І ЗАШУМЛЯТЬ ДІБРОВИ НА ПАПЕРІ, або великий подвиг  чи блюзнірська піар акція?

Мы размещаем все работы присланные для сайта без цензуры, но… Я должен поправить Михаила Ивановича и в его лице многих. Никто из руководителей отрасли и официальной лесной науки ничего не размещал на сайте “Открытый лес” за все 22 года его фактического существования (под разными названиями), воспринимая его авторов как врагов СИСТЕМЫ и предпочитая не замечать и ставить палки в колеса… С их позиции это абсолютно правильно и мы не обижаемся. Жаль только потерянного для страны и отрасли времени. М.П.

18.10.2923 року на сайті ДП «Ліси України» опублікована інформація про те, що в осінній період 2023 року підприємством буде проведено масштабне заліснення півдня України і висаджено 5,4 тис. га нових лісів. Для цього  ДП «Ліси України» проведена величезна підготовча робота  і виділені необхідні кошти.

На сайті «Відкритий ліс» Генеральний директор ДП «Ліси України»  п. Болоховець Ю.В. назвав вказану акцію як «програма розвитку Півдня». 

Основними лісоутворюючою породою визначені дуб черешчатий разом з сосною, кленом, ясенем та чагарниковими породами.

Так що плани грандіозні. І за 10-20 років зашумять діброви на півдні України – чи на папері, чи в натурі, то вже справа інша.

Старші люди пам’ятають  «План перетворення природи» 1948-1955 років, а молоде покоління буде знати «Програму розвитку Півдня  п. Болоховця Ю.В.».

Виникає питання – а чи сприймають лісівники цю програму серйозно чи бачать в ній блюзнірську піар акцію?

Маленькі дітки в дитячому садочку співають пісеньку «Пані осінь, пані осінь…» і оспівують примхи осені, але не співають про те що за осінь вони добудують 2 поверхи будівлі дитячого  садочку і збільшать ємність садочку на 200 місць, бо це їм не під силу..

А дорослі дяді й тьоті з ДП «Ліси України», можуть як Архімед, який казав «дайте мені точку опори і я переверну світ», не співати, а писати, що вони вже мають точку опори і можуть перетворити південь України на оазис і тільки за осінь 2023 року ощасливити південь України і створити в Миколаївській та  Одеській областях 5,5 тисяч гектарів лісів, стійких до глобального потепління.

А що ж насправді. От   «пані осінь» уже реально і пройшла, наступає зима, то скільки ж лісів і яких  з 5,5 тис. га уже сотворили, якщо не в натурі, то хоча би на папері, якщо це не дуже засекречена інформація? Але ми знаємо, що інформація про результати діяльності ДП «Ліси України» має найвищий рівень секретності, вищий, чим рівень секретності військових операцій. І ми навряд чи будемо мати обєктивну інформацію хоча б до 20 грудня 2023 року.
  Але все вищевикладене, це лірична передмова до статті.

А правда досить жорстока. Московитська орда заради вирішення своїх глобальних інтересів розв’язала проти України садистську війну на винищення народу України і принесла горе  і проблеми майже в кожну українську сім’ю. І в цей важкий для України час кожен крок кожного громадянина України, підприємства, установи безальтернативно повинен бути спрямований на допомогу ЗСУ, підтримку органів влади у боротьбі з ворогом. І цілком зрозуміло, на раціональне використання коштів в інтересах оборони нашої України.

Важкі часи переживає і лісопромисловий комплекс. Сотні тисяч гектарів лісів війною викинуті з обороту, занепадає деревообробна галузь,  проводиться непродумане реформування системи лісгоспів, підпорядкованих ДАЛРУ, що в кінцевому результаті привело до значних негативних наслідків.

Автор статті з великою повагою відноситься до праці працівників управління ДП «Ліси України». Як кажуть «на голому місці» їм прийшлося створювати одне з найбільших лісогосподарських підприємств Європи, що вимагає досить високого рівня знань і професіоналізму всіх працівників, чого об’єктивно досягнути було неможливо. По цій причині  в управлінні підприємством допускалися і допускаються певні помилки. Не дивлячись на це робота працівників заслуговує поваги, а досвід і професіоналізм прийдуть з часом.

