30/09/2023
0
Використання чужорідних видів
Вже пів року не вщухає бурхлива полеміка про заборону чужорідних видів дерев, яка з владних кабінетів та наукових лабораторій перемістилася у суспільний інформаційний простір. Задається доволі просте питання: чи підтримується рішення Міндовкілля про заборону 13 видів деревних рослин, які мають інвазійний вплив, чи ні?
Вочевидь, що подібне питання, є прикладом бінарного підходу: «так» або «ні», «добре» чи «погано», «з нами» чи «проти нас», який замість пошуку комплексних і системних рішень пропонує обрання очевидного і, на перший погляд, простого та логічного рішення. Відповідно така постановка питання зумовила поділ наукової і громадської спільноти на умовні категорії «екологів», що підтримують заборону, та «лісівників», які проти.
Немає доцільності повторювати та аналізувати аргументи кожної зі сторін, які висуваються на захист своєї позиції. Цікаво, що один і той самий аргумент – «Регламент ЄС про запобігання проникненню і поширенню інвазійних чужорідних видів та управління ними», як чинник інтеграції та дороговказ у вирішенні цього питання, використовується по-різному. В одному випадку він слугує підставою для складання переліку заборонених видів дерев, а в іншому йдеться про те, що такий перелік визначається кожною країною самостійно, керуючись оцінкою ризику негативного впливу видів та науковими обґрунтуваннями.
Далі лише глухий кут непорозуміння та взаємної недовіри, тому, вважаю, слід змістити фокус дискусії у площину пошуку ефективних заходів моніторингу чужорідних видів, запобігання їх поширенню та інвазійному впливу на аборигенні екосистеми. Серед інших заходів боротьби, обмеження використання видів для лісовідновлення також може мати місце, якщо інші заходи є неефективними.
За приклад візьмемо FSC національний стандарт, який натепер застосовується як добровільний інструмент відповідального лісогосподарювання в Україні. В ньому чітко зазначається, що лісовідновлення має на меті повернення лісу до його природного стану. Для цього мають використовуватися види, які є екологічно добре адаптованими до умов ділянки лісу та відповідають цілям господарювання, зокрема, аборигенні. Чужорідні можуть використовуватися лише тоді, коли знання та/або досвід свідчать, що впливи цих видів можна контролювати, а також запроваджено дієві заходи з пом’якшення такого впливу. За необхідності, провадяться заходи боротьби проти розповсюдження інвазійних видів, які вже було інтродуковано раніше.
Таким чином, згідно з стандартом, власне цілі та завдання забезпечення сталого лісогосподарювання мають визначати вибір, обґрунтування, разом із запобіжними заходами, застосування деревних видів для лісовідновлення, а не навпаки.Що, на нашу думку, може стати відправною точкою для пошуку узгоджених рішень і зближення позицій:
- Визнання чужорідних видів із інвазійними впливами такими, що становлять загрозу для лісових екосистем.
- Безумовне надання переваги аборигенним видам та місцевим генотипам при лісовідновленні.
- Проведення оцінки ризиків інвазійного впливу чужорідних видів на основі досвіду й знань з лісовідновлення та лісорозведення, результатів наукових досліджень лісівничого і еколого-біологічного спрямування рівним чином.
- Заходи боротьби проти інвазійних впливів чужорідних видів можуть передбачати, зокрема, заборону їх використання при лісовідновленні.
Спільні еколого-біологічні та лісівничі дослідження, наукові дискусії та взаємне підсилення фундаментальних і прикладних розробок у рамках єдиного наукового простору сприятиме вирішенню цього та інших проблемних питань ведення лісового господарства, зокрема, збереження біорізноманіття.
Переконаний у тому, що спрощення управлінських рішень та практик ведення лісового господарства шляхом культивування категоричних позицій (заборонні норми) є контрпродуктивним. Глобальні виклики щодо змін клімату, подолання наслідків війни вимагають більшої відповідальності кожного працівника лісової та природоохоронної сфери, підвищення адаптивності управлінської та виробничої систем, глибшої інтеграції науки і освіти з виробництвом, посилення взаємодії та партнерства із зацікавленими сторонами. Усе це можливо за умови спільної довіри та співпраці. Маємо зробити кроки назустріч один одному.
