20/01/2016
13Уважаемые коллеги. Очень хотелось бы знать Ваше мнение о проблемах реформирования. На днях, ко мне обратился известный журналист, который взялся исследовать отношение к рефомам путем сбора ответов предствавителей разных структур (Гослесагентство, наука, ВУЗы, международные проекты и т.д ) на одни и теже вопросы. Меня пригласили принять участие в обсуждении и я дал свои ответы. Не знаю когда и с какими сокращениями они появятся в печати и появятся ли вообще. Однако Ваше мнение мне очень интересно. Размещаю свои ответы с просьбой их прокомментировать, а лучше всего самостоятельно ответить на заданные вопросы. Добавляю от себя ещё один классический вопрос не попавший в список: Что делать? С уважением, М. Попков. /P.S. Те, кто испытывет трудности с регистрацией, могут выслать свои мысли на мою почту popkovm@ukr.net . Я их размещу – хотите анонимно, хотите с указанием Вашей фамилии…/
Какие проблемы лесного сектора призвана решить институциональная реформа лесной отрасли?
В ходе реформ должна быть кардинально усилена законодательно-административная ветвь лесной власти, объектом внимания которой должны стать все леса и проблемы сектора, а не только те из них, которые касаются лесов, находящихся под управлением Гослесагентства. Кроме того, предполагается кардинальное повышение эффективности и уровня ведения лесного хозяйства, прежде всего за счет укрупнения производственных единиц, выравнивания условий работы лесоводов в разных регионах, снижения административных затрат, повышения профессионального уровня и технологического обеспечения работников лесного хозяйства. Важной составляющей реформ, на наш взгляд, является совершенстование лесного законодательства.
Какое участие Вы принимали в подготовке и обсуждении реформы, как оцениваете уровень её подготовки?
Проект ФЛЕГ многое сделал для обоснования необходимости реформ и выбора альтернативных моделей реформирования. Всемирный Банк стал площадкой на которой регулярно проводятся круглые столы где обсуждались разные аспекты реформирования. К сожалению, ни мы, ни кто-либо иной не можем оценить тот вариант, который предлагается Гослесагентством. Он никогда и не где не публиковался и не был предметом открытого, профессионального обсуждения. Я считаю, что келейный стиль подготовки реформ, выбранный руководством Гослесагентства, подорвал доверие общества к самой идее реформирования. На недавней рабочей встрече в Минагрополитики руководство Гослесагентства обещало обнародовать информацию о реформе. После этого появиться возможность оценить выбранный вариант.
Как Вы относитесь к идее ликвидации лесхозов и созданию единого государственного предприятия? Считаете ли Вы её осуществимой, если да, то какого времени и ресурсов это потребует? Какие риски связаны с осуществлением подобной реформы?
Я считаю, что в Украине с учетом её неоднородности должны быть реализованы разные модели реформирования. В аграрных областях юга и востока, где приоритетом государства является агромелиорация и защитное лесоразведение, деятельность предприятий следует организовывать на публично-правовой основе с обязательной бюджетной поддержкой. В лесных областях, более эффективна частно-правовая форма управления имуществом, нацеленная на увеличение доходов. Она может быть реализована в различных формах.
Основные риски, связанные с созданием единого предприятия, – потеря управляемости и коллапс производства в период изменения организационной формы ведения хозяйства в государственных лесах, сбои хозяйственного механизма, предусматривающего содержание лесов «юга и востока» за счет доходов в целом значительно более депрессивных областей «севера и запада».
Выбор формы организации, это не вопрос дискуссий, это вопрос правового и экономического анализа. Пока результатов подобного анализа никто не видел, -делать выводы преждевременно.
Как, в отсутствии государственного финансирования, будут выживать смежные звенья отрасли: наука, селекция, охрана леса и все остальное, что финансируется с бюджета?
В 2016 году, помимо аппарата Гослесагентсва (отдельная статья), бюджетом финансируются бюджетные организации, – это заповедники и НПП (63,3 млн.грн) и отраслевая наука (отдельная статья). Собственно на лесное хозяйство, выделено мизирное финансирование: 1.7 млн.грн вместо 382,7 млн.грн в 2015 году. На мой взгляд, это совершенно антигосударственное решение ответственность за которое ложиться на Министерство аграрной политики. Де юре именно оно формирует лесную политику, направляет деятельность Гослесагентства и является распорядителем бюджетных средств. Правда вся эта деятельность выполняется под диктовку руководства Гослесагентства, которое сформировано из бывших специалистов аграрного сектора, выдвинутых в качестве «кризисных менеджеров» Министром агрополитики и пользующихся его безграничным доверием….
Можно считать, что цель достигнута –кризис лесной отрасли, причем самый тяжелый за годы независимости, успешно создан. Если ситуация не будет исправлена в кратчайшее время, то невосполнимые утраты понесет лесное хозяйство малолесных регионов, лесоустройство, предприятия, отвечающие за охрану и защиту леса на национальном уровне. За полгода, государство может понести потери, которые аукнутся пыльными бурями и саранчей, пожарами и массовым размножением вредителей, потерей контроля за лесопользованием и нелегальными рубками. На восстановление утраченного уйдут десятилетия.
Кому достанутся цеха лесхозов по переработке вторичных лесных ресурсов? Когда они пойдут под приватизацию?
