27/01/2016
3Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко звернувся до Уряду та парламентського комітету з питань бюджету у зв'язку із критичною ситуацією, яка склалася сьогодні з фінансуванням лісового господарства
Як зазначається у зверненні, Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VІІІ за КПКВК 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» передбачено бюджетне фінансування в сумі 66 млн. гривень для утримання об'єктів природо – заповідного фонду та бюджетних, установ. Фінансова підтримка ведення лісового та мисливського господарства взагалі відсутня.
У 2014 році фінансова підтримка галузі становила 377,4 мільйони гривень, а у 2015 – вже лише 344,6 млн. грн.
Відсутність належної державної підтримки півдня та сходу України (потреба складає 328,8 млн. грн..) загрожує екологічною катастрофою, наголошує Микола Томенко. Саме державні лісогосподарські підприємства попереджують широкомасштабні пожежі. За 9 місяців 2015 року тільки на протипожежні заходи витрачено 29,8 млн. грн.. бюджетних коштів.
Крім того, державні лісогосподарські підприємства півдня та сходу України не зможуть забезпечити своєчасного відтворення лісів, проведення на належному рівні заходів з підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів, їх охорони, захисту від шкідників та хвороб, що також буде негативно впливати на екологічний стан держави з негативними наслідками для нащадків.
Відсутність бюджетної підтримки проектних, лісозахисних та інших установ, потреба у фінансуванні яких у 2016 році складає 93,8 млн. грн.., призведе до їх банкрутства та втрати кваліфікованих кадрів. Без роботи цих установ неможливе якісне виконання лісогосподарських заходів. А без проведення лісовпорядкування та складених планів, ведення лісового господарства законодавчо неможливе.
М.Томенко вбачає вихід з ситуації у збільшенні обсягу видатків за КПКВК 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» на суму 422,6 млн. грн. Відповідні пропозиції були направлені до Кабінету міністрів України та Комітету Верховної Ради з питань бюджету з метою врахування під час опрацювання змін до Держбюджету-2016.
3 коментаря
neskuchno
Відставка уряду Арсенія Яценюка можлива лише після того, як парламент заслухає річний звіт про його роботу. У ньому Кабмін хвалиться у своїми досягненнями. Утім, багато з них є половинчастими, зазначають експерти.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк (фото з архіву)
Сто шістдесят сторінок основного тексту та два додатки з таблицями та переліком законопроектів, які кабінет міністрів України пропонував парламенту розглянути у 2015 році. Це і є звіт уряду Арсенія Яценюка за минулий рік, заслухавши який, Рада зможе визначитись як із подальшою долею нинішнього прем’єр-міністра та його команди, так і з майбутнім коаліції, що його сформувала. Зробити це парламент має вже в середині місяця – про це ще минулого тижня заявив спікер Володимир Гройсман.
Лише "вершки"
У звіті уряд хвалиться своїми успіхами у різних галузях – від економіки та фінансів до соціальної на культурної сфер. Але документ документ не є повноцінним, каже директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. "Ті міністри, які хоч щось робили під тиском громадськості, можуть хоч щось показати. Що робилося в інших секторах, скромно промовчали", – критикує він.
Найбільше успіхів у ключовому для українських реформ питанні боротьби з корупцією, за словами Тарана, досягли три міністерства – економіки, фінансів та юстиції. Як приклади він наводить розробку електронної системи державних закупівель ProZorro Мінекономрозвитку та запуск порталу звітності за використання публічних коштів Мінфіном. Міністерство юстиції, за словами Тарана, сприяло відкриттю державних реєстрів, де відображена вся інформація про майно та статки чиновників та не тільки. "Це значно допомогло заощадити бюджетні кошти, адже тільки у сфері держзакупівель раніше щороку були зловживання на 100 мільярдів гривень", – підсумовує експерт.
Нацбезпека як пріоритет
Іще однією сферою, де дійсно видно результат результат роботи уряду, є оборонна, відзначають експерти. У минулому році видатки на оборону і безпеку порівняно з 2014 роком було збільшено у півтора рази – до близько 96 мільярдів гривень. Це дозволило придбати для армії важке озброєння та амуніцію для солдатів, зазначено в звіті. Як досягнення уряду в документі наводяться також розробка та схвалення численних оборонних програм, дорожніх карт, зокрема концепції формування та розвитку сил спеціальних операцій Збройних сил України, Стратегічного оборонного бюлетеня.
Утім, досягнення Кабміну в цій сфері є лише частковими, каже один з директорів програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. "Хоча міністр оборони і є членом уряду, але він людина президента. Тому Кабмін має слабкі важелі впливу на реформи у сфері безпеки. Роль Кабміну лише вчасно забезпечувати фінансовими ресурсами. І з цим уряд справився", – каже експерт. Він визнає, що минулого року кабінет міністрів України забезпечив першочергове фінансування сфери оборони та безпеки, що дало можливість армії наростити свою боєздатність, оснащеність одягом та засобами захисту.
Половинчате виконання
Велику частину звіту уряд присвятив своїм досягненням у реалізації соціальної політики. Зокрема йдеться про скасування режиму спеціальних пенсій, спрощення механізму отримання субсидій, реформу системи соціального страхування та надання соціальних послуг, легалізації заробітної плати. Але більшість цих реформ виявилися половинчастими, вважає експертка з соціальних питань Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик.
