Роман ЧЕРЕВАТИЙ: «Популізм і політиканство шкодять лісу більше, ніж шкідники і буревії»

Роман Череватый слегка не договаривает или ещё плоховато ориентируется.

В этом году лесная  Румыния, впервые в истории  стала основным импортером  круглого леса из малолесной Украины, заметно опередив и Китай и Турцию. За 3 (три) квартала границу с Румынией пересекло 984 тыс.кбм кругляка и около 753 тыс. кбм (перевод веса в объем по коэффициенту 0.7) дров (которые в основном представлют собой техсырье,  во всем мире, кроме Украины, учитываемое как балансы и в таможенной статистики имеющее  код 4403, а не 4401). По сравнению с прошлым годом экспорт кругляка в Румынию вырос почти на 300 тыс.кбм (6000 вагонов), а так называемых "дров топливных" на 170-180 тыс.кбм . Это заметно не вооруженным глазом, вызывает внимание общественности и не всегда трактуется правильно. Что касается качества ведения хозяйства то об этом тоже говорят цифры. В области площадь выборочных санитарных рубок более чем в 4 (четыре) раза больше площади проходных рубок. При правильном ведении лесного хозяйства такого быть не должно, просто потому что проходные рубки должны опережать естественный отпад (выборочное усыхание деревьев). Площадь ССР тоже очень высока и в 2014 превысила 1000 га. Почти уверен, что в 2015 это рекорд будет побит. Для области где хозяйство традиционно велось на основе преимущественно постепенных рубок это весьма тревожный показатель. М.П.

Такої прискіпливої уваги громадськості, якою вона оточила буковинських лісівників, не знає, певно, жодне профільне управління країни. Кабмін навіть вимушений був призначити тотальну перевірку діяльності місцевих лісгоспів, щоб з’ясувати, чи правду кажуть активісти, що на Буковині лисі гори, а ліс мало не весь прямує за кордон.

Результати роботи численного контролерського десанту, до якого увійшли й столичні правоохоронці, офіційно засвідчили: галузеві підприємства краю ведуть лісове господарство на високому рівні. «Хочете побачити взірцеві лісосіки і насадження молодого лісу, їдьте у Чернівці», — каже Василь Парпан, директор Українського НДІ гірського лісівництва, що в Івано-Франківську.

Про досягнення і проблеми галузі — розмова з керівником Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Романом ЧЕРЕВАТИМ.

 Керівник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман ЧЕРЕВАТИЙ.

— Романе Івановичу, на мітингах представники громадськості вимагають заборонити головне користування й залишити тільки рубки догляду за лісом. Для області це позитив?

— Зазначу, що ліс, — поновлюваний ресурс. У гірських районах це основне джерело фінансового добробуту територіальних громад, він забезпечує соціально-економічний розвиток, робочі місця, бюджетні надходження від багатьох підприємств, зокрема деревопереробних, меблевих. У разі заборони лісозаготівлі їх доведеться або закривати, або імпортувати деревину.

Вимоги заборонити рубки головного користування — суцільний популізм. Адже лісове господарство ведеться у спеціально визначених експлуатаційних лісах на наукових засадах, коли економічні аспекти узгоджено з екологічними. Енергію мітингів, громадську діяльність слід спрямовувати на розвиток, удосконалення галузевих норм, усунення конкретних недоліків.

Ми, лісівники, зацікавлені у співпраці з громадськими організаціями. У нас одна мета — багаті здорові ліси Буковини. Потрібно думати про загальні інтереси краю, оперувати фактами, а не емоціями і неправдивою інформацією.

— Які факти свідчать про досягнення лісівників області?

— Усі наші лісгоспи це бюджетоутворюючі підприємства. Цього року випустили продукції на 369 мільйонів гривень, що на 40% більше, ніж торік. Працюємо з прибутком, наповнюючи державний та місцеві бюджети. Багатьом територіальним громадам сплачуємо податків на кілька сотень тисяч гривень кожній.