Действующая концепция развития лесного хозяйства (2006) считает заготовку леса и продажу древесины конечным этапом цикла лесохозяйственного производства. В этой связи проводилась политика постепенной приватизации цехов. В этом году ситуация изменилась. Причина – запрет экспорта круглого леса, предопределивший огромные экономические потери государственных лесных предприятий. В поисках выхода многие из них вновь начали инвестировать в приобретение лесопильного и сушильного оборудования, чтобы наращивать экспорт пиломатериалов. Сейчас цеха перерабатывают в год около 1.5 млн. кубометров деловой древесины, получая её по себестоимости заготовки. Это не нравится частному бизнесу, который требует, чтобы все деревообрабатывающие производства находились в равных условиях. Официальная позиция Гослесагентства или Минагрополитики по этому поводу пока не озвучена, поэтому обсуждать вопросы приватизации цехов преждевременно. Подавляющее большинство лесных компаний европейских стран не занимаются лесопилением и избавляются от него, если оно досталось в наследство от «советской» системы «комплексного» ведения лесного хозяйства. Однако есть исключения.
Оцените деятельности Правительства по подготовке реформы в лесном хозяйстве. Дайте прогноз развития лесного сектора на ближайший год.
Оценка – «плохо». Основных причин три:
1. Не выполнение Правительством собственного требования обеспечения публичности и прозрачности при подготовке реформ;
2. Не обоснованное прекращение бюджетной поддержки государственных предприятий, лишенных возможности самофинансирования;
3. Продолжение разрушительных традиций «политических кадровых назначений» на руководящие должности в структурах, управление которыми требует технических знаний и опыта.
Прогнозы в этой ситуации дело неблагодарное. Я надеюсь, что в правительстве и парламенте найдутся трезвомыслящие люди, которые во-первых, в срочном порядке внесут изменения в бюджет, а во вторых, откажутся от проведения «реформ ради реформ». Лучше сделать паузу, для профессионального обсуждения и тщательной подготовки реформ, чем повторить ошибку российского правительства Греффа, которое под реформаторскими лозунгами, за несколько месяцев разрушило экономические основы хозяйственной деятельности лесхозов и на десятилетия затормозило развитие лесного сектора РФ.
13 коментарів
Popovich_Pavel
Какие проблемы лесного сектора призвана решить институциональная реформа лесной отрасли?
Головна проблема лісового господарства України це «деревинноресурсна», коли головним продуктом і товаром вважається деревина у вигляді колоди великого діаметра. Це тягне за собою продержавну спрямованість лісової політики «Бо грубий (товстий) ліс росте довго і лише держава здатна забезпечити такий виробничий цикл і т д). Це вже в минулому. Зараз, в перехідний період, основним продуктом з деревини має бути паливна деревина, від дрів до пелетів. Основний перспективний продукт українського лісу це середовищерегулюючі і захисні функції, головне завдання перетворити продукт в товар і навчитися його продавати. Трансформація має відбуватися поступово. Необхідно створювати нові підприємства приватної власності, куди має поступово перетікати персонал, який не знайшов себе на державних підприємствах. Також необхідні нові підприємства з виробництва того, що зараз називається «побічними користуваннями», хоча вони мають ставати основними, а деревостан, який «бережеться» під вирощування колоди має бути засобом забезпечення виробництва грибів,і ягід та іншого. Параметри деревостану (повнота, зімкнутість, форми крон тощо) мають модифікуватися в широких потрібних межах. Мізки лісівників України «засмічені» деревиною, і це треба поступово міняти, не треба «переробляти старі «лісосвітоглядні» погляди в свідомості, треба на новому місці будувати нове, агітуючи прикладом, але забезпечивши невтручання людей з «лісоархаїчним» мисленням у діяльність нових лісових структур. Захист від невтручання необхідно забезпечити на всіх рівнях: бізнесовому, державно-управлінському, інформаційно-медійному, науково-освітньому. Серед науковців чи не найбільше ретроградів і лісоідейних плутаників.
Какое участие Вы принимали в подготовке и обсуждении реформы, как оцениваете уровень её подготовки?
Намагався донести до окремих представників лісової влади свої погляди. На публічні заходи мене не запрошують з часів Сивця, бояться питань про приватне лісорозведення, це шпилька всім «горе реформаторам».
Как Вы относитесь к идее ликвидации лесхозов и созданию единого государственного предприятия? Считаете ли Вы её осуществимой, если да, то какого времени и ресурсов это потребует? Какие риски связаны с осуществлением подобной реформы?
Якщо зводити ліквідацію лісгоспів до створення єдиної компанії то це не має смислу. «А вы, друзья, как ни садитесь, все в музыканты не годитесь.» Не має смислу об’єднання, роз’єднання, якщо не відомо, як продати лісозахисні властивості лісів в Степу України.
Как, в отсутствии государственного финансирования, будут выживать смежные звенья отрасли: наука, селекция, охрана леса и все остальное, что финансируется с бюджета?
Швидше за все, необхідно відпустити у вільне плавання ці ланки. ПІРНУТЬ УСІ, ВИПІРНУТЬ ОДИНИЦІ.
Кому достанутся цеха лесхозов по переработке вторичных лесных ресурсов? Когда они пойдут под приватизацию?
На мій погляд проблема дрібна, яка різниця. Головне, щоб нові власники були "без деревини в голові". І щоб контролюючі органи також не заважали виробництву. А то "лісоідейний" світогляд наших лісівників накладає страшні шори на розвиток бізнесу. Наприклад гриб трюфель найкраще росте в молодняках і середньовікових насадження дуба на не дуже родючих грунтах при низькій повноті. деревостану 0,4-0,3. Але дозволити знизити до такої повноти з 0,8-0,7 в насадженнях на змитих грунтах на схилах балок і ярів десь в Черкаській області це вище "можливостей організму" наших лісових чиновників. Не дадуть цього зробити. Тому в держлісгоспах необхідно законсервувати ситуацію а створювати нові ліси і нові підприємства на новому місці. Часу правда малувато.
