эта функция остается в руках Голесагенства. В подконтрольных ему лесах – а это 73% лесного фонда Украины – агентство само формирует правила игры, контролирует их выполнение, ведет хозяйственную деятельность. Это, по словам общественных активистов, обуславливает диктат, который агентство нынче осуществляет в рамках обсуждения реформы отрасли.

В официальном запросе Цензор.НЕТ к Минагрополитики и Гослесагентству по поводу проводимой реформы отметили, что концепция создания корпорации еще не утверждена. По информации Агентства, 19 октября состоялось лишь очередное представление вариантов реформирования лесного и охотничьего хозяйства Украины. Также в ведомстве уверяют, что учтут предложения всех экспертов.

Разницу между двумя моделями корпоратизации объясняет эксперт Всемирного банка, начальник сектора новейших технологий Государственного проектного лесоупорядочивающего производственного объединения ВО "Укргослеспроект" Виталий Сторожук:

"Создание объединенного предприятия подразумевает реорганизацию действующих лесохозяйственных предприятий путем их объединения или слияния. Государственное хозяйственное объединение (важны все три слова) – это объединение государственных предприятий. Хозяйственный кодекс определяет, что, как правило, государственные объединения создают как корпорацию или концерн. Эти формы часто путают с процессом корпоратизации, который заканчивается созданием акционерных холдинговых компаний, но не корпораций".

Сторожук, как и большинство экспертов, сторонник именно создания корпорации.

"Создание такого объединения урегулировано Хозяйственным кодексом. Для Украины это не новость: такие объединения функционировали до 2005 года. Десять лет назад их переименовали в управления, что отвечает сфере государственной службы. То есть, существует несоответствие статуса институтов госслужбы и хозяйственной функции. Предлагается рассмотреть возможности вернуться к проверенной схеме управления в виде государственных хозяйственных объединений".

Официальная позиция власти в лице Агентства – создать единое предприятие . В случае реализации данной программы, будут ликвидированы все 360 лесхозов, а на их базе возникнет одно предприятие-гигант.

Это, как уверяет Строжук, начало давно известной схемы по доведению предприятия до банкротства.

"Единое объединенное предприятие может быть создано в Киеве. В районных центрах, где есть лесхозы, будут территориальные подразделения. Я боюсь такой реорганизации. Против нее выступают многие предыдущие руководители агентства, так как осознают, что это путь к приватизации.

Все понимают риски подобной схемы. В Украине, если создается мегапредприятие, в пользовании которого находится 10% территории страны… разве это не привлекательный для приватизации объект? Это же огромный государственный территориальный ресурс. Сельскохозяйственные земли более чем на 70% находятся в частных руках. А вот лесные угодья преимущественно государственные. Мы хотим отстоять их, чтобы леса остались в государственной собственности", – отметил эксперт.

Представители деревообрабатывающей отрасли поддерживают такой позиции. По словам Артемчука, если все лесхозы превратятся в филиалы единой компании – это коррупция общегосударственного масштаба:

"Кто-то из высших должностных лиц хочет монополизировать деревообрабатывающую отрасль. Этого ни в коем случае нельзя допустить".

Впрочем, по его мнению, для искоренения коррупции в отрасли не обязательно проводить институционную реформу. Как он говорит, нужно на практике добиться того, что нынче существует только на бумаге: каждый лесхоз является исключительно хозяйственным предприятием.

"Необходимо просто запретить лесхозам перерабатывать собственную древесину и четко в законе обозначить, что лесхоз – это государственное предприятие, прямой задачей которого является садить леса и ухаживать за ними, а не торговать. От того, что на месте лесхозов просто создадут одну корпорацию, ничего не поменяется".

По модели создания объединения в виде корпорации, которую предлагаю эксперты, лесхозы как функционировали, так и будут функционировать. Над ними на уровне областей будет создана менеджерская надстройка, которая должна распределять средства.

По словам Сторожука, это особенно важно для сохранения лесов в проблемных регионах – южном и восточном:

"Сегодня если в южных областях лесхоз бедный, директор предприятия не имеет возможности дотировать его средствами, полученными с прибыли более успешных предприятий. Поиск вариантов такой помощи, так или иначе окажется под вниманием контролирующих органов. А в случае создания объединения (корпорации) это было бы юридически предусмотрено".