"Спецпенсії скасовано лише формально, бо не було розроблено відповідних підзаконних актів. Тому пенсії за фактом не нараховують, але в суді можна легко оскаржити це, бо справа не була доведена до кінця", – вказує Онуфрик. Вона пояснює це тим, що уряд мляво комунікував з парламентом і не зміг правильно вибудувати свою роботу з коаліцією, зокрема щодо ухвалення соціальних законів.
Експертка також зауважує, що перейти до надання адресної ефективної соціальної допомоги уряду так і не вдалося, хоча в уряді пишаються тим, що через спрощення системи надання соціальних субсидій їхня кількість зросла. Як зазначено у звіті, загальна кількість домогосподарств, яким у 2015 році призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, у п’ятеро більше, ніж на кінець 2014 року.
Жодної самокритики
Загалом у документі уряд жодним словом не критикує своєї роботи, а також не наводить жодних об’єктивних даних щодо того, чи вдалося йому покращити якість життя українців за результатами своєї політики, критикує економічний експерт громадської організації "Майдан закордонних справ" Юрій Смелянський. "Відчитуються – дерегуляція вдалася. Добре. Але покажіть, скільки робочих місць від цього з’явилось. Пишуть, що ВВП збільшився, бізнес-клімат покращився, але інвестори тікають з країни. Люди не відчувають покращення. Це суцільне жонглювання статистичними даними на свій розсуд", – каже Смелянський.
Він вказує не те, що уряд зараховує до своїх досягнень розробку численних законодавчих документів, однак у звіті не вказується ефект від їхнього втілення в життя. Окрім цього, за словами експерта, уряд мало що зробив минулого року для деокупації анексованого Криму та захисту прав кримчан, які були вимушені переселитись на материкову Україну.
lisovuchok
Невіриться, що за практично за три місяці накінець дійшло до всіх що трапилося, а скільки ще тепер треба чекати щоб пройшли певні бюрократичні процедури і люди отримали свої зароблені копійки. А саме інтересне ще попереду тому, що це практично ситуація-дежавью минулого року з фінансуванням – тільки там було пояснення – кому(орфографічний знак) перепутали не там поставили і з мільйонів отримали тисячі, а яке пояснення буде зараз, і що очікувати в 2017 році якщо ми до нього доіснуємо.
neskuchno
ГОЛОВУЮЧИЙ. Остап Єднак, будь ласка.
12:47:23
ЄДНАК О.В.
Шановні народні депутати, шановний народ України! Наслідки непрофесійного, нефахового та неякісного управління і фактично халатності можуть мати негативні наслідки для цієї галузі, для населення і навіть призвести до смертей. Саме такі наслідки ми можемо відчути уже цієї весни і влітку, коли схід і південь України може палати, адже через нефахове, неякісне і халатне управління в бюджеті цього року на утримання лісового господарства закладено 120 мільйонів гривень лишень з необхідних – близько півмільярда, 60 мільйонів з яких підуть на утримання природо-заповідного фонду. Що це значить? Що південь і схід України, лісгоспи, які є фактично дотаційними, функція яких – це збереження лісів, вони будуть без фінансування. Уже зараз працівники цих лісових господарств працюють лише один день на тиждень. Це значить, що в нас будуть незаконні рубки, тому що не буде, кому охороняти ліси. І це значить, що не буде, за що проводити протипожежні заходи в цих регіонах.
Я закликаю негайно уряд, Міністерство фінансів, Міністерство аграрної політики внести зміни до бюджету України і збільшити фінансування до необхідного рівня. Але ми не повинні просто механістично додати півмільярда гривень. Я закликаю також, щоб кожна стаття цих бюджетних витрат, щоб ми чітко бачили: і народні депутати, і громадські організації, і експертне середовище, – на що йде кожна копійка цих коштів, щоб ми, коли будемо затверджувати ці витрати, чітко розуміли, що ні одна копійка не буде вкрадена, як це, очевидно, було в минулі роки.
Натомість з хороших новин. Минулого року, коли ми затвердили мораторій на експорт необробленої деревини, фактично зараз щотижня я бачу в новинах примноження і збільшення інвестицій в деревообробну галузь. На Рівненщині будується величезний завод – це найбільша інвестиція в області, 20 мільйонів євро, на Волині, на Житомирщині. Тобто Верховна Рада України минулого року, заборонивши експорт необробленої деревини, фактично дала шанс деревообробній галузі на розвиток.
Також важливо розуміти, що в галузі є фаховий кадровий резерв, середня ланка управління – це молоді професійні кадри: спеціалісти, інженери, – які ніколи не були задіяні в корупційних оборудках, які не мали управлінських фактично повноважень. Вони зараз знаходяться, і саме з них ми повинні формувати кадровий резерв галузі і саме їх призначати на управлінські посади в лісовому господарстві, не колишніх крадіїв – директорів лісгоспів, не начальників обласних управлінь, і призначати фахових людей на управління галуззю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6106.html
Comments are closed.