Оцените деятельности Правительства по подготовке реформы в лесном хозяйстве. Дайте прогноз развития лесного сектора на ближайший год.
Та ніякої діяльності немає. Революційні реформи це сльози кров і піт. Зараз період сліз. «Кров» а можливо і кров попереду. Потім буде довгий період важкої роботи – поту.
aquast
Добрый день уважаемые участники подскажите как тут отправить личное сообщение немогу понять?
Branch
Тут Ви можете лише залишати коментарі до статті. Якщо бажаєте з кимось приватно поспілкуватися – пишіть з ким, залишайте свою електронну пошту.
Bober_les
http://censor.net.ua/resonance/370324/peredel_lesa_ili_novye_pravila_byt_li_reforme_lesnogo_hozyayistva_ukrainy
Слава про галузь шириться країною.
Branch
Здавалось би шість простих запитань, але знайти прості відповіді на них дуже не просто. Ще важче це зробити в колективі, бо в кожного своя думка. Тільки спілкуючись можна знайти компроміс, чого всім нам бажаю. Асоціація “Чернігівлісдеревпром” приєдналась до опитування. Пропонуємо своє спільне бачення.
Какие проблемы лесного сектора призвана решить институциональная реформа лесной отрасли?
В Україні фактично відсутній центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства, який регулює державну лісову політику, надає методичну допомогу та здійснює контроль за всіма без виключення лісокористувачами. Відсутній державний інститут, який балансує екологічні, економічні та соціальні інтереси суспільства по відношенню до лісу та лісових ресурсів, які постійно змінюються. Натомість у нас є Держлісагентство, яке виступає не як державний регулятор, а як монопольний гравець на ринку деревини, у якого регулятивні функції відійшли на задній план. За останній рік не розроблено та не затверджено жодного суттєвого регуляторного акту, який би сприяв розв'язанню проблем у лісовому господарстві.
Тому цілком логічним висновком є передати функцію управління держлісгоспами іншому відомству. ДАЛРУ повинно займатись питаннями формування лісової політики та контролю її виконання. Дуже слушним буде створення інспекції рослинного та тваринного світу, головним завданням якої, на противагу “лісовому патрулю”, буде методичний, практичний супровід лісокористувачів, моніторинг лісового господарства, мисливства та контроль за виконанням вимог законодавства. Крім того, ДАЛРУ повинно мати можливість ініціювати та фінансувати конкретні лісогосподарські програми користувачів всіх форм власності. З такими повноваженнями Держлісагентство ефективніше діятиме у складі Міністерства екології та природних ресурсів.
Вже давно назріло питання розмежування функцій по проектуванню лісогосподарських заходів, їх виконанню (відводу лісосік, заготівлі та реалізації деревини тощо). Це шлях до усунення корупційних ризиків, зміцнення екологічних властивостей, розвиток економіки.
Кінцевою стадією лісового господарства повинна стати заготівля деревини.
Какое участие Вы принимали в подготовке и обсуждении реформы, как оцениваете уровень её подготовки?
Ми надсилали пропозиції до робочих груп по реформуванню лісового господарства, приймали участь в роботі групи по реформуванню ринку деревини. Фактично ми серед тих “67 фахівців”, іменами яких прикривали неподобство, презентоване Мінагрополітики як реформа лісового господарства. Тому наша Асоціація неодноразово зверталась до всіх органів влади різних рівнів з вимогою не допустити розвалу галузі.
Как Вы относитесь к идее ликвидации лесхозов и созданию единого государственного предприятия? Считаете ли Вы её осуществимой, если да, то какого времени и ресурсов это потребует? Какие риски связаны с осуществлением подобной реформы?
Ми категорично проти такої ідеї. Це здійснений, зручний для агентства спосіб реформування. Достатньо лише надрукувати наказ ДАЛРУ та отримати дозвіл Антимонопольного комітету. Самий простий шлях накласти руку на ресурс і всі грошові потоки. І самий простий шлях загубити лісову галузь, оскільки ризиків такого кроку ніхто не враховує. Достатньо зауважити, що в Україні немає прикладів успішного існування таких супер-монополістів, а життєвий цикл їх відомий: об'єднання — ручне управління — банкрутство — приватизація.
Ризиків більш ніж достатньо. Вбивається навіть та мінімальна конкуренція між лісгоспами, яка існувала до цього. Не ліквідується нерівність між Степом, Поліссям та Карпатами, а лише штучно маскується. Через постійну “зрівнялівку” стимул працювати на прибуток в Лісостепу, а потім в ресурсних областях втратиться. Керівник галузі постійно твердить про значні суми вільних коштів на рахунках лісгоспів, але за досить короткий проміжок часу ці кошти закінчаться — і що тоді?
Така реформа найменше враховує інтереси дрібного та середнього бізнесу, без якого немає регіонального розвитку. Цей бізнес вирішує на стільки економічні, скільки соціальні питання, особливо для депресивних регіонів.
Оптимальним є створення холдингів — об'єднань самостійних підприємств. До того ж управління державною власністю через створення холдингів передбачено програмою діяльності уряду. В умовах децентралізації дуже важливо об'єднання проводити за регіональним принципом. Він надзвичайно важливий для розвитку малого бізнесу та зміцнення середнього класу, на якому тримаються економіки провідних країн світу.