Впрочем, звучат и отдельные голоса скептиков, утверждающих, что в настоящее время ни у кого нет виденья реформ и понимания новой модели реформирования.

"Идея создания единого предприятия не имеет под собой никакого научного, экономического и финансового обоснования, поэтому обсуждать её – дело неблагодарное. Гослесагентство до сих пор не представило никаких материалов в обоснование этой реформы", – отмечает Михаил Попков.
РЕФОРМА БЕЗ ФИНАНСИРОВАНИЯ?

Актуальность будущей реформы отходит на второй план, уступив место более насущным вопросам. В госбюджете на 2016 год сумма на финансирование лесной отрасли сокращена в пять раз. Это чуть ли не единственная сфера, где бюджет урезали так кардинально. Если в прошлом году на лесную отрасль было выделено 410 миллионов, то в этом – 65 млн, из них 63 на поддержку заповедников.

Сторожук объясняет угрозы такой экономии для лесного хозяйства Украины на примере "Укргослеспроекта":

"Без госфинансирования мы попали в ситуацию искусственного кризиса, потому что все лесоустроительные работы в гослесфонде ранее выполнялись за счет государственного бюджета. Уже сейчас мы вынуждены остановить обработку тех данных, которые получили в ходе полевых работ 2015 года. Почвенно-типологические обследования мы также прекращаем, статистическую инвентаризацию по двум областям – тоже.

Для нашего предприятия такая ситуация, в конце концов, ведет к реорганизации и сокращению специалистов. Для лесохозяйственных предприятий – в перспективе ведет к коллапсу деятельности, потому что мы единственная организация, которая планирует объемы лесопользования, возобновление и охрану лесов".

По его словам, мы получаем не реформу, а необдуманный развал, если в процессе пересмотра государственного бюджета не будут пересмотрены расходы на ведение лесного хозяйства.

Как уверяют общественные активисты, последствия сокращения бюджета для лесов мы сможем ощутить совсем скоро. Лесхозы имеют разную функцию и степень дотаций в зависимости от региона. Леса на севере и западе традиционно приносили прибыль, выполняя не только экологическую функцию. Лесхозы в степных регионах напротив полностью находились на бюджетном содержании.

В связи с этим Сторожук предупреждает, что дотационные лесные хозяйства останутся один на один с проблемами, с которыми сталкиваются каждый год:

"Можно представить, что будет, если мы оставим без финансирования весь юг. Не будет средств даже на тушение пожаров".

В проведении реформы время поджимает в любом случае: окончательное решение по созданию единого предприятия по плану должно быть принято уже в первом квартале 2016 года. Тем временем многие активисты больше заняты вопросом финансирования лесов, которое требуют довести до адекватной суммы при внесении изменений в госбюджет. Источник: http://censor.net.ua/r370324

Ольга Скороход, Цензор.НЕТ

1 коментар

  • neskuchno

    Початок XXI століття увійшов в історію державного управління лісами України як період найглибшого занепаду і розрухи. Упродовж останнього десятиліття органом управління галузі керують люди, що не мають профільної лісової або суміжної освіти й елементарного досвіду роботи. Вони формують свої команди теж переважно з керівників без профільної освіти й досвіду роботи або з досить покірних лісових фахівців, які не наважуються висловлювати власну професійну думку про те, що відбувається. Нині спеціалісти з доброю освітою і досвідом роботи вже не мають вирішального впливу на управління лісами України, що призводить до лавиноподібного наростання помилкових і непрофесійних рішень керівників, зокрема міністра АПК економіста Олексія Павленка, його першого заступника зоотехніка Ярослава Краснопольського, очільника Держлісагентства агронома Олександра Ковальчука. Ці чиновники пропонують народу чергову реформу лісової галузі України.

    Ось як вони пишуть про себе на власному сайті AGRONEWS: "У тяжких умовах керівництву Державного агентства лісового господарства, Міністерству АПК доводиться впроваджувати радикальні, болісні, але безальтернативні реформи. Бо як можна інакше охарактеризувати стратегію Держлісагентства на ліквідацію лісгоспів і створення на їхній базі державного підприємства, яке не підлягатиме приватизації, захистить інтереси держави і народу України в цій сфері, як не революцію в галузі. Замість ліквідованих на всій території держави лісгоспів запрацюють філії нового підприємства, які не отримуватимуть фінансування з державного бюджету, а зароблятимуть гроші самі, впроваджуючи сучасні технології та модернізуючи власні виробничі потужності".

