21/01/2016
2Удивительно, но оценки объема нелегальных рубок Остапа Владимировича и Александра Петровича практически совпали. Они на два порядка превышают официальную статисику Гослесагентства. М.П.
Ірина Соломко: Вперше про заборону вирубки лісів заговорив Ющенко, проте ці заборони не працюють. Що цьому може зарадити?
Остап Єднак: У 2015 році Верховна Рада прийняла закон про заборону вивозу необробленої деревини протягом 10 років. Таким чином вийде трохи зменшити нелегальну вирубку лісу, оскільки через великий експорт сировини деревообробники ішли у тінь і шукали нелегальних джерел дерева.
Важко сказати, які насправді обсяги нелегальної вирубки, оскільки немає ефективної системи контролю. Приблизно це 20-30%. Проблема у всій системі, яка зберегла радянську корумпованість, централізованість, навіть воєнізованість.
Була закладена реформа, щоб об’єднати лісгоспи в окрему галузь, як це є у Польщі та країнах Прибалтики після СРСР. Проте виникла проблема: дохід від реалізації деревини становить близько 10 млрд. грн.. Урядовці вирішили об’єднати це в одну систему. І це відкриє величезні можливості для зловживань.
Андрій Куликов: Ваші опоненти можуть зауважити, що ви кілька років були при керівництві компанії «ІнтерВудКоммерц» і обстоюєте інтереси іншої групи.
Остап Єднак: Ще рік до парламентської роботи я критикував управління лісгоспами і корупцію у цій галузі. Щоправда, без особливих успіхів. Я вважаю, що відстоюю інтереси України і середнього бізнесу.
Ірина Соломко: Чому виробники не відчули покращення ситуації, хоча закон, про який ви згадували, почав діяти минулого року?
Остап Єднак: Закон лише частково знімає проблему. Потрібно ще багато зробити у механізмах реалізації деревини. Восени почали міняти правила торгівлі деревиною, щоб зробити їх більш прозорими і зняти проблему дефіциту деревини, тому я надіюсь, що зміни будуть відчутні вже цього року.
Ірина Соломко: Як відбувається контроль за деревиною? Особливо як контролюється Чорнобильська зона?
Остап Єднак: Відкрите питання, чи робити деревину підакцизним товаром, який повністю контролюється від лісосіки до підприємства чи навпаки — лібералізувати правила торгівлі. Наразі лісагентство іде квазішляхом, впроважєуючи електронний облік: уся деревина з лісу повинна мати унівальний чіп, і вантажівку без цього чіпу можна вважати нелегальною. Але це потрібно закріпити на законодавчому рівні, бо вимог про чіп немає. Відповідний закон розробляється. У цій ініціативі також є корупційні загрози, на які потрібно звернути увагу.
Андрій Куликов: Наскільки нелегальна вирубка лісу завдає удару по традиційних ремеслах?
Остап Єднак: У нас не залишилось традиційних ремесел, єдине ремесло — це пилорама у гаражі, і сировина там, на жаль, нелегальна.
Ірина Соломко: Які екологічні наслідки таких дій?
Остап Єднак: Щоб це повністю зрозуміти, потрібно до цього системно підійти. По Прикарпатті Україна, згідно з документами, недовикористовує приріст букової деревини. Але питання — де ми рубаємо? І в туристичних зонах, і на територіях, де це загрожує паводками.
Послушать интервью можно ЗДЕСЬ
2 коментаря
neskuchno
В Украине сажать чиновников выгоднее, чем деревья. Доказано в сети
Инфографику опубликовал в своем Twitter киевлянин Ярослав Дроботун, сообщает NewsOboz.org со ссылкой на Апостроф.
"Как сберечь деревья", – подписал он картинку. Она озаглавлена "Сажайте правильно".
"Если посадить саженец – вырастет дерево. Если посадить незаконного лесоруба, будет больше на сто деревьев. Если посадить разрешившего это чиновника, будет больше на тысячу деревьев", – указано в инфографике.
Картинка из Twitter Ярослава Дроботуна
neskuchno
ДРОВА СПОТИКАННЯ.
Заборона на вивезення деревини, незатребуваної місцевими деревопереробниками, обертається для Буковини екологічними та фінансовими збитками
Світлана ІСАЧЕНКО. // «Урядовий кур’єр»
Допоки я керую місцевою митницею, ніхто не вивозитиме з Буковини ділову деревину під виглядом дров, — відрубав на сесії Чернівецької облради генерал Микола Салагор, який був серед ініціаторів запровадження в державі мораторію на експорт необробленого лісу.