Слід також враховувати призначення лісів: захисні, заповідні, експлуатаційні. Від цього залежать методи управління та фінансування. Досвід інших країн свідчить, що об'єднання дотаційних та прибуткових підприємств не доцільне — конфлікти на ґрунті справедливості перерозподілу коштів залишаються та заважають розвитку об'єднань. Тому ефективніше створювати з таких підприємств окремі об'єднання, зберігши бюджетне фінансування у традиційно дотаційних підприємствах.
Как, в отсутствии государственного финансирования, будут выживать смежные звенья отрасли: наука, селекция, охрана леса и все остальное, что финансируется с бюджета?
Бюджетне фінансування цих галузей повинно залишитися. Але потрібно переглянути критерії та джерела фінансування.
У зміні підходу до виконання проектно-вишукувальних робіт, розробки нормативних актів криється великий потенціал у зближенні науки і практики, розвитку та фінансування проектних, науково-дослідних, навчальних закладів.
Лісгоспи виконують більше двох десятків виробничих операцій. По кожній потрібно зробити висновок: виконувати самому чи передавати для виконання іншим суб'єктам господарювання. Це великий обсяг роботи, за виконання якої на конкурентних засадах можуть отримувати кошти наукові установи, профільні інститути, приватний бізнес.
Інший приклад: гасіння пожеж. Це функція лісокористувачів чи обов'язок МНС? Чи є сенс державі розпорошувати кошти на утримання окремо МНС та лісової пожежної охорони, особливо на півдні України? Чи краще сконцентруватися на фінансуванні однієї служби?
Це питання ефективності державної політики.
Кому достанутся цеха лесхозов по переработке вторичных лесных ресурсов? Когда они пойдут под приватизацию?
Цехи повинні знайти ефективного власника. Різниця між собівартістю та ринковою вартістю деревини, яка використавується лісгоспами на власну переробку, становить в-середньому не менше 300грн.. У 2015 році підприємствами ДАЛРУ орієнтовно перероблено 1,2 млн. куб. м. деревини, тобто вони субсидували власні цехи на суму, порівняну з річним обсягом державного фінансування лісогосподарських робіт. Цехів, які ефективно переробляють власну деревину та виробляють продукцію з великою доданою вартістю — одиниці. Чи буде деревообробка в лісгоспах прибуткова за умови придбання деревини за ринковими цінами?
Лісгоспи відривали кошти від лісового господарства на розвиток деревообробки, тому у разі приватизації вони повинні отримати свою частку від реалізації цехів. В іншому випадку інвестор отримає лише стіни та металобрухт.
Наразі керівництво лісової галузі та більшість фахівців визнають, що деревообробка неефективна, проте дуже важлива в соціальному плані. Тому питання приватизації актуальне, але для його вирішення знадобиться не один рік.
Оцените деятельности Правительства по подготовке реформы в лесном хозяйстве. Дайте прогноз развития лесного сектора на ближайший год.
За останній рік не було прийнято жодного суттєвого нормативно-правового акту у сфері лісового господарства. Тому виникає сумнів у здатності уряду професійно підготувати та адекватно здійснити реформу лісової галузі.
Але мости вже горять: фінансування лише на 1 квартал, рентна плата зросла на 40 %, відрахування від чистого прибутку суттєво збільшено. Південні лісгоспи готові до страйків.
В таких умовах оптимальний вихід — не втручатися в роботу лісгоспів до приходу професійної команди та внести зміни в бюджет для фінансування півдня і сходу.
canada
Першочергові завдання галузі.
1. Усунути від керівництва лісом потенційних злочинців, що на Шота Руставелі і в МінАПК. Вони надто небезпечні. Проти бандитів можна вибудувати систему захисту, а проти неадекватних людей з вовчим нутром цього зробити не можна. Їхні дії непередбачені.
2. Переглянути Лісовий кодекс і основні нормативно-правові акти лісового господарства, внести суттєві поправки, які ліквідують хаос в лісовому господарстві, зазіхання на приватизацію, лісову землю. Обов’язково внести туди ремарку про категоричний не допуск в галузь агрономів і юристів типу Христини. Категорично заборонити в лісі на якийсь час «державно-приватне партнерство», яке тенетами обплутало державну власність (приклади: Волинь, Кіровоград і скрізь, скрізь, скрізь…). Розробляти і коректувати нове лісове законодавство з поправками через ВР України повинні кваліфіковані спеціалісти галузі рівня Самоплавського, Червоного, Лакиди, Кореця, Кривовязого (їх є багато) з обов’язковим залученням ефективного всенародного обговорення нових проектів і змін. На це піде 4-5 років.
3. Розробити і затвердити довгострокову програму (15- 20 років) розвитку лісового господарства, яка буде пов’язана зі зниженням рівня соціального неблагополуччя в лісовому секторі. Підпільні пилорами, крадіжка кожного третього четвертого дерева – це бідність населення.
4. Врахувати, що жодна з цих мір у відриві від інших не може спрацювати. Усе повинне виконуватись в комплексі, одночасно. Держава повинна врахувати, що працівники галузі втомились від хаосу і «реформ» Павленка-Ковальчука. А початі вони Сівцем. Продовження цих знущань може залишити галузь без останніх спеціалістів. Права і часу на помилки реформаторів немає. Усе вичерпано.
admin
Очень многие лесники в Украине знают и любят автора этих слов. Он и мой ДРУГ и он просил не публиковать этот текст. Я впервые не выполню его просьбы. Читайте…Думайте… М.П.