    Автор зв'язався з відомими в лісовій галузі країни людьми: викладачами лісових факультетів вітчизняних вишів, ученими, представниками інших організацій, що мають прямий стосунок до галузі. Вони вибірково погодилися відповісти на такі запитання. Які проблеми лісового сектора покликана розв'язати інституціональна реформа галузі? Яку участь ви брали в підготовці й обговоренні реформи, як оцінюєте рівень її підготовки? Як ставитеся до ідеї ліквідації лісгоспів і створення єдиного держпідприємства? Чи вважаєте реформу необхідною і здійсненною? Які ризики пов'язані з її здійсненням? Як за відсутності державного фінансування виживатимуть суміжні ланки галузі: наука, селекція, охорона лісу і все те, що фінансується з бюджету? Оцініть діяльність Кабінету Міністрів з підготовки реформи в лісовому господарстві.

    Павло КРАВЕЦЬ, директор Національного представництва FSC в Україні, доцент кафедри лісового менеджменту Науково-навчального інституту лісового та садово-паркового господарства Національного університету біотехнологій і природокористування України, кандидат сільгоспнаук:

    "Не можна назвати створення "єдиного лісового підприємства" реформою лісової галузі. Вибір організаційно-правової форми підприємства, що забезпечує ведення лісового господарства, є лише інструментом для досягнення поставленої мети і завдань. Без їх чіткого визначення і послідовності реалізації, визначення індикаторів їх досягнення неможливо вести мову про реформування. Реформа лісової галузі в такому вигляді, у якому її було представлено на колегії МінАПК — без жодних обґрунтувань, розрахунків та обговорень, — не більш ніж черговий прожект, зумовлений "реформістською сверблячкою" згаданого міністерства й Держлісагентства. Незважаючи на численні застереження, міністерські чиновники намагаються впровадити дуже просту й привабливу (на перший погляд) ідею — об'єднати всі державні лісові підприємства під дахом однієї юрособи. Таким чином будуть легко консолідовані в одних руках кошти підприємств і перерозподіл їх з регіонів, які їх заробляють (Полісся, Карпати й Лісостеп), у традиційно дотаційні (Південний і Східний). Необхідність вибивати кошти з держбюджету одразу відпадає. Звідси "авторитет" реформаторів: уряд у захваті, бо ніхто не "доїтиме" бюджет, а керівництво галузі отримує нову монополію з ручним управлінням і можливістю перерозподіляти кошти.

    У запропонованому вигляді реформа — не що інше, як один з чергових етапів руйнування лісової галузі напередодні її подальшої приватизації.

    Досвід країн Центральної і Східної Європи вчить, що реформа лісової галузі є перманентним процесом удосконалення всіх її систем. Деякі країни проводять реформи поетапно, протягом десятків років, що в підсумку дає можливість говорити про досягнення балансу екологічних, економічних і соціальних інтересів. Тому Україна має зосередитися не на проведенні небезпечних експериментів з ліквідації більш як 240 лісових підприємств зі створенням нового лісового монстра, а на роботі над повноцінною стратегією розвитку галузі.

    Висновки дуже сумні. Тому необхідно планомірно й методично руйнувати основу нинішнього хаосу в лісах — брехню. Саме брехня — викривлення або приховування даних про реальну ситуацію в лісах і лісовому господарстві, у тому числі з пожежами, розкраданням деревини, розпилом лісових земель, загибеллю лісів від шкідників і хвороб і т.д. — дозволяє керівникам вищого рівня уникати відповідальності за свої зловмисні й непрофесійні дії і, зрештою, продовжувати руйнування системи управління лісами".

