Дров’яний бум

Війна змінила попит на деревину як джерело енергії

Внаслідок російського газового терору того року спостерігалося різке збільшення попиту на дрова як альтернативне паливо. На тлі невизначеності багато європейських урядів спростили правила вирубки лісів і всіляко заохочували опалення будинків дровами. В Україні також спостерігається попит на дрова, а єврочиновники вдалися до змін «дров’яного» законодавства.

Російська агресія в Україні та пов’язаний з нею тогорічний злет цін на європейських газових хабах змусило жителів багатьох країн ЄС повернутися до опалення дровами. Поки не було налагоджено альтернативні російському газу джерела, уряди дозволили собі піти на суттєві пом’якшення правил щодо вирубки лісу та заохочення людей спалювати деревину, щоб зберегти тепло у своїх домівках.

Загалом, у ЄС ситуація з використанням дров для опалення була неоднозначною. Так, у Румунії, де більше половини населення і так опалювало свої будинки дровами, уряд знизив ціни на деревину, щоб зменшити рахунки за електроенергію. З літа у Словаччині почастішали незаконні вирубки та навіть крадіжки деревини. Латвія санкціонувала вирубку молодих дерев. Міністерство навколишнього середовища Литви звернулося до державної лісогосподарської компанії з проханням збільшити лісозаготівлю для підтримки постачання країни біоенергією. Уряд Естонії все ще опирався закликам промисловості збільшити лісозаготівлю. Державні ліси Німеччини, Польщі та Чехії заявляли про значне збільшення попиту на обмежену кількість дров, які вони продають у рамках своїх програм сталого розвитку лісів. У деяких країнах люди кинулися самостійно збирати валену деревину, не знаючи про незаконність таких дій. Але на всьому континенті історія однакова: ціни на дрова росли, склади заповнили свої черги до наступного року, і виникли побоювання, що все це призведе до серйозних екологічних проблем.

У поточному році ситуація суттєво змінилася. Європейці трохи розслабилися і не надто поспішають робити запаси на наступний опалювальний сезон. Аномально тепла зима призвела до того, що деякі трейдери в країнах ЄС ще не розпродали торішні запаси дерев’яного палива. Біржові ціни на природний газ у Європі впали до мінімуму. Це ще більше знижує інтерес до дров, пелет та інших видів дров’яного палива. Втім, експерти попереджають, що ситуація на енергоринку може миттєво змінитися.

Субсидії на дрова: дискусії тривають

Коли перші страхи замерзнути без газу минули, а ситуація з дровами відкрила нові проблеми використання цього деревного ресурсу в країнах-членах, еврочиновники повернулися до розпочатої раніше дискусії щодо шкідливості/нешкідливості їх спалювання та субсидування.Європа намагається замінити російське викопне паливо більш чистими джерелами енергії, тож законодавці в Брюсселі дивляться на майбутнє дров як ВДЕ і сьогодні дискусія навколо цього стає дедалі гострішою. Оскільки нові дерева можна висаджувати після того, як інші були зрубані, дрова, відповідно до законодавства ЄС, отримують статус поновлюваності. Це означає, що країни-члени можуть субсидувати спалювання деревини, якщо дотримуватимуться певних правил.

В останні місяці у Брюсселі точиться політична боротьба за майбутнє дров. Європарламент хоче обмежити субсидії на спалювання деревини, отриманої безпосередньо з лісів, і натомість надати державну підтримку вторинних продуктів деревини. Законодавці також хочуть поступово скоротити кількість деревини, яка зараховується до цілей ЄС щодо відновної енергії. Єврокомісія також висунула плани щодо посилення законодавства про те, які дрова мають право на субсидії. Пропозиції включають заборону використання деревини, отриманої зі старовікових лісів, і надання державної підтримки лише деревині з «лісів із високим біологічним різноманіттям, якщо це не перешкоджає цілям охорони природи».

Нільс Торвальдс, депутат Європарламенту від Фінляндії і один із тих, хто працює над законодавством, заявив, що ця пропозиція є «способом парламенту спробувати обмежити нестабільне та неефективне використання» деревини. Але галузева група Eurelectric, яка представляє національні асоціації електроенергетики та великі електроенергетичні компанії по всій Європі у листі до урядів країн-членів ЄС заявила, що пропозиції Європарламенту «порушать практичність управління лісами, призведуть до подальшого дефіциту сталої біомаси, а, отже, погіршать енергетичну безпеку та підвищать ціни». Тож поки європарламентарі дискутують, у цих питаннях триває деяка невизначеність.

Чи витримають євроліси дров’яний голод?