Хай винесене в заголовок буде моєю особистою думкою. Проте спробую її обґрунтувати. Насамперед, чи варто обговорювати реформу галузі запропоновану керівництвом агентства, яку з реформуванням зв’язує тільки назва, бо зміст її спрямований на руйнування, а не на оздоровлення «хворої» системи ведення лісового господарства країни.
Мені здається, що сьогодні не стільки треба говорити з Владою про суть і зміст реформування (бо ця розмова нагадує спілкування здорового з глухонімим, коли перший каже про одне, а другий його не чує і робить зовсім інше), як розібратися про яку реформу йдеться: «правильну» – на користь Лісу і на благо країни, чи про «неправильну» або хибну – яка, навпаки, їм на шкоду.
На питання, кому треба «неправильна» реформа, запропонована нинішнім керівництвом ДАЛР України відповідь риторична. Її знають і ті, що працюють в галузі, і ті, що співпрацюють з нею, і ті, що не пов’язанні з нею. Бо всі розуміють, що таким змінам (псевдореформам) в різних галузях країни притаманні дуже подібні деструктивні процеси, які хоча і мають певні галузеві особливості, але незалежно від них раніше або пізніше закінчуються одним і тим же: втратами для країни та народу.
Ціль правильної реформи проста і зрозуміла не тільки лісівникам (про це їм треба пам’ятати) – примноження лісових багатств країни та підвищення комплексної ефективності ведення лісового господарства з метою зміцнення держави, оздоровлення довкілля та покращення добробуту громадян країни… Без зміни діючої системи цього зробити не вдасться. Алгоритмів, прикладів і рецептів реформування достатньо. Питання в іншому, чому вони не працюють у нас?
Для цього важливо дати відповідь на такі питання: чи потрібна і якщо так, то кому потрібна нині в країні правильна реформа лісової галузі, оскільки саме від цього і залежить можливість її запровадження та кінцевий результат від її реалізації. Найбільш парадоксально те, що здається вона не потрібна не тільки Голові агентства та його «команді», а і лісівникам (буду радий помилитися). Висновок такий тому, що Лісівники мовчать, споглядаючи на спробу запровадження для реформування галузі хибної реформи, а є і такі, що підтримують її !!! Підтримують, бо у лісовому царстві все прекрасно… тиша, як на цвинтарі і тільки… якісь ненормальні ніяк не заспокояться, обговорюють, ганять, все їм щось не так…Чи значить це, що галузь не потребує правильної реформи? … Аж ніяк. Швидше навпаки.
Якщо серйозно, то стосовно відповіді на питання «чи потрібна?» – з одного боку можна стверджувати, що правильна реформа вкрай необхідна лісовій галузі, українцям, які живуть як в лісистих, так і безлісних регіонах, загалом країні, яку ми розбудовуємо і яка йде в Європу. З іншого боку, нема ознак і підстав вважати, що вона потрібна нинішньому уряду, черговому очільнику не від лісу і верхівці лісової галузі (принаймні про це свідчать кроки, в тому числі і останні, які здійсненні ними. Взяти хоча би оприлюднену стратегію реформування і прийнятий бюджет). А без політичної волі «верхів», взагалі важко очікувати на результативність будь-яких реформ в країні: правильних чи неправильних.
Не секрет, що значною мірою, яким буде реформування лісової галузі правильним або неправильним, залежить не тільки від політичної волі «верхів», а і від справжніх Лісівників, вірніше від їх частки на різних галузевих рівнях, оскільки саме їх критична маса визначає, яка реформа потрібна і як її можна здійснити. Тому, мабуть не менше інших, мене хвилює відповідь на питання: до якого рівня галузевого керівництва правильна реформа є непотрібною? Непотрібність її обмежується рівнем столичним, обласним, підприємським або ще нижчим? Мабуть нема потреби доводити, що очільниками галузі останніх 10 років досягнуто «надзвичайних успіхів» у зменшенні кількості справжніх Лісівників серед керівників, особливо на верхніх шабелях. Цьому сприяють і порядки та більшість «новацій», що насаджаються далекими від лісу керівниками галузі. Особлива роль у цьому належить і «конкурсній системі» призначення начальників та директорів, яка «милозвучно оспівана» але здійснюється за принципами від’ємної селекції (вона, передусім, тим і страшна, що спрямована на витіснення правильного Лісівника з лісу).
До чого це все я веду. До висновку: Які би правильні інстутиційні реформи лісоуправління, організаційні та лісівничі заходи ми би не виписали, не обговорили, не затвердили – без політичної волі «верхів», без бажання керівництва галузі – про успішність правильної реформи не може бути і мови. Натомість, на превеликий жаль, нині в країні та галузі кращі і сприятливіші передумови для неправильної реформи: є політична воля і зацікавленість найвищих владних структур в її проведенні; є послушне і зацікавлене керівництво галузі, якому необхідно реалізувати вказівки своїх партійних роботодавців; є мовчазне споглядання з позиції «моя хата з краю …» на те, що відбувається в Лісі лісівників на місцях. І це при тому, що в галузі на всіх рівнях працює багато досвідчених і самодостатніх лісівників, які краще за інших знають, що нинішня реформа «рубає гілки, на яких вони сидять», «гілки» на яких тримаються вікові традиції українського лісівництва і поки ще залишається «на плаву» лісова галузь. Виникає питання до них, начальників облуправлінь, директорів (більшість їх призначав не нинішній Голова і не попередній), що заважає їм, достойникам, які пережили і добрі, і погані часи в галузі, об’єднатися, зайняти державницьку позицію та захистити галузь і український ліс? На це питання повинні дати відповідь й інші працівники галузі, які добре розуміють, що майбутнє України, без перебільшення, прямо залежить від того, яким буде наш Ліс і відношення до нього лісівників, держави та громадян країни. Дати відповідь треба всім нам і пам’ятати: «Не так важливо високу посаду обійняти, не важливо довго її обіймати, більш важливо чесно працювати».