Окремо автор вважає за доцільне  звернути увагу на незадовільну роботу ядра колективу управління, яке займається стратегічними питаннями діяльності підприємства. Тут  навіть незначні помилки недопустимі, тому що обумовлюють дуже вагомі негативні наслідки.

Автор в цілому підтримує створення єдиного підприємства лісового господарства в системі ДАЛРУ. За інформацією в ЗМІ, керівництво ДП «Ліси України» вважає, що створення єдиного підприємства принесло значний результат в боротьбі з корупцією в лісогосподарському комплексі, що дуже важливо, підвищилася рентабельність діяльності всього лісогосподарського комплексу. Створення єдиного підприємства забезпечило позитивну ситуацію для діяльності підрозділів лісового господарства в Південному регіоні України. Є і інші позитивні наслідки.

Але в той же час стратегія реформування лісогосподарського комплексу, на думку автора статті, працівниками ДАЛРУ та ДП «Ліси України»  визначена з допущенням стратегічних помилок, що привело до значних негативних наслідків. Підкреслюю, не органами державної влади, а спеціалістами лісового господарства, працівниками управління ДП «Ліси України» і особисто керівником. 

Так, завдання по підвищенню рівня рентабельності зазвичай досягається шляхом застосування в першу чергу інтенсифікації виробництва, а екстенсивні методи застосовуються уже в другу чергу. А стратеги з ДП «Ліси України» зробили навпаки – вони пішли шляхом  значного зменшення чисельності працюючих, маніпуляцій із залишками лісопродукції та лісосічного фонду, створення заборгованості за виконанні  роботи по лісозаготівлях та інших дріб’язкових маніпуляційних дій, тобто піднімають рентабельність не розумом, а насильством.

Автор статті вважає помилковим створення при реформуванні організаційної структури у статусі державного підприємства. На його думку було би доцільніше створити на перехідний період трест, про що автор писав в попередній статті. Це дозволило би виконати завдання, які ставилися перед реформуванням, добитися інтенсифікації виробництва і з врахуванням інтенсифікації відрегулювати структуру майбутнього підприємства  ДП «Ліси України» з метою забезпечення його ефективної діяльності.

А вийшло так, що отримавши вказівку від ОП і Уряду на реформування, лісові поводирі взялися так завзято і безграмотно її виконувати, що разом з водою виплеснули і дитятко. І можна з упевненістю сказати, що в даний час лісогосподарський комплекс по багатьох причинах працює в стресовому стані і впевнено йде до економічної та технічної кризи. І в своїй діяльності зробив крок назад, а може й декілька. Можливо стратеги з ДП «Ліси України» цього не бачать по причині свого непрофесіоналізму, а можливо і бачать та роблять це цілеспрямовано. Читачі в цьому питанні більш поінформовані і можуть самі зробити відповідні висновки.

В роботі ДП «Ліси України» багато самовихваляння, прожектерства.  Не будемо говорити про провал у виконанні програми по створенню 1 млн. га нових лісів і висадки з цією метою 1 млрд. штук сіянців за 3 роки. Це проявляється  також, наприклад, і у вищевказаній  «Програмі розвитку Півдня п. Болоховця Ю.В.».

Невідомо яка велика підготовча робота по Виконанню Програми уже проведена, але наявна інформація говорить про неефективність підготовки і можливість невиконання даної Програми.

В даній ситуації чітко проглядається непідготовленість організаційного ядра ДП «Ліси України» до планування і виконання стратегічних завдань по розвитку лісогосподарського комплексу.

«Програма розвитку Півдня п. Болоховця Ю.В.» досить дорого вартісний і логістично важкий захід, який потребує багато коштів, трудових, транспортних та інших затрат. Автор статті на рівні знань і досвіду інженера-практика лісового господарства розуміє про розв’язання якої проблеми йдеться і не бачить можливості її вирішення не тільки восени  2023 року, а і в найближчі роки.