Відповідні поправки до закону про державне регулювання експорту лісоматеріалів чинні з листопада минулого року. Відтоді чернівецькі митники пропускають через свої пости до Румунії виключно транзитом російські ешелони з кругляком. А буковинські державні лісогосподарські підприємства вимушені працювати на склад. Тонкомір, який вони продавали за пристойні гроші європейським переробникам, тепер залишають на лісосіках. Вітчизняним деревопереробним підприємствам, орієнтованим на використання високосортних лісоматеріалів, він не потрібен. А нові виробництва для переробки сортиментів, які раніше прямували за кордон, так і не з’явилися, хоча розмов було багато.
— Наше підприємство через мораторій втрачає щомісяця 2 мільйони гривень, оскільки на внутрішньому ринку немає споживачів кругляку малих діаметрів, — зазначає перший заступник директора Берегометського лісомисливського господарства Іван Акришора. — Ми намагаємося хоч трохи виправити ситуацію, встановлюємо нові переробні лінії і сушильні камери, хоча переробка деревини — не наш профіль.
Така сама ситуація в усіх держлісгоспах краю.
Нерозумний також платить двічі
— Схоже, ми таки поквапилися з мораторієм на вивіз лісу. Треба було спочатку потурбуватися про збільшення в краї переробних потужностей під різні сортименти деревини, — погоджується тепер з лісівниками Марина Коняк, відома на Буковині еколог-активіст.
Проте працювати над створенням нових підприємств ніхто не збирається — ані влада, ані підприємці. «Зараз почнемо щось думати», — схаменувся голова обласної асоціації деревопере-робників Володимир Дорош.
А поки що незатребувані колоди лежать на верхніх складах просто неба. Навесні вони струхлявіють, що завдасть екології Карпат неабиякої шкоди. Однак постійну комісію облради з питань довкілля і природокористування це не обходить. «Є така проблема? Можливо, розглянемо її через місяць-друпій», — каже голова комісії Світлана Фочук.
Для фінансової стабільності підприємства, забезпечення виплати зарплат і бюджетних платежів Берегометське лісомисливське господарство експортує в Румунію дрова. Закон не забороняє. Але й тут спалахнув скандал. Чернівецькі митники відмовили лісівникам в оформленні документів на експорт партії дров паливних.
— Де ви бачили дрова по шість метрів? Вони хоча б покололи їх про людське око. На мою думку, це кругляк, і не треба мене переконувати держстандартами 1937 року в протилежному, — наполягає головний митник Буковини Микола Салагор.
Свою позицію митники доводять на пальцях, не поспішаючи давати офіційну експертну оцінку лісоматеріалам, що спричинили суперечку. Про готовність провести фахову незалежну експертизу заявляє Чернівецька торгово-промислова палата. Але ні лісівники, ні митники так і не надали її спеціалістам необхідних для цього документів. Воші сподіваються, що своє слово нарешті скаже СБУ і прокуратура. Правоохоронці ж мовчать, посилаючись на брак висновків офіційної експертизи.
Згноїти неможна продати
Проблема в тому, що 20 вагонів з конфліктними дровами подіти все одно немає куди.
— Попит на лісоматеріали, зокрема кругляк, не збільшився, — коментує ситуацію в. о. начальника Чернівецького обласного управління лісового господарства Роман Череватий. — Зараз виставили на продаж 37 тисяч кубів деревини, реалізували всього 3,5 тисячі. Що робити із зайвим ресурсом? Шукаємо споживачів на внутрішньому ринку, оскільки також зацікавлені у розвитку вітчизняної деревопереробної галузі Натомість іноземні підприємства готові платити за ці поки що зайві дрова і деревину малих діаметрів хорошу ціну.
А це забезпечить надходження валюти в країну, а нам — фінансовий ресурс для охорони і відновлення лісів.
Одначе лісівники марнувати незатребуваний деревопереробниками ліс на верхніх складах не збираються. Тому в Берегометському лісомисливському господарстві будуть змушені суттєво зменшити обсяги лісозаготівель, насамперед у всохлих ялинниках, звідки найбільше дров і тонкоміру. Проте це також погіршить екологічний стан лісів, призведе до поширення шкідників і деревних хвороб.
Урядовий кур`єр , 28 січня 2016 року № 17 (5637) 8 сторінка
Comments are closed.