Щодо реформи, то набутий досвід переконливо свідчить, що писання листів лісівниками, деревообробниками та екологами у різні інстанції, чисельні обговорення, рішення круглих столів, слушні рекомендації з реформування лісової галузі опрацьовані під егідою проектів світового банку та інших вітчизняних і міжнародних інституцій малоефективні. «Караван» як йшов, так і йде, а сонце як вставало, так і встає.
Вихід один. Не сидіти і чекати, коли прийде «чужий дядько» і наведе порядок в галузі, зробить її правильною і такою, яка необхідна Україні та її народу. Всім очевидно, що краще щоб такий порядок у нашому Лісі навів український Лісівник (по аналогії з відомим анекдотом, за яким у часи війни лісник аби не нищили ліс вигнав з нього і фашистів, і партизан). Тому нині Лісівникам, передусім, треба шукати ефективні шляхи та важелі, які допоможуть сформувати політичну волю «верхів» щодо актуальності проведення правильної реформи лісової галузі, єдиної та об’єктивно необхідної для Лісу і країни; які не допустять знищення Лісівника на всіх рівнях, а, навпаки, відновлять його роль та значення; які активізують «низи» і повернуть їм віру в те, що і від них теж залежить, якою буде лісова галузь та їх місце в ній – рабське або гідне важливості їх щоденної праці.
лізованих країн світу переконливо свідчить, що одним з найбільш дієвих шляхів є забезпечення постійної та системної підконтрольності незалежній фаховій громадськості та громадам на місцях тих рішень, проектів, стратегій і змін, що стосується Лісу, галузі та ведення лісового господарства.
Нині лісівникам мабуть як ніколи треба думати, говорити і писати про цілі і пріоритети реформування лісової галузі, бо це вкрай важливо. Але не менш важливо усім лісівникам об’єднатися і діяти. Діяти сьогодні, бо завтра може бути пізно … з лісом станеться як з газом або іншим природним ресурсом. Діяти системно, не забуваючи контролювати хід досягнення поставлених цілей реформування лісової галузі, бо обговорити, окреслити їх і затвердити на папері ще не означає їх досягнути…
admin
Как я понял уважаемый Анатолий так и не смог зарегистроваться, поэтому я получил его текст по почте. Обещаю при первой возможности займусь сайтом: он устарел и должен быть лучше… проще… Возможно обращусь к Вам за материальной помсощью. Стыдно, но сам не справлюсь… с тем, что давно задумал… Пока читайте то, что думают Ваши друзья и коллеги…
Реформа галузі.Питання та відповіді.
Шановні колеги.
Дуже важко обговорювати будь яке питання коли не маєш першоджерел. Починаючи від №4-2015 «Лісового і мисливського журналу» який повідомив, що за даними прес-служби Держлісагентства в галузі розроблено Концепцію реформування лісового і мисливського господарства України, яка пройшла громадське обговорення, та розглянута в рамках проекту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні та виступу Голови Держлісагентства О.П.Ковальчука на колегії Мінагрополітики 19.10.2015р. про успішну розробку напрямків реформи галузі, появилось багато виступів, публікацій, дискусій, круглих столів і засідань різних комісій. Було признано, що Держлісагентсво поспішило з висновками і подало недостовірну інформацію про Концепцію реформування. На круглому столі 03.11.2015р. перший заступник міністра Міанагрополітики Я.Краснопольський заявив, що міністерство дає рестарт реформам в лісовій галузі, тобто питання реформування починаються з чистого листа. Знову дискусії, круглі столи, комісії. Поступило надзвичайно багато слушних і цікавих пропозицій. 26.11.2015р. з’явились узагальнені пропозиції Робочої групи з реформування лісової галузі, але повного письмового тексту проекту нової Концепції реформування лісового господарства України так і не появилось до цього часу. Знову все на словах. Але «концепція від О.Ковальчука» діє.
Галузь вже майже не має бюджетного фінансування, фахових кадрів, реформ.
Але по суті статті і поставлених питань хочу висловити своє бачення.
Які проблеми лісового сектору повинна вирішувати інституційна реформа лісової галузі?
Перш за все вважаю- необхідно законодавчо забезпечити діяльность лісової галузі. Чітко визначити приорітети, місце в господарському комплексі України, фінансування лісогосподарських заходів (або вірніше послуг, що надаються), повноважень як Держсісагентству так і структурам на місцях, правового захисту державної лісової охорони і соціального захисту працюючих. Потрібно визначитись наскільки потрібні ліси державі. На часі законодавчо затвердити статус ЛІСУ , як багатофункціональної екологічної системи. Лісу, який стоїть на захисті здоров’я людей, грунтів, водних ресурсів, лісових звірів і птахів.