    Петро ЛАКИДА, директор Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства Національного університету біотехнологій і природокористування України, доктор сільгоспнаук

    "Інституціональна реформа лісової галузі має виробити модель управління лісовим господарством країни, яка б відповідала: а) міжнародним принципам, розробленим демократичним співтовариством у частині розподілу функцій держави: законодавча й контролююча мають бути відділені від функції власника як базис подолання корупції; б) вітчизняним особливостям ведення лісового господарства в різних природно-кліматичних зонах — Поліссі, лісостепу, степу й гірських районах Карпат і Криму, де екологічні, економічні й соціальні функції кардинально відрізняються і мають різні пріоритети; в) підписаним урядом Програмі діяльності Кабінету Міністрів (Коаліційній угоді) і Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", принципам децентралізації влади.

    Підготовка реформи йде непрозоро. МінАПК практично самоусунулося від розробки й ухвалення національної лісової політики, що є його прямою функцією. Доручення підготувати концепцію реформування керівництву Держлісагентства, де немає жодного фахівця лісової галузі, який узяв би на себе відповідальність за запропоноване, чиє ім'я було б відоме в лісових колах, — говорить само за себе.

    Що стосується оцінки діяльності Кабміну з підготовки реформи в лісовому господарстві, скажу, що мені важко оцінювати те, чого немає — діяльності. Адже те, що відбувається нині, більше схоже на мишачу метушню з невизначеними цілями. На жаль, слід констатувати повний безпрецедентний провал у кадровій політиці управління лісовою галуззю — чогось подібного я за свою більш ніж 40-річну виробничу діяльність не зустрічав.

    Тепер — щодо питання, як за відсутності держфінансування виживатимуть суміжні ланки галузі? Відбудеться руйнування економічних засад лісового господарства, спроможності лісогосподарських організацій утримувати свій штат, забезпечувати виконання робіт з охорони, захисту та відтворення лісів, у тому числі боротьби з лісовими пожежами та іншими лихами".

    Михайло ПОПКОВ, науковий співробітник Інституту агроекології та природокористування, експерт команди Світового банку, що реалізує проект ФЛЕГ.

    "Проект ФЛЕГ багато зробив для обґрунтування необхідності реформ та вибору альтернативних моделей реформування. На жаль, сьогодні ніхто не може оцінити той варіант, який пропонується Держлісагентством. Він не був предметом відкритого професійного обговорення. Я вважаю, що келійний стиль підготовки реформ, обраний керівництвом Держлісагентства, підірвав довіру суспільства до самої ідеї реформування.

    Зазначу, що "формування і забезпечення реалізації державної політики лісового та мисливського господарства", а також "забезпечення нормативно-правового забезпечення" лісової галузі вже п'ять років входять до сфери обов'язків МінАПК, яке не має знань, досвіду, традицій і фахівців для виконання даної роботи. На жаль, дотепер міністерство не виступає самостійним гравцем у сфері лісових відносин і, по суті, задовольняється роллю "весільного генерала". Міністр повністю довіряє керівництву Держлісагентства, затверджує ухвалені ним рішення і бере на себе відповідальність за якість їх підготовки.

    Що стосується торгівлі деревиною та її експорту, змушений констатувати, що Україна — надто бідна держава, щоб дозволити собі марнувати державний ресурс, реалізуючи його за демпінговими цінами, і спрямовувати частину вигоди на задоволення зростаючих потреб лісових чиновників, керівників підприємств та інших суб'єктів, що прагнуть збагатитися за рахунок державного лісу. Підсумки проведеного економічного аналізу галузі сумні.

    У 2016 р., крім апарату Держлісагентства, з бюджету фінансуються бюджетні організації — це заповідники, НВП (63,3 млн грн) і галузева наука. Власне на лісове господарство виділено мізерне фінансування: 1,7 млн грн замість 382,7 млн грн в 2015 р. На мій погляд, це цілком антидержавне рішення, відповідальність за яке лягає на МінАПК. Саме воно формує лісову політику, спрямовує діяльність Держлісагентства і є розпорядником бюджетних коштів. Щоправда, уся ця діяльність виконується під диктовку керівництва Держлісагентства, сформованого з колишніх фахівців аграрного сектора, які висунуті як "кризові менеджери" міністром АПК і користуються його безмежною довірою. Можна вважати, що мети досягнуто — криза лісової галузі, причому найважча за роки незалежності, успішно створена. Якщо ситуація не буде виправлена у найкоротший час, то непоправних втрат зазнають лісове господарство малолісних регіонів, лісовпорядження, підприємства, відповідальні за охорону й захист лісу на національному рівні. За півроку держава може зазнати втрат, які відгукнуться пиловими бурями і сараною, пожежами і масовим розмноженням шкідників, втратою контролю за лісокористуванням і нелегальними вирубками. На відновлення втраченого підуть десятиліття.