За даними Єврокомісії сьогодні у сільських районах Європи є вражаюче великий запас деревини, який становить 26 млрд кубометрів. Але багато хто задається питаннями, чи не постраждають європейські ліси від раптового збільшення заготівлі деревини?

Відповіді на ці та інші питання можуть дати деякі дані від національних лісових підприємств та Євростату. Так, на сьогодні чистий приріст лісів ЄС становить трохи більше 800 млн кубометрів на рік. Заготовлюється лише 500 млн кубометрів, головним чином промислового круглого лісу для будівництва та виробництва меблів і паперу.

Проте, в річному врожаї все ще залишається відносно велика частка некомерційної дров’яної деревини: близько 120 млн кубометрів на рік. Це місцева деревина, яка, здебільшого, виробляється більше 20 млн дрібних приватних лісовласників для власного використання або для місцевого ринку. Приватні лісовласники володіють приблизно 40% європейських лісів. За даними FAO, некомерційна деревина забезпечує прямим опаленням майже 40 млн домогосподарств.

Між тим, Дані національних інвентаризацій також свідчать, що потужності та можливості в європейських лісів є, і на деякий час вони можуть без проблем покривати частину потреб в опаленні, зокрема, дровами або іншими виробами (пелети, тріска тощо). Для європейських лісів одноразова додаткова заготівля 100 млн кубометрів не є проблемою. На це все ще поширюватимуться вимоги щодо сталого розвитку національних законів і, наприклад, схеми сертифікації, такі, як FSC і PEFC. Таким чином європейські ліси могли б деякий час покривати 10–12% загального споживання енергії. Це може бути вирішальним у часи дуже обмеженого енергопостачання.

А що в Україні?

Війна змусила й українців активніше купувати дрова. Сьогодні два основні способи придбання населенням дров:

1. У лісництвах та філіях ДП «Ліси України». Процедура купівлі паливних дров для населення максимально спрощена: покупцеві достатньо мати при собі паспорт та РНОКПП. Оплата замовлення можлива за онлайн-банкінгом або терміналом на місці.
2. Шляхом замовлення через інтернет-магазин «ДроваЄ».Варто наголосити, що не всі філії пропонують послуги доставки, тому нерідко питання логістики доводиться вирішувати покупцям.

За словами керівника ДП «Ліси України» Юрія Болоховця, з початку поточного року вже реалізовано майже 4 млн кубометрів дров, з яких понад 1,6 млн кубометрів – населенню. До кінця року планується заготовити ще 3,2 млн кубометрів дровʼяної деревини та значно збільшити її обсяг дров на складах. Це приблизно відповідає рівню заготівлі та реалізації того року. За потреби ДП «Ліси України» може забезпечити і більші обсяги, але план по заготівлі визначається попитом. При плануванні заготівлі дров враховується декілька чинників: заявки від ОВА, потреби ЗСУ, попит населення та необхідність створення стратегічного запасу палива на зимовий період. При цьому попит населення по країні не є рівномірним. І хоча останнім часом українці почали купувати дрова дещо активніше, проте ажіотажу на ринку немає. Попередження енергетиків про те, що наступна зима може бути не менш складною і треба готуватися, сприймаються не всіма. Варто зазначити, що більшість покупців чекає на твердолистяні породи, хоча хвойних порід у наявності набагато більше.

Як зазначають у ДП «Ліси України», Україна має достатньо ресурсів, щоб забезпечити всіх охочих деревним паливом. За розрахунками фахівців, у середньому на гектар лісу приростає близько 4 кубометрів деревини. Площа українських лісів становить приблизно 10 млн га, отже, щорічно з’являється 40 млн кубометрів деревини. Заготовлюється лише половина – 20 млн кубометрів. Інший ресурс, який в основному знаходиться на важкодоступних ділянках в горах, заболоченій місцевості тощо старіє, всихає, відмирає, падає та гниє. Також, ще однією можливістю збільшити заготівлі – активізація догляду за лісом. У 2020 році в Україні було зменшено нормативний показник повноти насаджень, тобто густоти стояння дерев у лісі. Відповідно, з’явилася можливість у збільшенні обсягів проріджування та прохідних рубок (догляду за лісом). За розрахунками фахівців ДП «Ліси України», це дасть можливість додатково заготовити ще 4 млн кубометрів дров.

Є суттєві резерви санітарних рубок та тріски. Це мільйони тонн залишених у лісі відходів. На перероблювання йде приблизно 300 тис. кубометрів, тож лишається ще 1,5 млн кубометрів тріски.

З огляду на це, можна констатувати, що лісова галузь України має можливості й готова знайти для країни необхідний обсяг дров без шкоди лісовому фонду.