Томатний «порятунок»

Як очищає ґрунти Німеччина та який досвід може знадобитися Україні

Чим можуть допомогти фермерам томати, навіщо аналізувати дані про причину забруднення ґрунтів і як співпрацювати з науковцями – своїм досвідом поділилися з Україною німецькі експерти під час онлайн-зустрічі, присвяченій забрудненню ґрунтів унаслідок воєнних дій (захід відбувся у рамках «Німецько-українського агрополітичного діалогу»).

Про досвід подолання наслідків війни для довкілля розповів Вольфґанґ Спира, професор Бранденбурзького Технічного університету Коттбуса з питань старих забруднень, експерт з очищення територій від вибухонебезпечних предметів. За його словами, війна не закінчується з останнім пострілом. У Німеччині навіть через 80 років після завершення Другої світової постійно знаходять старі снаряди і проводять заходи з розмінування.

Спираючись на досвід своєї країни, професор радить починати з розстановки пріоритетів, визначити ті заходи першочерговими, які потрібні для збереження життя людей, відновлення інфраструктури, економічного забезпечення і фінансування оборони. Оскільки для України дуже важливим є сільське господарство, від якого залежить життя населення та отримання доходів на рівні держави, професор Вольфґанґ Спира вважає, що нам доведеться докладати зусиль для збереження та розвитку цієї галузі навіть під час війни.

Звісно, для розвитку сільського господарства має значення якість ґрунтів, які в Україні значно пошкоджені та забруднені через воєнні дії. За словами професора, досвід Німеччини показав, що більшість рослинних культур живиться від верхніх 20 сантиметрів гумусу, та саме цей верхній шар ґрунту заражається в першу чергу.

– Чорнозем та інші ґрунти, які мають велику частку гумусу, дуже сильно поглинають шкідливі речовини і, відповідно, отруйними стають рослини. Наведу приклад, як цьому дали раду у Німеччині та ЄС. У Німеччині діє ініціатива «Europe compost», коли збираються біовідходи в окремому контейнері й вивозяться як компост, – розповідав професор. – У тих регіонах Німеччини, де розвивається гірниче виробництво, не вистачає такого біосміття та біовідходів. У цих регіонах дуже високі концентрації важких металів. Щоб розв’язати цю проблему, почали підшукувати спеціально рослини, які б могли захистити ґрунти і, водночас, поглинати важкі метали. У такий спосіб знайшли рослину, плоди якої не містять важких металів, тобто все поглинають стебло і листки, – це томати. Завдяки ним ми проводили мікробіологічну санацію забруднених ґрунтів. Такі методи можуть сприяти тому, щоби ґрунти, які пізніше можуть бути краще відновлені, тимчасово використовувалися фермерами.

Також професор радить проводити ретельні дослідження, аби побачити, які шкідливі речовини містить кожен вид боєприпасів і які промислові шкідливі речовини могли потрапити в ґрунти раніше, ніж на цій території почалися бойові дії. Тобто щоб розуміти, чи небезпечні речовини опинилися в ґрунті через видобувну промисловість, чи від бомбардувань ворога.
За словами професора, такі дані потрібні не лише для подальших наукових досліджень, а й для фермерів, які можуть зробити свої висновки, що робити з такими землями і за потреби звернутися до науковців.

Маркіян Дмитрашевич, заступник Міністра аграрної політики і продовольства України, наголосив, що розмінування земель уже включено до пріоритетів відновлення України. Для цього Уряд України створив міжвідомчу робочу групу з питань гуманітарного розмінування, а також схвалив план заходів із розмінування земель сільськогосподарського призначення.
Площа таких земель охоплює 470 тисяч 834 гектари. Ця територія умовно поділена на три категорії – за пріоритетністю для здійснення заходів із розмінування. Так, до першої категорії належать землі з багаторічними насадженнями і рілля із запланованим посівом овочевих та баштанних культур. До другої категорії належить рілля із запланованим посівом зернових та технічних культур, кормів для тварин, сіножаті та пасовища. До третьої категорії увійшли всі інші землі сільськогосподарського призначення. Станом на 1 вересня цього року площа тих земель, які вже вдалося обстежити (з пріоритетного списку), становить 192 тисячі гектарів, це 40% від згаданої площі.

– Ще однією проблемою щодо якості ґрунтів (за пріоритетністю) – є наслідки підриву Каховського водосховища. Каховське водосховище було джерелом води для приблизно 360 тисяч гектарів зрошувальних земель у південному регіоні, який надзвичайно чутливий до кліматичних змін і саме на півдні ми відчуваємо найбільший вплив посухи. Цих зрошувальних земель ми вже не маємо, що негативно впливає на наших аграріїв. За нашими підрахунками, вони не зможуть компенсувати свої затрати на обробіток близько мільйона гектарів землі. Крім того, в нас величезна кількість земель, які постраждали від вибухів, потрапляння у ґрунт небезпечних речовин, металів, отруйних речовин, обсяг і об’єм якого ми просто зараз не маємо можливості оцінити, – зазначив Маркіян Дмитрашевич.

Аби оцінити масштаби забруднення ґрунтів через бойові дії на території України, в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України проводять власні дослідження ґрунтів та складають методики моделювання змін у ґрунтах, використовуючи геоінформаційні технології та методи математичного моделювання. Як розповіла наукова співробітниця Інституту Анастасія Сплодитель, дослідникам вдалося проаналізували вплив фосфорних боєприпасів, використаних РФ на території Вільнянської територіальної громади Запорізької області. Вчені дійшли висновку, що через використання фосфорних боєприпасів відбувається перепалювання ґрунту.

– Наслідки бойових дій для сільськогосподарських земель були детально нами досліджені на прикладі двох місцевих громад на Харківщині та Донеччині, – вела далі науковиця. – Обидві громади після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України стали ареною бойових дій різної інтенсивності. Відповідно до отриманих даних, у пробах ґрунту вміст кадмію перевищує гранично допустимі концентрації в 7,5 рази. Граничнодопустимі концентрації міді перевищують у 6,5 рази, до речі, високі показники вмісту міді зафіксовані в усіх зразках дослідженого ґрунту, також вміст свинцю перевищував норми в 4,5 рази.
На основі отриманих результатів науковці підготували рекомендації для національного та регіонального рівня влади з метою екологічно сталого та соціально-справедливого відновлення земель, які зазнали порушень та забруднень. Учені пропонують впроваджувати на національному рівні програми щодо відновлення ґрунтового покриву поствоєнних ландшафтів, розробляти національну стратегію відновлення ґрунтів (з урахуванням регіональних, ґрунтових та ландшафтних покривів). Також науковці пропонують створити центр екологічного менеджменту і розробити економічний механізм регулювання земельних відносин (власники та орендарі земельних ділянок мають отримувати певні компенсації через те, що не можуть користуватися своїми землями). Крім цього, має бути гарантія прав власникам землі у разі їхнього вилучення або тимчасової консервації.

– Розробка нормативної правової бази щодо надання інвестицій, проведення паспортизації поствоєнних ландшафтів – це теж завдання, які маємо вирішувати, – додала Анастасія Сплодитель. – Отже, на регіональному рівні ми сподіваємося на розроблену національну стратегію відновлення ґрунтів та програми комплексного відновлення територій громад, адже саме громади будуть основними оперативними одиницями для відновлення ґрунтів та їхнього обробітку.