    Оцінюючи ситуацію в цілому, можна констатувати, що за останнє десятиліття діяльність Держлісагентства погіршила умови для розвитку деревообробної промисловості країни, чим призвела до значних прямих і непрямим економічних втрат держави. Ситуацію треба міняти, але мало надії на те, що це здатен зробити орган влади, який має власні інтереси в лісовому бізнесі, що не завжди збігаються з інтересами держави.

    Щоб остаточно прибрати всі бар'єри до легкого шляху збагачення за рахунок вирубування й продажу лісу, потрібна була "реформа". Історія ліквідації в нашій країні лісової державної політики коротка й трагічна. Вона почалася у двохтисячних роках, і маховик її сьогодні запрацював на повну силу".

    Такі невтішні висновки про перспективи і долю життєво важливої і єдиної галузі, яка дивом залишилася в держвласності, роблять відомі в лісовій галузі люди. До речі, під час збирання матеріалів охочих висловити свою думку про подальшу долю українського лісу було дуже багато, але газетна площа має обмеження. Із сумом зазначу, що пообіцяв узяти участь у дискусії відомий у галузі вчений академік Орест Фурдичко, але впродовж п'яти днів так і не знайшов часу надіслати авторові 20—30 рядків відповіді на запитання.

    Без відповіді залишили запитання і в прес-групі Держлісагентства.

    Що можна сказати за підсумками дискусії? Тимчасова влада спішно віддає український ліс на розграбування. Якщо "реформі" дадуть "зелену вулицю", то вона стане однією з найбільш нерозумних реформ періоду незалежної України і призведе до більш згубних результатів, ніж реформа щодо ліквідації радянських колгоспів. Вона зазнала нищівної критики з самого початку, бо в ній не враховано жодної пропозиції і зауважень відомих в Україні фахівців лісового господарства. Фахівці особливо наголосили, що масштаби виснаження лісів і занепад лісового господарства ефективно маскувалися і продовжують маскуватися завдяки низці особливостей галузевої звітності та "статистиці". Зруйновано інформаційну систему галузі, яка давала дані про площі насадження нових лісів, відсутня достовірна інформація про масштаби знищення й пошкодження лісів незаконними вирубками.

    З огляду на викладене, ситуація в лісовому господарстві й системі держуправління лісами виглядає вкрай важкою, майже безнадійною. Простих і швидких способів її виправлення не існує — для виходу із занепаду й розрухи знадобиться велика тривала робота.

    У результаті найближчими роками напевне складеться обстановка, за якої укомплектувати всі рівні системи держуправління лісами кваліфікованими фахівцями з відповідною освітою буде вже неможливо. Швидше за все, стара практика продовжиться — законопроекти, які передбачають виправлення концептуальних помилок лісового й суміжного законодавства, відхилятимуться доти, доки цих помилок офіційно не визнає керівництво держави.

    Загалом український лісовий сектор (у широкому значенні цього поняття) ставатиме дедалі більш конфліктним, викликатиме дедалі більше запитань і претензій з боку громадянського суспільства. Оскільки розумне й прийнятне для всіх вирішення цих проблем у рамках нинішньої системи управління лісами в більшості випадків виявиться неможливим, конфлікти дедалі частіше переходитимуть у політичну площину. Втім, вони вже переходять. Дедалі більше людей переходитимуть від вимог зберегти ліс до вимог замінити осіб які перебувають при владі, на тих, хто може забезпечити збереження того, що завжди належало і ще сьогодні належить людям. Знищення лісів, що руйнує середовище проживання людей, швидше за все, стане одним з найпотужніших чинників пробудження народної самосвідомості й формування громадянського суспільства, здатного до сильних і ефективних протестних дій. Декому мало від цього не буде.

    Петро Чечелюк Вчора, 00:00

    Дзеркало тижня

    http://gazeta.dt.ua/business/timchasova-vlada-mozhe-spishno-viddati-ukrayinskiy-lis-na-rozgrabuvannya-_.html

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.