По перше, автор статті не погоджується з п. Болоховцем Ю.В. у тому, що ліси Півдня України відіграють в основному екологічну роль, а економічна сторона вирощування лісів  враховуючи природні умови  не є значимою. Іншими словами в Одеській і Миколаївській областях  на думку ДП «Ліси України» неможливо вирощувати економічно продуктивні ліси.

Неможливо, якщо цього не хотіти і не думати над цим питанням. Тим паче, в умовах глобального потепління.

В першу чергу необхідно зазначити що в центральній частині Миколаївської області, де планується створення за попередніми даними 1850 га  нових лісів випадає всього 470 мм опадів, притому їх більшість випадає в зимових місяцях (найменше в серпні),  в місцевості часті літні посухи і суховії (в липні температура досягає +43 градусів по Цельсію).

Це зобов’язує творців лісів на півдні України дуже виважено підійти до підбору порід для їх створення.

На думку автора статті авторами «Програми розвитку Півдня п. Болоховця Ю.В.» не продумано належним чином породний склад новостворюваних лісів.

За задумом ДП «Ліси України» ліси будуть створюватися сіянцями, які будуть поставлятися з лісостепової зони, передгірної зони Карпат та Полісся з ВКС, тобто з лісорослинних умов які не відповідають лісорослинним умовам Одещини і Миколаївщини. Наприклад сіянці дуба черешчатого будуть поставлятися з  півночі Хмельницької області (там працюють 3 потужних філії) і по цій причині такий дуб черешчатий уже є в Миколаївській області інтродуцентом, що забезпечить вирощування ліліпутикових лісів з дров’яною деревиною ( це при умові що сіянці приживуться).

Виникає питання – яким чином  і де філії будуть зберігати масу посадкового матеріалу до висадки після кількаденного транспортування? Тимчасово прикопувати?

При вирощуванні сіянців із ЗКС використовуються тепличні умови вирощування (режим поливу, вологість повітря,  своєрідні  ґрунтові умови), чого не буде в степах Миколаївщини та Одещини, що при висадці їх на лісокультурних площах призведе до їх масового всихання.

В народі кажуть «курчаток по осені рахують». І яку приживлюваність лісових культур можна очікувати в  їх 5-7 річному віці, коли прийдеться переводити  культури в покриту лісом площу? З 100% гарантією можна сказати – культури повністю загинуть.

Є  конкретний доказ. В Херсонській області за досить короткий час згоріло близько 12 тис. га соснових лісів. Для їх відновлення були залучені працівники зі всієї України з своїм посадковим матеріалом, які за офіційною інформацією відновили всі ліси. Були зняті відеофільми,  випущені буклети, керівництво галузі аж захлиналося від переможних реляцій.  Фактичний результат  – реально висаджені культури повсихали, на даний час не відновлено ні одного  повноцінного гектара лісу, і всі затрати, а вони величезні, пішли на вітер.

По друге – ким будуть створюватись така велика площа нових лісів? За наявною інформацією в філіях Південного офісу вакантні 400 посад, в т.ч. фахівців на посади лісничих і їх помічників. Не в образу буде сказано, але і у наявних працівників лісового господарства південних регіонів по об’єктивних причинах  по вині ДАЛРУ відносно низький кваліфікаційний рівень,  особливо як організаційний, так і технічний. Крім цього, у вказаних областях в місцях, де планується створення нових лісів, спостерігається кадровий голод. На сьогоднішній день філії південного регіону це підприємства, які характеризуються фразою – я є, але мене нема. 

Філії  інших регіонів реально не зможуть надати належної фізичної допомоги в створенні нових лісів, навіть під загрозою звільнення керівників філій. В даний час ДП «Ліси України» створили внутрішню ситуацію такою, що відповідає принципу – спасайся, хто як може.

Хіба апарат ДП «Ліси України», який ініціював таку Програму, проявить високу громадянську позицію і самостійно добровільно посадить 5,5 тис. га (в інших джерелах 5,4 тис. га) лісів за зарплату за ставками робітників  на лісокультурних роботах на умовах підняття цілини в 50 роках минулого століття.