На ведення лісового господарства спрямували власних 82 мільйони гривень. Окремі лісгоспи взагалі відмовилися від бюджетного фінансування. У повному обсязі виконуємо заходи з лісовідновлення, застосовуючи передові ефективні методи. Вчасно і якісно проведені рубки догляду дають можливість сформувати в буковинських лісах якісні та стійкі до хвороб і шкідників деревостани. Завдяки професіоналізму і працелюбству наших лісівників маємо чи не найкращі в Карпатському регіоні показники господарської й фінансової діяльності, зокрема і щодо боротьби зі всохлими ялинниками.

Зауважу, що кількість та обсяги незаконних рубок у Чернівецькій області найменші з-поміж західних областей. Але відсоток відшкодування завданої шкоди виявленими лісопорушниками — найвищий.

— Внутрішній ринок не міг забрати всю продукцію лісозаготівель навіть до запровадження мораторію на її експорт. Що тепер?

— Однозначно: весь ліс, заготовлений на Буковині, а відтак і в Україні, мають переробляти вітчизняні підприємства. Але ж ринок лісоматеріалів оперує не тільки загальними обсягами, а й сортиментами деревини. За зовнішньоекономічними контрактами ми відправляли низькосортну деревину, яка не мала збуту всередині країни. Це було великою підмогою для лісового господарства. Виручені з експорту кошти використовували на вчасне заліснення зрубів, на догляд за молодими насадженнями, розбудову лісових доріг, які, до речі, служать також нашим містам і селам.

Ми намагалися довести гарячим головам, що мораторій на вивіз деревини за кодон не сприятиме появі нових деревопереробних підприємств, але боляче вдарить по економіці окремих регіонів, якщо ухвалити його без перехідного періоду і повноцінної державної стратегії. Так і сталося. Де ці підприємства? Як ми і попереджали, вони з’являться нескоро. Але державні лісгоспи вже зараз матимуть суттєвий спад доходів. Відповідно й значних коштів не доотримають і місцеві бюджети. Кому за це мають подякувати наші села?

— Ви ж не споглядатимете злостиво чужі помилки?

— Лісівники — люди справи. Ми виправимо ситуацію, до якої призвели, м’яко кажучи, нерозумні дії політиків і керівників приватних бізнес-структур. Зараз наші лісгоспи активно модернізують свої переробні потужності. Хоча, зазначу, деревопереробка — не наше завдання. Високогірний Путильський лісгосп придбав заточний станок, відремонтував деревообробний цех та вводить в експлуатацію вже друге сушильне устаткування. Оновлює виробництво і Карпатський держспецлісгосп, запускаючи лісопильні лінії у дві зміни. У такому самому темпі виготовляти продукцію переробки прагнуть у Сторожинецькому лісгоспі. А у Берегометському лісомисливському господарстві відремонтували лісопильно-деревообробне обладнання, змонтували сушильну камеру та нові лінії з розкряжування низькосортної деревини. Хотинський лісгосп збільшує випуск дошки завдяки новій пилорамі.

— Днями ви відправили чергову допомогу в зону АТО.

— Це наш обов’язок. Допомагаємо нашим бійцям, чим можемо: коштами, технікою, продуктами, одягом. У Берегометському господарстві організували безкоштовний відпочинок і оздоровлення буковинців, що воювали на сході. Багато лісівників, уже мобілізованих і хрещених вогнем, зараз знову там, у зоні бойових дій. Ми відповідаємо за їхні сім’ї.

ЦИФРИ І ФАКТИ

Підприємства Чернівецького облуправління лісового господарства цього року виконали свої податкові зобов’язання на 68,5 мільйона гривень, з яких 24 мільйони гривень спрямовано в місцевий бюджет. Заплатили внесків у державні цільові фонди на 41 мільйон гривень.

У держлісгоспах краю працює понад 3 тисячі буковинців. Середньомісячна зарплата — одна з найбільших в області, майже 4 тисячі гривень.

ДОСЬЄ «УК»

Роман ЧЕРЕВАТИЙ. Народився на Глибоччині, що у Чернівецькій області. Закінчив Український державний лісотехнічний університет за спеціальністю «лісове господарство».

На державній службі — понад 15 років. Працював у Чернівецькому обласному державному управлінні екології та природних ресурсів, заступником начальника відділу екологічного контролю Держекоінспекції у Чернівецькій області Мінприроди України.

З листопада 2014 року обіймає посаду головного лісничого Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, виконує обов’язки начальника управління.