Згоден, що ефективність і рівень ведення лісового господарства повинна бути значно вищою. На жаль, на сьогодні, занепала переробка деревини, практично не ведеться побічне користування, заготівля живиці, смол, лікарських рослин. Якщо ми говоримо про виживання, то ми повинні думати як це зробити, яким чином і за рахунок чого. Ось тут і повинен проявити себе професіоналізм і кадровий потенціал галузі.
Яку участь Ви приймали в підготовці і обговоренні реформ, як оцінюєте рівень її підготовки?
Я особисто не приймав участь у підготовці реформи, а от в обговоренні участь приймав на зустрічі з головою Держлісагентства О.Ковальчуком та в пресі. На жаль на зустрічі з О.Ковальчуком 30.10.215р. профспілковий актив працівників лісового господарства не отримав ні тексту Концепції ні економічних розрахунків її доцільності. Все на словах і досить не професійно.
Оцінювати рівень підготовки реформи не можу, так як вона існує лише на словах без конкретики і будь яких розрахунків.
Як Ви відноситесь до ідеї ліквідації лісгоспів і створенню единого державного підприємства? Чи вважаєте Ви її реальною, якщо так, то з якого часу і скільки ресурсів для цього потрібно? Які ризики пов’язані з проведенням подібної реформи?
Негативно. В умовах цьогодення, коли в державі проводиться децентралізація, як ресурсів так і владних повноважень-це протизаконно. Будь яка централізація коштів і ресурсів-це прямий шлях до корупції.
Вважаю дану ідею нереальною, надуманою та корупційною. Тим більше що не існує будь яких економічних розрахунків.
Ризики досить великі:
1.Значні затрати по ліквідації підприємств і створенню нових структур.
2.Втрата керування структурними підрозділами.
3.Втрата оперативності в прийнятті рішень.
4.Фінансова бюрократія.
5.Значне зниження мотивації і ефективності виробництва.
6.Масові звільнення працівників.
7.Зниження надходжень до місцевих бюджетів.
Як, за відсутності державного фінансування, будуть виживати: наука, селекція, охорона лісу і все інше, що фінансується з бюджету?
Боюсь, що ці структури не виживуть. Вже в році цьому їх очікують дуже великі фінансові проблеми. Грошей нема і не буде. І це все завдяки голові Держлісагентства О.Ковальчуку, який не однократно заявляв, що що галузь обійдеться без бюджетного фінансування. Ми били в дзвони, говорили, що буде біда. Але більшість, як завжди, промовчала. От і маємо те що маємо.
Кому будуть належати цехи лісгоспів по переробці вторинних лісових ресурсів? Коли вони підуть під приватизацію?
Лісгоспи та їх майнові комплекси не підлягають приватизації (Закон України №847 від 07.07.1999р.) і повинні належати тільки лісгоспам.
Вважаю, що дані цехи повинні розвиватися. Це дасть додаткові кошти для підприємств і створить нові робочі місця.
Оцініть діяльність Уряду по підготовці реформи в лісовому господарстві. Дайте прогноз розвитку лісового сектору на найближчий рік.
Оцінка-«незадовільна». Причини:
1.Грубе порушеня діючого законодавства, а саме-ігнорування «Концепції реформування та розвитку лісового господарства України» яка затверджена КМУ за № 208-р від 18.04.2006р. і яка передбачає за кошти державного бюджету забезпечити розширене відтворення лісів, охорону і захист лісів від пожеж, хвороб та шкідників, лісовпорядкування, ведення мисливського господарства,розвиток лісової науки і освіти.
2.Непрофесійний підхід до реформування.
3.Кадрова політика. Квотний принцип призначення керівництва галузі та залучення пепрофесіоналів до управління підприємствами.
4.Відсутність публічного обговорення та неврахування думки громадськості.
Дати прогноз. Я не екстрасенс. Але найближчим часом галузь чекають нелегкі часи.
Що робити?
1.Не опускати руки.
2.Боротися. Якщо Вам болить за ЛІС.
3.Змінити кадрову політику в лісовій галузі. Керувати галуззю повинні тільки професіонали.
4.Домагатися створення единої державної Лісової політики.
5.ЛІС основна складова екологічної системи нашої держави і повинен мати відповідний законодавчий статус, захист та бюджетне фінансування.
6.Ініціювати зміни до Податкового Кодексу України в частині використання лісового доходу та податку на землю.
7.Розглянути можливість створення стабілізаційного лісового фонду.
А.Рожненко
ozhyna
Какие проблемы лесного сектора призвана решить институциональная реформа лесной отрасли?
Максимальна ефективність лісової галузі для держави із використанням усіх функцій лісу та без шкоди для нього, вдосконалення принципів оподаткування і фінансування галузі, підвищення престижності лісових професій, забезпечення прозорості реалізації лісових ресурсів і послуг.
Какое участие Вы принимали в подготовке и обсуждении реформы, как оцениваете уровень её подготовки?
Брала участь в роботі проекту ФЛЕГ, була присутня на засіданнях групи ФАО. З якої стелі з’явилася реформа Держлісагентства мені невідомо. Але судячи з потужної інформаційної атаки «караван продовжує рухатися до прірви».
Как Вы относитесь к идее ликвидации лесхозов и созданию единого государственного предприятия? Считаете ли Вы её осуществимой, если да, то какого времени и ресурсов это потребует? Какие риски связаны с осуществлением подобной реформы?
Однозначно негативно, але хто прислухатиметься до моєї думки, як і до ваших, шановні колеги (маю право на таке звернення з понад 20-річним стажем роботи в галузі)!?