А для виконання робіт по створенню такої площі лісів потрібно щоб на протязі 2 місяців  ( ланками з 2 чоловік – один з мечом Колесова і його помічник) щоденно працювало 1200 осіб при умові 100% виконання норм виробітку.

В місцевих ЗМІ керівництво філії «Баштанське лісове господарство» заявило про те, що філією уже підготовлено для посадки більше 1700 га ґрунту, причому надважких своєрідних ґрунтів.

Технологія підготовки ґрунту  для посадки лісокультур в умовах Миколаївської області по багатьох причинах передбачає плантажну оранку на глибину до 0,7 м плантажними плугами  і нарізку посадкових борізд плугом ПКЛ-70. І чи найдеться людина, яка повірить що ця робота зроблена і викладена інформація не є окозамилюванням. На фото під інформацією про програму перетворення Півдня на сайті «Відкритий ліс» можна побачити прояв «масового» героїзму працівників лісгоспу і характеристику підготовки ґрунту.

От і виходить – чим же закінчиться дана ситуація – великим подвигом працівників лісового господарства чи блюзнірською піар акцією керівництва ДП «Ліси України» з величезною втратою державних коштів? Результати побачать читачі через декілька років.

Але напрошується висновок що патетичні заяви керівництва  ДП «Ліси України» закінчяться тим, що « І зашумлять діброви на папері, і на Марсі будуть яблуні цвісти.»

На думку автора статті – «Програма розвитку Півдня п. Болоховця Ю.В.»- це велика авантюра, яка загрожує необґрунтованими непродуктивними  фінансовими втратами  сотень мільйонів гривень державних коштів під час воєнного стану..

Як програму створення лісів на півдні України бачить рядовий  інженер лісового господарства – автор даної статті?

В цій ситуації повинен би діяти принцип – краще менше, але якісніше.

По цій причині було би доцільно в 2023-першій половині 2024 року відновити виробничий  та людський потенціал філій Миколаївської та Одеської областей, сформувати професійні трудові колективи, визначити і оформити документально право використання земель під посадку лісів, скласти проектну документацію на створення лісів, прорахувати потребу в коштах та трудових ресурсах на короткострокову перспективу та джерела їх надходження.

В осіннє-зимовий період закупити насіння посухостійких порід і весною 2024 року закласти місцеві  розсадники в місцях створення лісів для вирощування посадкового матеріалу, який можна використати частково  для посадки лісу уже восени 2024 року..

Враховуючи загрозу глобального потепління і прогноз кліматологів, що напівпустеля до 70-хроків дійде до паралелі Черкас, породний склад новостворюваних лісів повинен уже складатися з посухостійких порід, причому з таких, які дають ділові сортименти, тобто економічно вигідні.

Окрім цього, частина лісівничої спільноти України зацікавлені в переході на ведення лісового господарства, наближеного до природного. При створенні лісів на півдні України за «Програмою розвитку Півдня п. Болоховця Ю.В.» виникає унікальна можливість такого переходу  в новостворених лісах.

Автор статті  для користі справі просить прислухатися до його поради при створенні лісів на півдні України.

Історія лісовирощування дає багато прикладів штучного заліснення територій. Характерним є приклад створення лісу «Ліс Ланд» в Франції  у          ХV111 столітті, коли протягом  десятка років рукотворно було створено лісовий масив площею 1 млн. га, найбільший лісовий масив Західної Європи. Зверніть увагу, коли  і як був створений лісовий масив – тоді все робилось людськими руками, а транспортним засобом і всією механізацією були коні. Основним рахунковим інструментом була рахівниця, а проект писався і креслився гусячим пером. А яким чином і при допомозі яких інструментів  готувались землевпорядні документи читачі можливо знають самі, але їх якість документів бездоганна.

Головною метою створення такого лісового масиву було закріплення приморських сипучих пісків, для чого всі роботи було необхідно виконувати оперативно в короткий термін. Сучасному спеціалісту лісівнику неможливо осягнути, якою була підготовча логістика даного заходу і якою була його вартість. Адже при створенні лісу одночасно працювало сотня тисяч людей.

