Інвазійні колізії 

Державна регулятивна служба України забракувала наказ Міндовкілля № 184

Державна регулятивна служба (ДРС) 20 вересня 2023 р. повідомила Міндовкілля, що перелік інвазійних видів дерев, заборонених до посадки у лісах, був ухвалений з порушеннями законодавства. Як наслідок, міністерству, скоріше за все, доведеться скасувати свій наказ або ж Мін’юст скасує його реєстрацію. І все це – на тлі суперечок і дискусій між лісівниками і активістами природоохоронних організацій щодо доцільності заборони культивування кількох видів дерев, що досі були популярними в лісовому господарстві.

Як відомо, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 № 1410 «Про внесення змін до Правил відтворення лісів», Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів (Міндовкілля) було дано завдання розробити і затвердити «Перелік інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів». Для виконання цього доручення Міндовкілля створило робочу групу, до складу якої були включені експерти різного профілю – представники міністерства, науковці, працівники природоохоронних організацій і лісового господарства, представники екологічних громадських організацій, помічники народних депутатів. Згодом, після завершення роботи робочої групи, наказом Міндовкілля № 184 від 03.04.2023 такий перелік, який включає 13 видів чужорідних деревних рослин (айлант найвищий, аралія маньчжурська, в’яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна, черемха пізня, ясен пенсільванський), був затверджений.

Але на даний момент склалась досить суперечлива і місцями дивна ситуація. Адже згодом, після ухвалення наказу № 184, розгорілися суперечки щодо прийнятності такого наказу, або доречності всього переліку рослин у цьому наказі. В дискусію залучились науковці, екоглоги, громадський актив. Як каже Юрій Гайда, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Лісівничої академії наук України (ПіС, № 29–32): – На мою думку, ключовою розбіжністю між нашими пропозиціями було різне трактування поняття «інвазійні види». Відомо, що будь-яка дискусія повинна починатися з визначення термінів. Адже ще у XVII столітті французький філософ і математик Рене Декарт влучно сказав: «Уточніть значення слова, і ви позбавите світ від половини непорозумінь та помилок».

Слушно, адже якщо люди в дискусії будуть оперувати різною шкалою понятійності, то обов’язково будуть конфлікти і нерозуміння один одного. Дискусії між вченими-біологами і природоохоронцями, з одного боку, та лісівниками і науковцями у сфері лісового господарства з іншого. Перші наголошували на необхідності включення до переліку всіх видів, які мають доведену здатність до інвазій (неконтрольованого поширення, яке супроводжується витісненням місцевих видів) у природних екосистемах. Натомість, другі намагалися не допустити включення до переліку певних видів чужорідних дерев, які багато десятиліть використовувалися в лісовому господарстві (переважно для лісорозведення), навіть якщо такі види мають доведену схильність до неконтро­льованого поширення.

Знову ж таки, на думку Юрія Івановича: – Наш підхід базується на ширшому визначенні, яке дається в статті 3 Регламенту ЄС № 1143/2014 щодо запобігання і менеджменту інтродукції та поширення інвазійних чужорідних видів і в перекладі з англійської мови звучить так: «Інвазійні чужорідні види – чужорідні види, чия інтродукція або поширення загрожує, або несприятливо впливає на пов’язані екосистемні послуги». Як бачимо, тут ключовим критерієм є вплив чужорідного виду на екосистемні послуги. А ми знаємо, що спектр корисних екосистемних послуг насаджень низки чужорідних видів може бути дуже широким, зокрема, виконання ними кліматорегулівних, водорегулівних, меліоративних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих, естетично-виховних та інших функцій. Такі різні трактування інвазійності видів є однією з причин відсутності в офіційному списку Європейського Союзу майже усіх видів, які затвердило Міндовкілля України. З нашого українського переліку в списку ЄС присутній лише айлант найвищий.

ДРС вбачає порушення Міністерством захисту довкілля законодавства про регуляторну політику. Також виникають запитання до методології визначення списку інвазійних дерев та вибірковість і часткове нехтування нормативними актами і практиками країн ЄС, хоча як на виконання, буцімто, європейських стандартів у захисті довкілля і було ухвалено наказ № 184.А як тим часом в умовах нормативної невизначеності мають діяти лісівники?

Ігор Будзінський, начальник управління лісового господарства та відтворення лісів:

– Держлісагентство керується виключно чинними нормативно-правовими актами. На сьогодні наказ про інвазійні види ще чинний, але є наказ Міністерства захисту довкілля (опублікований на «Ліга:закон» і зареєстрований в Мін’юсті) про скасування чинного наказу. Коли наказ буде опублікований в офіційному віснику, він набуде чинності і тоді наказ, яким затверджено перелік інвазійних видів втратить чинність.Очевидно, що скасування списку інвазійних дерев підніме нову хвилю активності громадських організацій природоохоронного спрямування. І все почнеться з початку. Як може розвиватися ситуація?

Ігор Будзінський вважає, що у Міндовкілля немає особливого вибору. Скасувавши свій наказ, прийнятий на виконання положень закону України про заборону поширення інвазійних видів дерев, воно знову, якимось чином, повинно затвердити такий список. Закон має бути виконаний!

Буде той список ідентичний нинішньому чи якась порода «випаде» з переліку заборонених, невідомо. Також невідомо і яким шляхом піде Міністерство, аби новий список заборонених до культивування дерев не викликав сумнівів у своїй легітимності ні у лісівників, ні у юристів.