Якщо залишаться при владі наші реформатори на чолі з головним (якого просять бігти, а йому байдуже), то все можливо і дуже швидко, оскільки мета їхнього «реформування» полягає зовсім не у покращенні становища галузі та її працівників.
У підсумку – розвал і приватизація щонайменше активів держлісгоспів, а ймовірно надалі і самих «ресурсів» (але тільки у ресурсних регіонах).
Как, в отсутствии государственного финансирования, будут выживать смежные звенья отрасли: наука, селекция, охрана леса и все остальное, что финансируется с бюджета?
Цих суміжних ланок жаль найбільше, бо вони постраждають в першу чергу, але знову ж таки це нікого не цікавитиме.
Кому достанутся цеха лесхозов по переработке вторичных лесных ресурсов? Когда они пойдут под приватизацию?
Цехи отримають потрібні люди за помірними цінами, відразу після «реформування».
Оцените деятельности Правительства по подготовке реформы в лесном хозяйстве. Дайте прогноз развития лесного сектора на ближайший год.
Оцінка ідентична рейтингу довіри до прем’єра. Прогноз невтішний, перші наслідки відчуються вже весною під час лісокультурної кампанії, особливо у не ресурсних лісгоспах.
lisnuk
Я вважаю об"єднувати усі лісгоспи в один колгосп є не припустимим. Об"єднайте половину гірших лісгоспів ресурсних областей і проводьте над ними які хоч реформи, доводячи єфективність своїх реформ. Нехай вони стануть хоча б на рівень із кращими лісгоспами завдяки реформи і тоді можна робити аналіз. Якщо хтось працює і так добре, чесно і ефективно веде господарство, піклується про про свій колектив, оновлюється матеріально-технічна база. Для чого ставити палки таким підприємствам???
admin
Ниже размещаю текст ответов на вопросы, полученный по почте. Его автор, – мой давний друг по жизни и по работе – Николай Савущик.
Какие проблемы лесного сектора призвана решить институциональная реформа лесной отрасли?
Реформа должна способствовать более эффективному управлению лесами, рациональному их использованию, созданию благоприятного бизнес-климата при продаже древесины и реализации полезностей лесов, обеспечению достойных социальных условий для работников отрасли.
Какое участие Вы принимали в подготовке и обсуждении реформы, как оцениваете уровень её подготовки?
В предлагаемом Гослесагенством варианте никакого участия не принимал. Оценить его достаточно не возможно, так как он не предложен для публичного обсуждения. В качестве реформы предложены только отдельные намерения, и в первую очередь создание единой лесной компании, без соответствующих экономико-правовых обоснований.
Принимал участие в работе над подходами к реформированию в проекте ФЛЕГ.
Как Вы относитесь к идее ликвидации лесхозов и созданию единого государственного предприятия? Считаете ли Вы её осуществимой, если да, то какого времени и ресурсов это потребует? Какие риски связаны с осуществлением подобной реформы?
Выбор формы хозяйствования в лесах должен исходить из целого ряда правовых и экономических обоснований. Идея создания единой компании таковых не имеет. Исходя из существующего в Украине законодательства ее создание не возможно без розвала лесного хозяйства.
Относительно времени и ресурсов на создание компании судить сложно, ведь подобной практики в истории Украины нет. Заимствовать зарубежный опыт весьма сложно, особенно если учесть специфические регинальные условия ведения лесного хозяйства в Украине, которых не имеет ни одна из стран Европы.
В целом никто из инициаторов такой кардинальной реформы не доказал, что сложившаяся на протяжении более полувека система организации ведения лесного хозяйства является неэффективной. Да, существующая система требует усовершенствования, но не кардинальной ликвидации, особенно без проведения предварительных испытаний каких-либо нововведений.
Как, в отсутствии государственного финансирования, будут выживать смежные звенья отрасли: наука, селекция, охрана леса и все остальное, что финансируется с бюджета?
На фоне постоянного уменьшения финансирования они не работают на должном уровне ряд последних лет, а его отсутствие приведет к их полной потере. Как показывает опыт соседних стран, для восстановления функции поддержки в лесном деле нужны годы и значительные финансовые затраты. А многие направления будут похоронены безвозвратно.
Кому достанутся цеха лесхозов по переработке вторичных лесных ресурсов? Когда они пойдут под приватизацию?
Можно с уверенностью сказать, что государству они не достанутся однозначно.
Оцените деятельности Правительства по подготовке реформы в лесном хозяйстве. Дайте прогноз развития лесного сектора на ближайший год.
Подготовка реформы превратилась в создание кризиса в лесной отрасли. Если в ближайшие месяц-два ситуация не изменится, то лесное хозяйство повторит печальный опыт развала сельского хозяйства.
Инженер лесного хозяйства Н.П.Савущик
canada
Михайле Юрійович, ви розірвали два класичні запитання: "Что дєлать?" і "Кто віноват?" Чернишевського и Герцена. Нехай у другому запитанні відвідувачі порталу назвуть героїв поіменно: агрономів, зоотехніків і економістів "класичної української економіки". Нехай люди зрозуміють, що нас (по Гоголю) справді загублять не тільки дУрні і дороги, а й лжереформатори українського лісу.
admin
Когда-то в разгар кризиса середины -конца 90-х годов в ходе обсуждения, создавшего положения Валерий Иванович, прервал меня вопросом – "Кто виноват"? Назови три фамилии… Мой ответ был: Кучма, Самоплавский и Попков.
Не трудно понять, как бы я ответил сегодня…
Comments are closed.