Основною лісоутворюючою породою була сосна приморська                        (95% загальної площі). Окремі земельні ділянки засаджувались дубом  черешчатим.

Фінансування робіт в незначній мірі здійснювалось коштом держави, а основна маса лісів створена за рахунок приватних капіталовкладень. По цій причині значна частина лісів знаходяться у приватній власності і незалежно від права власності ліси виконують свою основну функцію. Їх експлуатація регулюється законодавством Франції і ні один власник лісу не має права зрубати хоч одне дерево без відповідного обґрунтування та відповідного дозволу органів влади.

Дехто із спеціалістів може сказати – навіщо нам приклад з Франції, якщо у нас є приклад з Миколаївщини. Так, в пятидесятих роках минулого століття була створена рукотворна Андріївська дача, лісовий масив за 25-30 км. від Миколаєва. Основною метою створення лісових насаджень було закріплення рухомих пісків типу Олешківських.. Головною лісоутворюючою породою була сосна (який вид і з якого регіону використовувався посадковий матеріал автору невідомо) та дуб черешчатий.

Посадкою лісокультур займалася спеціально створена лісомеліоративна станція. Підготовка ґрунту велась плантажними плугами на глибину 0,7 метра., підкреслюю на глибину 0,7 м. Посадковий матеріал доставлявся в спеціальних вагонах, пучки посадкового матеріалу обгортались мішковиною  і пересипались льодом.. Відповідними були і умови зберігання  перед висадкою. Лісорослинні умови відповідали умовам другого-третього бонітетів. Кліматичні умови регіону на той час  відрізнялися від сучасних корінним чином – клімат став значно посушливим, що знизило протипожежну стійкість насадження і в кінцевому результаті Андріївська дача значно постраждала від пожежі (майже повністю знищена).

Автору відомі і інші випадки масового заліснення територій, знання яких дозволяє йому подати свої пропозиції щодо заліснення Півдня.

Як кажуть в народі, не можна з своїм уставом сунутися в чужий монастир і по цій причині автор не нав’язує  комусь свою думку, враховуючи що діючий план заліснення розроблявся колективом спеціалістів.

В міру своїх знань  автор  вище виклав орієнтовний організаційно-календарний план виконання робіт..

Тепер переходимо до головного питання – породного складу новостворюваних  лісових насаджень. Авторами проекту Програми пропонується створити ліси з дуба черешчатого, сосни, клена, ясена та чагарникових порід. Пропонується ніби добре, але вийде як завжди – чи будуть ліси, чи їх не буде – це вже питання не до творців.

Автор враховуючи реальну  загрозу глобального потепління для всіх лісів України, в т.ч. і для ще не створених лісів, доцільність переходу на ведення лісового господарства, наближеного до природного, підвищення економічного значення лісів півдня України пропонує конкретний породний склад лісів.

В першому ярусі головною породою в новостворених лісах повинні бути 2 види сосни:

1. Сосна чорна європейська – поширена від Іспанії до Криму. В середземноморських країнах досягає висоти 25-40 м (до 50 м), посухостійка,  досить добре себе почуває при кількості опадів до 350-400 мм,  ареал над рівнем моря 150 до 300 м, витримує незначні негативні температури. Досягає віку 300-500  років, в молоді роки повільно ростуча (приріст до 25 см за рік). Насіння доцільно купити в європейських країнах (Угорщина, Швейцарія). Підвид сосни чорної – сосна кримська, враховуючи досвід її вирощування в Херсонській області, автором не може бути рекомендований.
2. Pinus radiata (української назви немає), природний ареал Мексика, США, інтродукована  по всіх материках, крім Антарктиди. Цінна промислова порода. Швидкоростуча – у віці 25-30 років має діаметр стовбура більше 1 м і висоту від 20 до 40 м в залежності від лісорослинних умов. Насіння доцільно закупити в середземноморських країнах в регіонах, наближених до умов півдня України.

В другому ярусі доцільний дуб черешчатий, як досить посухостійка порода.

В умовах півдня України та півдня Вінницької області на межі з Одеською областю місцевий дуб черешчатий утворює низько бонітетні насадження, які не мають  економічної цінності ( в основному  це дрова з незначним запасом). В той же час дуб черешчатий в середземноморських країнах в умовах, подібних до півдня України, створює більш продуктивні насадження до другого-третього класу бонітету, що робить його доцільним для вирощування в Одеській та Миколаївській областях.

З яких порід створювати третій ярус повинні уже сказати місцеві спеціалісти.

Головним  у пропозиції автора є те, що в лісах півдня України при створенні лісів за участю цих порід можна перейти до ведення лісового господарства на умовах, наближених до природного. Сосна, як довговічна порода забезпечить починаючи з 15 –річного віку появу самосіву і природне заліснення може продовжуватись сотні років, а реально безперервно. Дуб черешчатий, який збережеться в умовах міжвидової боротьби, також принесе свою користь в якості поліпшувача лісового середовища. В Україні  є багато (можливо буде правильніше- було) лісів, де в першому ярусі була сосна звичайна, а в другому ярусі прекрасний дуб черешчатий. Але ці породи є аборигенами в своєму обмеженому регіоні і взаємовідносини між ними формувалися віками. 

На думку автора, вищевказаним доказана  економічна та лісогосподарська ефективність доцільності створення лісів з порід, запропонованих автором, в умовах глобального потепління з метою ведення господарства, наближеного до природного..

Можливо, що в умовах півдня України вказані інтродуценти і не досягнуть максимальних показників (висоти до 50 м і діаметра до 1,5-2 м), але досягненням будуть і 50% показники, в яких можна бути впевненими.

Виникає питання – а яка вартість створення лісів вигідніша – запропонована автором чи ДП «Ліси України?

Автор вважає свою пропозицію більш економічно та технічно вигіднішою виходячи з наступного.

В обох випадках створення нових лісів буде проводитись з інтродукованих видів. Так що ризик створення лісів з інтродукованих посухостійких порід з посадматеріалу, вирощеного на місці, менший.

Автор пропонує вирощувати посадковий матеріал безпосередньо в місцях, наближених до місця їх висадки. Для цього є необхідні площі. При цьому відпадають фінансові витрати  та трудозатрати на перевезення та збереження викопаного посадкового матеріалу, підвищується його якість та зменшується відпад як при транспортуванні, так і при зберіганні..

Фінансово та технічно імпорт насіння із засушливих регіонів Європи, в т.ч. і жолудів дуба черешчатого та вирощування посадматеріалу по місцю створення лісів, можливість його дорощування при потребі більш доцільніше і краще, чим збирати посадковий матеріал  по всій Україні і діяти за принципом – зі світу по нитці, голому сорочка.

 Окрім того, висока вартість посадкового матеріалу із ЗКС обумовлює  кращу економічну ефективність вартості створення лісів за пропозицією автора статті.

При прийнятті пропозиції автора статті, буде досягнуто формування підрозділів лісового господарства півдня (філій Південного офісу) до певного оптимуму, що дасть можливість вирощування  якісних економічно вигідних лісів у довгостроковій перспективі.

«Програму розвитку  Півдня п. Болоховця Ю.В.» розробляв цілий колектив спеціалістів і вона має статус державного офіційного, хоча і не досить економічно, технічно  та організаційно обґрунтованого документу. На думку автора в цьому випадку діє принцип – «сила є, розуму не потрібно».

Автор не вважає свою думку єдино правильною, але впевнений в тому що виконання «Програми розвитку Півдня п. Болоховця Ю. В.» в діючому варіанті -це бездарно викинуті державні кошти і значні неоправдані трудозатрати. Час розсудить хто правий, але при перетворенні в життя даної провальної Програми говорити про її доцільність буде пізно. Можна буде тільки констатувати факт.

З повагою до читачів і праці творців «Програми розвитку Півдня п. Болоховця Ю.В»